Постанова № 42501685, 19.08.2014, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Дата документу 19.08.2014 Справа № 554/11218/14-п

19 серпня 2014 року суддя Октябрського районного суду м. Полтави Савченко А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві у залі суду протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-2 КУпАП і матеріали справи додані до нього щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, директора ПП «Техматсервіс», одруженого, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, до адміністративної відповідальності притягувався

в с т а н о в и в :

Відповідно до протоколу складеного старшим державним ревізором-інспектором відділу координації моніторингу відшкодування ПДВ і сплати податкового зобовязання управління оподаткування та контролю обєктів і операцій Державної податкової інспекції у м. Полтаві ГУ Міндоходів у Полтавській області ОСОБА_2 ОСОБА_1 «вчинив правопорушення, передбачене п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме не несвоєчасно сплачено податкове зобовязання з ПДВ за квітень 2014 рік по терміну сплати 30 травня 2014 року, що зафіксовано в акті № 4378/16-01-15-01/30406590 від 28 липня 2014, а також за травень 2014 року по терміну сплати 30 червня 2014 року, що зафіксовано в акті № 4378/16-01-15-01/30106590 від 28 липня 2014 року», що на думку ініціатора складення протоколу є вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-2 КУпАП.

Після розяснення відповідно до ст. 268 КУпАП прав особі, що притягується до адміністративної відповідальності, в тому числі права на захист, тобто користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, в судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення не визнав та показав, що протокол відносно нього ніколи не складався, він його не підписував, а тому про факт притягнення його до адміністративної відповідальності йому стало відомо тільки після виклику до суду.

Заслухавши його пояснення, дослідивши матеріали, додані до протоколу, суд приходить до висновку про відсутність доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення та необхідності закриття справи за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.

Як видно із змісту протоколу, він складений з грубими порушеннями вимог ст. 256 КУпАП, яка встановлює, що в протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема, повинні бути зазначені: дата і місце його складення, посада, прізвище, імя по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення. У разі відмовлення особи, яка вчинила правопорушення, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. При складенні протоколу порушникові розяснюються його права і обовязки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.

Ці вимоги закону ініціатором складення протоколу були грубо порушені.

Так, протокол про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 не підписаний, що є свідченням порушення ініціатором складення протоколу вимог статті 256 КУпАП та прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Отже, суд вважає, що протокол про вчинення адміністративного правопорушення щодо ОСОБА_1 не складався, процесуальні права, в тому числі і право на захист, йому не розяснювались, в звязку з чим відсутні підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності. З цих підстав суд вважає, що докази обвинувачення порушника одержані незаконним шляхом.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, на підставі наведеного суд приходить до висновку про відсутність в діяннях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому правопорушення та необхідності закриття справи з цих підстав.

Керуючись статтями 247, 283 та 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Закрити справу щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня її винесення.

СуддяОСОБА_3