Ухвала суду № 42530513, 27.01.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

Провадження: № 22-ц-/790/188/15 Головуючий: 1 інстанції

Справа: № 639/8469/14-ц Труханович В.В.

Категорія: договірні Доповідач: Даниленко В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2015 року м. Харків

Судова колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого: судді - Даниленка В.М.,

Суддів: Малінської С.М., Швецової Л.А.,

за участю секретаря: Каменської Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 13 жовтня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», третя особа: ОСОБА_3 про визнання недійсними прилюдних торгів, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2014 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, у якому просив визнати недійсними прилюдні торги від 14.05.2013 року з реалізації належної йому на праві власності нежитлової будівлі, що знаходиться по АДРЕСА_1.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував на те, що 04.03.2010 року Жовтневим районним судом м. Харкова було ухвалено заочне рішення, яким задоволено позов ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та стягнуто з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача суму кредитної заборгованості в розмірі 2 692 305,14 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - вищезазначену нежитлову будівлю.

На підставі виданого Жовтневим районним судом м. Харкова виконавчого листа № 2-815/10 від 09.04.2010 року, Жовтневим Відділом ДВС Харківського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного виконавчого документа та фактично виконано рішення суду шляхом передачі ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» нежитлової будівлі літ «А-1», загальною площею 198,4 кв.м., що розташована на земельній ділянці площею 0,05 га по АДРЕСА_1, яка належала позивачу.

Після здійснення виконавчих дій та передачі нежитлової будівлі АДРЕСА_1 стягувачеві, вказана нежитлова будівля 14.05.2013 року без відома та участі позивача була реалізована Приватним підприємством «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» з прилюдних торгів покупцю ОСОБА_3, про що йому стало відомо від державного виконавця 14.08.2014 року під час спроби ознайомитися матеріалами виконавчого провадження.

Посилаючись на вказані обставини, а також на те, що його не було повідомлено ані про час та місце проведення прилюдних торгів, ані про стартову ціну (початкову вартість) продажу належного йому нерухомого майна, яке було предметом іпотеки, та крім того ПП «СП «Юстиція» не було дотримано спеціально визначеної законодавчої процедури щодо підготовки до проведення прилюдних торгів, позивач ОСОБА_2 просив суд задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 02 вересня 2014 року було відкрито провадження у цивільній справі за вищевказаним позовом ОСОБА_2 та призначено її до розгляду в судовому засіданні по суті заявлених позовних вимог.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 13 жовтня 2014 року провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ПП «СП «Юстиція», третя особа: ОСОБА_3 про визнання недійсними прилюдних торгів - закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

Не погодившись із таким процесуальним рішенням районного суду, позивач ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить скасувати зазначене судове рішення та направити справу на новий розгляд до того ж суду першої інстанції.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на незаконність та безпідставність оскаржуваної ухвали, оскільки при вирішенні питання про закриття провадження у справі судом першої інстанції були порушені вимоги цивільного процесуального законодавства, що регулюють це питання.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали районного суду у відповідності до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтями 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Повноваження апеляційного суду визначені у статті 307 ЦПК України.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з пунктами 1, 4 частини 1 статті 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема є:

- неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

- порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ПП «СП «Юстиція», третя особа: ОСОБА_3 про визнання недійсними прилюдних торгів на підставі п. 7 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, суд першої інстанції виходив із того, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 18992143 від 14.07.2014 року, 04 липня 2014 року державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено запис за № 13561120047003924 про державну реєстрацію припинення юридичної особи, а саме: Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», яке є відповідачем по справі (Підстава припинення - рішення засновників), а тому провадження в цій справі підлягає закриттю.

Однак, із таким висновком районного суду судова колегія погодитись не може, оскільки цей висновок є помилковим і таким, що не ґрунтується на законі.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення рішення суду, наслідком якої є неможливість повторного звернення до суду з тим самим позовом.

Підстави для закриття провадження у справі визначені в ст. 205 ЦПК України, їх перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, на який послався районний суд, приймаючи оскаржуване процесуальне судове рішення, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі в разі, якщо ліквідовано особу, яка була однією із сторін у справі.

Тобто, за правилом вказаної правової норми провадження у цивільній справі підлягає закриттю у зв'язку з неможливістю її подальшого розгляду за відсутності однієї із сторін, оскільки ліквідація - це форма припинення діяльності юридичної особи, що не передбачає правонаступництва.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про господарські товариства» припинення товариства здійснюється в порядку, встановленому законом.

Статтею 104 ЦК України та статтею 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (далі: Закон про реєстрацію), який поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців, передбачено два способи припинення юридичної особи.

Так, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Процес державної реєстрації припинення юридичної особи складається з двох етапів.

Перший етап - внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про рішення засновників (учасників) щодо припинення юридичної особи. Для цього заявник, згідно із статтею 34 Закону про реєстрацію, повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору нотаріально посвідчену копію рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи.

У разі припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання рішення щодо припинення юридичної особи підписується уповноваженими особами юридичної особи або юридичних осіб, що припиняються, та юридичної особи - правонаступника.

Відповідно до частини сьомої статті 34 Закону про реєстрацію рішення засновників щодо припинення юридичної особи повинно містити відомості про персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), її голову або ліквідатора, реєстраційні номери облікових карток платників податків, про порядок або строк заявлення кредиторами своїх вимог або якщо такий строк не відповідає закону.

Другим етапом є безпосереднє проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.

Порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації врегульований ст. 36 Закону про реєстрацію.

Відповідно до вказаної правової норми для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації голова ліквідаційної комісії, уповноважена ним особа або ліквідатор після закінчення процедури ліквідації, передбаченої законом, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстраторові, зокрема такі документи:

заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи у зв'язку з ліквідацією;

довідку архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

За відсутності підстав для залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, без розгляду державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації є датою державної реєстрації припинення юридичної особи.

Порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення врегульований ст. 37 Закону про реєстрацію.

Відповідно до цієї правової норми для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення голова комісії з припинення або уповноважена ним особа після закінчення процедури припинення, передбаченої законом, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами повинна подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстраторові, зокрема такі документи:

заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення;

підписаний головою і членами комісії з припинення юридичної особи та затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, який прийняв рішення про припинення юридичної особи, примірник оригіналу передавального акта, якщо припинення здійснюється в результаті злиття, приєднання або перетворення, чи розподільчого балансу, якщо припинення здійснюється в результаті поділу, або їх нотаріально засвідчені копії;

довідку архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню;

документ про узгодження плану реорганізації з органом доходів і зборів (за наявності податкового боргу).

За відсутності підстав для залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення, без розгляду державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення.

Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення є датою державної реєстрації припинення юридичної особи.

Як вбачається з наявного в матеріалах цивільної справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 18992143 від 14.07.2014 року, 04 липня 2014 року державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено запис за № 13561120047003924 про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», яке є відповідачем по справі (Підстава припинення - рішення засновників).

Однак, при цьому в матеріалах справи відсутнє рішення засновників про припинення Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» із зазначенням дати його прийняття, відомостей про персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), її голову або ліквідатора.

Не містять матеріали справи й витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про внесення до нього державним реєстратором запису про проведення державної реєстрації припинення Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», з яких би вбачалося, яким саме способом було припинено цю юридичну особу: в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення, що допускає правонаступництво, чи в результаті її ліквідації, тобто припинення діяльності юридичної особи, що виключає правонаступництво.

Проте, суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване процесуальне рішення, на зазначені обставини та положення Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» належної уваги не звернув, а тому передчасно дійшовши висновку про наявність підстав, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, безпідставно закрив провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», третя особа: ОСОБА_3 про визнання недійсними прилюдних торгів, чим фактично позбавив позивача його конституційного права на судовий захист своїх інтересів.

За таких обставин, враховуючи наведене вище, оскаржувана ухвала Жовтневого районного суду м. Харкова від 13 жовтня 2014 року не може бути визнана обґрунтованою й такою, що постановлена з дотриманням вимог процесуального закону, в зв'язку з чим судова колегія вважає за необхідне на підставі п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України скасувати це судове рішення, а справу направити до того ж суду першої інстанції для продовження її розгляду в іншому складі.

Таким чином, з огляду на викладене та керуючись ст. ст. 21, 303, 304, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 13 жовтня 2014 року - скасувати.

Матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», третя особа: ОСОБА_3 про визнання недійсними прилюдних торгів направити до того ж суду першої інстанції для продовження її розгляду в іншому складі.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 324 ЦПК України касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: