Ухвала суду № 42519930, 20.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2015 року м. Київ К/9991/61788/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді суддів:Тракало В.В., Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 5 березня 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, військової частини 3047 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а :

У грудні 2011 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача. Просив визнати протиправною відмову управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області та військової частини 3047 Внутрішніх військ Міністерства Внутрішніх справ України у внесенні змін до розрахунку вислуги років та зобов'язати відповідачів внести зміни до розрахунку вислуги років, зарахувавши документально підтверджені періоди його участі у 2004-2011 роках у заходах щодо запобігання терористичним проявам, які проводились координаційною групою Антитерористичного центру при Управлінні Служби безпеки України в Житомирській області у пільговому порядку - півтора дня за день служби.

Зазначав, що при обчисленні вислуги років не було враховано, що він проходив службу у підрозділах внутрішніх військ по охороні виправно-трудових установ. Цей період підлягав зарахуванню до вислуги років у пільговому обчисленні. Крім того, приймав участь у заходах Антитерористичного центру при регіональному управлінні Служби безпеки України щодо запобігання терористичним проявам та їх припинення та цей період також, підлягає зарахуванню до вислуги років у пільговому обчисленні.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 5 березня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2012 року, позов задоволено. Визнано протиправною відмову управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області та військової частини 3047 Внутрішніх військ Міністерства Внутрішніх справ України у внесенні змін до розрахунку вислуги років ОСОБА_4 та зобов'язано відповідачів внести зміни до розрахунку вислуги років позивача, зарахувавши документально підтверджені періоди його участі у 2006-2011 роках у заходах щодо запобігання терористичним проявам, які проводились координаційною групою Антитерористичного центру при Управлінні Служби безпеки України в Житомирській області у пільговому порядку - півтора дня за день служби.

У касаційній скарзі ставиться питання про скасування вказаних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення судами норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що майор запасу ОСОБА_4 з 7 вересня 1995 року по 31 серпня 2011 року проходив військову службу у внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України. З 17 лютого 2004 року по 31 серпня 2011 року займав посаду першого заступника командира частини - начальника штабу 7 - го окремого батальйону Київської бригади внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, з 6 квітня 2004 року входив до складу штабу Координаційної групи Антитерористичного центру при управлінні Служби безпеки України в Житомирській області.

Наказом командувача внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України від 15 липня 2011 року № 79 о/с ОСОБА_4 був звільнений з військової служби у запас відповідно до п. "б" ч. 6 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", наказом командира військової частини 3047 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України від 31 серпня 2011 року № 168 виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

31 серпня 2011 року відповідачами був складений розрахунок вислуги років позивача для призначення пенсії. При цьому, час його участі у заходах щодо запобігання терористичним проявам, які проводились координаційною групою Антитерористичного центру при управлінні Служби безпеки України в Житомирській області, не був зарахований у пільговому порядку.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач приймав участь у підготовці та проведенні заходів щодо запобігання терористичним проявам в Житомирській області, які проводились Координаційною групою Антитерористичного центру при управлінні Служби безпеки України в Житомирській області, що підтверджується відповідними рішеннями Антитерористичного центру та його координаційних груп при регіональних органах Служби безпеки України, які є підставою для видання наказів про виплату надбавки за участь в антитерористичній діяльності та внесення записів до особової справи щодо перерахунку стажу проходження військової служби в зв'язку з антитерористичною діяльністю.

Статтею 2 Указу Президента України "Про Положення про Антитерористичний центр та його координаційні групи при регіональних органах Служби безпеки України" від 14 квітня 1999 року № 379/99 (із змінами), встановлено, що військовослужбовцям внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, які залучаються Антитерористичним центром та його координаційними групами при регіональних органах Служби безпеки України до проведення заходів щодо запобігання терористичним проявам та їх припинення, стаж для призначення пенсій обчислюється з розрахунку півтора дня за день служби.

Указом Президента України "Про поширення чинності статті 2 Указу Президента України від 14 квітня 1999 року № 379 на військовослужбовців Збройних Сил України" від 1 квітня 2002 року № 309 поширено чинність даної статті на військовослужбовців Збройних Сил України, які залучаються Антитерористичним центром та його координаційними групами при регіональних органах Служби безпеки України до проведення заходів щодо запобігання терористичним проявам та їх припинення.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" на Антитерористичний центр при Службі безпеки України покладається: розроблення концептуальних засад та програм боротьби з тероризмом, рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності заходів щодо виявлення та усунення причин та умов, які сприяють вчиненню терористичних актів та інших злочинів, здійснюваних з терористичною метою; збирання в установленому порядку, узагальнення, аналіз та оцінка інформації про стан і тенденції поширення тероризму в Україні та за її межами; організація і проведення антитерористичних операцій та координація діяльності суб'єктів, які ведуть боротьбу з тероризмом чи залучаються до конкретних антитерористичних операцій; організація і проведення командно-штабних і тактико-спеціальних навчань та тренувань.

Зі змісту роз"яснень Служби безпеки України від 12 січня 2010 року № 16/29, Міністерства праці та соціальної політики від 18 лютого 2010 року № 1700/14-10/839 та Міністерства внутрішніх справ України від 08 квітня 2010 року № 6105/Вн вбачається, що пільгове обчислення вислуги років для призначення пенсії таким особам має здійснюватись за час їх участі у відповідних заходах. Тобто, пільгове обчислення стажу для призначення пенсій із розрахунку півтора дня за день служби передбачено лише за час їх фактичного залучення Антитерористичним центром та його координаційними групами при регіональних органах Служби безпеки України до проведення заходів щодо запобігання терористичним проявам та їх припинення.

Згідно з абзацом другим пункту 15.14 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260, підставою для виплати військовослужбовцям, зазначеним в пунктах 15.1 та 15.2 цієї Інструкції, надбавки в розмірах, передбачених в пункті 15.3 Інструкції, за період виконання ними спеціальних завдань, пов'язаних з антитерористичною діяльністю, є наказ (командирам військових частин - накази вищих командирів /начальників/), виданий на підставі рішення Антитерористичного центру та його координаційних груп при регіональних органах Служби безпеки України про залучення до проведення заходів.

Судами вірно зазначено, що позивач приймав участь у підготовці та проведенні заходів щодо запобігання терористичним проявам в Житомирській області, які проводились Координаційною групою Антитерористичного центру при управлінні Служби безпеки України в Житомирській області. У відповіді начальника управління Служби безпеки України в Житомирській області від 27 січня 2012 року № 57/979 на запит першого заступника начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області перелічені заходи, у яких безпосередньо брав участь позивач із зазначенням відповідних наказів, а також тривалості та періодичності цих заходів за період з 2006 року по 2011 роки.

Разом з тим, матеріали стосовно участі позивача у заходах, які проводились Координаційною групою Антитерористичного центру при управлінні Служби безпеки України в Житомирській області в 2004 -2005 роках, не збереглись, оскільки були знищені в установленому порядку, а тому суди дійшли вірного висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до наказу Міністерств внутрішніх справ України "Про визначення уповноваженого органу у Міністерстві внутрішніх справ України з підготовки та подання документів до Пенсійного фонду України для призначення пенсій військовослужбовцям внутрішніх військ, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" від 13 березня 2007 року № 76 управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області є уповноваженим органом з підготовки та подання документів про призначення пенсій військовослужбовцям внутрішніх військ, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а розрахунок вислуги років здійснює військова частина 3047.

За таких обставин, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку, що управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області та військова частина 3047 зобов'язані внести зміни до розрахунку вислуги років позивачу, зарахувавши документально підтверджені періоди його участі у 2006 -2011 роках у заходах щодо запобігання терористичним проявам, які проводились Координаційною групою Антитерористичного центру при управлінні Служби безпеки України в Житомирській області.

Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на законі.

Оскаржувані судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 5 березня 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді: В.В. Тракало Я.Л. Іваненко М.І. Мойсюк