Ухвала суду № 42501239, 28.01.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/1810/14 Головуючий у І інстанції Купрієнко С. І.Провадження № 22-ц/780/6856/14 Доповідач у 2 інстанції Верланов С.М.Категорія 18 28.01.2015

УХВАЛА

28 січня 2015 року місто Київ

Суддя апеляційного суду Київської області Верланов С.М., перевіривши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 21 травня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 21 травня 2014 року відкрито провадження у даній справі.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив зазначену ухвалу суду скасувати, посилаючись на порушенням судом правил підсудності.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 19 листопада 2014 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 21 травня 2014 року відмовлено на підставі пункту 3 частини 4 статті 297 ЦПК України, оскільки є ухвала судді апеляційного суду Київської області від 11 вересня 2014 року, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 21 травня 2014 року (а.с.56).

27 листопада 2014 року до апеляційного суду Київської області надійшла заява ОСОБА_2 про виправлення описки в ухвалі апеляційного суду Київської області від 19 листопада 2014 року, в якій заявник посилався на те, що в тексті ухвали допущено описку, а саме, суд двічі послався на статтю 297 ЦПК України. На думку заявника це унеможливлює правильне сприйняття викладеного в ухвалі тексту.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 17 грудня 2014 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про виправлення описки в ухвалі апеляційного суду Київської області від 19 листопада 2014 року відмовлено (а.с. 73).

До апеляційного суду Київської області надійшла заява ОСОБА_2, подана представником ОСОБА_3, про роз'яснення ухвали апеляційного суду Київської області від 17 грудня 2014 року. Заявник зазначає, що йому незрозуміло якими нормами чинного законодавства України керувався суд при постановленні даної ухвали від 17 грудня 2014 року.

Відповідно до частин першої та другої статті 221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.

Рішення - акт правосуддя, яким цивільна справа вирішується по суті на основі встановлених у судовому засіданні фактичних даних.

Ухваленням рішення суду закінчується судовий розгляд (частина третя статті 208 ЦПК України).

З огляду на те, що апеляційним судом Київської області рішення по суті спору у зазначеній вище справі не ухвалювалось, та враховуючи, що ухвалою апеляційного суду Київської області від 17 грудня 2014 року не закінчено судовий розгляд по даній справі, то у прийнятті заяви ОСОБА_2, поданої представником ОСОБА_3, про роз'яснення ухвали апеляційного суду Київської області від 17 грудня 2014 року необхідно відмовити.

Керуючись статтями 210, 221 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

У прийнятті заяви ОСОБА_2, поданої представником ОСОБА_3, про роз'яснення ухвали апеляційного суду Київської області від 17 грудня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи протягом двадцяти днів.

Суддя апеляційного суду

Київської області С. М. Верланов