Ухвала суду № 42535538, 30.01.2015, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.01.2015 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: Феєра І.С. (головуючого), Стана І.В., Животова Є.Г., при секретарі Головець М.А., за участю прокурора Деяка І.М., захисника - адвоката ОСОБА_3 та підозрюваного ОСОБА_4, перекладача ОСОБА_5, розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.01.2015 року.

Цією ухвалою задоволено погоджене із прокурором клопотання старшого слідчого 2 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина Сирії, тимчасово мешканця АДРЕСА_2, не працюючого, на утриманні малолітня дитина, не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 332 КК України.

Із клопотання вбачається, що ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з іншими невстановленими досудовим слідством особами, 29.06.2014 року, у м. Вінниця в обумовленому місці зустрів громадян Вєтнаму ОСОБА_6 та ОСОБА_7, після чого доставив їх та поселив у 4-х кімнатну квартиру 9-ти поверхового будинку. За даною адресою іноземці таємно проживали, очікуючи на обіцяне ОСОБА_4 незаконне їх переправлення через державний кордон України до країн Західної Європи. При цьому, ОСОБА_4 неодноразово відвідував вищезгадане помешкання де інструктував нелегальних мігрантів про умови дотримання умов конспірації. Зокрема, останнім він наказував не виходити на вулицю, розмовляти тихо у квартирі, у разі виходу на балкон нагинатися нижче перил для уникнення їх виявлення сусідами. За час проживання вказаних осіб у даному помешканні ОСОБА_4 особисто забезпечував нелегальних мігрантів продуктами харчування, запевняв у скорішому переправленні за кордон та особисто надав ОСОБА_7 картку мобільного оператора "лайф" із номером НОМЕР_1, на яку зі свого мобільного номера НОМЕР_2 неодноразово телефонував, підтримуючи контакт із групою. ОСОБА_4 на виконання злочинної домовленості 06.07.2014 року, близько 23 год. у м. Вінниця організував відправку вказаної групи нелегальних мігрантів до прикордонно - контрольованого району, запевнивши останніх у тім, що в подальшому вони будуть нелегально переправлені через державний кордон України до країн Західної Європи. Із цією метою, він передав невстановленій особі - водію транспортного засобу вказаних іноземних громадян для перевезення їх на територію Закарпатської області. Однак, свій злочинний умисел ОСОБА_4 до кінця не довів, з причин що не залежали від його волі, оскільки після доставки громадян Вєтнаму ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в прикордонну контрольовану місцевість та подальшого пішого руху групи в напрямку

-2-

інженерно - загороджувальних споруд ДПС України, з метою незаконного перетину державного кордону України, 10.07.2014 року о 02 год., на відстані 50 м. від лінії державного кордону України зі Словацькою Республікою на напрямку 110 прикордонного знаку вказані нелегальні мігранти були виявлені та затримані прикордонним нарядом від ВПС "Великий Березний" Чопського прикордонного загону. Поряд із цим, ОСОБА_4 продовжуючи злочинну діяльність на каналі нелегальної міграції та діючи з корисливих мотивів, у середині липня 2014 року в злочинній змові з невстановленими досудовим розслідуванням особами, удруге, організував незаконне переправлення через державний кордон України зі Словацькою Республікою 5-х вихідців із Сирії при наступних обставинах.

Так, діючи за домовленістю з невстановленими досудовим розслідуванням особами, у період з 18 по 20.07. 2014 року, ОСОБА_4 у АДРЕСА_2, зустрів громадянин Сирії: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, яким пообіцяв нелегально переправити їх через державний кордон України до країн Західної Європи. 21.07.2014 року, близько 03 год. у м. Києві, ОСОБА_4 організував відправку вказаної групи нелегальних мігрантів до прикордонно - контрольованого району, запевнивши останніх у утім, що в подальшому вони будуть нелегально переправлені через державний кордон України до країн Західної Європи. Із цією метою, ОСОБА_4 передав невстановленій особі - водію транспортного засобу вищевказаних іноземних громадян для подальшого їх перевезення на територію Закарпатської області. Проте, після доставки громадян Сирії: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, у прикордонно - контрольовану місцевість та подальшого пішого руху групи в напрямку інженерно - загороджувальних споруд ДПС в Україні, з метою незаконного перетину державного кордону України, 22.07.2014 року, між 19 та 21 год. на відстані 500 м. від лінії державного кордону України зі Словацькою Республікою на напрямку 145 прикордонного знаку вказані нелегальні мігранти були виявлені та затримані прикордонним нарядом від ВПС "Великий Березний" Чопського прикордонного загону.

Слідчий суддя ухвалу мотивував тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 7 років, є громадянином іноземної держави, не має постійного місця проживання на території України. Зазначені обставини у своїй сукупності, на думку суду, дають підстави вважати, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування, прокурора та/або суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

В апеляційній скарзі та доповненні до неї захисник - адвокат ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 просить ухвалу слідчого судді від 15.01.2015 року змінити, обрати відносно підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний із тримання під вартою, звільнити ОСОБА_4 з під - варти. Указує, що в матеріалах кримінального провадження наявні протоколи впізнання його підзахисного іноземними громадянами, які підтверджують той факт, що ОСОБА_4 допоміг їм вийняти квартиру, як у м. Києві так і в м. Вінниці для короткострокового проживання. Слідство не встановило, і інших учасників та не знайшло автотранспорт, на якому їхали іноземці, а тому не можна стверджувати, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.332 КК України. Слідчим суддею не зазначено чому до підозрюваного не може бути застосовано домашній арешт (хоча він має

-3-

зареєстроване місце проживання в м. Ужгороді) та особисте зобов'язання. Крім того, ч.1 ст.184 КПК України передбачає вимоги до клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів, які на даний момент взагалі не виконані. Також, не дотримані вимоги ст. 185 ч.1 КПК України. ОСОБА_4 є не судимим, не вчиняв насильницького злочину, раніше від органів досудового розслідування не переховувався, має міцні соціальні зв'язки. Ризики відповідно до ст. 177 КПК України відсутні. Ураховуючи стан здоров'я, наявність постійного місця проживання, наявність непрацездатних батьків, дядька, який постійно відправляє кошти його підзахисному, а також відсутність будь - яких порушень за час досудового розслідування, немає жодних підстав стверджувати про наявність ризику переховування ОСОБА_4 від правосуддя. Усі речові докази та документи по справі зібрані, іноземні громадяни допитані та покинули Україну. Інших підозр не висунуто. Жодних підстав передбачати незаконний вплив на свідків не має. Крім того, визначений розмір застави є непомірним для підозрюваного, оскільки має на утриманні малолітню дитину, допомагає батькам.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника - адвоката та підозрюваного на підтримання апеляційної скарги та доповнення до неї, думку прокурора про обґрунтованість ухвали слідчого судді щодо підозрюваного ОСОБА_4, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним чи обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування, або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей, чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється чи обвинувачується.

Розглядаючи клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 слідчий суддя дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання вказаного запобіжного заходу, а саме: мету й підстави застосування запобіжного заходу; обставини, що враховуються при його обранні й дав їм належну оцінку.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першої ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя обґрунтовано мотивував свій висновок про необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У клопотанні слідчого наведено переконливі дані про наявність обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.332 КК України, що підтверджується показаннями самого підозрюваного; обґрунтовано ризики, передбачені ст.177 КПК України й мотивовано чому інший більш м'який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

-4-

Таким чином, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст. ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 197 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4., даних про його особу, при відсутності підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, дійшов до висновку про необхідність застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Така позиція, слідчого судді відповідає вимогам ст.ст. 176-178, 183 КПК України, що регулюють вирішення питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Доводи захисника про те, що слідчий та прокурор не довели наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України є надуманими оскільки вони повністю спростовані при апеляційному розгляді справи, слідчим суддею враховані всі обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України в їх сукупності.

З ухвали слідчого судді вбачається, що під час розгляду клопотання щодо підозрюваного ОСОБА_4 участь у судовому засіданні приймали як підозрюваний так і його захисник - адвокат ОСОБА_3, що свідчить про дотримання слідчим суддею вимог ст. 193 КПК України.

Колегія суддів також обґрунтованим визнає й висновок слідчого судді про те, що існують передбачені законом ризики, зокрема, ризики того, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 7 років, є громадянином іноземної держави, не має постійного місця проживання на території України. Зазначені обставини у своїй сукупності, на думку суду, дають підстави вважати, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню .

Вищевказані висновки слідчого судді колегія суддів уважає такими, що узгоджуються з вимогами закону, апеляційним судом визнаються доведеними та належним чином обґрунтованими, тому доводи апеляційної скарги захисника - адвоката ОСОБА_3 про відсутність цих ризиків та невмотивованість висновків слідчого судді колегія суддів відхиляє.

З урахуванням доведеності вищевказаних ризиків, колегія суддів також уважає обґрунтованим і висновок про те, що приймаючи до уваги вищенаведене та фактичні обставини кримінального провадження, матеріали внесеного клопотання містять достатньо обставин, які свідчать, що інші більш м'які запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а тому внесене слідчим клопотання є обґрунтованим і відповідає вимогам закону. Крім того, установлено, що ОСОБА_4 вільно володіє російською мовою, з 2005 року проживає на територію України, навчався в державному університеті імені Пирогова в м. Вінниця, що свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що в матеріалах кримінального провадження наявні протоколи впізнання його підзахисного іноземними громадянами, які підтверджують той факт, що ОСОБА_4 допоміг їм вийняти квартиру, як у м. Києві так і в м. Вінниці для короткострокового проживання, не встановлення інших учасників кримінального провадження, відсутність автотранспорту, на якому їхали іноземці, що свідчить про відсутність вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, колегія суддів відхиляє, оскільки на цій стадії процесу, як слідчий суддя місцевого суду, так і колегія суддів апеляційної інстанції, не вправі досліджувати докази, давати їм оцінку, в інший спосіб

-5-

перевіряти доведеність вини підозрюваного, обвинуваченого, розглядати та вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, і вважає, що в кримінальному провадженні є докази, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Письмове повідомлення про підозру відповідає вимогам ст. ст. 277, 279 КПК України й підозра вручена з дотриманням вимог ст. 278 цього Кодексу.

Виходячи з наведеного, колегія суддів прийшла до висновку про те, що слідчим суддею щодо підозрюваного ОСОБА_4 обґрунтовано обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що існують ризики порушення (невиконання) ним своїх процесуальних обов'язків, переховування від органів досудового розслідування та суду і вчинення нових кримінальних правопорушень, а тому інший менш суворий запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, які будуть перешкоджати кримінальному провадженню щодо підозрюваного ОСОБА_4

Інші доводи наведені в апеляційній скарзі не є підставою для скасування чи зміни ухвали слідчого судді.

Обґрунтовано визначено початок та кінець строку перебування ОСОБА_4 під вартою.

Одночасно, апеляційний суд приходить до переконання щодо невмотивованості висновків слідчого судді в частині визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.

Так, слідчий суддя, визначаючи розмір застави, визначив її в розмірі, передбаченому ч.5 п.3 ст.182 КПК України, при цьому не врахував вимоги ч.4 ст.182 цього Кодексу, яка вказує, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Слідчий суддя вказаних вимог норм КПК України не дотримався й визначаючи розмір застави в сумі 85 260,00 грн. свої висновки не вмотивував.

Колегія суддів апеляційного суду, дослідивши дані про особу підозрюваного ОСОБА_4, зокрема: його вік, наявність тимчасового місця проживання, позитивну характеристику з місця проживання, наявність на утриманні малолітньої дитини, матеріальний стан підозрюваного, не працює, приходить до переконання про непомірність для підозрюваного розміру встановленої слідчим суддею застави, і вважає за необхідне зменшити розмір застави.

Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України, апеляційний суд ураховує дані про наявність тимчасового місця проживання ОСОБА_4., відсутність постійного заробітку, тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення приходить до висновку про необхідність встановлення застави в розмірі 26 797 грн..

Відповідно до вимог ч.3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Керуючись ст. ст.177, 183, 194, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити частково.

-6-

Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.01.2015 року щодо ОСОБА_4- скасувати.

Клопотання старшого слідчого 2 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області, погоджене із прокурором про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина Сирії, тимчасового мешканця АДРЕСА_2, не працюючого, що має на утримання малолітню дитину запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання під вартою встановити до 13.03.2015 року.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України в розмірі 26 797 (двадцять шість тисяч сімсот дев'яносто сім) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок апеляційного суду Закарпатської області (м. Ужгород, вул. Довженка, 7, одержувач коштів апеляційний суд Закарпатської області, банк одержувача - ГУДКСУ в Закарпатській області, код ЄДРПОУ 02886255, МФО - 812016, рахунок - 37319014000419).

Роз'яснити, що підозрюваний ОСОБА_4 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 на строк дії ухвали обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України: прибувати до особи кримінального провадження - слідчого із встановленою слідчим періодичністю; не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає (а саме за межі м. Одеси або м. Ужгорода) без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Роз'яснити ОСОБА_4, що в разі невиконання вище перерахованих обов'язків до нього може бути застосований більш жорстокий запобіжний захід, і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 02 (двох) розмірів мінімальної заробітної плати.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: