Рішення № 42504336, 28.01.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1129/15 Справа № 178/102/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Берелет В. В. Доповідач - Котушенко С.П.

Категорія 20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2015 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого Котушенко С.П.

суддів Петренко І.О., Романюк М.М.

при секретарі Порубай М.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та державного підприємства «Дослідне господарство «Руно» Національної академії аграрних наук України» на рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 05 листопада 2014 року за позовом ОСОБА_2 до державного підприємства «Дослідне господарство «Руно» Національної академії аграрних наук України» про стягнення суми,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до державного підприємства «Дослідне господарство «Руно» Національної академії аграрних наук України» про стягнення суми. Позивач вказувала на те, що 09 квітня 2013 року відповідач уклав з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 договори, за умовами яких мав здійснити поставку пшениці врожаю 2013 року по ціні 1 250 грн. за 1 тону у розмірі: ОСОБА_3 - 120 тон на суму 150 000 грн.; ОСОБА_4 - 112 тон на 140 000 грн; ОСОБА_5 - 104 тони на 130 000 грн; ОСОБА_6 - 96 тон на 120 000 грн.; ОСОБА_7 - 120 тон на 150 000 грн. На виконання зобов'язань за вказаними договорами покупці внесли в касу відповідача вартість пшениці у загальному розмірі 690 000 грн.

23 грудня 2013 року вона набула права вимоги виконання відповідачем зобов'язань за вказаними договорами, на підставі укладених з покупцями договорів цесії і направила 26 грудня того ж року відповідачеві повідомлення-вимогу про виконання зобов'язання шляхом поставки пшениці протягом п'яти днів банківських днів з дати одержання зазначеного повідомлення, а у випадку неможливості поставки пшениці, повернути їй одержані від покупців кошти у розмірі 690 000 грн. та сплатити штрафні санкції у розмірі 517 500 грн.

Посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов'язань, позивач просила стягнути з нього на свою користь вказані суми.

Заочним рішенням Криничанського районного суду м.Дніпропетровська від 05 листопада 2014 року (з урахуванням ухвали від 05 листопада 2014 року про виправлення описки) позов задоволено частково в сумі 690 000 грн.

Ухвалою того ж суду від 08 грудня 2014 року заява відповідача про перегляд заочного рішення залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, ставить питання про скасування рішення в частині відмови у задоволенні позову та про ухвалення в цій частині нового рішення.

Відповідач також подав апеляційну скаргу, в якій просить про зміну рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши доводи скарг, перевіривши їх матеріалами справи, колегія суддів вважає апеляційні скарги підлягаючими частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності з ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до вимог ч.1 ст.225 вказаного Кодексу про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу.

Незважаючи на те, що представники відповідача приймали участь у справі, за виключенням останнього судового засідання, надавали докази та заперечення, суд ухвалив заочне рішення без постановлення ухвали про розгляд справи в порядку заочного провадження, що свідчить про розгляд справи в загальному порядку.

Згідно з ч.1 ст.901 ЦК України за договором поставки одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Зі справи вбачається, що 09 квітня 2013 року відповідач уклав зі своїми працівниками ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 договори, за умовами яких мав здійснити до 31 серпня 2013 року поставку фуражної пшениці врожаю 2013 року по ціні 1 250 грн. за 1 тону у розмірі: ОСОБА_3 - 120 тон на суму 150 000 грн.; ОСОБА_4 - 112 тон на 140 000 грн; ОСОБА_5 - 104 тони на 130 000 грн; ОСОБА_6 - 96 тон на 120 000 грн.; ОСОБА_7 - 120 тон на 150 000 грн. (а.с.4-8).

11 квітня 2013 року між сторонами зазначених договорів були укладені додаткові угоди про виключення з цих договорів п.4.3. про заборону сторонам передавати третім особам права та обов'язки за вказаними договорами без згоди іншої сторони (а.с.9-13).

На виконання зобов'язань за вказаними договорами покупці внесли в касу відповідача вартість пшениці у загальному розмірі 690 000 грн. (а.с.14-18).

23 грудня 2013 року між покупцями ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та ОСОБА_2 були укладені договори відступлення права вимоги (цесії), за якими остання набула права вимоги виконання відповідачем зобов'язань по вищезазначеним договорам поставки (а.с.19-23).

26 грудня 2013 року ОСОБА_2 направила повідомлення-вимогу, яке було отримано відповідачем 31 грудня того ж року, котрим сповістила його про укладення зазначених договорів і вимагала здійснення поставки пшениці та сплати штрафних санкцій за невиконання договорів поставки (а.с.24-25,27-28).

Ухвалюючи рішення про стягнення 690 000 грн. та про відмову у застосуванні штрафних санкцій, суд виходив з того, що відповідач не виконав умови договорів поставок, внаслідок чого виникла вказана заборгованість, яка підлягає стягненню на користь позивача, а також з того, що штрафні санкції виконують забезпечувальну, стимулюючу функцію, а тому їх застосування не має переходити у відповідальність, що залежить від належного та своєчасного виконання зобов'язань за договорами.

З такими висновками суду повністю погодитись не можна з огляду на наступне.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При укладені 09 квітня 2013 року договорів поставки їх сторони не узгодили конкретних умов поставки, тобто коли саме і куди відповідач повинен був поставити фуражну пшеницю, тобто не досягли згоди щодо істотних умов договорів, а тому зазначені договори є неукладеними.

Договір, який не є укладеним, не породжує тих правових наслідків, на досягнення яких він був спрямований.

Відповідач отримав від покупців за неукладеними договорами вартість товару у розмірі 690 000 грн., проти чого не заперечував в суді, тобто безпідставно збагатився на вказану суму.

За правилами ч.1 ст.1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Оскільки покупці ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відступили права вимоги за вказаними договорами ОСОБА_2, саме на її користь підлягає стягненню отримана відповідачем грошова сума.

Враховуючи те, що суд не взяв до уваги наведені обставини, постановлене судове рішення підлягає зміні в частині обґрунтування задоволення позову та в частині відмови у задоволенні позову, а апеляційні скарги - частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та державного підприємства «Дослідне господарство «Руно» Національної академії аграрних наук України» задовольнити частково.

Рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 05 листопада 2014 року змінити в частині обґрунтування задоволення позову та відмови в задоволенні позову відповідно з даним рішенням, а в іншій частині - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Котушенко С.П.

Судді Петренко І.О.

Романюк М.М.