Рішення № 42520073, 31.01.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.01.15р. Справа № 904/8763/14

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", м. Кривий Ріг

про стягнення додаткових зборів 10309грн.30коп.

Представники:

Від позивача:Шуба Я.С., дов. №33 від 01.01.15р.

Від відповідача: Матвєєва Т.В.,дов. № 52-16/45 від 23.01.14р.

на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні від 19.01.2015р. проголошено перерву до 26.01.2015р.

СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство «Придніпровська залізниця» м. Дніпропетровськ звернулось до Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» м. Кривий Ріг з позовом про стягнення додаткових зборів в розмірі 10309грн.30коп., а саме - збору за зважування в розмірі 514грн.70коп., збору за зберігання вантажу в розмірі 3970грн.10коп., збору за повідомлення в розмірі 217грн.70коп., плати за перевезення надлишку вантажу в розмірі 5127грн., збору за послуги, пов'язанні з прибуттям та здачею за кордон експортних вантажів в розмірі 479грн.80коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги №ПР/ДН-2-13-53/НЮп від 25.02.2013р., залізничну накладну №46590683, акти загальної форми №1096 від 30.05.2014р. та №1099 від 30.05.2014р., акт за формою ГУ-23 №237 від 04.06.2014р., комерційний акт серії Б№017628/126 від 31.05.2014р., дорожні відомості №37465226, №46590683, повідомлення №370, №373, №700; норми Тарифного керівництва №1, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №317 від 26.03.2009р.

Як зазначає позивач, між сторонами був укладений договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги №ПР/ДН-2-13-53/НЮп від 25.02.2013р.

На підставі залізничної накладної №46590683 станція Кривий Ріг Придніпровської залізниці прийняла від ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» вантаж для перевезення на станцію Славков Полудневи Польської залізниці.

На станції Здолбунів Львівської залізниці вагони №61813903 та №61823449 були затримані через невідповідність маси вантажу, зазначену в накладній, з фактичною. Вказана невідповідність була виявлена шляхом зважування цих вагонів на електронно-тензометричних вагах станції.

За результатами зважування були складені акти ф.ГУ-23 №1096 від 30.05.2014р. та №1099 від 30.05.2014р. В комерційному акті серії Б№017628/126 від 31.05.2014р. був зафіксований факт перевищення вантажопідйомності вагонів та невірне зазначення маси вантажу в накладній №46590683.

Надлишок вантажу з вагонів №61813903 та №61823449 було вивантажено в вагон №66732306 та за накладною №37465226 від 04.06.2014р. відправлено на станцію призначення.

За весь час затримки вагонів на станції Здолбунів залізницею були нараховані збори:

- збір за зважування на підставі підпункту 4.1 пункту 4 розділу ІІІ Тарифного керівництва №1, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №317 від 26.03.2009р., із застосуванням коригуючого коефіцієнта, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України №3 від 21.05.2013р. А саме - за зважування два рази вагонів №61813903 та №61823449 - 411грн.80коп., за зважування вагону №66732306 - 102грн.90коп.

- збір за зберігання 145т вантажу протягом 5 діб на підставі пункту 2 розділу ІІІ Тарифного керівництва №1, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №317 від 26.03.2009р. в розмірі 3970грн.10коп.

- збір за повідомлення №370, №373, №700 згідно таблиці 3 пункту 10 розділу ІІІ Тарифного керівництва №1, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №317 від 26.03.2009р., із застосуванням коригуючого коефіцієнта, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України №3 від 21.05.2013р., в розмірі 217грн.70коп.

- збір за послуги, пов'язані з прибуттям та здачею за кордон експортних вантажів на підставі підпункту 7.6 пункту 7 розділу ІІІ Тарифного керівництва №1, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №317 від 26.03.2009р., із застосуванням коригуючого коефіцієнта, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України №3 від 21.05.2013р., в розмірі 479грн.80коп.

- плата за перевезення надлишку вантажу на підставі схеми 1 розділу ІV Тарифного керівництва №1, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №317 від 26.03.2009р., із застосуванням коригуючого коефіцієнта, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України №3 від 21.05.2013р., в розмірі 5127грн.

У відзиві №52-16/1384 від 26.11.2014р. відповідач не погодився із заявленими вимогами та наполягав на їх необґрунтованості з наступних підстав.

Статтею 4 Статуту залізниць України передбачено, що перевезення пасажирів, багажу і вантажобагажу у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні міжнародні сполучення. Зокрема, Угодою про міжнародне залізничне сполучення від 01.11.1951р. (із змінами та доповненнями станом на 01.07.2011р.) (далі - Угода).

Згідно залізничної накладної №46590683 залізницею до перевезення були прийняті вагони, відправником яких був відповідач. Вагони направлялись на адресу Арцелор Міттал (станція призначення Славков Польської залізниці).

Відповідно до абзацу 4 параграфу 7 статті 21 вищевказаної Угоди, всі платежі з витрат, понесених залізницею через затримку перевезення чи видачі вантажу, вписуються до накладної та стягуються з відправника, отримувача або платника (експедиторської організації, фрахтового агента та ін.), в залежності від того, хто з них здійснює оплату провізних платежів відповідно до статті 15.

У залізничній накладній №46590683 платником по залізниці є ТОВ «Транснаціональна транспортна компанія». Тому, на думку відповідача, він не є платником провізних платежів по залізничній накладній №46590683.

Крім того, до залізничної накладної №4659083 від 28.05.2014р. у встановленому Угодою порядку не внесені додаткові платежі та відомості про складений комерційний акт. Залізнична накладна також не містить відмітки про виключення вагону з маршруту на виконання положень пункту 53 Службової інструкції до Угоди.

Оскільки залізнична накладна не містить обов'язкових та передбачених Угодою відомостей, вона за твердженням відповідача, не може бути підставою для стягнення додаткових платежів.

Відповідач також зазначає, що копія технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки, з якої неможливо встановити терміни перевірки та повірки обладнання, не є належним доказом у справі.

В пункті 68 комерційного акту №Б017628/126 від 31.05.2014р. відсутня відмітка станції призначення. З наведеного відповідач робить висновок про наявність протиріч між цим актом та станом вантажу або невідповідність комерційного акту вимогам Службової інструкції. Також акт не містить підписів вантажоодержувача та посадових осіб, вказаних в бланку, календарного штампу станції призначення.

Відповідач звертає увагу, що пункт 69 комерційного акту не містить найменування управління (дирекції) залізниці, якій належить станція, що склала комерційний акт, дату направлення цього акту. Сторінки комерційного акту №Б017628/126 від 31.05.2014р. не пронумеровані, на кожній окремій сторінці відсутній підпис осіб, передбачений параграфом 6 статті 18 Угоди, відсутні відмітки станції призначення про стан вантажу, який прибув з комерційним актом з попутної станції.

Документом обліку часу користування вагонами та документом для матеріальної відповідальності за затримку вагонів є акт загальної форми ГУ-23, який повинен містити час початку (у годинах та хвилинах) та закінчення затримки.

Акти загальної форми №1096 та №1099 від 30.05.2014р. не містять підпису начальника станції. Підставою для складення актів загальної форми є відчеплення вагонів №61813903 та №61823449 для перевірки. Згідно комерційного акту №Б017628/126 від 31.05.2014р. перевірка маси вантажу відбулась 31.05.2014р.

Відповідач стверджує, що саме з 31.05.2014р. (встановлення невідповідності маси вантажу) мала розпочатись затримка з вини підприємства, про що позивач мав скласти акт загальної форми з визначенням часу початку та закінчення затримки.

Позивачем не надано належним чином оформленого акту загальної форми саме з моменту виникнення обставин (31.05.2014р.) та до моменту закінчення затримки (04.06.2014р.), надані акти не відповідають вимогам пункту 8 Правил користування вагонами та контейнерами.

Згідно актів загальної форми вагони відчеплені на контрольне переважування. Відповідно до підпункту 4.4 Тарифного керівництва збір за зважування не нараховується за контрольні перевірки маси вантажу, визначеної вантажовласником.

Оскільки акти загальної форми належним чином не оформлені, вони не можуть слугувати доказом затримки вагонів з вини відповідача. Збір за зберігання нарахований за 145тон. Додана до позову дорожня відомість №37465226 лише на 6тон.

Підстави нарахування збору за повідомлення, перелічені в таблиці 3 пункту 10 розділу ІІІ Тарифного керівництва №1, не розповсюджуються на обставини, визначені позивачем для нарахування збору за повідомлення.

Оперативні повідомлення, здійснені ст. Здолбунів від 30.05.2014р., та повідомлення-запит ст. Здолбунів від 31.05.2014р. відносно дій з надлишком вантажу не містять доказів повідомлення відповідача.

У поясненнях на відзив №688/337 від 17.12.2014р. позивач не погодився з доводами відповідача та вказав на наступне.

В параграфі 1 статті 7 Угоди зазначено, що договір на перевезення оформляється накладною та складається з аркушів - №1 оригінал накладної; №2 дорожня відомість; №3 дублікат накладної; №4 лист видачі накладної; №5 лист повідомлення про прибуття вантажу. Листи №№1, 2, 4, 5 супроводжують вантаж до станції призначення. Лист №3 повертається відправнику після укладення договору на перевезення.

На зворотній стороні дорожньої відомості №46590683 є відмітки про нараховані залізницею платежі за затримку вагонів на станції Здолбунів Львівської залізниці з вини відповідача.

Лист видачі накладної №46590683, в графі 94 якого наявна відмітка про складання комерційного акту серії Б №017628/126 від 31.05.2014р., виданий одержувачу на станції призначення Славков Полудневи Польської залізниці.

В копії Технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки є відмітки про проведення 20.02.2014р. огляду перевірки та 20.05.2014р. повірки органом Держстандартметрології.

Згідно Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України періодична повірка ваг має проводитись з інтервалом 6 місяців, а огляд-перевірка з інтервалом 3 місяці.

Контрольне зважування проводилось залізницею на статичних тензометричних вагах, тобто із зупинкою і зважуванням кожного вагону окремо. При відправленні відповідач визначав вагу вантажу у вагоні при русі потягу. Повірка проводиться лише зважуванням вагонів із зупинкою на вагах кожного вагону окремо.

Графа 68 накладної є в №4 та №5 примірниках накладної, які знаходяться у АРЦЕЛОР МІТТАЛ та станції призначення Славков Полудневи Польської залізниці. Відмітки станції призначення та підпис одержувача в комерційному акті серії Б №017628/126 від 31.05.2014р. містяться лише в примірнику комерційного акту на станції Славков Полудневи. Тому надати вказані документи позивач не має можливості.

Оригінал комерційного акту складений на одному бланку формату А3, а не на окремих аркушах паперу формату А4. Тому відмітки, передбачені параграфом 1 статті 7 Угоди про міжнародне залізничне сполучення, в даному випадку не потрібні.

На думку позивача, є помилковим твердження відповідача про невідповідність акту загальної форми ГУ-23 №237 від 04.06.2014р. Акт загальної форми (додаток 34 до Угоди про міжнародне залізничне сполучення) складається у випадках - якщо відправник потребує складання акту загальної форми; якщо на шляху прямування залізниця змінює пломби чи запірно-пломбувальні пристрої; якщо втрачені супроводжувальні документи до накладної; якщо вантаж затриманий на підставі телеграфного повідомлення станції відправлення; якщо є пошкоджені пломби або вони відсутні та в інших випадках, передбачених в пунктах 9.2, 9.12, 11.4, 20.4, 50.5, 50.6, 50.8, 50.11 та 50.12 Службової інструкції до Угоди про міжнародне залізничне сполучення.

В жодному з пунктів не зазначено, що акт для матеріальної відповідальності повинен складатись за формою Угоди про міжнародне залізничне сполучення. Станцією Здолбунів Львівської залізниці правомірно був складений акт загальної форми ГУ-23 №237 від 04.06.2014р. на підставі вимог залізниці відправлення (пункт 8 Правил користування вагонами та пункт 3 Правил складання актів).

В акті загальної форми ГУ-23 №237 від 04.06.2014р. станція Здолбунів зазначила вартість робіт за зважування вагонів відповідно до ставок, вказаних в пункті 4.1 Розділу ІІІ Тарифного керівництва №1.

Збір за зберігання вантажу розрахований на загальну масу вантажу в 3-х вагонах, до матеріалів справи додані основна накладна №46590683 та накладна №37465226, на підставі якої надлишок вантажу був надісланий одержувачу.

Повноважні представники відповідача були ознайомлені з телеграфними повідомленнями №370 та №373 від 30.05.2014р., про що свідчать відмітки на цих телеграмах. Відповідач не надавав розпорядження щодо вагонів №61813903 та №61823449. Але залізниця повинна була виконати договір на перевезення згідно накладної №46590683, виконати вимоги пункту 15.27 Правил технічної експлуатації залізниць України, відвантажити вантаж навантажений понад вантажопідйомність вагонів в інший вагон і відправити його одержувачу.

У додаткових поясненнях №52-16/33 від 16.01.2015р. відповідач зазначив, що написи, які містяться на зворотному боці накладної №46590683 (дорожньої відомості), в порушення вимог статті 7 Угоди не внесені у відповідні графи, не засвідчені підписом відповідного працівника залізниці та не завірені штампом залізниці.

Відповідно до розділу 13 Службової інструкції станція, яка здійснює обчислення розрахунків повинна вписати їх до накладної в графі «Розрахунок з одержувачем», якщо платежі стягуються з одержувача (вказуються всі дані для нарахування платежів - номер групи, пункту чи позиції згідно застосованого тарифу, тарифний клас, ставку, розрахункову масу в кг, відстань в км, застосований тариф).

В графі « 69» накладної №46590683 не внесено будь-яких сум, які підлягають сплаті вантажоодержувачем. Тому вказаний документ не є належним доказом, оскільки не відповідає вимогам Угоди про міжнародне залізничне сполучення та Службової інструкції відносно записів про нараховані додаткові платежі.

Згідно додатку 12.1 та 12.2 до параграфу 1 статті 7 Угоди №4 лист накладної це лист видачі вантажу і передбачений він для станції призначення, одержувачу він не видається.

Відповідач зазначає, що позивачем не спростовано доводи про відсутність належним чином оформленого акту загальної форми саме з моменту виникнення обставин (31.05.2014р.) та до моменту закінчення затримки (04.06.2014р.)

З огляду на положення статті 36 Угоди про міжнародне залізничне сполучення, до порядку оформлення затримок та перешкод перевезення вантажів, порядку оплати витрат, понесених залізницею через затримку перевезення застосовуються норми Статуту залізниць, Правил перевезення вантажів. Правил користування вагонами та контейнерами.

В порушення вимог вищевказаних актів, станцією затримки (ст. Здолбунів) не був складений акт загальної форми, в якому були б засвідчені обставини затримки вагонів, час початку та закінчення затримки.

В актах загальної форми №1096 та №1099 від 30.05.2014р. не визначена вина відповідача в затримці вагонів №61813903 та №61823449. Надлишок в розмірі 6т було визначено 31.05.2014р. Маса вантажу, визначена станцією затримки та вказана в актах загальної форми №1096 та №1099 від 30.05.2014р., дорівнює 146,900кг. При цьому, позивач нараховує збір за зберігання вантажу в розмірі 145т за 5 діб.

У письмових поясненнях №730/337 від 14.01.2015р. позивач навів посилання на пункт 9 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р.

Також позивач зазначив, що в Книзі обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах ф. ГУ-78 зафіксована фактична виявлена вага вантажу в вагонах №61813903 та №61823449 в загальному розмірі 144,8т.

Згідно акту загальної форми ГУ-23 №237 затримка спірних вагонів на коліях загального користування розпочалась о 14год.05хв. 30.05.2014р. (з моменту виявлення невідповідності фактичної маси вантажу зазначеній відправником у накладній №46590683), закінчилась затримка о 18год.05хв. 04.06.2014р. (усунення перевантаження вагону шляхом відвантаження надлишку вантажу 6000кг до іншого вагону).

В графах 13, 16 накладної №46590683 вказано, що маса вантажу визначена відправником ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» та засвідчено підписом його відповідального працівника.

Телеграфними повідомленнями №370 та №371 від 30.05.2014р. станція Здолбунів Львівської залізниці повідомила станцію відправлення Кривий Ріг про виявлену комерційну несправність у спірних вагонах. Після підтвердження навантаження вагонів понад їх вантажопідйомність, в телеграфному повідомленні №700 від 31.05.2014р. було сформовано запит до вантажовідправника щодо розпоряджень відносно виявленого залишку вантажу.

Телеграма №700 надійшла на станцію Кривий Ріг 02.06.2014р., 02.06.2014р. вказана інформація була передана відповідальному оператору диспетчерської служби відповідача, в порядку визначеному начальником УЗТ в листі №52-36/696 від 18.12.2013р.

Не дочекавшись розпорядження від відповідача, виявлене порушення було усунуте працівниками Львівської залізниці шляхом перевантаження надлишку вантажу із вагонів №61813903, №61823449 до вагону №66732306. Після цього, вантаж був направлений на станцію призначення на адресу одержувача, визначеного в накладній №46590683.

Відповідачем неправильно заповнено графу 20 «Отправителем приняты платежи за следующие транзитные дороги» в накладній №46590683 шляхом зазначення ВАТ «Транснаціональна транспортна компанія» в якості платника по УЗ. Ця інформація мала бути ним зазначена в графі 4 «Особые заявления отправителя».

В даному випадку ВАТ «Транснаціональна транспортна компанія» виступає платником тарифу за перевезення лише територією України, тобто відносно залізниці відправлення і до сплати платежів щодо транзитних залізниць не має жодного відношення.

Згідно Пояснень із заповнення залізничної накладної Угоди про міжнародне залізничне сполучення, відправник повинен був вказати в графі 20 накладної найменування транзитних залізниць відповідно до графи 8. У випадку сплати провізних платежів по транзитних залізницях через платника відправник мав зробити відмітку про сплату щодо кожної транзитної залізниці згідно вимог параграфу 2 статті 15 Угоди про міжнародне залізничне сполучення.

У поясненнях №52-16/46 від 21.01.2015р. відповідач зазначив, що показники маси вантажу, вказані в актах загальної форми №1096 та №1099 від 30.05.2014р., мають інформаційний характер та не є підтвердженням правильності визначення маси.

За приписами параграфу 3 статті 21 Угоди про міжнародне залізничне сполучення, якщо від відправника, повідомленого про перешкоди до перевезення протягом 8 діб з моменту направлення йому повідомлення не надійде ніяких вказівок, з вантажем слід діяти згідно внутрішніх правил, що діють на залізниці, на якій виникли перешкоди.

Відповідно до документів та інформації, наданих позивачем, телеграму №700 від 31.05.2014р. було передано відповідачу 02.06.2014р. Таким чином, станція Здолбунів не мала права розпоряджатись вантажем у спірних вагонах на власний розсуд до 10.06.2014р.

Також відповідач вказав, що засіб ваговимірювальної техніки експлуатується після закінчення строку служби. З аналізу технічного паспорту вказаного засобу вбачається, що огляд -перевірка була проведена 20.02.2014р. Наступний огляд - перевірка мала бути проведена 20.05.2014р., але 20.05.2014р. проведено профілактичне обслуговування та повірка.

Відповідно до пункту 3.47 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України №442 від 31.07.2012р., зважування вагонів №61813903, №61823449 у зв'язку з простроченням терміну огляду-перевірки не допускалось.

У поясненнях у справі №736/337 від 22.01.2015р. позивач вказав, що параграфом 2 статті 12 та параграфом 7 статті 21 Угоди, нормами Службової інструкції та іншими нормативно-правовими актами не передбачено засвідчення відомостей про нараховані платежі в накладній підписами працівника станції та штемпелем станції.

Графа 87 накладної заповнена відповідно до чинних норм на станції відправлення та містить запис прописом про нараховану до сплати відправником суму тарифу.

Акт загальної форми ГУ-23 №237 від 04.06.2014р., в якому викладені обставини затримки спірних вагонів, зазначений час початку та закінчення затримки, нараховані до сплати платежі, підписаний відповідно до нормативних документів. Таким чином, вказаний акт повністю відповідає вимогам пункту 8 Правил користування вагонами та пункту 3 Правил складання актів, є належним доказом для матеріальної відповідальності.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією сторін, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

На підставі укладеного між сторонами договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги №ПР/ДН-2-13-53/НЮп від 25.02.2013р., станція Кривий Ріг Придніпровської залізниці прийняла від ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» вантаж для перевезення на станцію Славков Полудневи Польської залізниці.

На станції Здолбунів Львівської залізниці вагони №61813903 та №61823449 були затримані через невідповідність маси вантажу, зазначену в накладній, з фактичною. Вказана невідповідність була виявлена шляхом зважування цих вагонів на електронно-тензометричних вагах станції.

За результатами зважування були складені акти загальної форми №1096 та №1099 від 30.05.2014р., акт загальної форми ГУ-23 №237 від 04.06.2014р. В комерційному акті серії Б№017628/126 від 31.05.2014р. був зафіксований факт перевищення вантажопідйомності вагонів та невірне зазначення маси вантажу в накладній №46590683.

Надлишок вантажу з вагонів №61813903 та №61823449 було вивантажено в вагон №66732306 та за накладною №37465226 від 04.06.2014р. відправлено на станцію призначення.

За весь час затримки вагонів на станції Здолбунів залізницею були нараховані збори:

- збір за зважування на підставі підпункту 4.1 пункту 4 розділу ІІІ Тарифного керівництва №1, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №317 від 26.03.2009р., із застосуванням коригуючого коефіцієнта, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України №3 від 21.05.2013р. А саме - за зважування два рази вагонів №61813903 та №61823449 - 411грн.80коп., за зважування вагону №66732306 - 102грн.90коп.

- збір за зберігання 145т вантажу протягом 5 діб на підставі пункту 2 розділу ІІІ Тарифного керівництва №1, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №317 від 26.03.2009р. в розмірі 3970грн.10коп.

- збір за повідомлення №370, №373, №700 згідно таблиці 3 пункту 10 розділу ІІІ Тарифного керівництва №1, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №317 від 26.03.2009р., із застосуванням коригуючого коефіцієнта, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України №3 від 21.05.2013р., в розмірі 217грн.70коп.

- збір за послуги, пов'язані з прибуттям та здачею за кордон експортних вантажів на підставі підпункту 7.6 пункту 7 розділу ІІІ Тарифного керівництва №1, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №317 від 26.03.2009р., із застосуванням коригуючого коефіцієнта, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України №3 від 21.05.2013р., в розмірі 479грн.80коп.

- плата за перевезення надлишку вантажу на підставі схеми 1 розділу ІV Тарифного керівництва №1, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №317 від 26.03.2009р., із застосуванням коригуючого коефіцієнта, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України №3 від 21.05.2013р., в розмірі 5127грн.

Оскільки відповідач відмовився від сплати нарахованих додаткових зборів, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що він є неналежним відповідачем по цій справі, а платником заявлених зборів має бути ВАТ «Транснаціональна транспортна компанія».

Згідно параграфу 2 статті 12 Угоди про міжнародне залізничне сполучення від 01.11.1951р. (із змінами та доповненнями) залізниця має право перевірити правильність відомостей і заяв вказаних відправником в накладній. При цьому, перевірка стану вантажу на шляху прямування може бути проведена за умови, якщо вона підлягає митним і іншим правилам, а також з метою забезпечення безпеки руху поїздів і схоронності вантажу на шляху прямування. Якщо в результаті перевірки, проведеної на шляху прямування, вказані в накладній відправником відомості не відповідають дійсності, то станція, яка проводила перевірку повинна скласти комерційний акт і зробити про це відмітку в накладній в графі «Коммерческий акт». Сума витрат, пов'язаних з перевіркою зазначається в накладній і стягується з відправника, якщо перевірка проводилась залізницею відправлення, або з одержувача, якщо перевірка проводилась залізницею призначення. Якщо перевірка проводилась на транзитній залізниці, то витрати стягуються з відправника, одержувача або експедиторської організації в залежності від того, хто з них повинен сплачувати провізні платежі за перевезення по даній транзитній залізниці.

Згідно Пояснень із заповнення залізничної накладної Угоди про міжнародне залізничне сполучення від 01.11.1951р. (із змінами та доповненнями), відправник ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» повинен був вказати в графі 20 накладної найменування транзитних залізниць у відповідності до графи 8. У випадку сплати провізних платежів по транзитним залізницям через платника (експедиторську організацію, фрахтового агента та ін.) відправник повинен був зробити відмітку про сплату по кожній транзитній залізниці у відповідності до параграфу 2 статті 15 Угоди про міжнародне залізничне сполучення від 01.11.1951р. (із змінами та доповненнями). Цього зроблено не було. Тому суд погоджується з твердженням позивача про помилковість визначення в графі 20 «Отправителем приняты платежи за следующие транзитные дороги» в накладній №46590683 ВАТ «Транснаціональна транспортна компанія» в якості платника по УЗ. Ця інформація мала бути ним зазначена в графі 4 «Особые заявления отправителя».

В даному випадку, ВАТ «Транснаціональна транспортна компанія» виступає платником тарифу за перевезення лише територією України, тобто, по залізниці відправлення. Враховуючи викладене, ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» є належним відповідачем.

Згідно пункту 2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за №567/6855), комерційні акти складаються для засвідчення: невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах; у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

В комерційному акті серії Б №017628/126 від 31.05.2014р., підписаному працівниками станції Здолбунів, зафіксований факт перевищення вантажопідйомності вагонів та невірне зазначення маси вантажу в накладній №46590683.

Пунктом 9 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №866/5087, зазначено, що за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у т. ч. під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки. Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми.

В актах загальної форми №№1096, 1099 зазначений час коли була виявлена комерційна несправність у спірних вагонах о 14год. 05хв. 30.05.2014р., а в акті загальної форми ГУ-23 №237 зазначений час початку затримки.

Згідно акту загальної форми ГУ-23 №237 затримка спірних вагонів на коліях загального користування розпочалась о 14год.05хв. 30.05.2014р. (з моменту виявлення невідповідності фактичної маси вантажу зазначеній відправником у накладній №46590683), закінчилась затримка о 18год.05хв. 04.06.2014р. (усунення перевантаження вагону шляхом відвантаження надлишку вантажу 6000кг до іншого вагону).

В акті загальної форми ГУ-23 №237 від 04.06.2014р. станція Здолбунів зазначила вартість робіт за зважування вагонів відповідно до ставок, вказаних в пункті 4.1 Розділу ІІІ Тарифного керівництва №1.

На зворотній стороні дорожньої відомості №46590683 є відмітки про нараховані залізницею платежі за затримку вагонів на станції Здолбунів Львівської залізниці з вини відповідача.

В Книзі обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах ф. ГУ-78 зафіксована фактична виявлена вага вантажу в вагонах №61813903 та №61823449 в загальному розмірі 144,8т.

Збір за зберігання вантажу розрахований на загальну масу вантажу в 3-х вагонах, до матеріалів справи додані основна накладна №46590683 та накладна №37465226, на підставі якої надлишок вантажу був надісланий одержувачу.

Телеграфними повідомленнями №370 та №371 від 30.05.2014р. станція Здолбунів Львівської залізниці повідомила станцію відправлення Кривий Ріг про виявлену комерційну несправність у спірних вагонах. Після підтвердження навантаження вагонів понад їх вантажопідйомність, в телеграфному повідомленні №700 від 31.05.2014р. було сформовано запит до вантажовідправника щодо розпоряджень відносно виявленого залишку вантажу.

Телеграма №700 надійшла на станцію Кривий Ріг 02.06.2014р., 02.06.2014р. вказана інформація була передана відповідальному оператору диспетчерської служби відповідача, в порядку, визначеному начальником УЗТ в листі №52-36/696 від 18.12.2013р.

Згідно вимог пункту 15.27 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України №411 від 20.12.1996р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.02.1997 за №50/1854) вагони, що завантажені понад їх вантажопідйомність забороняється ставити в поїзди.

З метою виконання договору на перевезення згідно накладної №46590683 та вивільнення колій станції Здолбунів для пропуску інших поїздів, виявлене порушення було усунуте працівниками Львівської залізниці шляхом перевантаження надлишку вантажу із вагонів №61813903, №61823449 до вагону №66732306. Після цього, вантаж був направлений на станцію призначення на адресу одержувача, визначеного в накладній №46590683.

Відносно зауважень відповідача щодо ваговимірювальної техніки, суд зазначає наступне.

Згідно Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України №442 від 31.07.2012р. (зареєстровано Міністерстві юстиції України 11.10.2012р. за №1716/22028), періодична повірка ваг повинна проводитись з інтервалом 6 місяців, а огляд-перевірка з інтервалом 3 місяці.

В залученій до матеріалів справи ксерокопії Технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки є відмітки про проведення 20.02.2014р. огляду-перевірки та 20.05.2014р. Таким чином, наступний огляд - перевірка мало відбутись 20.05.2014р., 20.05.2014р. було проведено профілактичне обслуговування та повірка органом Держстандартметрологія. До технічного паспорту занесений позитивний результат проходження повірки.

Згідно примітки до Додатку №3 до Інструкції, якщо час проведення огляду-перевірки збігається з часом проведення повірки, то перед повіркою виконується лише профілактичне технічне обслуговування.

Враховуючи викладене, суд відхиляє заперечення відповідача відносно неправомірності використання засобу ваговимірювальної техніки при зважуванні спірних вагонів.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення суми збору за зберігання вантажу в розмірі 3970грн.10коп. підлягають задоволенню.

Враховуючи відстань від станції Кривий Ріг до станції Ізов та керуючись схемою 1 розділу ІV Тарифного керівництва №1, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №317 від 26.03.2009р., із застосуванням коригуючого коефіцієнта, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України №3 від 21.05.2013р., позивач правомірно вирахував та заявив до стягнення плату за перевезення надлишку вантажу в розмірі 5127грн.

Підпунктом 7.6 пункту 7 розділу ІІІ Тарифного керівництва №1 встановлено, що за послуги, пов'язані з прибуттям і здачею за кордон експортних вантажів сплачується збір за 1 вагон - 350,5грн. З огляду на матеріали справи, позовні вимоги про стягнення 479грн.80коп. збору за відповідні послуги також підлягають задоволенню.

Суд погоджується з запереченнями відповідача відносно необґрунтованості заявлення до стягнення суми збору за повідомлення в розмірі 217грн.70коп.

Згідно таблиці 3 пункту 10 розділу ІІІ Тарифного керівництва №1, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №317 від 26.03.2009р., передбачено нарахування відповідного збору:

- за видачу довідок, пов'язаних з перевезенням вантажів та проведенням розрахунків за них: телеграфом - 53,0грн за відправку;

- за надання одержувачам інформації про вантажі, що прибули на їхню адресу на станції призначення, зокрема, телеграфом - 53,0грн за відправку.

Перелічені підстави для нарахування збору за повідомлення в даному випадку відсутні. Тому суд залишає без задоволення позовні вимоги в цій частині.

Не підлягають також задоволенню вимоги про стягнення збору за зважування в розмірі 514грн.70коп., нарахованого згідно підпункту 4.1 пункту 4 розділу ІІІ Тарифного керівництва №1, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №317 від 26.03.2009р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.04.2009р. за №340/16356), із застосуванням коригуючого коефіцієнта, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України №3 від 21.05.2013р.

Згідно пункту 4.4 розділу ІІІ Тарифного керівництва №1 затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №317 від 26.03.2009р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.04.2009р. за №340/16356), збір за зважування не нараховується, зокрема, за контрольні перевірки маси вантажу, визначеної вантажовідправником (стаття 24 Статуту залізниць України).

За приписами статті 24 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998р. (із змінами та доповненнями), вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Враховуючи обставини справи, позивач не довів, що зважування вагонів №61813903, №61823449, №66732306 відбувалось за інших підстав ніж перевірка маси вантажу.

З огляду на викладене, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми збору за зберігання вантажу в розмірі 3970грн.10коп., плати за перевезення надлишку вантажу в розмірі 5127грн., збору за послуги, пов'язанні з прибуттям та здачею за кордон експортних вантажів в розмірі 479грн.80коп. у задоволенні решти вимог слід відмовити.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись нормами та положеннями Угоди про міжнародне залізничне сполучення від 01.11.1951р. (із змінами та доповненнями), Тарифного керівництва №1, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №317 від 26.03.2009р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.04.2009р. за №340/16356), Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998р. (із змінами та доповненнями), Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за №165/3458), Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №866/5087), Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України №442 від 31.07.2012р. (зареєстровано Міністерстві юстиції України 11.10.2012р. за №1716/22028), Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за №567/6855), статтями 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 38, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Придніпровська залізниця» м. Дніпропетровськ до Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» м. Кривий Ріг про стягнення збору за зважування в розмірі 514грн.70коп., збору за зберігання вантажу в розмірі 3970грн.10коп., збору за повідомлення в розмірі 217грн.70коп., плати за перевезення надлишку вантажу в розмірі 5127грн., збору за послуги, пов'язанні з прибуттям та здачею за кордон експортних вантажів в розмірі 479грн.80коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" м. Кривий Ріг (Ідентифікаційний код 00191000, місцезнаходження: 50026, м. Кривий Ріг) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" м. Дніпропетровськ (Ідентифікаційний код 01073828, місцезнаходження: 50023, м. Кривий Ріг, вул. Ленінського Комсомолу, 2) суму збору за зберігання вантажу в розмірі 3970грн.10коп., плати за перевезення надлишку вантажу в розмірі 5127грн., збору за послуги, пов'язанні з прибуттям та здачею за кордон експортних вантажів в розмірі 479грн.80коп. та суму судового збору в розмірі 1697грн.21коп.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Видати наказ після набрання чинності рішенням суду.

В судовому засіданні від 26.01.2015р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 31.01.2015р.

Суддя Р.Г. Новікова