Ухвала суду № 42513149, 29.01.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

29 січня 2015 р. Справа №908/3646/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Горбачова Л.П., суддя Істоміна О.А.

розглянувши апеляційну скаргу Бердянської районної державної адміністрації, м. Бердянськ, Запорізька область (вх. 572 З/3-12)

на рішення господарського суду Запорізької області від 06.11.2014р. по справі № 908/3646/14

за позовом Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Запорізької філії ПАТ “Укртелеком”, м. Запоріжжя

до Бердянської районної державної адміністрації, м. Бердянськ, Запорізька область

про стягнення 9575, 01 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.11.2014р. у справі №908/3646/14 (суддя Топчій О.А.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Бердянської районної державної адміністрації на користь Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Запорізької філії ПАТ “Укртелеком” основний борг в розмірі 8851грн. 42 коп., інфляційні втрати в розмірі 412грн. 39 коп., 3 % річних в сумі 82грн. 06 коп., 229 грн. 14 коп. пені та 1827 грн. 00 коп. судового збору.

Відповідач - Бердянська районна державна адміністрація, з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення господарського суду Запорізької області від 06.11.2014р. по справі № 908/3646/14 в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 412,39грн., 3% у сумі 49,88грн., пені у сумі 229,14грн. та судового збору у сумі 1827грн. скасувати, в частині стягнення основного боргу в розмірі 8851,42 грн. рішення просив залишити без змін.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.12.2014 апеляційну скаргу Бердянської районної державної адміністрації було повернуто на підставі п. 2., п.3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, а саме, у зв’язку із відсутністю доказів надсилання копії апеляційної скарги стороні по справі та ненаданням документів, що підтверджують сплату судового збору.

26.01.2015 відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою повторно та просить оскаржуване рішення господарського суду Запорізької області від 06.11.2014р. по справі № 908/3646/14 в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 412,39грн., 3% у сумі 49,88грн., пені у сумі 229,14грн. та судового збору у сумі 1827грн. скасувати, в частині стягнення основного боргу в розмірі 8851,42 грн. просить залишити рішення без змін.

Одночасно з вимогами, викладеними в апеляційній скарзі, заявник просить звільнити Бердянську районну державну адміністрацію від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

В обґрунтування заявленого клопотання про звільнення від сплати судового збору, скаржник посилається на те, що відповідно до ст. 47 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» районні державні адміністрації фінансуються виключно з державного бюджету України, а тому не мають власних фінансових надходжень. До того ж, скаржник вважає, що однією з підстав для звільнення заявника від сплати судового збору є не відсутність фінансування та коштів у державному бюджеті на сплату судового збору, а саме, відсутність у Законі України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» відповідної статті видатків для сплати судового збору місцевими державними адміністраціями.

Зазначені обставини, на думку скаржника, є підставою для звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Частиною 3 ст. 94 ГПК України передбачено обов'язок заявника апеляційної скарги надати суду докази сплати судового збору за подання цієї скарги.

Порядок і розмір сплати судового збору, який зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, встановлений Законом України "Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011 року.

Згідно з приписами частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

За приписами частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Відповідно до п.п.3.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

При цьому, обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні сплати судового збору у встановленому законом порядку, розмірі та строку, покладається на заінтересовану особу.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Проте, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, наведені скаржником в обґрунтування вимог про звільнення від сплати судового збору не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості доказів, що свідчать про тяжкий фінансовий стан скаржника. До того ж, будь-яких документальних доказів на підтвердження скрутного матеріального становища, заявником апеляційної скарги не надано.

Відповідно до ст. 2. Закону України «Про судовий збір», платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, колегія суддів приходить до висновку, що самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

До того ж, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено підстав щодо звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Зазначене зумовлює залишення без задоволення поданого заявником апеляційної скарги клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги по даній справі.

Відповідно до п. 3 ст. 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду та підлягає поверненню апеляційним господарським судом, зокрема, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Оскільки скаржником при поданні апеляційної скарги не надано суду доказів сплати судового збору за її подання, зазначена скарга не приймається до розгляду та підлягає поверненню заявникові.

На підставі викладеного та керуючись ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Повернути апеляційну скаргу Бердянській районній державній адміністрації, м. Бердянськ, Запорізька область.

Після усунення обставин, що стали причиною повернення скарги, зазначених у пункті 3 частини 1 ст. 97 ГПК, сторона у справі має право повторно подати апеляційну скаргу у загальному порядку.

У разі пропуску строку оскарження апеляційна скарга має бути подана повторно лише з мотивованим клопотанням про його відновлення.

Додаток: заявнику - апеляційна скарга з додатками, в тому числі фіскальний чек «Укрпошти» №0011387 від 30.12.2014, всього на 23 арк. в тому числі конверт.

Головуючий суддя Тарасова І. В.

Суддя Горбачова Л.П.

Суддя Істоміна О.А.