Рішення № 42535799, 18.12.2014, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/391/14-ц

пр.№2/333/2933/2014

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

18 грудня 2014 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Піх Ю.Р.

при секретарі Сургай Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ПриватБанк» звернулося до суду із позовом, в якому зазначив, що відповідно до укладеного договору № DNH4KP71810417 від 02.08.2006 року ОСОБА_1 02.08.2006 року отримав кредит у розмірі 2815,80 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення. У порушення зазначених вимог відповідач зобов?язання за вказаним договором належним чином не виконав.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором Відповідач станом на 15.01.2014 року має заборгованість - 32 852.15 грн., яка складається з наступного:

- 2330, 42 грн.,- заборгованість за кредитом;

- 10603,05 грн., - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 17878,10 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором;

- 500,00 грн. - штраф (фіксована частина);

- 1540,58 грн. - штраф (процентна складова);

У зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 25 719 грн. 44 коп., та судові витрати у розмірі 328,52 гривень.

Представник позивача Яресько С.І в судовому засіданні наполягала на позові, надавши пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні просив застосувати строк позовної давності до позову.

Вислухавши пояснення представника позивача Яресько С.І. дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору є право на стягнення заборгованості за кредитним договором, тобто необхідність виконання зобов'язання та повернення кредитних коштів банку.

Спірні відносини належать до цивільних правовідносин та регулюються нормами цивільного законодавства: ст. 509, 510, 525-530, 533, 554, 610, 625, 638, 1054 ЦК України; п.21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»№5 від 30.03.2012 року; п. п. 1.2, 1.3, 2.1, п.3 Кредитного договору 00121023-180707 від 18.07.2007 року.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору № DNH4KP71810417 від 02.08.2006 року ОСОБА_1 02.08.2006 року отримав кредит у розмірі 2815,80 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення. У порушення зазначених вимог відповідач зобов?язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов'язання в натурі. Примусове виконання зобов'язання в натурі, - це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов'язання та полягає в зобов'язанні здійснити дію, або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України, виконання зобов'язання забезпечується, зокрема неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 610, 623 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобовязання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобовязання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день предявлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлено обов?язок позичальника повернути позику частинами, то вразі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокове повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів належних йому відповідно до договору.

Відповідно до ч.5 ст.261 ЦК України за зобов'язанням з визначеним строком виконання, перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до висновків Верховного Суду України, викладених у постановах, ухвалених за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави передбаченої п.1ч.1 ст.355 ЦПК України, п.8. За договором про надання банківських послуг (позичальник отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитну картку), яким установлено щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності ( ст.257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (ст.261 зазначеного Кодексу) (постанова судової палати у цивільний справах Верховного Суду України від 18.06.2014 року у справі № 6-61цс14).

Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню суми заборгованості за тілом кредиту з відповідача у розмірі 2330,42 гривень.

В іншій частині позову суд вважає за необхідне відмовити у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Тому, керуючись ст. ст. 526,527,530,610- 612,617,624 ЦК України, ст. ст. 60, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № DNH4KP71810417 від 02.08.2006 року у розмірі 2330, 42 гривень, на р/р 29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Приватбанк» судові витрати у розмірі 233 гривень 42 копійки, р/р 64993919400001, МФО 305299.

В іншій частині відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою на протязі десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Ю.Р.Піх