Ухвала суду № 42513104, 20.01.2015, Апеляційний суд Хмельницької області

копія

Провадження № 11-кп/792/36/15

Справа № 686/18910/14-к Головуючий в 1-й інстанції Баєв С.М.

Категорія: ч.1 ст.122 КК України Доповідач Барчук В. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2015 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницького області в складі :

головуючого-судді Барчука В.М.

суддів Бондар В.В., Задворного О.Л.,

з участю секретаря Лук'янчук О.М.,

прокурора Леськіва В.О.,

потерпілого ОСОБА_1,

представника потерпілого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_1 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 21 жовтня 2014 року, -

в с т а н о в и л а:

Вироком Хмельницького міськрайонного суду від 21 жовтня 2014 року

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, працюючого менеджером банку «ПриватБанк», раніше не судимого, -

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України і призначено покарання у виді 6 місяців виправних робіт з відрахуванням в дохід держави 15 відсотків заробітку.

Запобіжний захід ОСОБА_4 залишено попередній - заставу.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Хмельницького обласного бюджету витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 в сумі 2247 грн. 36 коп.; на користь потерпілого ОСОБА_1 12000 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди, 15169 грн. 78 коп. в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди, 1500 грн. витрат на правову допомогу, а всього 28669 грн. 78 коп.

За вироком суду, 02 липня 2014 року близько 18 год. ОСОБА_4, перебуваючи по вул. Толстого, 1 у м. Хмельницькому, на території СТО «Пітстоп», за рогом офісного приміщення, під час виниклої сварки з ОСОБА_1 на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно наніс йому один удар кулаком лівої руки в щелепу спереду від якого ОСОБА_1 впав, після чого кулаком правої руки умисно наніс удар в щелепу потерпілого з лівої сторони. Надалі ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_1, який перебував в лежачому становищі та піднявши його за футболку завдав три удари кулаком правої руки в ліву сторону обличчя потерпілого. Внаслідок вказаних дій ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді крововиливу м'яких тканин правої половини нижньої губи, набряку м'яких тканин передньої частини нижньої щелепи, закритого подвійного перелому нижньої щелепи в проекції між першими зубами та лівого суглобового відростка зі зміщенням уламків, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричиняють тривалий розлад здоров'я.

В поданій апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_1 просить вирок відносно ОСОБА_4 змінити, призначивши йому більш суворе покарання, та задовольнити заявлений цивільний позов в повному обсязі. При цьому вказує, що судом не в повній мірі було враховано ступень тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного, обставини скоєння кримінального правопорушення тощо. Наслідком цих прорахунків є призначення занадто м'якого покарання. Крім того зазначає, що судом не в повній мірі враховано ступень перенесених ним душевних страждань, фізичного болю, тривалості реабілітації та інших негативних наслідків скоєного злочину. Наслідком цих прорахунків є призначення занадто заниженої суми грошових відшкодувань.

Обвинувачений ОСОБА_4 в поданій апеляційній скарзі просить вирок змінити, зменшивши міру призначеного покарання, та зменшити суму стягнення компенсації за позовом потерпілого ОСОБА_1 При цьому вказує, що призначене покарання не відповідає ступеню тяжкості злочину, особі засудженого та є занадто суворим, а також вважаю, що суд задовольнив цивільний позов ОСОБА_1 в супереч закону в результаті висновків, які не є підтвердженими доказами дослідженими під час судового розгляду, і є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Одночасно, задовольнивши цивільний позов, суд істотно порушив вимоги кримінально-процесуального закону, в зв'язку з чим оскаржуваний вирок підлягає зміні на підставі ст. 409 ч.1 п.2, п.3 КПК України. Крім того зазначає, що цивільний позов потерпілого складений з порушенням норм ЦПК України, визначена сума моральної шкоди є занадто високою, що суперечить ч.3 ст.23 ЦК України, не підлягають стягненню і витрати по деяким платіжним документам, які на думку апелянта не стосуються справи або викликають сумнів у їх достовірності. Звертає увагу і на те, що при визначенні міри покарання, судом не в повній мірі враховано, що він повністю визнав свою вину в інкримінованому злочині, щиросердечно покаявся, та просив вибачення у потерпілого, за місцем свого постійного проживання зарекомендував себе виключно з позитивної сторони, працюючи менеджером банку «ПриватБанк», також здобув виключно позитивні характеристики.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_3 на підтримку поданої апеляційної скарги, потерпілого ОСОБА_1 та його представника - адвоката ОСОБА_2 на підтримання поданої апеляційної скарги та в заперечення апеляційної скарги обвинуваченого, думку прокурора про законність і обґрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають за таких підстав.

Вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненому злочині при викладених у вироку обставинах доведена зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Кваліфікація злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст.122 КК України як умисні середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Покарання обвинуваченому призначено у відповідності до вимог ст.65 КК України з врахуванням ступені тяжкості вчиненого ним злочину та обставин, що пом'якшують покарання. Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Так, судом враховано, що ОСОБА_4 раніше не судимий, на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, працює, частково визнав вину та щиро розкаявся у скоєному.

Наведені обставини надали можливість місцевому суду призначити останньому покарання без ізоляції від суспільства в мінімальних межах статті.

З цих підстав не можуть бути задоволеними доводи обвинуваченого про необхідність призначення йому ще більш м'якого покарання, оскільки суд за наявності цілої низки обставин, що пом'якшують покарання, призначив його в мінімальних межах санкції статті, за якою той обвинувачується. Підстав для ще більшого пом'якшення, про що зазначає в своїй апеляційній скарзі обвинувачений, колегія суддів не знаходить.

Твердження обвинуваченого про неналежне оформлення потерпілим позовної заяви є безпідставними, оскільки згідно п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Доводи потерпілого про м'якість призначеного обвинуваченому покарання та необхідність обрання більш суворого не ґрунтується на вимогах матеріального права, не узгоджується з мотивацією місцевого суду про наявність обставин, які в своїй сукупності істотно пом'якшують призначене винному покарання і дають підстави визнати їх такими, що суттєво знижують ступінь тяжкості вчиненого та спростовуються вимогами кримінального закону про загальні засади призначення такого.

Не заслуговують на увагу і доводи представника потерпілого ОСОБА_1 про збільшення розміру морального відшкодування, а обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника про зменшення такого розміру, оскільки розмір такого відшкодування визначений місцевим судом з врахуванням характеру скоєного злочину, глибини душевних та фізичних страждань потерпілого, характеру спричинених тілесних ушкоджень, з дотриманням засад розумності, виваженості та справедливості.

Підстав до зміни вироку колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст.407, 419 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 21 жовтня 2014 року стосовно ОСОБА_4 залишити без змін, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_1 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення, на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення.

Головуючий /підпис/

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом:

суддя апеляційного суду

Хмельницької області В.М. Барчук