Постанова № 42515051, 30.01.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2015 р. Справа №922/4226/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Горбачова Л.П., суддя Істоміна О.А.,

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - Борисовець О.І., дов. б/н від 07.08.2014

відповідача - Маслова А.С.. дов. №01-38/090

третьої особи- Грищенко А.А., дов. №2-69д від 25.12.2014

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Департаменту капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації, м. Харків (вх. № 80 Х/3-12)

на рішення господарського суду Харківської області від 10.12.2014 по справі №922/4226/14

за позовом Приватної будівельної фірми "Кронверк", м. Харків

до Департаменту капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації , м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ПАТ "Укргазвидобування" в особі Філії газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" ПАТ "Укргазвидобування, смт. Червоний Донець Балаклійського району Харківської області

про стягнення 191651,88 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ПП «Кронверк» звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Департаменту капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації 191651,88 грн. заборгованості, з яких 164299,80 грн. сума основного боргу, 7373,23 грн. - 3% річних, 19978,85 грн. інфляційних, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором №71-12 від 25.09.2012 року по об'єкту «Капітальний ремонт Матвіївської амбулаторії сімейної медицини Богодухівського району».

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.12.2014 по справі №922/4226/14 (суддя Шатерніков М.І.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Департаменту капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації на користь Приватної будівельної фірми "КРОНВЕРК" 164299,80 грн. заборгованості за виконані роботи; 19978,85 грн. інфляційних втрат, 7373,23 грн. - 3% річних, усього - 191651,88 грн., а також 3833,04 грн. судового збору.

Відповідач із зазначеним рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 10.12.2014 по справі №922/4226/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПБФ "Кронверк" відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, в апеляційній скарзі заявник вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи та не надано правової оцінки тим обставинам, що джерелом фінансування відповідача як замовника за договором №71-12 від 25.09.2012 є ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» в особі філії газопромислове управління «Шебелинкагазвидобування» відповідно до укладеного договору №9-12Д від 07.08.2012 року про надання благодійної допомоги в розмірі 240000,00 грн. Отже, невиконання ПАТ «Укргазвидобування» своїх зобов'язань щодо фінансування робіт за договором підряду №71-12 від 25.09.2012 унеможливлює здійснити розрахунок з позивачем за виконані підрядні роботи по вказаному договору, а тому рішення суду про примусове стягнення з відповідача заборгованості за договором №71-12 від 25.09.2012 є безпідставним та необґрунтованим.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи відповідача, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.09.2012 між позивачем (підрядник) та відповідачем (розпорядник коштів, замовник) було укладено договір № 71-12 по об'єкту "Капітальний ремонт Матвіївської амбулаторії сімейної медицини Богодухівського району", відповідно до умов якого позивач зобов'язався виконати роботи по об'єкту "Капітальний ремонт Матвіївської амбулаторії сімейної медицини Богодухівського району", а відповідач - прийняти та оплатити вказані роботи.

За умовами п. 3.1. договору, ціна договору становить 234 712,80 грн., у тому числі ПДВ 39118,80 грн. Вартість будівельних робіт визначена з урахуванням динамічної договірної ціни підрядника, узгодженої з Розпорядником коштів - Замовником і складена на підставі зведеного кошторису будови згідно нормативів ДБН.

Джерелом фінансування є кошти ДК "Укргазвидобування" (ГПУ "Шебелинкагазвидобування") у відповідності до угоди про співробітництво між НАК "Нафтогаз України" та Харківською обласною державною адміністрацією у розвитку нафтогазового комплексу та соціальної інфраструктури населених пунктів Харківської області від 09 липня 2012 року. (п. 3.3. договору)

Розділом 4 договору, сторони визначили порядок здійснення оплати та встановили, що позивач визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті та готує відповідні документи і подає їх для підписання Розпоряднику коштів - Замовнику до 28 числа поточного місяця (п.4.6. договору), а відповідно до п. 4.7., розрахунки проводяться Розпорядником коштів - Замовником на підставі підписаних актів прийому виконаних робіт і довідок про вартість будівництва (форми КБ-2в) і (форми КБ-3), при наданні підрядником всіх необхідних документів.

За змістом п. 5.1., 5.2 договору позивач зобов'язався виконати роботи у повному обсязі до 31 грудня 2012 року. Місце виконання робіт: вул. Вороницька, сел. Матвіївка, Богодухівський район Харківської області.

Відповідно до п.5.4., датою закінченя робіт вважається дата їх прийняття Розпорядником коштів - Замовником.

Звертаючись до господарського суду, позивач зазначив про те, що свої зобов'язання відповідно до договору в період з жовтня 2012 року по грудень 2012 року ним виконано в повному обсязі, що підтверджується довідками про вартість виконаних робіт, складених за формою КБ-3 та Актами приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в N 1/71-12 за жовтень 2012 року на суму 70413,00 грн. та № 2/71-12 за грудень 2012 року на суму 164299,80 грн. із зазначенням найменування,кількості та вартості робіт. Надані позивачем Акти та довідки підписані сторонами належним чином без будь-яких зауважень та дефектних актів.

Проте, відповідач за надані послуги розрахувався частково в сумі 70413,00 грн., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед ПБФ " Кронверк " в розмірі 164299,80 грн., на яку позивачем на підставі ст. 625 ЦК України за період прострочення з 01.01.2013 по 01.07.2014 року нараховані 3% річних в розмірі 7373,23 грн. та інфляційні втрати в розмірі 19978,85 грн.

20.11.2013 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про необхідність погашення існуючої заборгованості за договором № 71-12 від 25.09.2012 в розмірі 164299,80 грн.

09.12.2013 позивач знов звернувся з вимогою до відповідача з приводу оплати виконаних ПБФ " Кронверк " будівельних робіт згідно договору № 71-12 від 25.09.2012 в розмірі 164299,80 грн.

Листом №01-38/1611 від 12.12.213 відповідач повідомив позивача про те, що договір №9-12Д від 07.08.2012, укладений між ГПУ «Шебелинкагазвидобування» та Департаментом капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації, яким передбачалось фінансування ГПУ «Шебелинкагазвидобування» робіт з капітального ремонту Матвіївської амбулаторії сімейної медицини Богодухівського району у вигляді благодійної допомоги в розмірі 240 000,00 грн. не був виконаний у 2012 році через відсутність коштів у ГПУ «Шебелинкагазвидобування».

Таким чином, заборгованість в розмірі 164299,80 грн. за виконані позивачем підрядні роботи за договором № 71-12 від 25.09.2012 залишилась відповідачем несплаченою.

Вказані обставини стали підставою звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

Враховуючи, що вказана сума боргу відповідачем не спростована, останній не надав суду доказів погашення суми боргу, жодних аргументованих заперечень не навів, а також враховуючи, що згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 164299,80 грн. основного боргу визнані судом першої інстанції обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 7373,23 грн. та інфляційних втрат в розмірі 19978,85 грн. визнані судом першої інстанції правомірними та такими, що підлягають задоволенню з огляду на їх документальну та матеріальну обґрунтованість.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом використано у повному обсязі свої повноваження, передбачені процесуальним законом щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи, пов'язаних з предметом доказування у даній справі, а висновки, викладені в рішенні, узгоджуються з приписами норм чинного законодавства, які в даному випадку регулюють спірні правовідносини, що призвело до прийняття правомірного рішення.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та викладених відповідачем заперечень, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до положень статіі 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, яка передбачає, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачено актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачено цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Так, за своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем договір № 71-12 від 25.09.2012 є договором підряду.

Даний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками позивача та та відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

За змістом частини 1 статті 854 Кодексу, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною (частина 4 статті 882 Кодексу).

Аналогічні положення містить Постанова Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" , положення яких відповідно до ч.2 п.1 застосовуються також щодо укладення та виконання договорів підряду на роботи з реставрації та

капітального ремонту будівель і споруд, відповідно до пункту 91 якої передача виконаних робіт (об'єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом про виконані роботи.

Підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами (пункт 96 постанови).

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання своїх зобов'язань за договором, позивачем в період з жовтня 2012 року по грудень 2012 року були виконані роботи з капітального ремонту по об'єкту Матвіївської амбулаторії сімейної медицини Богодухівського району, що розташований по вул. Вороницька, сел. Матвіївка, Богодухівський район Харківської області.

Згідно з п. 3.1. договору, ціна договору становить 234 712,80 грн.

Належне виконання позивачем робіт за укладеним договором та їх прийняття відповідачем підтверджується довідками за формою КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2012, грудень 2012, а також актами приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в за жовтень 2012 року на суму 70413,00 грн. та за грудень 2012 року на суму 164 299,80 грн.

Зазначені довідки та акти приймання виконаних будівельних робіт підписані відповідачем без зауважень чи заперечень. Наявність будь-яких відступів чи недоліків в проведенні позивачем робіт з капітального ремонту за укладеним договором № 71-12 від 25.09.2012 відповідачем не наведено та таких доказів матеріали справи не містять, факт виконання робіт відповідачем не спростовано жодними доказами. Під час розгляду справи відповідач жодним чином не посилався на неналежне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором.

Таким чином, колегія суддів визнає доведеним факт виконання ПБФ «Кронверк» підрядних робіт за договором на загальну суму 234 712,80 грн.

Відповідно до п. 4.7. договору, розрахунки проводяться відповідачем на підставі підписаних актів прийому виконаних робіт і довідок про вартість будівництва (Форма-Кб2в) і (Форма-КБ3), при наданні позивачем всіх необхідних документів. Оплата послуг відповідача закладається в кошторис будови і здійснюється, згідно нормативів, затверджених Держбудом України на підставі листа № 7/7-1010 від 04.10.2000 р. Акти виконаних робіт приймаються відповідачем тільки в межах коштів, що є в наявності на реєстраційному рахунку відповідача

Як свідчать матеріали справи, відповідачем здійснено часткову оплату за виконані роботи у розмірі 70413,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № U2040627 від 01.10.2012 року, що міститься в матеріалах справи. Проте, залишок суми боргу в розмірі 164299,80 грн., відповідно до підписаного сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року за договором № 71-12 від 25.09.2012 відповідачем не сплачено, доказів здійснення такої оплати ані суду першої, ані апеляційної інстанції не надано.

Беручи до уваги, що відповідачем належними доказами не спростовується факт виконання робіт за договором, а також зважаючи на те, що відповідач не надав суду доказів оплати виконаних робіт в повному обсязі, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 164299,80 грн. є правомірними, обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач проти існування заборгованості в розмірі 164299,80 грн. не заперечував та не відмовлявся від обов'язку щодо здійснення розрахунків за виконані позивачем підрядні роботи, втім, як у відзиві на позовну заяву, так і в апеляційній скарзі зауважував на тому, що джерелом фінансування відповідача як замовника за договором №71-12 від 25.09.2012 є ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» в особі філії газопромислове управління «Шебелинкагазвидобування» відповідно до укладеного договору №9-12Д від 07.08.2012 року про надання благодійної допомоги в розмірі 240000,00 грн. Проте, невиконання ПАТ «Укргазвидобування» своїх зобов'язань щодо фінансування робіт за договором підряду №71-12 від 25.09.2012 унеможливлює здійснити в повному обсязі розрахунок з позивачем за виконані підрядні роботи по договору № 71-12 від 25.09.2012. У зв'язку з чим, відповідач вважав, що наявність заборгованості за договором підряду № 71-12 від 25.09.2012 насамперед пов'язана із невиконанням ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» в особі філії ГПУ «Шебелинкагазвидобування» своїх зобов'язань щодо здійснення оплати робіт за договором № 71-12 від 25.09.2012.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що згідно з частиною першою статті 96 Цивільного Кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, за приписами ст. 528 ЦК України, якою регулюється питання щодо виконання обов'язку боржника іншою особою, встановлено, що виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.

Так, матеріалами справи підтверджується, що за умовами п. 6.1.2. договору № 71-12 від 25.09.2012 саме відповідач, як замовник-розпорядник коштів, зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані позивачем роботи. У зв'язку з цим, колегія суддів відхиляє заперечення відповідача щодо не оплати послуг за договором у зв'язку з відсутністю фінансування укладеного сторонами договору підряду, оскільки на підставі ч. 2 ст. 617 ЦК України та ч. 2 ст. 218 ГК України відсутність коштів не виправдовує бездіяльність відповідача і не є підставою для звільнення його від обов'язку здійснити розрахунки за укладеним договором № 71-12 від 25.09.2012 .

Оскільки факт виконання підрядником робіт та їх прийняття замовником (відповідачем) за договором № 71-12 від 25.09.2012, тобто факт їх остаточної здачі, підтверджено матеріалами справи, та у відповідності з умовами договору, а також вимог чинного законодавства, зокрема ч. 2 ст. 854 Цивільного кодексу України, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу обумовлену ціну.

Крім того, у п. 1.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 року, зазначено, що за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посилання на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

Позивачем також заявлено до стягнення 7373,23 грн. - 3% річних та 19978,85 грн. інфляційних втрат за термін прострочення відповідачем зобов'язань з оплати виконаних підрядних робіт.

Відповідно до п. 5.1. договору, строк (термін) виконання робіт встановлено до 31.12.2012 року, термін дії договору відповідно до п. 1.1 встановлено до 31.12.2012 року. За умовами п. 4.7. договору, розрахунки проводяться Розпорядником коштів - Замовником на підставі підписаних актів прийому виконаних робіт і довідок про вартість будівництва (форми КБ-2в) і (форми КБ-3). Таким чином, обовязок відповідача здійснити розрахунки за виконані позивачем роботи обумовлено підписанням сторонами актів прийому виконаних робіт і довідок про вартість будівництва та терміном дії договору.

Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, представник позивача пояснив, що підписання стронами акту виконаних робіт за грудень 2012 року відбулось у грудні місяці 2012 року, тобто в межах встановлених сторонами строків виконання робіт та строку дії укладеного договору, а саме, до 31.12.2012 року. Представник відповідача проти цього не заперечував.

Оскільки факт виконання робіт за договором є доведеним та підтвердженим належними докментальними доказами у справі, договір закінчив свою дію 31.12.2012 року, відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання за укладеним договором.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування позивачем 7373,23 грн. - 3% річних та 19978,85 грн. інфляційних втрат за період з 01.01.2013 по 01.07.2014, а також з урахування підтвердженої суми основного боргу в розмірі 164299,80 грн., колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 7373,23 грн. - 3% річних та 19978,85 грн. інфляційних втрат за прострочення виконання зобов'язання за договором підряду з оплати виконаних позивачем робіт.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Отже, позивачем на підтвердження позовних вимог та обставин справи надані належні документальні докази, які знаходяться в матеріалах справи, та свідчать в їх сукупності про правомірність позовних вимог, тоді як відповідачем не наведено жодних аргументованих доводів щодо суті вирішення даного господарського спору, а також не надано жодних доказів, які б свідчили про належне виконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним договором.

Колегія суддів звертає увагу, що апеляційна скарга відповідача взагалі не містить жодних посилань на підстави, а також норми матеріального та процесуального права з яких порушено питання про перегляд оскаржуваного рішення, відповідачем не вказано, які саме докази та обставини справи були залишені судом першої інстанції поза увагою.

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи відповідача не підтверджені ні документальними доказами, ні матеріальними нормами права, відповідач не надав жодного належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності заявлених в апеляційній скарзі вимог. Тому, вказані вимоги не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Харківської області від 10.12.2014 року по справі №922/4226/14.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів ,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Департаменту капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації, м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 10.12.2014 по справі №922/4226/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в двадцятиденний термін.

Повний текст постанови складено 30.01.12015

Головуючий суддя Тарасова І.В.

Суддя Горбачова Л.П.

Суддя Істоміна О.А.