Постанова № 42514832, 27.01.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2015 року

м. Полтава

Справа № 816/4164/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Молодецького Р.І.,

за участю:

секретаря судового засідання – Лі Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукзовнішторг" про накладення арешту на кошти платника податків, -

В С Т А Н О В И В:

28 жовтня 2014 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукзовнішторг" про накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться на рахунку №26008021101, відкритого в ПАТ "ПБФ" м. Кременчук, МФО 331768.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що за ТОВ "Кременчукзовнішторг" станом на момент звернення до суду із позовом рахується податковий борг на загальну суму 36 751,68 грн., у тому числі по податку на додану вартість - 35478,09 грн., по податку на прибуток приватних підприємств - 1275,03 грн. У зв'язку з тим, що балансова вартість майна відповідача є меншою, ніж сума його податкового боргу, керуючись підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, позивач звернувся до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться на розрахунковому рахунку у банку.

Позивача в судове засідання уповноваженого представника не направив, надав до суму клопотання про розгляд справи за відсутності представника Кременчуцької ОДПІ.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомив, клопотань і заперечень не надав.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчукзовнішторг" (ідентифікаційний код 30661566) зареєстроване як юридична особа, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблено запис від 30.11.2004 №1 585 120 0000 000466 та перебуває на обліку в Кременчуцькій ОДПІ.

Відповідно до наявних в матеріалах справи витягів з облікової картки відповідача станом на 15.10.2014 року за ТОВ "Кременчукзовнішторг" рахується податковий борг на загальну суму 36 753,12 грн., у тому числі по податку на додану вартість - 35478,09 грн., по податку на прибуток приватних підприємств - 1275,03 грн.

Згідно описової частини адміністративного позову та письмових пояснень представника відповідача, наданих на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів, визначена позивачем при зверненні до суду сума боргу відповідача станом на 15.10.2014 року, розмір якої покладений позивачем в обґрунтування позовних вимог, складає 36 751,68 грн.

Вказаний податковий борг утворився внаслідок несплати відповідачем узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, що вбачається зі змісту матеріалів справи.

Згідно пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Кременчуцькою ОДПІ направлено відповідачу податкову вимогу № 937/598 від 03.12.2012 року про сплату податкового боргу у розмірі 2947,79 грн., яку відповідач отримав 14.12.2012 року, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення /а.с.42/.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Доказів оскарження податкової вимоги в адміністративному або судовому порядку до суду не надано, при цьому суму податкового боргу відповідачем не сплачено.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Підстави, встановлені підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, є спеціальними нормами, виключно для накладення арешту за рішенням суду (на відміну від адміністративного арешту майна, який здійснюється в порядку, встановленому статтею 94 Податкового кодексу України), та не встановлюють інших обмежень щодо накладення арешту коштів на рахунку платника податків, який має податковий борг.

Таким чином, податкові органи в силу підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України наділені повноваженнями на звернення до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків в разі відсутності в такого платника достатнього для погашення боргу майна. При цьому сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби.

Судом встановлено, що податковим органом вжито заходів щодо виявлення майна відповідача шляхом направлення запитів на отримання інформації.

Так, згідно інформації Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Полтави від 14.10.2014 транспортні засоби за ТОВ "Кременчукзовнішторг" не зареєстровано /зворот. бік а.с. 9/. За даними Державної інспекції сільського господарства в Полтавській області від 14.10.2014 №01-14/4185 с/г техніка за відповідачем на території Полтавської області також не реєструвалась /а.с.10/. Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 03.03.2014 та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.10.2014 відомості щодо рухомого або нерухомого майна ТОВ "Кременчукзовнішторг" відсутні /зворот. бік а.с.7/.

Отже, Кременчуцькою ОДПІ встановлено відсутність майна відповідача, на яке може бути звернене стягнення з метою погашення податкового боргу, що підтверджено в ході розгляду справи.

Згідно довідки Кременчуцької ОДПІ від 10.10.2014 №25448/10 ТОВ "Кременчукзовнішторг" має відкритий рахунок в ПАТ "ПБФ" м. Кременчук, №26008021101, МФО 331768 /а.с.7/,що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку.

Згідно з пунктом 10.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (далі – Інструкція), обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку/ах, відповідно до статті 1074 Цивільного кодексу України не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком/ами за рішенням суду або в інших випадках, установлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом. Виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця чи рішенням суду (у тому числі ухвалою, постановою, наказом, виконавчим листом суду) про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, установленому законом. Банк приймає до виконання постанову державного виконавця та/або рішення суду, які доставлені до банку самостійно державним виконавцем, слідчим, представником суду, органу державної податкової служби або які надійшли рекомендованим або цінним листом, відправником якого є суд, державний виконавець, слідчий, орган державної податкової служби.

Відповідно до п. 10.2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні арешт за постановою державного виконавця або за рішенням суду (далі - документ про арешт коштів) накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.

Згідно з п. 10.3 Інструкції арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах.

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Беручи до уваги наведене та з огляду на ті обставини, що сума боргу відповідача визначена позивачем при зверненні до суду із даним позовом складає 36 751,68 грн., розмір якої не перевищує суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби, суд вважає, що позовні вимоги Кременчуцької ОДПІ про накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ "Кременчукзовнішторг", що знаходяться у банках, є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом накладення арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукзовнішторг" (ідентифікаційний код 30661566), що знаходяться на рахунку №26008021101, відкритого в ПАТ "ПБФ" м. Кременчук, МФО 331768, в розмірі 36 751,68 грн. (тридцять шість тисяч сімсот п'ятдесят одна гривня шістдесят вісім копійок)

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукзовнішторг" про накладення арешту на кошти платника податків, задовольнити.

Накласти арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукзовнішторг" (ідентифікаційний код 30661566), що знаходяться на рахунку №26008021101, відкритого в ПАТ "ПБФ" м. Кременчук, МФО 331768, в розмірі 36 751,68 грн. (тридцять шість тисяч сімсот п'ятдесят одна гривня шістдесят вісім копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 31 січня 2015 року.

Суддя Р.І. Молодецький