Ухвала суду № 42521234, 28.01.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/4007/14

Категорія: 8.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федусик А.Г.,

суддів - Яковлєва О.В. та Зуєвої Л.Є.,

при секретарі - Пальоній І.М.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування акта перевірки та податкового повідомлення рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2014 року ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі ДПІ) про скасування акту проведеної ДПІ камеральної перевірки своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб №933/17-02/НОМЕР_1 від 12 червня 2014 року на суму штрафних санкцій у розмірі 2560,00 грн., та скасувати податкове повідомлення-рішення №00114017702 від 02 липня 2014 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 12 червня 2014 року ДПІ проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, визначеного на підставі узгодженого в судовому порядку податкового повідомлення-рішення № 0003181702/0.

Проведеною перевіркою було встановлено затримку сплати узгодженого податкового зобов'язання, яке добровільно було сплаченим у розмірі 12800,00 грн., що стало підставою для прийняття ДПІ податкового повідомлення-рішення про нарахування штрафних санкцій у розмірі 2560,00 грн..

Винесення зазначеного податкового повідомлення-рішення і стало підставою для звернення ОСОБА_3 з позовом до суду.

Вирішуючи справу та відмовляючи в задоволенні вимог, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи оскаржуване рішення ДПІ діяла в межах повноважень наданих їй законом та у відповідності до положень норм податкового законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що в 2009 році була проведена перевірка декларації про доходи, одержані з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року, поданої ФОП ОСОБА_3 до ДПІ в Овідіопольському районі Одеської області.

За результатами перевірки було складено акт №391/17-2 від 12 лютого 2009 року, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення №0003181702/0 про визначення суми податкового зобов'язання по податку з доходів найманих працівників у сумі 3298500,00 грн..

Відповідно до п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення (п.56.18 ст.56 ПК України).

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням №0003181702/0, ОСОБА_3 оскаржила останнє в адміністративному, а потім в судовому порядку шляхом звернення з позовом до Одеського окружного адміністративного суду, постановою якого від 07 квітня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2010 року, оскаржуване податкове повідомлення-рішення було скасовано.

Разом з тим, постановою Вищого адміністративного суду України від 22 грудня 2011 року постанова Одеського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2010 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2010 року скасовані, в задоволенні позову ОСОБА_3 про скасування податкового повідомлення-рішення №0003181702/0 було відмовлено.

Положеннями ст.56 ПК України також передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно до ч.5 ст.254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

З наданої відповідачем копії постанови Вищого адміністративного суду України від 22 грудня 2011 року (а.с.48) вбачається, що остання була отримана ДПІ 03 лютого 2012 року, тому з наведеного можна дійти висновку, що податкове зобов'язання позивача набуло статусу узгодженого та, відповідно, у останнього виник обов'язок в десятиденний строк сплатити грошову суму, передбачену податковим повідомленням-рішенням №0003181702/0, не пізніше 03 лютого 2012 року.

Відповідно до п.126.1 ст.126 ПК України разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З матеріалів справи, зокрема, заперечень проти адміністративного позову та квитанції №QS20387190 вбачається, що позивачем на виконання податкового повідомлення-рішення №0003181702/0 було сплачено грошові кошти у розмірі 12800,00 грн. - 13 грудня 2013 року. А тому, враховуючи порушення ОСОБА_3 терміну сплати податку з доходів фізичних осіб більше ніж на 30 календарних днів, колегія суддів приходить до висновку про правомірність застосування ДПІ штрафних санкцій до позивача у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу за вказане порушення.

Отже, постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

При цьому колегія суддів не може погодитися з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому що всі норми, передбачені законодавством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.Г. Федусик Суддя: Суддя: Л.Є. Зуєва О.В. Яковлєв