Постанова № 42499753, 28.01.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

28 січня 2015 р. справа № 820/19906/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Біленського О.О.

при секретарі судового засідання Рябченко Є.А.

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідачів - Гуріна В.А.,

представника третьої особи - ОСОБА_4,

третьої особи - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції та Державного реєстратора прав на нерухоме майно Калініної Л.М., треті особи - ОСОБА_5 та ТОВ "ОТП Факторинг Україна", про визнання незаконними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції та Державного реєстратора прав на нерухоме майно Калініної Л.М., треті особи - ОСОБА_5 та ТОВ "ОТП Факторинг Україна", в якому просить суд:

- визнати незаконним і скасувати рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за №17193894 від 13 листопада 2014 року, яке винесене державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Калініною Людмилою Миколаївною;

- визнати незаконним і скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень за №17397770 від 21 листопада 2014 року, яке винесене державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Калініною Людмилою Миколаївною;

- зобов'язати реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції Харківської області внести до Державного реєстру прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації права власності на житловий будинок літ. "Д-2" по АДРЕСА_1 в м. Харкові (реєстраційний номер: 17487886) за ОСОБА_5.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 13 грудня 2006 року визнано за ОСОБА_5 право власності на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 в м.Харкові, постановлено зобов'язати КП «Харківське міське БТІ» зареєструвати за ОСОБА_5 право власності на вказаний житловий будинок. На підставі вказаного рішення суду була проведена державна реєстрація права власності на нерухоме майно за ОСОБА_5 Позивач зазначив, що рішенням апеляційного суду Харківської області від 15 жовтня 2012 року було задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 та скасовано рішення Київського районного суду м. Харкова від 13 грудня 2006 року; у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено. Позивач вказав, що у зв'язку з тим, що було скасоване рішення суду, на підставі якого було проведено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, виникла необхідність у відновленні становища, яке існувало до порушення, шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права та внесення до Державного реєстру прав на нерухоме майно запису про скасування державної реєстрації права. 13 листопада 2014 року позивач подав до реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області за встановленою формою заяву про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно - житлового будинку за АДРЕСА_1 в м. Харкові, з відповідними додатками. Наступного дня позивач отримав копію рішення №17193894 від 13 листопада 2014 року державного реєстратора прав на нерухоме майно Калініною Л.М. про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Рішення про зупинення було мотивовано тим, що державний реєстратор встановив відсутність у повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, визначених Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868. Цим же рішенням було встановлено, що для подальшого розгляду заяви необхідно надати документ компетентного органу, який підтверджує припинення обтяжень та звільнення з під арешту. Проте, на думку позивача, такі вимоги державного реєстратора є надуманими і не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, вказані незаконні вимоги державного реєстратора були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за №17193894 від 13 листопада 2014 року, а в подальшому і рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень за №17397770 від 21 листопада 2014 року, отже зазначені рішення є незаконними і підлягають скасуванню.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Третя особа, ОСОБА_5, під час розгляду справи, підтримала позицію позивача та просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд у його задоволенні відмовити так як вимоги позивача не базуються на діючому законодавстві. Державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Калініною Л.М. у передбаченому законодавством України порядку була розглянута заява про скасування №8949397 від 13.11.2014 року щодо скасування права власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1. За результатами розгляду вказаної заяви, у відповідності до вимог чинного законодавства України з питань реєстрації речових прав на нерухоме майно, державним реєстратором прав на нерухоме майно прийнято рішення про зупинення розгляду заяви №17193894 від 13.11.2014 року. В процедурі розгляду заяви та проведення консолідаваних пошуків встановлена наявність актуальних записів про обтяження та арешт на житловий будинок літ. "Д-2", що знаходиться за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1. 21.11.2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Калініною Л.М. прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №17397770 в зв'язку з тим, що після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення. Представник відповідачів вважає, що державним реєстратором прав на нерухоме майно правомірно прийняті рішення про зупинення розгляду заяви №17193894 від 13.11.2014 року та рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №17397770 від 21.11.2014 року.

Представник третьої особи - ТОВ "ОТП Факторинг Україна", під час розгляду справи, підтримала позицію представника відповідачів та просила відмовити у задовольнити позовних вимог в повному обсязі.

Суд вислухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідачів та третіх осіб, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши, надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступне.

З наявних матеріалів справи вбачається, що Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 13 грудня 2006 року визнано за ОСОБА_5 право власності на житловий будинок літ. «Д-2» з підвалом літ. «Дп», терасою літ. «д1», лоджією літ. «д4», «д5», крильцем літ. «д2», «дЗ» загальною площею 411,9 кв. м., розташований по АДРЕСА_1 в м. Харкові. Постановлено зобов'язати КП «Харківське міське БТІ» зареєструвати за ОСОБА_5 право власності на вказаний житловий будинок.

На підставі вказаного рішення суду була проведена державна реєстрація права власності на нерухоме майно за ОСОБА_5, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 15 жовтня 2012 року було задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1, скасовано рішення Київського районного суду м.Харкова від 13 грудня 2006 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено.

13 листопада 2014 року ОСОБА_1 подав до реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області за встановленою формою заяву №8949397 від 13.11.2014 року про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно - житлового будинку за АДРЕСА_1 м. Харкові, до якої були додані копії рішення суду першої інстанції та рішення апеляційного суду, копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а також квитанції про сплату державного мита за вчинення реєстраційних дій і за видачу витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Того ж дня державним реєстратором прав на нерухоме майно прийнято рішення про зупинення розгляду заяви №17193894 від 13.11.2014 року, з огляду на те, що в процедурі розгляду заяви та проведення консолідаваних пошуків встановлена наявність актуальних записів про обтяження та арешт на житловий будинок літ. "Д-2", що знаходиться за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1. З огляду на вказаний факт, державним реєстратором було запропоновано заявнику надати документ компетентного органу, який підтверджує припинення обтяжень та звільнення з-під арешту.

Суд зазначає, що при проведені державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також, при надані інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державний реєстратор керується Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-ІV від 01.07.2004 року (далі - Закон України №1952-ІV), Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядком надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №868 від 17.10.2013 року, Порядком прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Кабінету Міністрів України №3502/5 від 12.12.2011 року, Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1141 від 26.10.2011 року, Порядком використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №1844/5 від 14.12.2012 року.

Згідно преамбули Закону України №1952-ІV, цей Закон визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Відповідно до положень ст.2 Закону України №1952-ІV визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

У статті 3 Закону України №1952-ІV вказано, що Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Частина 2 статті 9 Закону України №1952-ІV передбачає прямий обов'язок державного реєстратора під час розгляду заяви про реєстрацію встановити відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав, поданим документам. У разі потреби реєстратор має право вимагати подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України №1952-ІV державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно з положеннями ч.2 ст.9 Закону України №1952-ІV, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону.

Також, Законом України №1952-ІV передбачено відмову в державній реєстрації прав відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 24, а саме, державний реєстратор відмовляє в реєстрації в тому випадку, коли заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Порядком прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 №3502/5 врегульовано процедуру скасування записів та внесення змін до записів виключно з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Наказом Міністерства юстиції України №1844/5 від 14.12.2012 року затверджено «Порядок використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна».

Відповідно до пункту 6 вище вказаного Порядку передбачено, що перенесення записів з Реєстрів до Державного реєстру прав здійснюється державним реєстратором прав у разі, коли наявні у Реєстрах записи є чинними та ідентифікують об'єкт нерухомого майна або суб'єкта речових прав, їх обтяжень.

Також згідно пункту 8 вищевказаного Порядку встановлено, що за результатом перенесення записів щодо об'єкта нерухомого майна, наявних у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек, державний реєстратор робить у відповідних реєстрах відмітку про перенесення відомостей таких записів.

З вказаного вище вбачається, що при перенесенні записів з інформаційних систем Реєстр прав власності на нерухоме майно, Єдиний реєстр заборон відчужень об'єктів нерухомого майна, Єдиний реєстр іпотек, які діяли до 01.01.2013 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносяться записи як про право власності так і про обтяження на об'єкти нерухомого майна. Отже при скасуванні запису про право власності з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на відкритий об'єкт нерухомості, в разі наявності актуальних записів про обтяження або заборон, державному реєстратору необхідно вирішити питання щодо скасування цих записів.

Також, відповідно до пункту 96 Порядку проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №868 від 17.10.2013 передбачено, що у разі наявності записів про обтяження речових прав на нерухоме майно в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек та/або Державному реєстрі обтяжень рухомого майна державний реєстратор переносить відповідні записи до розділу Державного реєстру прав, відкритого на об'єкт нерухомого майна.

З огляду на наведені приписи законодавства України, суд приходить до висновку про неможливість проведення державним реєстратором реєстраційних дій щодо об'єкта нерухомого майна у випадку наявності обтяжень на такий об'єкт нерухомості.

З наявних матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що згідно копії витягу про державну реєстрацію в державному реєстрі іпотек від 19.02.2007 року за №11306472 та копії витягу в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна від 19.02.2007 року за № 11306262, будинок АДРЕСА_1 в місті Харкові є предметом іпотеки. Борг за кредитним договором, в забезпечення якого був укладений договір іпотеки, складає за інформацією ТОВ "ОТП Факторинг Україна" 1 513 886,08 гривень за рішенням суду, яке на час розгляду справи не виконано, а отже іпотека є дійсною. Окрім цього, ОСОБА_1 надавав згоду на укладення договору іпотеки, що підтверджується копією заяви про надання згоди на укладення договору іпотеки.

Таким чином, вимога державного реєстратора надати документ компетентного органу, який підтверджує припинення обтяжень та звільнення з-під арешту є законодавчо та нормативно обґрунтованою, отже суд не вбачає підстав для визнання незаконним і скасування рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за №17193894 від 13 листопада 2014 року, яке винесене державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Калініною Людмилою Миколаївною.

З пояснень сторін вбачається, що ОСОБА_1 14.11.2014 року отримав рішення державного реєстратора про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за №17193894 від 13 листопада 2014 року.

Відповідно до п.16 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, у разі подання не в повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію, яке містить рекомендації щодо усунення обставин, що були підставою для його прийняття. Державний реєстратор зупиняє розгляд заяви про державну реєстрацію на строк, що не перевищує п'яти робочих днів з моменту отримання заявником рішення про зупинення розгляду такої заяви.

Якщо заявник не усунув протягом п'яти робочих днів після отримання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію обставини, що стали підставою для його прийняття, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Частиною 2 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» передбачено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Відповідно до статті 24, пункту 5-4 частини 1 Закону України №1952-ІV, державним реєстратором було прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №17397770 від 21.11.2014 у зв'язку з тим, що після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення.

Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав передбачених п. 5-4 частини першої цієї статті, не позбавляє заявника права повторно звернутися із заявою за умови усунення перешкод для державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Таким чином, з огляду на те, що заявником не було надано витребувані державним реєстратором документи у законодавчо встановлений термін, суд приходить до висновку про правомірність прийняття державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Калініною Людмилою Миколаївною рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень за №17397770 від 21 листопада 2014 року, та як наслідок відсутність підстав для задоволення позовної вимоги щодо визнання незаконним і скасувати вказаного рішення.

Окремо суд зазначає, що ст.26 Закону України №1952-ІV передбачено, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Пунктом 2.6 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Кабінету Міністрів України №3502/5 від 12.12.2011 року передбачено, що для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.

З наявних матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами у справі, що в Київському районному суді м. Харкова, станом на теперішній час, розглядається цивільна справа № 640/13534/14-ц за позовом ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за позовом третьої особи, що заявляє самостійні позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ТОВ "ОТП Факторинг Україна", третьої особи Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції про скасування державної реєстрації права власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1 в м. Харкові, припинення іпотеки та скасування державної реєстрації обтяження з аналогічними вимогами щодо скасування державної реєстрації права власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: м.Харків, АДРЕСА_1 за ОСОБА_5

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність на даний час рішення суду, що набрало законної сили, а саме про скасування державної реєстрації права власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: м.Харків, АДРЕСА_1 за ОСОБА_5, яке відповідно до діючого законодавства може бути підставою для внесення державним реєстратором до Державного реєстру прав запису про скасування державної реєстрації прав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за №17193894 від 13 листопада 2014 року та рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень за №17397770 від 21 листопада 2014 року, винесені державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Калініною Людмилою Миколаївною, прийняті без порушення вимог чинного законодавства, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені законодавством України, з використанням повноважень, з метою, якою це повноваження надано та обґрунтовано, тобто з урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Таким чином, позовні вимоги щодо визнання незаконними і скасування рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за №17193894 від 13 листопада 2014 року та рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень за №17397770 від 21 листопада 2014 року, які винесені державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Калініною Людмилою Миколаївною є нормативно та документально необґрунтованими та такими, що не підлягає задоволенню.

Відносно позовних вимог зобов'язати реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції Харківської області внести до Державного реєстру прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації права власності на житловий будинок літ. "Д-2" по АДРЕСА_1 в м. Харкові (реєстраційний номер: 17487886) за ОСОБА_5, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.4 статті 9 Закону України №1952-ІV, державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

З огляду на наведену правову норму, питання внесення до Державного реєстру прав на нерухоме майно запису про скасування державної реєстрації права власності на житловий будинок відноситься до виключної компетенції державного реєстратора.

Таким чином, вказана позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки суд не може перебирати на себе функції органу, якому надано такі виключні повноваження.

Окрім цього, вказані позовні вимоги є похідними від перших позовних вимог та є необґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції та Державного реєстратора прав на нерухоме майно Калініної Л.М., треті особи - ОСОБА_5 та ТОВ "ОТП Факторинг Україна", про визнання незаконними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 30.01.2015 року.

Суддя Біленський О.О.