Ухвала суду № 42513330, 27.01.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження №22-ц/796/1995/2015 Головуючий в 1 інстанції - Лужецька О.Р.

Доповідач - Желепа О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Желепи О.В.

суддів Рубан С.М., Кабанченко О.А.

при секретарі Осмолович В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 03 грудня 2014 року в справі за скаргою ОСОБА_2 на дії головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві Макаренко С.В., заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк», ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_6, -

ВСТАНОВИЛА:

Скаржник звернувся до суду із скаргою на дії головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Макаренко С.В. В скарзі просив суд визнати неправомірними дії державного виконавця при відкриття виконавчого провадження та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження. Свої вимоги мотивував тим, що в постанові про відкриття виконавчого провадження не вірно зазначено боржника та власника АДРЕСА_1, на яку звернуто стягнення. Замість ОСОБА_2 вказано ОСОБА_2 Постанова не відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», в ній не зазначена резолютивна частина рішення Апеляційного суду м. Києва від 10.10.2013 року. Крім того зазначає, що йому випадково стало відомо про існування оскаржуваної постанови та станом на дату подання скарги до суду він її не отримував.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 03.12.2014 року в задоволені скарги ОСОБА_2 на дії головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві Макаренко С.В. - відмовлено.

Не погодившись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просив її скасувати па постановити нову ухвалу, якою скаргу задовольнити в повному обсязі.

В скарзі посилався на те, що суд не з'ясував обставини, що мали значення для справи та порушив норми процесуального права. Зазначив, що суд не взяв до уваги , що у виконавчому листі невірно зазначено боржника, його місце проживання, індивідуальний ідентифікаційний номер згідно рішення Апеляційного суду міста Києва від 10.10.2013 р. по справі № 22-ц/796/10358/2013. Дії головного державного виконавця ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві Макаренка С.В. суперечать ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 25, ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження». Висновки суду в ухвалі від 03.12.2014 р., щодо можливості виправлення помилки, допущеної при оформленні та винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження, є неправомірними та суперечать ч. 3 ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження», п. 1.8 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженій наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 р. № 74/5. Крім того вказував, що відкриття провадження за двома виконавчими документами є подвійним стягненням заборгованості.

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., представників боржника та стягувача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У силу статті 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів влади, посадових чи службових осіб і підлягають виконанню на всій території України, а їх невиконання є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 10.10.2013 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 17.06.2013 року скасовано та прийнято нове, яким позов ПАТ «Родовід Банк» задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_9 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 2011408 грн. 52 коп.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед Публічним акціонерним товариством «Родовід Банк» за кредитним договором в сумі 2011408 грн. 52 коп. звернуто стягнення на предмет іпотеки - двохкімнатну квартиру АДРЕСА_2, житловою площею 37,30 кв.м, загальною площею 72,40 кв.м. що належить на праві власності ОСОБА_2.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_7 перед публічним акціонерним товариством «Родовід Банк» за Кредитним договором в сумі 2011408 грн. 52 коп. звернуто стягнення на предмет іпотеки - двохкімнатну квартиру АДРЕСА_3, житловою площею 40,90 кв.м, загальною площею 81,80 кв.м, що належить на праві власності ОСОБА_6.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед Публічним акціонерним товариством «Родовід Банк» за кредитним договором в сумі 2011408 грн. 52 коп. звернуто стягнення на предмет застави - автомобіль марки LEND ROVER, моделі RENGE ROVER., 2007 року випуску, чорного кольору, шасі НОМЕР_5, тип ТЗ - легковий універсал, реєстраційний номер НОМЕР_6 що належить на праві власності ОСОБА_2 (а.с.6-13).

З матеріалів справи також вбачається, що 30.05.2014 року Дарницьким районним судом м. Києва були видані виконавчі листи № 2602/2209/12, відповідно до яких:

«Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_4, та ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_4, на користь публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК», ЄДРПОУ 14349442, місцезнаходження: м. Київ, вул. Північно-Сирецька 1-3 заборгованість за кредитним договором в сумі 2011408 (два мільйони одинадцять тисяч чотириста вісім) грн. 52 коп.»

«В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед Публічним акціонерним товариством «РОДОВІД БАНК» за кредитним договором в сумі 2011408 грн. 52 коп. звернуто стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_3, житловою площею 40,90 кв. м, загальною площею 81,80 кв. м, що належить на праві власності ОСОБА_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, проживаючого за адресоюАДРЕСА_5, шляхом реалізації з публічних торгів за ціною, яка встановлюється на рівні цін не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності, незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.»

«В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед Публічним акціонерним товариством «РОДОВІД БАНК» за кредитним договором в сумі 2011408 грн. 52 коп. звернуто стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_2, житловою площею 37,30 кв. м, загальною площею 72,40 кв.м., що належить ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, проживаючої за адресою: АДРЕСА_6, шляхом реалізації з публічних торгів за ціною, яка встановлюється на рівні цін не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності, незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.» (а.с. 44-49).

10 жовтня 2014 року головним державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Макаренко С.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 45049820 з примусового виконання виконавчого листа № 2602/2209/12, виданого Дарницьким районним судом м. Києва від 30.05.2014 року про звернення стягнення на майно, а саме квартиру АДРЕСА_6 що належить на праві власності ОСОБА_2 та стягнення заборгованість в сумі 2 011 408,52грн. (а.с.15).

13 жовтня 2014 року державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Телявським А.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 45049427 з примусового виконання виконавчого листа № 2602/2209/12, виданого Дарницьким районним судом м. Києва від 30.05.2014 року про звернення стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в сумі 2 011408, 52 грн. (а.с. 16).

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 383 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно з ч. 2 ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що допущені в постанові про відкриття виконавчого провадження описки, щодо власника квартири на яку звертається стягнення, а також відсутність у постанові відомостей про ідентифікаційний код та не зазначення державним виконавцем в своїй постанові резолютивної частини рішення суду не порушують права скаржника як боржника у виконавчому провадженні, так як вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом виправлення описок, та не можуть вплинути на правомірне здійснення виконання судового рішення.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції є обґрунтованим та в повній мірі відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства України виходячи з наступного.

Так, 10 жовтня 2014 року головним державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Макаренко С.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 45049820 з примусового виконання виконавчого листа № 2602/2209/12, виданого Дарницьким районним судом м. Києва від 30.05.2014 року.

Зі змісту постанови вбачається, що в ній було допущено граматичні та арифметичні помилки.

Відповідно до частини 3 статті 83 Закону України «Про виконавче провадження» начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Тобто, виявивши допущені описки в постанові, заявник має право звернутися до ВДВС з заявою про виправлення помилок.

Будь-яких доказів про те, що заявник звертався з такою заявою до ВДВС і в задоволенні такої заяви було відмовлено суду не подано.

Про те, заявник встановивши наявність описок в постанові про відкриття виконавчого провадження звернувся до суду сі скаргою на неправомірні на його думку дії державного виконавця, а не з заявою про виправлення допущених описок.

За таких обставин, колегія суддів, вважає, що отримавши виконавчий лист держаний виконавець у відповідності зі ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» правомірно відкрив виконавче провадження за виконавчим листом.

Твердження апелянта, що виконавчий лист не відповідав вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» колегією суддів не приймається, оскільки у виконавчому листі виданому судом першої інстанції зазначені всі відомості визначені ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження». У державного виконавця не було жодних правових підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження відповідно до ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Доводи апеляційної скарги про те, що відкриття провадження за двома виконавчими документами є подвійним стягненням заборгованості є помилковими, оскільки відкриття окремого виконавчого провадження щодо звернення стягнення на нерухоме майно не буде подвійним стягненням, так як звернення стягнення відбувається в рахунок стягнення основної заборгованості.

Посилання в скарзі на те, що у виконавчому листі невірно зазначено боржника, його місце проживання, індивідуальний ідентифікаційний номер не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови, оскільки у виконавчий лист також можуть бути внесені виправлення в порядку ст. 369 ЦПК України.

Ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону, а тому відповідно до ст. 312 ЦПК України колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 03 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Судді: