Ухвала суду № 42523253, 29.01.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2015 р.справа № 804/18687/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередниченко В.Є.,

суддів: Коршуна А.О., Панченко О.М,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року у справі № 804/18687/14 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 12 листопада 2014 року звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, в якому просить:

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження відносно ОСОБА_1 про стягнення судових витрат та витрат по оплаті висновку судової будівельно-технічної експертизи на загальну суму 4651,55 грн.;

- зобов'язати відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції винести постанову про стягнення судових витрат та витрат по оплаті висновку судової будівельно-технічної експертизи на загальну суму 4651,55 грн. з ОСОБА_2.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року відмовлено у відкритті провадження.

Ухвала мотивована тим, що даний спір не належить розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки позивачем оскаржується постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП № 45168966 від 22.10.2014 року, що винесена з приводу примусового виконання виконавчого листа № 2-175/916/13-ц від 21.10.2014 року, який видано Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області; боржником у виконавчому провадженні є ОСОБА_1

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач не є боржником у виконавчому провадженні, а є особою яка залучається до проведення виконавчих дій. Вказує на те, що судова будівельно-технічна експертиза була проведена для визначення суми майна необхідної для відшкодування шкоди завданої ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, а отже і боржником у виконавчому провадженні є ОСОБА_2

Згідно заперечень на апеляційну скаргу, відповідач посилаючись на її необґрунтованість, просив у задоволені скарги відмовити.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.

Згідно частини 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно частини 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

До юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.

Зокрема, розділом VII Цивільного процесуального кодексу України визначено інший порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби при виконанні судових рішень, ухвалених за правилами цивільного судочинства, тому такі спори не належать до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до статті 383 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

До цивільної юрисдикції належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, вчинених під час виконання рішень, ухвалених загальними судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України, який набрав чинності з 1 вересня 2005 року.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що заочним рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 березня 2014 року у цивільній справі № 2-175/916/13-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_3 понесені судові витрати по справі, що складаються з витрат по оплаті судового збору у розмірі 114 грн. 71 коп. та витрат по оплаті висновку судової будівельно-технічної експертизи №060613/1 від 02 грудня 2013 року у розмірі 4 536 грн. 84 коп.

На підставі заочного рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 березня 2014 року у цивільній справі № 2-175/916/13-ц, судом було видано виконавчий лист від 21.10.2014 року про стягнення судових витрат по оплаті судового збору та витрат по оплаті висновку судової будівельно-технічної експертизи на загальну суму 4651,55 грн. (а.с.8).

Отже враховуючи те, що виконавче провадження відкрито з приводу виконання судового рішення ухваленого за правилами цивільного судочинства, суд першої інстанції зробив вірний висновок про те, що цей спір не належить вирішувати в порядку адміністративного судочинства.

При цьому, посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що вона не є боржником, а є особою, яка залучається до проведення виконавчих дій суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки рішенням суду стягнуто судові витрати по оплаті судового збору та витрати по оплаті висновку судової будівельно-технічної експертизи на загальну суму 4651,55 грн. солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Рішення суду набрало законної сили. А отже ОСОБА_1 солідарно з ОСОБА_2 є боржником у виконавчому провадженні ВП № 45168966.

За таких обставин суд апеляційної інстанції, приходить до висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду відсутні.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 199, 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року у справі № 804/18687/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя О.М. Панченко