Вирок № 42505377, 30.01.2015, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/11687/14-к 1-кп/639/80/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2015 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Федюшина М.В.,

при секретарі Кузнецові М.В.,

за участю прокурора Ачкасової С.А.,

захисника - адвоката ОСОБА_1,

обвинувачених - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню, зареєстрованому в ЄРДР 19 серпня 2014р. № 12014220500001593 за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, в силу ст.89 КК України не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_1,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Боромля, Тростянецького району Сумської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працюючого менеджером у ТОВ «ТК РОКОКО», раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, суд,

встановив:

06 серпня 2014 року, приблизно об 11 годині, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3, знаходячись на даху будинку АДРЕСА_4, розпиваючи спиртні напої, помітили кабель диспетчеризації інженерних комунікацій будинку, в результаті чого у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виник єдиний умисел на таємне заволодіння чужим майном, реалізуючи який вони, діючи в групі, за попередньою змовою, з корисливих мотивів, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, упевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно, за допомогою ножа зрізали кабель диспетчеризації ТПП 10*2*0,5 довжиною 50 метрів з фасаду ліфтової шахти.

Після чого продовжуючи свій злочинний намір та доводячи його до кінця, ОСОБА_2 у групі з ОСОБА_3, піднялись до даху будинку АДРЕСА_5, де діючи з корисливих мотивів, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, упевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, за допомогою ножа перерізали залишок кабелю диспетчеризації ТПП 10*2*0,5 довжиною 50 метрів з фасаду ліфтової шахти, який належить КП «Жилкомсервіс», вартістю згідно висновку експерта №2824 від 23.08.2014р., - 512 грн., після чого з місця скоєння правопорушення зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинили КП «Жилкомсервіс» матеріальну шкоду на вказану вище суму.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2, свою провину у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.185 КК України, визнав повністю, щиро покаявся у скоєному, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння та пояснив суду, що він вранці 06 серпня 2014 року, разом з ОСОБА_3, знаходились на даху будинку АДРЕСА_4 де розпивали слабоалкогольні напої. Вони вдвох помітили кабель, який з даху цього будинку був натягнутий до даху будинку АДРЕСА_5, після чого домовились зрізати кабель, щоб здати у пункт прийому металу. Після чого, за допомогою ножа вони зрізали кабель довжиною приблизно 50 метрів з фасаду ліфтової шахти, піднялись на дах будинку АДРЕСА_5, де за допомогою ножа перерізали залишок кабелю, згорнули його, після чого опалили ізоляцію та здали метал у пункт прийому, та розійшлись. Виручені кошти він витратив на свої потреби.

До працівників міліції претензій не має, цивільний позов потерпілої сторони КП «Жилкомсервіс» про стягнення матеріальних збитків та судові витрати визнає в повному обсягу.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3, свою провину у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.185 КК України, визнав повністю, щиро покаявся у скоєному, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння та пояснив суду, що він вранці 06 серпня 2014 року, разом з ОСОБА_2, знаходились на даху будинку АДРЕСА_4 де розпивали слабоалкогольні напої. Вони вдвох помітили кабель, який з даху цього будинку був натягнутий до даху будинку АДРЕСА_5, після чого домовились зрізати кабель, щоб здати у пункт прийому металу. Після чого, за допомогою ножа вони зрізали кабель довжиною приблизно 50 метрів з фасаду ліфтової шахти, піднялись на дах будинку АДРЕСА_5, де за допомогою ножа перерізали залишок кабелю, згорнули його, після чого опалили ізоляцію та здали метал у пункт прийому. Виручені кошти він витратив на свої потреби.

До працівників міліції претензій не має, цивільний позов потерпілої сторони КП «Жилкомсервіс» про стягнення матеріальних збитків та судові витрати визнає в повному обсягу, просить врахувати суд те, що його родичами частина матеріальних збитків спричинених КП «Жилкомсервіс» в результаті їх дій була компенсована, а саме в розмірі 260 гривень.

Представники потерпілої сторони КП «Жилкомсервіс» ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не з'явились, надали до суду заяви з проханням розглядати справу за їх відсутності, цивільний позов підприємства до обвинувачених про стягнення матеріальних збитків підтримують в повному обсягу.

Враховуючи те, що обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_3 та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини по справі, судом встановлено, що обвинувачені правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні всіх обставин та доказів у справі, у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, з урахуванням заяви представників потерпілої сторони про розгляд справи за їх відсутності, суд провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, вивченням матеріалів справи, які характеризують особу обвинувачених, щодо цивільного позову підприємства та судових витрат, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

За таких обставин, суд вважає доведеною провину обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та кваліфікує їх дії за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Пом'якшуючою покарання обставиною відносно обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до вимог ст.66 КК України, суд визнає його щире каяття у скоєному.

Обтяжуючою покарання обставиною відносно обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до вимог ст.67 КК України, суд визнає скоєння ним злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він не одружений, раніше судимий 25.12.2012 року Орджонікідзевським районним судом м. Xаркова за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання на підставі ст.ст.75, 104 КК України, з іспитовим строком на 1 рік, судимість знята у встановленому законом порядку, з 06.11.2014 року утримується під вартою в слідчому ізоляторі м.Харкова, рахується за Червонозаводським районним судом м.Харкова по кримінальній справі за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, кримінальна справа судом не розглянута, не працює, має постійне місце реєстрації у Харківській області, постійного місця мешкання в м.Харкові не має, за місцем реєстрації характеризується посередньо, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Обставинами, які пом'якшують покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_3, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття у скоєному, часткове добровільне відшкодування завданих збитків.

Часткове відшкодування збитків КП «Жилкомсервіс» обвинуваченим ОСОБА_3 підтверджується квитанцією від 25.11.2014 року про внесення на рахунок підприємства - 260 гривень на відшкодування збитків від крадіжки.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3, згідно зі ст. 67 КК України, суд визнає скоєння ним злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Судом досліджені дані, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3, встановлено, що він раніше не судимий, з 01.12.2014 року працює за трудовим договором менеджером відділу постачання ТОВ «ТК РОКОКО», не одружений, має постійне місце реєстрації та мешкання в м.Харкові, за місцем мешкання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке є злочином середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, обставину, яка пом'якшує та обставину, яка обтяжує його покарання, і вважає необхідним призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.185 КК України.

Виходячи з вимог ст. 65 КК України, суд приходить до висновку, що вказане покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке є злочином середньої тяжкості, те, що злочин він скоїв вперше, дані про його особу, обставини, які пом'якшують, та обставину, яка обтяжує його покарання.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_3 повинен нести покарання, пов'язане з позбавленням волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину, з призначенням йому вказаного виду покарання в межах санкції ч.2 ст.185 КК України.

Суд, враховуючи дані про особу ОСОБА_3, що він повністю визнав свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, щиро покаявся у скоєному, з урахуванням обставин, які пом'якшують його покарання, вважає можливим звільнити його від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком на підставі ст.75 КК України, з покладенням на нього обов'язків передбачених ч.1 ст.76 КК України.

В ході досудового та судового слідства відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід не обирався, суд, враховуючи те, що обвинувачений з 06.11.2014 року та на час розгляду справи, утримується в слідчому ізоляторі м.Харкова та рахується за Червонозаводським районним судом м.Харкова у зв'язку з розглядом іншого кримінального провадження відносно нього, вважає за необхідне до набрання вироком законної сили обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_2 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в слідчому ізоляторі м.Харкова.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 в ході досудового та судового слідства не обирався, у зв'язку з чим суд, враховуючи дані про особу ОСОБА_3, з урахуванням тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, вважає необхідним, до набрання цим вироком законної сили, обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Цивільний позов потерпілої сторони КП «Жилкомсервіс» про стягнення з обвинувачених матеріальних збитків у сумі 680 гривень 00 коп., підлягає частковому задоволенню з урахуванням вимог ст.129 КПК України, позиції обвинувачених, яка пов'язана із повним визнанням позовних вимог, наданих суду доказів про балансову вартість викраденого майна підприємства, висновку товарознавчої експертизи щодо його вартості та часткового погашення збитків обвинуваченим ОСОБА_3 у сумі 260 гривень, який підлягає стягненню з обвинувачених в дольовому порядку.

Відшкодування судових витрат, вартості проведення експертних досліджень по справі суд, на підставі ст.ст.122, 126 КПК України, покладає на обвинувачених в дольовому порядку.

Речових доказів по справі не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 373, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді - 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в слідчому ізоляторі м.Харкова.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з дня його затримання, а саме з 06 листопада 2014 року.

Зарахувати ОСОБА_2, у строк відбування покарання, строк його знаходження під вартою.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді - 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі звільнити протягом іспитового строку - 1 (одного) року, якщо він не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України, зобов'язати ОСОБА_3 протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця мешкання, навчання, роботи, періодично з'являтись до кримінально - виконавчої інспекції на реєстрацію.

До набрання вироком законної сили обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 міру запобіжного заходу у вигляді особистого зобовязання.

Стягнути в дольовому порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Жилкомсервіс» (і/к 34467793) на відшкодування матеріальних збитків - з ОСОБА_2 - 340 (триста сорок) гривень 00 коп., з ОСОБА_3 - 80 (вісімдесят) гривень 00 коп.

Стягнути в дольовому порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь держави, судові витрати за проведення експертизи в сумі - 195 гривень 60 коп., - по 97 гривень 80 коп., з кожного, які перерахувати на р/р 31419544700005, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО 851011 УДКСУ в Комінтернівському районі м.Харкова.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, засудженим ОСОБА_2, який тримається під вартою, у той же строк з моменту отримання копії вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя М.В. Федюшин