Ухвала суду № 42513109, 23.01.2015, Апеляційний суд Хмельницької області

копія

Провадження № 11-кп/792/102/15

Справа № 686/23636/13-к Головуючий в 1-й інстанції Марцинкевич С.А., Вітушинська О.О., Козак О.В.

Категорія: ст.115 ч.2,п.п.1,2,4,6,9,12, ст. 187 ч.4 КК України Доповідач Козачок С. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2015 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницького області в складі :

головуючого - судді Козачка С.В.,

суддів Кобріна І.Г., Ващенка С.В.

з участю секретаря Крисюк В.С.

прокурора Заяц А.В.

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника потерпілих ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження №120132400500000187 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7 та в його інтересах захисника ОСОБА_4, обвинуваченої ОСОБА_8 та в її інтересах захисника ОСОБА_5 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 24 вересня 2014 року, -

в с т а н о в и л а:

Цим вироком ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_3, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:

- 17 квітня 2007 року Хмельницьким міськрайонним судом за ч.2 ст. 185 КК України на 1 рік обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку 1 рік;

- 28 квітня 2007 року Віньковецьким районним судом Хмельницької області за ст.ст. 187 ч.2, 69, 70 ч.4 КК України на 5 років 3 місяці позбавлення волі з конфіскацією майна. Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області вирок змінено, постановлено вважати засудженим за ст.ст. 187 ч.2, 69 КК України на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, вирок від 27.04.2007 року виконується самостійно. 22.08.2011 року постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області звільнений умовно - достроково на невідбутий строк 5 місяців 8 днів;

- 28 лютого 2012 року Віньковецьким районним судом Хмельницької області за ст.ст.185 ч.1, 198, 71 КК України на 6 місяців арешту;

- 19 жовтня 2012 року Хмельницьким міськрайонним судом за ст. 190 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 08 липня 2013 року звільнений від відбування покарання умовно - достроково, на не відбутий термін 2 місяці 5 днів позбавлення волі,

засуджено за:

п.п. 1, 2, 4, 6, 9, 12 ч.2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, крім житла; ч. 4 ст. 187 КК України на 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, крім житла.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_7 призначено покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, крім житла.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків із врахуванням покарання, визначеного вироком Хмельницького міськрайонного суду від 19 жовтня 2012 року, ОСОБА_7 остаточно призначено покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, крім житла.

Строк відбуття покарання ОСОБА_7 ухвалено обчислювати з 24 вересня 2014 року, із заліком часу тримання під вартою з 08 серпня 2013 року по 23 вересня 2014 року включно.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено попередній - тримання під вартою.

ОСОБА_8,

ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженку та жительку АДРЕСА_1, зареєстровану у АДРЕСА_4, українку, громадянку України, незаміжню, із неповною середньою освітою, не працюючу, раніше судиму:

- 25 вересня 2013 року Хмельницьким міськрайонним судом за ст. 185 ч.1 КК України на 4 місяці арешту;

засуджено за:

п.п. 1, 2, 4, 6, 9, 12 ч.2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, крім житла; ч. 4 ст. 187 КК України на 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, крім житла.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_8 остаточно призначено покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, крім житла.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання, визначеного вироком Хмельницького міськрайонного суду від 25 вересня 2013 року, ОСОБА_8 остаточно призначено покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, крім житла.

Строк відбуття покарання ОСОБА_8 ухвалено обчислювати з 24 вересня 2014 року, із заліком часу тримання під вартою з 13 серпня 2013 року по 23 вересня 2014 року включно.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено попередній - тримання під вартою.

Позов потерпілої ОСОБА_1 задоволено.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 солідарно на користь ОСОБА_2 в рахунок морального відшкодування - 500 000 грн.

В частині відшкодування матеріальних збитків позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Арешт накладений на майно ОСОБА_8 скасовано.

Вилучені у ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 91 грн., картку мобільного оператора „МТС", металеві ножиці, мобільний телефон „Нокіа" із сім - карткою, навушники, зарядний пристрій та жіночу сумочку - конфісковано.

Арешт накладений на майно ОСОБА_7 скасовано.

Вилучені у ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 9 грн. 75 коп., мобільний телефон „Beeline", електронну пластикову картко „Приват Банк" та зв`язку з двох ключів та брилка - конфісковано.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати по справі за проведення експертиз в сумі 15 102 грн. 16 коп.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати по справі за проведення експертиз в сумі 15 102 грн. 16 коп.

Долю речових доказів вирішено відповідно до ст. 100 КПК України.

За вироком суду, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, вчинили розбійний напад на ОСОБА_9, поєднаний із спричиненням їй тяжких тілесних ушкоджень, а також за попередньою змовою між собою, вчинили її умисне вбивство, з корисливих мотивів, із особливою жорстокістю та умисне вбивство малолітнього ОСОБА_10 2001 року народження, поєднане із особливою жорстокістю та з метою приховати раніше скоєний злочин, за наступних обставин.

01 серпня 2013 року, ОСОБА_7 спільно із ОСОБА_8, в період часу із 11 год. 30 хв. до 14 год., прибули до будинку АДРЕСА_5. ОСОБА_7 піднявся на четвертий поверх та зайшов до квартири №104, де знаходилась потерпіла ОСОБА_9 і її малолітній син ОСОБА_9, 2007 року народження. Після цього, ОСОБА_8, яка знаходилась на вулиці, також піднялась до вказаної квартири.

Перебуваючи в квартирі ОСОБА_7 та ОСОБА_8, застосовуючи фізичне насильство, нанесли численні удари руками в різні частини тіла ОСОБА_9, вимагаючи передати грошові кошти. Коли потерпіла ОСОБА_9 відмовилась виконати таку вимогу, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повалили її на ліжко спальної кімнати вказаної квартири, вставили у рот кляп, зав'язали за спиною руки, накинувши на шию потерпілої ремінь червоного кольору, здушували шию і таким чином утримували.

У подальшому, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, з метою заволодіння грошовими коштами, з особливою жорстокістю завдаючи ОСОБА_9 особливих фізичних та психічних страждань, шляхом мордування, мучення, вчиняючи вказані дії в присутності її сина - ОСОБА_10, усвідомлюючи, що такими діями завдають йому особливих психічних страждань, ОСОБА_7, притиснувши ОСОБА_9 до ліжка своїми руками утримував, а ОСОБА_8 умисно ножем, заподіяла не менше одинадцяти колюче-ріжучих поранень у шию ОСОБА_9, від чого вона загинула.

Після цього ОСОБА_7 та ОСОБА_8 переконавшись, що ОСОБА_9 мертва, реалізовуючи умисел спрямований на умисне вбивство з метою приховування злочину, утримуючи ОСОБА_10 за руки та одяг, не давали чинити опору, а ОСОБА_7 взявши ніж, з особливою жорстокістю, усвідомлюючи, що вони таким чином, скоюють вбивство з метою приховування іншого злочину, а також завдаючи ОСОБА_10 особливих психічних страждань, знаючи, що останній є малолітнім, умисно заподіяв йому колюче-ріжучі поранення в область шиї, внаслідок чого настала смерть ОСОБА_10

Здійснивши розбійний напад на потерпілу ОСОБА_9 та вчинивши умисне вбивство її та малолітнього ОСОБА_10, обвинувачені ОСОБА_7 і ОСОБА_8 заволоділи грошовими коштами потерпілої в сумі 1700 грн.

В апеляційних скаргах, які за змістом не відрізняються, обвинувачені ОСОБА_7 і ОСОБА_8, та їх захисники ОСОБА_4, ОСОБА_5 просять відновити судове слідство у вказаному кримінальному провадженні, вирок суду скасувати та ухвалити виправдувальний вирок у зв`язку із недоведеністю їх причетності до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187 КК України.

Вважають вирок місцевого суду необгрунтованим, а звідси і незаконним внаслідок неповного та упередженого дослідження доказів, частина із яких (огляд місця події, впізнання обвинуваченого ОСОБА_7, зізнавальні показання обох обвинувачених, відеозапис зізнавальних показань, вилучення з місця події речових доказів) отриманні з порушенням вимог КПК України.

Апелянти вважають, що вилучення речових доказів поза процедурою КПК України у тому числі тих, які стали предметом експертизи ДНК, надалі вплинули на висновки суду і призвели до обвинувального вироку щодо ОСОБА_7 і ОСОБА_8

Ставлять під сумнів процедуру пред`явлення особи для впізнання за фотознімками ОСОБА_1, що відбулась 08.08.2013 року, яка на їх думку була проведена з грубим порушенням вимог КПК України, оскільки слідчим до цієї дії чітко не встановлено, як виглядав чоловік на ім`я „ОСОБА_7" на фото з мобільного телефону вбитої ОСОБА_9

Звертають увагу на допущені з боку органу слідства недозволені методи та утиски, що призвели до зізнання у вчиненні злочину.

Що ж до решти доказів, які наведені у вироку (показання свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, додаткові висновки судово - медичної експертизи щодо механізму нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 за участю ОСОБА_8,, роздруківка та пересування ОСОБА_7 за навігаційною системою „Київстар"), то вони ніяким чином не вказують на обвинувачених, як на причетних до нападу і вбивства двох осіб.

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, потерпілих та їх представника про обґрунтованість та законність вироку, доводи обвинувачених і їх захисників на підтримку апеляцій, надавши ОСОБА_7 та ОСОБА_8 право виступу в судових дебатах та останньому слові, перевіривши матеріали справи і доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають.

Висновки місцевого суду про винність ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у розбійному нападі та умисному вбивстві за обтяжуючих обставин ОСОБА_9 та її малолітнього сина - ОСОБА_10 грунтуються на зібраних по справі і досліджених в судовому засіданні доказах.

І хоч обвинувачені ОСОБА_7, ОСОБА_8 та їх захисники заперечують причетність до вказаних злочинів, сукупність доказів по справі, які суд ретельно перевірив під час розгляду справи, дали йому обгрунтовані підстави на спростування таких тверджень.

Із показів потерпілої ОСОБА_1, вбачається, що саме вона 01 серпня 2013 року близько 15 год. в квартирі АДРЕСА_5 знайшла свою дочку- ОСОБА_9 та онука - ОСОБА_10 мертвими із ознаками насильницької смерті. Під час огляду квартири виявила, що з гаманця дочки, що знаходився в шафі коридору було викрадено 1700 грн., відкладених на оплату комунальних послуг, а з кухні зникли 2 кухонні ножі. Під час розслідування справи, коли тривали пошуки злочинця згадала, що дочка розповідала їй про особу на ім'я «ОСОБА_7», показувала його фотознімок на мобільному телефоні, повідомляла, що познайомилась з ним у перукарні за попереднім місцем роботи та про спілкування з ним. Однак, дізнавшись, що «ОСОБА_7» раніше судимий, дочка розірвала з ним стосунки. Незадовго до вбивства помічала, що її дочка чогось боїться. В ході досудового розслідування, впізнала ОСОБА_7 по фотознімках, як особу, яку бачила на мобільному телефоні дочки. ОСОБА_9 характеризувала як спокійну, віруючу, неконфліктну, розважливу людину, хорошу матір, яка не мала ворогів.

Під час процедури впізнання по фотознімках, яка як вбачається відповідала вимогам закону і відбувалась 08 серпня 2013 року, потерпіла ОСОБА_1 впізнала особу під фотознімком № 2, а саме ОСОБА_7 Саме про нього їй розповідала дочка - ОСОБА_9, а також показувала його фото у мобільному телефоні.

(Т.6, а.с. 22-28)

Законність вказаної слідчої дії у колегії суддів сумніву не викликає, оскільки впізнання відбувалось із дотриманням ст. 228 КПК України, із залученням понятих ОСОБА_20, ОСОБА_21

Згідно показів потерпілого ОСОБА_2, 01 серпня 2013 року від матері дізнався про вбивство сестри та племінника. Незадовго до цієї події бачив ОСОБА_7 ще з одним незнайомим йому чоловіком поблизу під'їзду, де проживала його сестра ОСОБА_9 При цьому, запам'ятав, що ОСОБА_7 був у синіх джинсах та у коричневого кольору туфлях. Дані особи дивились на балкон ОСОБА_9, а коли побачили його, то швидко відійшли. ОСОБА_9 раніше розповідала, що спілкувалась з якимось чоловіком, проте, коли дізналась, що той судимий, припинила з ним будь-які відносини. Приблизно з 11 липня 2013 року ОСОБА_9 почала чогось побоюватись. Крім того, вказав, що йому зі слів матері відомо про зникнення після вбивства з квартири грошей та 2 кухонних ножів.

Показання ОСОБА_2 про перебування ОСОБА_7 по близу під`їзду будинку, де до вбивства проживала ОСОБА_9 та покази ОСОБА_1 спростовують показання обвинуваченого про те, що у цьому місці він взагалі ніколи не був і ОСОБА_9 не знав.

Із показів колишнього чоловіка ОСОБА_9 - ОСОБА_13 та його матері ОСОБА_12 вбачається, що ОСОБА_9 була неконфліктною та спокійною людиною. ОСОБА_12 повідомила, що в обідню пору 01 серпня 2013 року вона телефонувала до ОСОБА_9, проте остання не відповідала на дзвінки.

Із показів свідка ОСОБА_11, який працює мийником на автомийці по Львівському шосе вбачається, що зранку 01 серпня 2013 року на автомийку приходила ОСОБА_9 за килимами, які вона здала для очистки за декілька днів до цього. Один килим вона забрала із собою та мала прийти ще за двома, однак цього не зробила.

Свідок ОСОБА_22, який є власником приміщення, де знаходиться перукарня «Бона-Віта», у якій до вбивства працювала ОСОБА_9 розповів, що за декілька днів до вбивства потерпілої, він бачив ОСОБА_7 неподалік салону «Бона-Віта».

Під час впізнання, яке відбувалось 12 серпня 2013 року, свідок ОСОБА_22 впізнав особу ОСОБА_7, якого він близько двох тижнів до проведення слідчої дії бачив по вул. Інститутській м. Хмельницького. За словами свідка ОСОБА_7 просив влаштувати його на роботу.

(Т.6, а.с. 181-187)

У судової колегії відсутні підстави сумніватися у достовірності показів потерпілих і свідків, оскільки ці показання послідовні, конкретні і відповідають та підтверджуються іншими зібраним доказами.

Зокрема, із показань обвинуваченої ОСОБА_8 під час слідчого експеременту із відеофіксацією зазначеної слідчої дії вбачається, що вона і ОСОБА_7 вчинили умисне вбивство ОСОБА_9 і ОСОБА_10, розповівши при цьому про причетність та участь ОСОБА_7 до вбивства малолітнього ОСОБА_10, ОСОБА_8 до вбивства ОСОБА_9

(Т.2, а.с. 44 - 61)

Зазначена слідча дія відповідала процедурі проведення і з дотриманням вимог ст. 240 КПК України, за добровільної згоди ОСОБА_8 у присутності захисника ОСОБА_23, понятих ОСОБА_24 та ОСОБА_25

Застосування при вказаній слідчій дії відеофіксування випливало із вимог та процедур передбачених ст. 107 КПК України і не вплинуло на дотримання права на захист ОСОБА_8

Колегія суддів вірить цим показанням ОСОБА_8 і звертає увагу, що ці зізнавальні показання ОСОБА_8 давала в присутності захисника, понятих, слідчого, самостійно, без будь - якого примусу і психологічного впливу, що на думку колегії суддів виключає будь - який вплив чи примус обвинуваченої до відтворення обставин вбивства сім`ї ОСОБА_9.

Зміна надалі зізнавальних показань ОСОБА_8 відносно безпосередньої участі і причетності до розбійного нападу та вбивства сім`ї ОСОБА_9, колегія суддів розглядає і розцінює, як спосіб уникнути кримінальної відповідальності за скоєний особливо тяжкий злочин.

З цих підстав колегія суддів відкидає показання ОСОБА_7 і ОСОБА_8 про їх непричетність до вчинення зазначених злочинів, вважаючи їх надуманими.

Відповідно висновку експерта №466 від 17 жовтня 2013 року, смерть ОСОБА_9 настала приблизно за 20 - 24 год. до проведення судово-медичного дослідження (експертиза розпочата 02 серпня 2013 року о 09 год. 30 хв.) внаслідок різаного поранення передньої та бокових поверхонь шиї у верхній третині з ушкодженням загальних сонних артерій і яремних вен, яке призвело до гострої крововтрати.

(Т. 4, а.с. 29-35)

Відповідно до висновку експерта №477 від 17 жовтня 2013 року, смерть ОСОБА_10 настала приблизно за 22-26 год. до проведення судово-медичного дослідження трупа внаслідок колото-різаного поранення передньої та бокових поверхонь шиї у верхній третині з ушкодженням загальних сонних артерій і яремних вен, яке призвело до гострої крововтрати.

(Т.4, а.с. 5-11)

Із висновку експерта №466 від 17 жовтня 2013 року, вбачається, що при дослідженні трупа ОСОБА_9, виявлено тілесні ушкодження, а саме: різане поранення передньої та бокових поверхонь шиї у верхній третині з ушкодженням загальних сонних артерій і яремних вен, гортані, гортаноглотки та міжребцевого диску зліва між 4 і 5 шийними хребцями, поверхнева різана рана на передній поверхні шиї у верхній її третині зліва, дві різані рани в проекції середньої третини правої ключиці, різана рана у правій підключичній ділянці, садно у правій підключичній ділянці, садно на червоній облямівці нижньої губи зліва, крововилив у правій виличній ділянці, три крововиливи у правій підборідній ділянці, два крововилива на правій боковій поверхні шиї у нижній третині, крововилив у м`яких тканинах середньої третини шиї зліва, три крововилива в нижній третині лівого передпліччя та на лівому променево-зап`ястковому суглобі, три крововиливи на задніх та зовнішніх поверхнях правого передпліччя у нижній третині та правого променево - зап`ясткового суглоба, крововилив на передній поверхні правого передпліччя в нижній третині, два крововилива на передній поверхні правого променево-зап`ясткового суглоба, по одному крововиливу на передній поверхні лівого колінного суглоба та на передній поверхні правої гомілки в середній третині.

Поверхнева різана рана на передній поверхні шиї у верхній третині зліва, утворилась від дії гострого (ріжучого або колюче-ріжучого) предмета, - клинка ножа, відноситься до легких тілесних ушкоджень, у прямому причино-наслідковому зв'язку із настанням смерті не перебуває.

Дві різані рани в проекції середньої третини правої ключиці та різана рана у правій підключичній ділянці утворились від ріжучої дії гострого предмета, - клинка ножа. Дві різані рани в проекції середньої третини правої ключиці та різана рана у правій підключичній ділянці, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, у прямому причинно-наслідковому зв'язку із настанням смерті не перебувають.

Два крововиливи на правій боковій поверхні шиї у нижній третині та крововилив у м`яких тканинах середньої третини шиї зліва, утворились від дії тупих твердих предметів. Враховуючи виявлені при дослідження трупа ОСОБА_9 ознаки механічної асфіксії, а саме множинні точкові темно-коричневі крововиливи та повіках обох очей та множинні темно-червоні крововиливи під кон`юктивою повік обої очей, утворення ушкоджень у вигляді двох крововиливів на правій боковій поверхні шиї у нижній третині та крововиливу у м`яких тканинах середньої третини шиї зліва, відбулося при стисненні шиї. Через те, що два крововилива на правій боковій поверхні шиї у нижній третині могли утворитись від кінців пальців рук, про що свідчить їх округла форма, діаметр до 1 см та розташування на одній лінії поблизу один від одного, а крововилив у м`яких тканинах середньої третини шиї зліва - як від кінців пальців рук, так і від паска, що був виявлений на шиї потерпілої на місці події. Через те, що смерть ОСОБА_9 настала внаслідок різаного поранення передньої та бокових поверхонь шиї у верхній третині, встановити подальший перебіг механічної асфіксії, а відповідно і встановити ступінь тяжкості двох крововиливів на правій боковій поверхні шиї у нижній третині та крововиливах у м`яких тканинах середньої третини шиї зліва, неможливо. Два крововилива на правій боковій поверхні шиї у нижній третині та крововилив у м`яких тканинах середньої третини шиї зліва у прямому причинно-наслідковому зв'язку із настанням смерті не перебувають.

Садно у правій підключичній ділянці, садно на червоній облямівці нижньої губи зліва, крововилив на передній поверхні правого передпліччя у нижній третині, крововилив у правій виличній ділянці та по одному крововиливу на передній поверхні лівого колінного суглоба та на передній поверхні правої гомілки у середній третині, три крововиливи в нижній третині лівого передпліччя та на лівому променево-зап`ястковому суглобі та три крововилива на задніх та зовнішніх поверхнях правого передпліччя у нижній третині та правого променево-зап`ясткового суглоба, утворитись безпосередньо перед настанням смерті, від дії тупих предметів, зазвичай кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті не перебувають.

Три крововиливи у правій підборідній ділянці та два крововилива на передній поверхні правого променево - зап`ясткового суглоба могли утворитись безпосередньо перед настанням смерті, від дії тупих предметів з обмеженою поверхнею, якими були кінці пальців рук, про що свідчить їх округла форма, діаметр до 2 см та розташування на одній лінії. Три крововиливи у правій підборідній ділянці та два крововиливи на передній поверхні правого променево - зап`ясткового суглоба зазвичай кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті не перебувають.

Різане поранення та бокових поверхонь шиї у верхній третині з ушкодженням загальних сонних артерій і яремних вен, гортані, гортаноглотки та міжхребцевого диску зліва між 4 і 5 шийними хребцями утворилось безпосередньо перед настанням сметрі від не менше ніж одинадцяти ріжучих дій гострого (ріжучого чи колюче ріжучого) металевого предмета, можливо і клинка ножа, переважно в напрямку зліва направо. Площина леза такого предмета у момент спричинення даного ушкодження була орієнтована перпендикулярно до поверхні шиї. Глибина різаного поранення передньої та бокових поверхнонь шиї в верхній третині становить: зліва 4,1 см, в середній частині - 3,6 см, справа - 3,1 см. Різане поранення передньої та бокових поверхонь шиї у верхній третині з ушкодженням загальних сонних артерій і яремних вен, гортані, гортаноглотки та між хребцевого диску зліва між 4 і 5 шийними хребцями за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння є тяжким тілесним ушкодженням, перебуває у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті.

Врятувати життя ОСОБА_9 було неможливим у зв'язку з тим, що дане поранення шиї несумісне з життям.

(Т. 4, а.с. 29-35).

За даними висновку експерта №477 від 17 жовтня 2013 року, при дослідженні трупа ОСОБА_10 виявлено тілесні ушкодження: колото-різане поранення передньої та бокових поверхнонь шиї у верхній третині з ушкодженням загальних сонних артерій, яремних вен, гортані та гортаноглотки, крововилив на лівій боковій поверхні шиї безпосередньо під лівим кінцем рани, крововилив у м`яких тканинах верхньої третини шиї справа, крововиливів у лівій виличній ділянці, в центрі якого садно, два крововиливи у лівій щічній ділянці, в центрі одного з яких садно, крововилив на верхній поверхні правого плечового суглоба, крововилив в проекції тенора лівої кисті, п'ять крововиливів в проекції передніх остей та передніх відділів гребня лівої клубової кістки, два крововилива в проекції переднії остей правої клубової кістки, два крововилива у лобковій ділянці зліва, по одному крововиливу на передній поверхні правого стегна у нижній третині та на задніх поверхнях обох гомілок у верхніх третинах, по одному крововиливу на передніх поверхнях колінних суглобів.

Крововилив на лівій боковій поверхні шиї безпосередньо під лівим кінцем рани та крововилив у м`яких тканинах верхньої третини шиї справа, утворились від дії тупих предметів. Зокрема крововилив на лівій боковій поверхні шиї безпосередньо під лівим кінцем рани утворився від дії тупого предмета з обмеженою прямокутною чи близькою до такої поверхнею, один з розмірів якого становить близько 4 см. Враховуючи виявлені при дослідженні трупа ОСОБА_10 ознаки механічної асфіксії, а саме множинні точкові темно-червоні крововиливи на повіках обох очей і множинні темно-червоні крововиливи під кон`юктивою повік обох очей та у товщі м`яких тканин голови, утворення ушкоджень у вигляді крововилива на лівій боковій поверхні шиї безпосередньо під лівим кінцем рани та крововилива у м`яких тканинах верхньої третини шиї справа, відбулось при стисненні шиї. Через те, що крововилив на лівій боковій поверхні шиї безпосередньо під лівим кінцем рани утворився від дії тупого предмета з обмеженою прямокутною чи близькою до такої поверхнею, а крововилив у м`яких тканинах верхньої третини шиї справа міг утворитись як від такого ж предмета, так і від кінців пальців рук. Через те, що смерть ОСОБА_10 настала внаслідок колото-різаного поранення передньої та бокових поверхонь верхньої шиї у верхній третині, встановити подальший перебіг механічної асфіксії, а відповідно і встановити ступінь тяжкості крововилива на лівій боковій поверхні шиї безпосередньо під кінцем рани та крововиливу у м'яких тканинах верхньої третини шиї справа неможливо. Крововилив на лівій боковій поверхні шиї безпосередньо під лівим кінцем рани та крововилив у м'яких тканинах верхньої третини шиї справа у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті не перебувають.

Крововилив у лівій виличній ділянці, в центрі якого садно, два крововиливи у лівій щічній ділянці, в центрі одного з яких садно, п'ять крововиливів в проекції передніх остей та передніх відділів гребеня лівої клубової кістки, два крововиливи в проекції передніх остей правої клубової кістки та два крововиливи у лобковій ділянці зліва утворились безпосередньо перед настанням смерті, від дії тупих предметів, якими могли бути кінці пальців рук, про що свідчить їх округла форма та овальна форма, відповідні розміри та розташування на одній лінії поблизу один одного. Крововилив у лівій виличній ділянці, в центрі якого садно, два крововиливи у лівій щічній ділянці, в центрі одного з яких садно, п'ять крововиливів в проекції передніх остей та передніх відділів гребеня лівої клубової кістки, два крововиливи в проекції передніх остей правої клубової кістки та два крововиливи у лобковій ділянці зліва, відносяться до легких тілесних ушкоджень та у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті не перебувають.

Крововилив на верхній поверхні правого плечового суглоба, крововилив в проекції тенара лівої кисті, по одному крововиливу на передній поверхні нижньої третини правого стегна та на задніх поверхнях верхніх третин обох гомілок, а також по одному крововиливу на передніх поверхнях колінних суглобів, утворились безпосередньо перед настанням смерті, від дії тупих твердих предметів, відносяться до легких тілесних ушкоджень та у прямому причино-наслідковому зв'язку з настанням смерті не перебувають.

Колото-різане поранення передньої та бокових поверхонь шиї у верхній третині з ушкодженням загальних сонних артерій і яремних вен, гортані та гортаноглотки утворилось безпосередньо перед настанням смерті від однієї колюче-ріжучої, спрямованої переважно спереду назад та щонайменше двох послідуючих, спрямованих, зліва направо, ріжучих дій гострого колюче-ріжучого металевого предмета, - клинка ножа, якимй має гострокутне вістря, одне гостре лезо та «обушок» товщиною не менше ніж 0,75 мм. Площина леза такого предмета у момент спричинення даного ушкодження була орієнтована перпендикулярно до поверхні шиї. Глибина колото-різаного поранення передньої та бокових поверхонь шиї у верхній третині з ушкодженням загальних сонних артерій і яремних вен, гортані та гортаноглотки становить: зліва 3,8 см, в середній частині - 3,4 см, справа - 2,7 см. Колото-різане поранення передньої та бокових поверхонь шиї у верхній третині з ушкодженням загальних сонних артерій і яремних вен, гортані та гортаноглотки за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння є тяжким тілесним ушкодженням, перебуває у прямому причинно-наслідковому зв'язку із настанням смерті.

Врятувати життя ОСОБА_10 було неможливо у зв'язку з тим, що дане поранення шиї несумісне з життям.

(Т.4, а.с. 5-11)

Показання ОСОБА_8 при слідчому експеременті щодо механізму подолання опору потерпілих та наступного умисного позбавлення їх життя за допомогою ножа, підтверджується висновками додаткових судомо - медичних експертиз.

Висновком додаткової судово-медичної експертизи № 10 від 17 жовтня 2013 року встановлено, що покази ОСОБА_8 стосовно механізму заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_9, які вона надала під час слідчого експерименту, частково відповідають медичним даним, а саме: - крововиливи на правій боковій поверхні шиї у нижній третині та крововилив у м'які тканини середньої третини шиї зліва могли утворитись при стисненні шиї руками так, як вказує підозрювана ОСОБА_8; - крововиливи в нижній третині лівого передпліччя і на лівому променево-зап'ястному суглобі та крововиливи у вигляді смуг на задніх та зовнішніх поверхнях передпліччя у нижній третині і правого променево-зап'ястного суглоба могли утворитись від зв'язування рук, про яке згадує ОСОБА_8

(Т.4, а.с. 59).

Відповідно до висновку додаткової судово-медичної експертизи №11 від 17 жовтня 2013 року крововиливи та садна у лівих виличних та щічних ділянках могли утворитись при утримуванні ОСОБА_10 за половину обличчя рукою так, як вказує ОСОБА_8

(Т.4, а.с. 58)

Крім того, показання ОСОБА_8 щодо механізму, послідовності локалізації нанесення потерпілим несумісних із життям поранень, із застосуванням ножа - підтверджується висновками судово медико - криміналістичних експертиз.

Відповідно до висновку судової медико-криміналістичної експертизи № 60-мк від 07 жовтня 2013 року на клапті шкіри, вилученому із передньої та обох бічних поверхонь шиї ОСОБА_9, виявлено два окремі різно-великі пошкодження шкіри. Основна проникаюче-наскрізна різана рана, разом із пов'язаними із її краями п'ятьма додатковими насічками шкіри, скоріш за все утворилась від одноразової, спрямованої переважно в напрямку зліва-направо, поступальної ріжучої дії гострої кромки леза якогось твердого ріжучого залізовмісного травмуючого предмету, що володіє ріжучими конструктивними властивостями, характерними як для ножа, так і до подібного до нього ріжучого предмету. А от пов'язані із краями середньої та лівої частин цієї різаної рани багаточисельні непроникаюче-наскрізні розрізи і проникаюче-наскрізні розрізи шкіри могли утворитись від щонайменше десяти окремих одноразових та різноспрямованих гострої кромки леза вищевказаного травмуючого предмету, при цьому окремі із них були нанесені вже після утворення основної різаної рани шкіри. Виявлена ж на досліджуваному клапті шкіри непроникаюче-поверхнева рана (насічка шкіри) утворилась від ще однієї окремої одноразової ріжучої дії як не затупленого гострокутного вістря, так і гострої кромки леза вищевказаного ріжучого предмету.

(Т.4, а.с. 44-49)

Згідно висновку судової медико-криміналістичної експертизи № 61-мк від 15 серпня 2013 року на клапті шкіри, вилученому із передньої та обох бічних поверхонь шиї ОСОБА_10 виявлена проникаюче-наскрізна колото-різана рана шиї. Вказана рана із переважною по довжині різаною частиною утворилась від одноразової дії твердого плоского залізовмісного ріжучого предмету, що володіє колюче-ріжучими конструктивними властивостями, характерними для ножа із однобічно-гострим клинком, який має недеформоване гострокутне вістря, одне гостре лезо та тупий, товщиною у зануреній частині біля 0,75 мм, «обушок» - «П» подібної форми на його поперечному перерізі із двома добре вираженими боковими ребрами. А от протяжна різана частина даної колото-різаної рани утворилась вже від не менше 2-х разової, спрямованої в напрямку зліва-направо, поступальної ріжучої дії гострої кромки леза вищевказаного травмуючого предмету. Виявлений на досліджуваному клапті шкіри одиночний підшкірний крововилив, розташований біля тупого лівого кінця вищевказаної колото-різаної рани, міг утворитись як одночасно із цією раною, так і окремо від неї від одноразової дії на шкіру лівої-бічної поверхні шиї потерпілого ОСОБА_10 якогось продовгуватого твердого тупого травмуючого предмету.

(Т. 4, а.с. 19-24).

Таким чином, колото - різані та проникаюче - наскрізні поранення, які були виявлені на поверхнях ший потерпілих були заподіяні від дії гострого, колючо - ріжучого металевого предмета, клинка ножа. Зазначені висновки експертиз узгоджуються із показаннями обвинуваченої ОСОБА_8 про те, що для вбивства ОСОБА_9 і ОСОБА_10 нею та ОСОБА_7 застосовувався, як знаряддя вбивства ніж.

Згідно протоколу огляду місця події від 01 серпня 2013 року із схемою до нього та ілюстрованою таблицею, під час проведення огляду в квартирі АДРЕСА_5 виявлено трупи ОСОБА_9 та її малолітнього сина ОСОБА_9 з ознаками насильницької смерті, а саме з різаними ранами шиї.

За даними протоколу виявлено на місці вбивства та вилучено для подальшого дослідження та експертиз сліди підошви взуття, пальців рук, пряжку з ременя, рушники, ганчірку з ротової порожнини трупа ОСОБА_9, пельонку, чорний пасок із зап'ясть ОСОБА_9, пасок червоного кольору, який був на шиї трупа ОСОБА_9, нігтьові пластини, зрізані з рук загиблих, покривало з ліжка, речовину бурого кольору, зняту за допомогою ватної палочки з унітазу та умивальника, пластмасовий флакон з речовиною, схожою на ґрунт, фотоапарат в чохлі із зарядним пристроєм, одну сережку з металу жовтого кольору, гаманець чорного кольору, металевий медальйон, сім-карту оператора мобільного зв'язку Київстар, пластикову картку від сім-картки, а також системний блок.

(Т.1, а.с. 37-64)

Процедура огляду місця події, як встановлено місцевим судом та при розгляді справи в апеляційній інстанції відповідає вимогам ст. 104 КПК України, оскільки хід і результати проведеного огляду були належним чином зафіксовані, речові докази відібрані для експертизи, відповідно до вимог ст. 242 КПК України, а законність огляду підтверджена понятими ОСОБА_26 та ОСОБА_27

Із показів експерта НДЕКЦ при УМВСУ у Вінницькій області ОСОБА_28, які він давав в місцевому суді вбачається, що цілісність упакування речових доказів, які надійшли на експертизу не була порушена, що забезпечувало збереження об'єктів дослідження та запобігало несанкціонованому доступу до них.

Зауваження щодо порушень при здійсненні зазначеної слідчої дії колегією суддів не встановлені.

Припущення захисну обвинувачених про те, що показання та участь понятих не грунтувались на вимогах закону і були „підготовлені" свого підтвердження не знайшли.

За показаннями свідка ОСОБА_19, 01 серпня 2013 року у той час, коли вона їхала у маршрутному таксі по Львівському шосе, таксі зупинилось і в салон зайшов чоловік одягнутий у темну спортивну кофту з капюшоном. Це у свідка визвало визвало подив, оскільки цього дня було дуже спекотно.

Свідок ОСОБА_16 показала, що 31 липня 2013 року вона познайомилась з ОСОБА_8 і ОСОБА_7, яким дозволила тимчасово проживати у її помешканні по АДРЕСА_1, де вони фактично мешкали до їх затримання. ОСОБА_8 була одягнута у світлу теніску, рожеву кофту, сині джинси та босоніжки, які вона ж їй і надала. ОСОБА_7 був одягнутий у чорну кофту, джинсові штани та туфлі. Інших речей у них не було, також не було і грошей. 01 серпня 2013 року близько 09 год. 30 хв. ОСОБА_8 разом з ОСОБА_7 вийшли з квартири та повернулись близько 17 год. 30 хв., при цьому принесли із собою горілку та продукти харчування. Окрім цього, свідок повідомила, що обвинувачені 01 серпня 2013 року прали одяг.

Свідок ОСОБА_17 показала, що вона проживає у АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_16 та її сином. Влітку у їх помешканні також проживали ОСОБА_8 та ОСОБА_7 Коли вони прийшли, то ОСОБА_7 був одягнутий у джинси, спортивну кофту із капюшоном та коричневі туфлі, більше він речей із собою не мав. ОСОБА_8 та ОСОБА_7 інколи вживали алкогольні напої, хоча при цьому були у скрутному матеріальному становищі. Свідок чула, що ОСОБА_7 хотів отримати кредит у банку.

Свідок ОСОБА_18 показав, що працює в громадській організації «Сіон», куди часто приходила ОСОБА_8 разом з особою на ім'я «ОСОБА_55». В подальшому ОСОБА_8 приходила з ОСОБА_7 З ним він декілька разів зустрічався. Коли в останнє бачив ОСОБА_7, той був одягнутий у джинси, кофту та коричневі туфлі. Чи зустрічався та чи зідзвонювався 01 серпня 2013 року з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 не пам'ятає. Стверджував, що обоє не працевлаштовані, без грошових коштів.

Слід зазначити, що на виконання ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 08 серпня 2013 року, було проведено вилучення речей ОСОБА_7, в тому числі і кофти з капюшоном чорного кольору.

(Т.2, а.с. 190-197)

На виконання ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 13 серпня 2013 року, було проведено вилучення речей ОСОБА_8, а саме майки, спортивних штанів, кофти, кросівки, шкарпетки.

(Т.2, а.с. 75 - 78)

Згідно висновку судової експертизи волокон-нашарувань та волокнистих матеріалів № 633 від 16.08.2013, на поверхні дитячої футболки ОСОБА_10 виявлено і вилучено дев'яносто два волокна нашарування, в числі яких виявлено вісім хімічних матованих волокон темно-сірого кольору, які мають спільні родові ознаки (природа, колір, наявність матованості, поперечний діаметр, клас волокноутворюючого полімеру - поліефір, клас барвника - азобарвник), а також спільну групову ознаку - сумішевий характер забарвлення однаковими марками барвника з відповідними волокнами, які входять до складу спортивної куртки ОСОБА_7 За результатами дослідження сукупності ідентифікаційних ознак можна зробити висновок, що порівнювані волокна, зазначені вище, мають спільну групову належність.

(Т.4, а.с. 190-198)

Із висновку судової експертизи волокон-нашарувань та волокнистих матеріалів № 640 від 16 серпня 2013 року вбачається, що на поверхні дитячої футболки ОСОБА_10 виявлено і вилучено дев'яносто два волокна нашарування, в числі яких виявлено шість хімічних гладких волокон зеленого кольору стрічкоподібної форми, які мають спільні родові ознаки (природа, колір, стрічкоподібну форму, поперечний діаметр, клас волокноутворюючого полімеру - віскоза, клас барвника - азобарвник), а також спільну групову ознаку - сумішевий характер забарвлення однаковими марками барвника з відповідними волокнами, які входять до складу блузки ОСОБА_8 За результатами дослідження сукупності ідентифікаційних ознак можна зробити висновок, що порівнювані волокна, зазначені вище, мають спільну групову належність.

(Т. 4, а.с. 203-213)

Отримання зразків для експертизи нашарувань, а також і для експертизи ДНК було проведено із дотриманням вимог передбачених ст.ст. 160 - 166, ст.ст. 241-245 КПК України. Процедура отримання зразків для експертизи сумніву не викликає, оскільки грунтується на вимогах закону.

Причетність ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до розбійного нападу та умисного вбивства ОСОБА_9 та її малолітнього сина - ОСОБА_10 підтверджується висновками молекулярно-генетичних експертиз №200 від 20 жовтня 2013 року та №189 від 16 жовтня 2013 року.

Згідно висновку судової молекулярно-генетичної експертизи № 200 від 20 жовтня 2013 року, генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_8 містяться серед суміші генетичних ознак клітин з ядрами на поверхні ременя чорного кольору та генетичних ознак клітин з ядрами на поверхні вузла ременя чорного кольору, а також містяться серед суміші генетичних ознак слідів крові та клітин з ядрами на рушнику (вказані предмети були вилучені 01.08.2013 під час проведення огляду місця події у квартирі загиблої ОСОБА_9.).

(Т. 3, а.с. 23-29)

Відповідно до висновку судової молекулярно-генетичної експертизи №189 від 16 жовтня 2013 року, генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_7 містяться серед суміші генетичних ознак клітин з ядрами на поверхні ременя чорного кольору та генетичних ознак клітин з ядрами на поверхні вузла ременя чорного кольору, а також містяться серед суміші генетичних ознак слідів крові та клітин з ядрами на рушнику (вказані предмети були вилучені 01.08.2013 під час проведення огляду місця події у квартирі загиблої ОСОБА_9.).

(Т. 3, а.с. 34-41)

Зазначені висновки в судовому засіданні підтвердив експерт НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_28

Колегія суддів вважає, що отримання зразків для експертизи нашарувань та молекулярно - генетичних експертиз (біологічний матеріал, речові докази з місця вбивства двох осіб) було проведено із дотриманням процедури, передбаченою ст.ст. 104, 245 КПК України і сумніву у законності не викликає.

Доводи обвинувачених і захисту про необєктивність і упередженість цих експертиз через їх виготовлення і складання лише за зверненням сторони кримінального провадження, яка здійснювала досудове слідство - колегія суддів відхиляє, як необгрунтовані. Маючи можливість самостійного залучення експертів, згідно з вимогами ч.2 ст. 243 КПК України, стороною захисту таких висновків не надано.

Згідно з вимогами Закону України „Про судову експертизу" від 25.02.1994 року експертна діяльність в Україні суворо регламентована і ліцензована.

НДЕКЦ при УМВС України здійснюють експертну діяльність на підставі даного закону. Як вбачається із висновків експертиз їх проведення відбувалось із дотриманням КПК України за визначеною Законом процедурую. Сумнівів у результатах експертизи колегія суддів не має.

Доводи обвинувачених та їх захисту про фальсифікацію працівниками міліції речових доказів, які направлялись для проведення судово молекулярно-генетичних експертиз не підтверджуються і спростовуються показаннями слідчого СВ СУ УМВС України в Хмельницькій області ОСОБА_34. Він засвідчив про те, що вилученні під час огляду місця події речові докази були направленні на експертне дослідження ще до того, як було встановлено осіб підозрюваних у злочині. За його словами речові докази фактично надійшли на експертизу 05 серпня 2013 року, між тим, як постанови про відібрання зразків для експертного дослідження у ОСОБА_7 та ОСОБА_8 датовані 08 серпня 2013 року та 12 серпня 2013 року, а виконання щодо ОСОБА_7 по відібранню біологічних зразків мало місце зранку 09 серпня 2013 року, а щодо ОСОБА_8 12 серпня 2013 року.

Згідно із показаннями експерта НДЕКЦ при УМВСУ в Вінницькій області ОСОБА_28, першочергово йому для проведення експертизи слідчим по кримінальному провадженню були надані речові докази, які стали предметом молекулярно - генетичного дослідження, а вже на далі у обвинувачених був відібраний біологічний матеріал для експертизи.

Згідно роздруківок телефонних з'єднань між номерами абонентів мобільного зв'язку «Київстар», якими користувались обвинувачені, з прив'язкою їх до базових станцій вбачається, що 01 серпня 2013 року в час скоєння злочину ОСОБА_7 та ОСОБА_8 знаходились в районі Львівського шосе м. Хмельницького, тобто в районі де мешкали потерпілі, при цьому систематично телефонували один до одного.

(Т. 1 а.с. 208-217, Т. 5 а.с. 141-156)

Зазначені дані спростовують доводи обвинувачених про те, що у день вбивства вони не перебували в районі, де проживали потерпілі по вул. Львівського шосе м. Хмельницького.

Оцінивши зібрані по справі докази, згідно вимог ст.ст. 84 - 86 КПК України у їх сукупності, місцевий суд дійшов правильного висновку про доведеність винності ОСОБА_7 і ОСОБА_8 у розбійному нападі та в умисному вбивстві ОСОБА_9 та ОСОБА_10, вірно кваліфікувавши їх злочинні дії за п.п. 1, 2, 4, 6, 9, 12 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187 КК України.

Порушення права на захист обвинувачених колегія суддів судової палати не встановила і вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Залучення органами слідства 03.08.2013 року (т.1, а.с 68-69) до огляду місця події ОСОБА_29, яка є племінницею потерпілої ОСОБА_9, що на думку захисту вказує на упередженість слідства, не вплинуло на результати кримінального провадження, встановлення фактичних обставин вбивства ОСОБА_9 та встановлення осіб, причетних до цього вбивства. Ця подія на думку колегії суддів не вплинула і на дотримання права на захист обох обвинувачених.

Виходячи із практики Європейського суду, національні суди повинні належним чином обгрунтовувати своє рішення, мають проаналізувати аргументи наведені обвинуваченим, підсуднім. Разом з тим, суди не зобов`язані розглядати абсолютно всі такі аргументи. Зокрема, такого обов`язку не має, якщо зазначені аргументи є відверто безпідставні чи малозначні.

Тому в цій частині доводи захисника колегія суддів відхиляє.

Як вбачається із апеляційних скарг обвинувачених та їх захисту, з метою перевірки доводів сторони обвинувачення, а також з метою спроcтування висновків місцевого суду щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ставлячи під сумнів показання ряду свідків та експертів просили їх повторного допиту в суді апеляційної інстанції, а також вимагали проведення повторної експертизи ДНК.

Між тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 404 КПК України апеляційна інстанція зобов`язана повторно дослідити обставини встановлені під час кримінального провадження лише за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції виключно, якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, місцевий суд в рамках провадження досліджував дані протоколів пред`явлення для впізнання особи потерпілою ОСОБА_1, свідками ОСОБА_22, ОСОБА_19, допитував слідчого МВС України в Хмельницькій області ОСОБА_34. щодо обставин провадження досудового розслідування, допитав свідків ОСОБА_22, ОСОБА_19, допитував експерта НДЕКЦ при УМВСУ в Вінницькій області ОСОБА_28, досліджував період часу протягом якого і коли обвинувачений ОСОБА_7 перебував в місцях позбавлення волі.

Очевидно, що обвинувачені і сторона захисту не обмежувались місцевим судом у встановленні фактичних обставин справи, допиті свідків, процедурних питань та питань пов`язаних із оцінкою доказів, в тому числі і показань свідка ОСОБА_18, якого за межами апеляційних скарг просили повторно допитати в апеляційному суді.

Доводи обвинувачених і захисту про недозволені методи слідства, що були допущені з боку посадових осіб Хмельницького МВ УМВСУ в Хмельницькій області та примушування ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до зізнавальних показів, пов`язаних із визнанням вини в умисному вбивстві двох осіб, колегія суддів відхиляє, оскільки вони не знайшли свого підтвердження.

22 квітня 2014 року слідчим в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Хмельницької області винесено постанову про закриття кримінального провадження за № 42013240000000080 від 02.12.2014 року у зв'язку з відсутністю в діях начальника Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області ОСОБА_30, начальника сектору карного розшуку Хмельницького МВ УМВС України в області ОСОБА_31, оперуповноваженого сектору карного розшуку Південно-Західного МВ УМВС України в області ОСОБА_32 та оперуповноваженого сектору карного розшуку Південно-Західного МВ УМВС України в області ОСОБА_33 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.

Висновки слідчого ґрунтуються на даних протоколів допиту у якості свідків ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_30, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_32, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, показання яких повністю співпадають між собою та узгоджуються з матеріалами провадження, спростовують версію ОСОБА_7 про застосування до нього та ОСОБА_8 недозволених методів слідства.

Згідно записів у журналі доставлених, відвідувачів та запрошених до Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області та записів в журналі доставлених, відвідувачів та запрошених до Південно-Західного ВМ Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області ОСОБА_7 та ОСОБА_8 жодних претензій щодо протиправних дій працівників міліції по відношенню до них не зазначали.

Відповідно до протоколів затримання ОСОБА_7 від 08.08.2013 року та ОСОБА_8 від 13.08.2013 року, останні у вказаних протоколах будь-яких претензій, зауважень не зазначали, клопотань не заявляли.

Згідно даних журналу первинного обліку, обстеження осіб, які утримуються в ІТТ Хмельницького МВ УМВС України Хмельницької області, скарги від ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на стан здоров'я не надходили.

У відповідності до протоколів № 11 від 09.08.2013 року та № 14 від 13.08.2013 року виконання положень Європейської конвенції про запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню, від ОСОБА_7 та ОСОБА_8 скарги стосовно неправомірних дій працівників міліції не надходили, надання медичної допомоги вони не потребували.

Правомірність дій працівників міліції при затриманні ОСОБА_7 та ОСОБА_8, при проведенні з ними слідчих дій підтверджується висновками проведених службових перевірок від 16.09.2013 року, 24.09.2013 року, 24.12.2013 року.

Цим висновкам дана належна оцінка з боку Хмельницького міськрайонного суду.

Ухвалами слідчих суддів від 08 травня 2014 року та 12 листопада 2014 року ОСОБА_8 та ОСОБА_7 було відмовлено в задоволенні їх скарг на постанову слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Хмельницької області від 22 квітня 2014 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 42013240000000080 від 02.12.2013 року.

Ухвалами апеляційного суду Хмельницької області 26 травня 2014 року та 25 листопада 2014 року апеляційні скарги ОСОБА_7 та ОСОБА_8 щодо зазначених вище рішень слідчих суддів від 08 травня 2014 року та 12 листопада 2014 року залишено без задоволення.

За наслідками судового слідства та вивчення кримінального провадження в апеляційній інстанції перевірялась причетність до злочинів інших осіб, а також „мусульманський" слід у скоєних злочинах, однак у процесі розслідування кримінального провадження такого факту встановлено не було.

Твердження обвинувачених, що у них не було мотиву до скоєння злочинів, в тому числі і корисливого, спростовується показами свідків ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_54, які повідомили, що обвинувачені фактично не мали постійного місця проживання та роботи, були у скрутному матеріальному становищі та шукали гроші на прожиття.

Із показів свідка ОСОБА_15 вбачається, що він тривалий час знайомий з ОСОБА_7 В обідню пору 01 серпня 2013 року, коли він знаходився за місцем своєї роботи на ринку по Львівському шосе м. Хмельницького, то до нього телефонував обвинувачений і говорив, що має якісь проблеми, проте які саме не повідомив. Крім того, повідомив, що позичав ОСОБА_7 кошти в сумі 100 грн.

Із показів свідка ОСОБА_14 вбачається, що після звільнення з місць позбавлення волі ОСОБА_7 проживав у її помешкані, грошей не мав, через, що вона йому придбала коричневого кольору туфлі 43 розміру, які були у вжитку. Згодом ОСОБА_7 привів у помешкання ОСОБА_8 Обоє ніде не працювали, гроші за проживання не платили. Неодноразово бачила обох в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_8 на грунті пияцтва безпричинно її ображала і тому вона обох вигнала із помешкання.

Призначене обвинуваченим ОСОБА_7 і ОСОБА_8 покарання та остаточне покарання за сукупністю злочинів та вироків у виді довічного позбавлення волі, відповідає вимогам ст. 65 КК України та п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із наступними змінами).

Обираючи покарання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 суд, як видно з вироку, обгрунтовано врахував, що обоє вчинили особливо тяжкий злочин, пов`язаний із вбивством двох осіб, одна із яких малолітня дитина. ОСОБА_7 раніше судимий за тяжкі злочини, які не зняті та не погашені, в установленому законом порядку, звільнившись з місць позбавлення волі і менше ніж за місяць скоїв особливо тяжкий злочин, не працює, не одружений, хоч і має дітей, про яких не піклується, за місцем попереднього ув`язнення характеризується негативно. Це на думку колегії суддів свідчить про стійкість його протиправної поведінки і небажання до нормальної адаптації у суспільстві.

ОСОБА_8 є особою, яка раніше судима, судимість відносно неї не знята і не погашена, вона не зайнята суспільно - корисною працею, ніде не працює, по місцю проживання характеризується посередньо, схильна до вживання алкогольних напоїв. Невизнання ОСОБА_8 вини у вчиненні особливо тяжкого злочину, на думку колегії суддів вказує на відсутність і її каяття у скоєному.

За вказаних обставин, із врахуванням даних, що вкрай негативно характеризують обох обвинувачених та з врахуванням особливої тяжкості злочину, призначене обом покарання у виді довічного позбавлення волі слід визнати достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.

Обгрунтованим і законним слід визнати і рішення місцевого суду щодо заявлених цивільних позовів та стягнень.

Керуючись ст. 407 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 24 вересня 2014 року стосовно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишити без зміни, апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та в його інтересах захисника ОСОБА_4, обвинуваченої ОСОБА_8 та в її інтересах захисника ОСОБА_5 - без задоволення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченими, які тримаються під вартою в цей же строк з дня отримання копії.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду С.В. Козачок