Ухвала суду № 42522862, 29.01.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

Дата ухвалення
29.01.2015
Номер справи
810/6140/14
Номер документу
42522862
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/6140/14 Головуючий у 1-й інстанції: Лисенко В.І. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

29 січня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Арсенійчук М.В.,

за участю представників сторін:

від позивача Бершадський О.О.

від відповідача Колесникова А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської митниці Міндоходів на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року у справі за позовом приватного підприємства «Юнітех Логістік» до Київської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішень і картки відмови, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до о Київської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 29.04.2014 № 125130003/2014/110022/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.04.2014 № 125130003/2014/2014/00027.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 19.08.2012 між H. Schoonderwoerd Heftrucks BV (постачальник) та ПП «Юнітех Логістік» (покупець) було укладено Контракт № 09082012, відповідно до умов якого постачальник постачає покупцю товар на умовах поставки CPT - Ілічівськ (Incoterms 2000) відповідно до інвойсів, які є невід'ємною частиною даного Контракту.

Відповідно до пункту 1.2. Контракту поставка здійснюється на підставі розпорядження покупця. Покупець приймає товар та бере на себе зобов'язання відповідно до умов поставки, зазначених у пункті 3.2 Контракту.

За приписами пункту 3.2 поставка товарів здійснюється на умовах CPT - Іллічівськ (Incoterms 2000). Відвантаження товару покупцю повинно бути здійснено не пізніше трьох робочих днів після узгодженої сторонами дати відвантаження. Датою відвантаження, в свою чергу, вважається дата перетинання товару через внутрішній кордон та отримання документів в митному органі країни відправлення.

Пунктом 3.3. передбачено, що постачальник забезпечує надання покупцю товаротранспортної накладної CMR та інвойсу, а також інформує покупця про факт відвантаження товару шляхом надіслання покупцю копії зазначених документів у електронному вигляді протягом дня, в який відвантажується товар.

Відповідно до пункту 3.4. постачальник зобов'язаний надіслати покупцю разом і з товаром міжнародний товаросупровідний документ CMR(оригінал і 2 копії) та рахунок (оригінал і 3 копії).

З положень пункту 5 вбачається, що валютою Контракту визначено Євро, а оплата за товар здійснюється шляхом передплати відповідно до проформи інвойсу.

У квітні 2014 року з метою митного оформлення товару, імпортованого позивачем на підставі вищезазначеного Контракту, підприємством до Київської митниці Міндоходів була подана митна декларація (далі - МД) від 29.04.2014 № 125130003/2014/502481.

Позивач задекларував митну вартість електричного візка (навантажувача) з вилковим захватом торгівельної марки TOYOTA, модель LPE200/8, артикул ВР 25381, серійний номер 6048523, 2008 року виготовлення, вантажопідйомністю 2000 кг., з електродвигуном та батареєю живлення 24V, укомплектованого підзарядним пристроєм, виробник «ВТ Products AB», країна виробник SE, який вже був у використанні.

Митна вартість була заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

На підтвердження заявленої митної вартості разом з митною декларацією позивачем подано митному органу наступні документи згідно переліку, що зазначений у графі 44 МД № 29.04.2014 № 125130003/2014/502481: картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами; міжнародна автомобільна накладна (СMR); книжка МДП (Carnet TIR); банківський платіжний документ, що підтверджує вартість товару; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; рахунок - фактуру (інвойс); рахунок - проформу; зовнішньоекономічний договір (контракт); доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракт); договір про надання послуг митного брокера; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю); декларацію про походження товару; інші некласифіковані документи; копію митної декларації країни відправлення.

За наслідками розгляду поданих документів митний орган прийшов до висновку, що ці документи містили розбіжності та не підтверджували митної вартості імпортованого товару, зокрема, серійний номер товару, який зазначений в Додатку від 02.04.2014 № 11 до Контракту від 09.08.2012 № 09082012 та за який проведено передплату, не співпадає з серійним номером фактично поставленого товару. Крім цього, висновок спеціалізованої експертної організації про вартісні та якісні характеристики товару від 17.04.2014 не містить опису ознак зношення імпортованого товару та яких саме додаткових монтажних, налагоджувальних та контрольно - діагностичних робіт він потребує.

Крім цього, при опрацюванні поданих ПП «Юнітех Логістік» документів для здійснення митного оформлення імпортованого товару спрацювала система АСАУР у зв'язку із наявною в ЄАІС Держмитслужби України інформацією за МД від 15.04.2014 № 125130003/2014/502247 про розмитнення аналогічного товару за значно більшою митною вартістю, ніж заявлено позивачем.

У зв'язку з цим відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанта повідомлено про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товару, а саме: договір із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товару, митна вартість якого визначається; документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; виписку з бухгалтерської документації; прайс-лист виробника товару.

ПП «Юнітех Логістік» повідомило митний орган про відсутність можливості надати витребувані документи на підтвердження митної вартості імпортованих товарів, що пояснюється наступним.

За наслідками розгляду поданих документів Київською митницею Міндоходів було сформовано картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів за заявленою позивачем митною вартістю від 29.04.2014 № 125130003/2014/00027 та прийнято рішення про коригування митної вартості від 29.04.2014 № 125130003/2014/110022/2, яким скориговано митну вартість імпортованого товару - навантажувача самохідного з електродвигуном, вилковим захватом та висотою підіймання 0,2 м, 2008 року випуску, що був у використанні та потребує додаткових монтажних, налагоджувальних та контрольно - діагностичних робіт, в комплекті з батареями та зарядним пристроєм, марки TOYOTА, модель LPE200/8, артикул ВР 25381 - 1 шт., серійний номер: 6048523, рік виготовлення: 2008, технічні характеристики: вантажопідйомність: до 2000 кг, тип двигуна: електричний, висота підіймання: 0,2 м. BATTERY VOTAGE - 24V. Має корозію робочих елементів, шасі і двигуна, окремі пошкодження і знос протектора шин. Виробник: «BT Products AB», країна виробник: SE, за шостим резервним методом на рівні 1968,75 Євро за одиницю товару.

Підставами для коригування митної вартості, у відповідності до графи 33 вищезазначеного рішення, стало: неподання декларантом додаткових документів для підтвердження митної вартості, зокрема: договору із третіми особами, пов'язаного з договором про поставку товару; документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; виписку з бухгалтерської документації; прайс-лист виробника. У рішенні також вказано на те, що методи за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовані у зв'язку з невиконанням вимог статей 59-60 Митного кодексу України; методи згідно із статтями 62-63 Митного кодексу України - через відсутність інформації щодо ціни складових для визначення за даними методами. Резервний метод був застосований з урахуванням наявної інформації щодо раніше визначеного рівня митної вартості за МД від 15.04.2014 № 125130003/2014/502247.

Не погоджуючись із спірним рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що у податкового органу були відсутні підстави для витребування у позивача додаткових документів та зазначив про безпідставне застосування шостого (резервного) методу визначення митної вартості товару.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Зі змісту оскаржуваного рішення про визначення митної вартості товарів, митну вартість було визначено за шостим (резервним) методом.

Як вбачається з пояснювальної записки спірного рішення митного органу, підставою не застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) стало те, що подані документи містили розбіжності, а на підтверджують числові значення митної вартості товару, що ввозився, а заявником не подано документи, які витребував відповідач.

Стосовно наявності розбіжностей у документах, поданих позивачем разом з митною декларацією, колегія суддів встановила наступне.

Обґрунтовуючи наявність розбіжностей митний орган посилався на те, що серійний номер товару, який зазначений в Додатку від 02.04.2014 № 11 до Контракту від 09.08.2012 № 09082012 та за який проведено передплату не співпадає з серійним номером фактичного поставленого товару. Крім цього, було зазначено, що висновок спеціалізованої експертної організації про вартісні та якісні характеристики товару від 17.04.2014 не містить опису ознак зношення імпортованого товару та яких саме додаткових монтажних, налагоджувальних та контрольно - діагностичних робіт він потребує.

Стосовно наявності розбіжностей у серійному номері фактично поставленого товару судом першої інстанції встановлено наступне.

В додаткових поясненнях до позову позивач зазначив, що дійсно у Додатку від 02.04.2014 № 11 до Контракту від 09.08.2012 № 09082012 та банківській виписці від 11.04.2014, помилково зазначено серійний номер імпортованого товару, як «604823», замість правильного номеру « 6048523», тобто, пропущено цифру « 5» у середині серійного номеру.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що технічна помилка (описка) у серійному номері імпортованого товару не позбавила митний орган можливості ідентифікувати такий товар, оскільки інша інформація про товар, зокрема про модель та вартість товару, є незмінною як у Додатку до Конаткту, банківській виписці, так і у Swift -повідомленні від 11.04.2014, інвойсі від 14.04.2014 № 4364 140362, рахунку - проформі від 02.04.2014 № 02/04/2014.

Щодо посилання митного органу на ту обставину, що висновок спеціалізованої експертної організації про вартісні та якісні характеристики товару від 17.04.2014 не містить опису ознак зношення імпортованого товару та яких саме додаткових монтажних, налагоджувальних та контрольно - діагностичних робіт він потребує, колегія суддів зазначає, що при цьому відповідачем не вказано, яким чином дана обставина впливає на митну вартість товару.

Згідно з ч.1 ст. 51 Митного кодексу України (далі по тексту - МК) митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 52 МК передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частинами 2, 3 зазначеної статті передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Перевіряючи посилання відповідача на необхідність подання витребуваних документів, колегія суддів зазначає наступне.

Стосовно вимоги надати прайс-лист виробника колегія суддів зазначає, що позивачем електричний візок (навантажувач) з вилковим захватом торгівельної марки TOYOTA, модель LPE200/8, артикул ВР 25381, серійний номер 6048523, 2008 року виготовлення, вантажопідйомністю 2000 кг., з електродвигуном та батареєю живлення 24V, укомплектований підзарядним пристроєм, виробник «ВТ Products AB», країна виробник SE, який вже був у використанні, було придбано у H. Schoonderwoerd Heftrucks BV, який не є виробником товару, у зв'язку з цим у позивача відсутня можливість подати вказаний документ.

Наведеним пояснюється і безпідставність вимоги відповідача щодо надання договору із третіми особами, пов'язаного з поставкою товару.

Стосовно вимоги митного органу про надання документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; виписку з бухгалтерської документації, колегія суддів зазначає, що при поданні митної декларації позивачем було подано митниці міжнародну автомобільну накладну (СMR); банківський платіжний документ, що підтверджує вартість товару. Крім того, за приписами пункту 3.2 зовнішньоекономічного контракту поставка товарів здійснюється на умовах CPT - Ілічівськ (Incoterms 2000), що означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики чи втрати ушкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику.

З аналізу матеріалів справи вбачається, що при поданні митної декларації позивачем було надано документи, що підтверджують вартість товару за ціною договору та не містять розбіжностей.

Згідно з положеннями ст. 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Разом з тим дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.

Судом встановлено, що рішення про визначення митної вартості товару митниця прийняла, не застосувавши жодного іншого методу, крім шостого (резервного), при цьому, не обґрунтувавши необхідності застосування саме цього методу.

При цьому, колегією суддів встановлено, що надані позивачем до митниці документи на підтвердження вартості товару не містять розбіжностей та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.

Інших доказів того, що подані декларантом до митного оформлення документи містили розбіжності, які впливають на кількісні та вартісні показники оцінюваного товару, відповідачем не виявлено, а судом таких не вбачається.

Таким чином, зроблені відповідачем у гр. 33 оскаржуваного рішення записи не свідчать про дійсну наявність розбіжностей і не доводять наявність визначених ч. 3 ст. 53 МК підстав для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів.

Щодо неподання декларантом додаткових документів, то в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Зазначений висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 11.09.2012 (№26347525 згідно Єдиного державного реєстру судових рішень), який в силу ч. 2 ст. 161 та ч. 1 ст. 244-2 КАС є обов'язковим для врахування при вирішенні даної справи.

Також відповідач не довів суду обов'язкову в силу ч. 1 ст. 55 МК наявність передбачених ч. 6 ст. 54 МК випадків, за яких митниця могла відмовити позивачу в митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю та прийняти рішення про коригування митної вартості товарів. Так, відповідач не надав суду доказів та аргументованих пояснень з приводу того, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; не довів суду невідповідність обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів; не посилався та не підтвердив суду надходження офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Щодо визначення відповідачем вартості оцінюваного товару відповідно до за МД від 15.04.2014 № 125130003/2014/502247 про розмитнення аналогічного товару за більшою митною вартістю, ніж заявлено позивачем, що є вищою порівняно з контрактною ціною оцінюваних товарів, то сама по собі різниця між вартістю подібних (аналогічних) товарів не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Крім того, митницею не надано доказів, що товар, який ввозився за митною декларацією від 15.04.2014 № 125130003/2014/502247, має подібні характеристики, умови поставки, комерційні умови з тим, що ввозився за декларацією від 29.04.2014 № 125130003/2014/502481, враховуючи, що товар був у використанні. Крім того, рішення митного органу, на підставі якого дана вартість була скоригована у попередні періоди стосувалась саме позивача і у подальшому була оскаржена ним до суду, тому, підстав для використання такої інформації, і коригування митної вартості на підставі даних відомостей, у відповідача не було.

Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

Отже, суд дійшов висновку, що позивачем подано відповідачу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, тому заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст. 58 МК. Натомість коригування відповідачем митної вартості здійснено неправомірно з порушенням ч. 3 ст. 53, ч. 6 ст. 54, ч. 1 ст. 55 МК та всупереч правилам, визначеним ст. 58 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про неправомірність рішення Київської міжрегіональної митниці про коригування митної вартості товарів від 29.04.2014 № 125130003/2014/110022/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.04.2014 № 125130003/2014/2014/00027, а тому вимога про визнання їх протиправними та скасування є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні вимог адміністративного позову.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Київської митниці Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді О.О. Беспалов О.А. Губська

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 02.02.2015 року

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Беспалов О.О.

Губська О.А.

Часті запитання

Який тип судового документу № 42522862 ?

Документ № 42522862 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 42522862 ?

Дата ухвалення - 29.01.2015

Яка форма судочинства по судовому документу № 42522862 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 42522862 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 42522862, Київський апеляційний адміністративний суд

Судове рішення № 42522862, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 29.01.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 42522862 відноситься до справи № 810/6140/14

Це рішення відноситься до справи № 810/6140/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 42522861
Наступний документ : 42522865