Рішення № 42500017, 26.01.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2015 р. Справа № 914/4189/14

За позовом: Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», м. Київ

до відповідача: Фермерського господарства «Круглик», м. Перемишляни, Львівська область

про стягнення 88 951 грн. 19 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Юрків М.Г.

Представники:

від позивача: Марко І.Є., представник (довіреність №128/11.5.2 від 13.03.2012 р.);

від відповідача: не з'явився

Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», м. Київ звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Фермерського господарства «Круглик», м. Перемишляни, Львівська область про стягнення 88951грн. 19 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 28.11.2014р. призначив розгляд справи на 15.12.2014 р. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити з підстав, викладених в позовній заяві. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання овердрафту із лімітом заборгованості в розмірі 120 000 грн. 00 коп. Відповідач зобов'язувався протягом дії договору сплачувати проценти за користування коштами та повернути суму кредиту у визначений в договорі строк. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо сплати відсотків та повернення суми кредиту не виконав, на дату подання позову до суду заборгованість становить 73473грн. 00коп. по кредиту, 313 грн. 00 коп. по сплаті процентів. За порушення строків повернення кредиту, сплати процентів відповідачу нараховано 13 273 грн. 26коп. пені за несвоєчасне повернення суми кредиту, 82 грн. 08 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів, 1 798 грн. 33 коп. 3% річних за несвоєчасне повернення суми кредиту, 11 грн. 52 коп. 3% річних за несвоєчасну сплату процентів. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача, становить 88 951 грн. 19 коп.

Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 28.11.2014 р. не виконав, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що згідно ст. 64 ГПК України є врученням належним чином.

У відповідності до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

15 листопада 2013 р. між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» (банк) та Фермерським господарством «Круглик» (позичальник) було укладено договір про надання овердрафту №64.26/13-М551.1.

За цим договором банк (позивач) зобов'язувався надати позичальнику (відповідачу) кредит у формі овердрафту в порядку та на умовах, визначених цим договором, для здійснення оплати платіжних документів понад залишок коштів на поточному рахунку, зазначеному в п. 3.6. цього договору, в межах ліміту овердрафту, а позичальник зобов'язаний повернути заборгованість за основною сумою овердрафту, сплатити проценти, комісійну винагороду та інші платежі в порядку, на умовах та у строки, що визначені цим договором.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що ліміт овердрафту становить 120000грн. 00 коп.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач надав відповідачу грошові кошти в межах ліміту, що підтверджується випискою по банківському рахунку відповідача.

За використання кредитних коштів овердрафту п. 3.4. договору встановлена процентна ставка в розмірі 21,5% річних.

Відповідно до п. 3.2. договору позичальник зобов'язаний повернути овердрафт у повному обсязі 14 листопада 2014 р. або достроково у випадках, передбачених цим договором.

Згідно п. 3.5., 4.6. договору, банк списує платежі, направлені на сплату процентів, в період з 25-го числа по останній робочий день кожного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами не виконав, станом на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 73 473 грн. 00 коп. по кредиту, 313 грн. 00 коп. заборгованості по сплаті процентів.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення з нього суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 7.1. договору у разі прострочення позичальником зобов'язань з повернення овердрафту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов'язань.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано 13273грн. 26 коп. пені за несвоєчасне повернення суми кредиту, 82 грн. 08 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів, 1 798 грн. 33 коп. 3% річних за несвоєчасне повернення суми кредиту, 11 грн. 52 коп. 3% річних за несвоєчасну сплату процентів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 73473грн. 00 коп. заборгованості по кредиту, 313 грн. 00 коп. заборгованості по сплаті процентів, 13 273 грн. 26 коп. пені за несвоєчасне повернення суми кредиту, 82грн. 08 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів, 1 798 грн. 33 коп. 3% річних за несвоєчасне повернення суми кредиту, 11 грн. 52 коп. 3% річних за несвоєчасну сплату процентів.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 543, 553, 554, 572, 575, 589, 599, 610, 612, 625, 626, 1048, 1054 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 232 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Круглик», м.Перемишляни, вул. Бічна Залипська, буд. 14, Львівська область (ідентифікаційний код 35080357) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», м. Київ, бульвар Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26 (ідентифікаційний код 14359319) 73473грн. 00 коп. заборгованості по кредиту, 313 грн. 00 коп. заборгованості по сплаті процентів, 13 273 грн. 26 коп. пені за несвоєчасне повернення суми кредиту, 82 грн. 08 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів, 1 798 грн. 33 коп. 3% річних за несвоєчасне повернення суми кредиту, 11 грн. 52 коп. 3% річних за несвоєчасну сплату процентів, 1 827 грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 26.01.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 30.01.2015 р.

Суддя Мазовіта А.Б.