Постанова № 42531247, 29.01.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

2-а-1081/14

760/25945/14-а

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ районний суд м. КИЄВА

П о с т а н о в а

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2015 року Солом`янський районний суд міста Києва

у складі судді Кицюк В.С.,

за участю секретаря Грінченко Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до взводу №1 роти ДПС ДАІ з обслуговування стаціонарних постів при УДАІ ГУМВС України в Київській області, третя особа прапорщик взводу №1 роти ДПС ДАІ з обслуговування стаціонарних постів при УДАІ ГУМВС України в Київській області Шульський Олександр Вікторович, про визнання дій неправомірними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення, мотивуючи тим, що 27.07.2014 року щодо нього була винесена постанова ПС1 №387406 по справі про адміністративне правопорушення, якою його визнано винним за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 гривень.

Дана постанова, на думку позивача, не відповідає вимогам закону, оскільки при її винесенні відповідачем не були роз`яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП і порушений сам порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачений ст. 279 КУпАП.

Крім того, в ній не зазначена назва населеного пункту, в якому нібито була перевищена швидкість руху автомобіля позивача, взагалі піддавав сумніву пристрій, який нібито зафіксував саме перевищення швидкості.

Позивач вважає, що така постанова винесена з порушенням вимог ст.ст. 245, 251, 280 КУпАП, оскільки насправді він не порушував Правила дорожнього руху, 27.07.2014 року приблизно о 20.00 годині рухався всередині групи автомобілів Київ-Знам`янка. В місці траси з суцільною розмежувальною лінією на крутому спуску на відрізку 25-30 км після крутого повороту, за яким видимість відсутня, на ділянці дороги, де відсутні будь-які будівлі, був зупинений прапорщиком Шульським О.В. Останнім було повідомлено про перевищення позивачем швидкості руху, проте прилад, який нібито зафіксував це, стверджує позивач, викликає у останнього сумніви щодо справності і взагалі можливості технічно фіксувати не тільки точну швидкість будь-якого автомобіля, а й вирізняти його швидкість з-поміж швидкості інших автомобілів, які також рухаються рядом.

При цьому, прапорщик Шульський О.В. звинуватив його у зворотньому і склав протокол, на пояснення позивача не реагував, права і обов`язки особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не роз`яснював.

В судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Між тим, позивач подав заяву про розгляд справи без його участі, при цьому зазначив, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

27 липня 2014 року щодо позивача прапорщиком взводу №1 роти ДПС ДАІ з обслуговування стаціонарних постів при УДАІ ГУМВС України в Київській області Шульським О.В. була винесена постанова ПС1 №387406 у справі про адміністративне правопорушення, якою його визнано винним за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 гривень.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова) особа встановлює наявність чи відсутність адміністативного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Проте, відповідачем, не з'ясовано всіх обставин відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, всупереч ч. 2 ст. 71 КАС України ним не надано суду доказів та не зазначено обставин, які підтверджують наявність складу правопорушення та спростовують пояснення ОСОБА_1, і які б дозволили вказати на достовірність порушенням позивачем Правил дорожнього руху України.

Тому спростувати пояснення позивача немає можливості, і будь-які сумніви з приводу наявності вини водія транспортного засобу трактуються на користь водія, оскільки наявні у справі докази, зокрема, постанова та протокол не дають суду підстав зробити висновок про те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Крім того, незважаючи на заперечення ОСОБА_1 своєї вини на місці події, прпорщик Шульський О.В., маючи перед прийняттям постанови, протокол про адміністративне правопорушення, в якому позивач заперечував проти порушення Правил дорожнього руху України, зокрема, перевищення швидкості руху свого автомобіля, прапорщик Шульський О.В. як суб'єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які підтверджували наявність складу правопорушення та спростувати свідчення позивача, тобто не тільки шляхом складання протоколу та нібито фіксування правопорушення, не зазначаючи при цьому засіб та носій інформації, а також дані про залучення отриманих даних до матеріалів адміністративної справи чи його знаходження в іншому місті. Проте, такі докази відсутні. Разом з тим, прапорщиком взводу №1 роти ДПС ДАІ з обслуговування стаціонарних постів при УДАІ ГУМВС України в Київській області Шульським О.В. не було вжито заходів для встановлення свідків, які б могли підтвердити обставини, викладені в протоколі про вчинення правопорушення, хоча об`єктивно мав таку можливість з урахуванням місця та часу даної події.

Таким чином, судом не встановлено, яким чином давав оцінку та досліджував докази прапорщик взводу №1 роти ДПС ДАІ з обслуговування стаціонарних постів при УДАІ ГУМВС України в Київській області Шульський О.В., на підставі яких даних дійшов до висновку при вчинення позивачем правопорушення та виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, піддавши позивача адміністративному стягненнюза порушення Правил дорожнього руху. При цьому у відповідності до вимог чинного адміністративного судочинства, зокрема ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, тобто на відповідача.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про задоволення позову, скасування постанови від 27 липня 2014 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 260 гривень на ОСОБА_1 та закриття провадження по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КупАП, в зв'язку з відсутністю складу зазначеного в постанові адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 122 ч. 1, 251, 14-1, 283, 289, 247, 284 КУпАП, ст.ст. 2, 6-10, 17, 104, ч.4 ст.128, 158-163, 171-2 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії ПС1 №387406 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 гривень.

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя В.С. Кицюк