Постанова № 42499205, 29.01.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 січня 2015 року 10:02 № 826/20147/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом до треті особиТовариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «МТД груп» відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» прозобов'язання вчинити певні дії,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «МТД груп» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві (далі по тексту - відповідач), треті особи - ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про скасування арешту накладеного відповідачем на майно ОСОБА_1 - квартиру АДРЕСА_1 та зобов'язання відповідача звільнити з - під арешту майно ОСОБА_1 - квартиру АДРЕСА_1, накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер 44323610 від 13.11.2014р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що накладення арешту на майно, що перебуває у іпотеці у позивача, обмежує забезпечене іпотекою право позивача на першочергове задоволення вимог за Кредитним договором.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти позовних вимог заперечив.

Представник третьої особи - 1 проти позовних вимог заперечив.

В судовому засіданні 22.01.2015р. суд по справі перейшов в письмове провадження на підставі статті 128 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

06.04.2006 року між АБ «Банк Регіонального Розвитку» (далі - «Банк») та ОСОБА_1 (далі - «Боржник») укладено Кредитний договір № 27/10-5491 (далі - «Кредитний договір») у відповідності до якого Боржнику було надано кредит у сумі 81 200,00 доларів США.

06.04.2006 р. між Банком та Боржником, для забезпечення виконання зобов'язань по Кредитному договору, було укладено Іпотечний договір № 027/ДЗ622І посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за реєстровим номером № 2803 (далі - «Іпотечний договір»). У відповідності до умов Іпотечного договору Боржник передав Банку в іпотеку трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 71,70 кв. м, житловою площею 42,10 кв. м. (далі - «Предмет іпотеки»).

У зв'язку з невиконанням Боржником умов Кредитного договору, Банк звернувся до суду за захистом свої прав.

28.05.2012р. Дарницький районний суд міста Києва розглянув позовну заяву Банку та ухвалив рішення по справі № 2-638/12, у відповідності до якого позовні вимоги Банку задоволені.

11.09.2013 р. за заявою Банку на підставі Виконавчого листа № 2-638/12 Відділом державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві (далі -«Відповідач») було відкрито виконавче провадження (ВП № 39727001) про стягнення з Боржника на користь Банку 634 234,80 грн. заборгованості.

Також 11.09.2013 року постановою державного виконавця ВДВС Дарницького районного управління юстиції накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження.

29.08.2013 р. між Банком та ТОВ «Фінансова компанія «Дрім Фінанс» (далі -«Компанія») було укладено Договір № 39 відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 27/10-5491 від 06.04.2006 року. У відповідності до укладеного договору до Компанії перейшли всі права Банку за Кредитним договором (додатковими угодами та договорами, що забезпечували його виконання). 02.09.2013 р. між Банком та Компанією було укладено Договір про відступлення прав за іпотечним договором № 027/ДЗ622І посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за реєстровим номером № 2803. У відповідності до даного договору до Компанії перейшли всі права іпотекодержателя за Іпотечним договором.

16.09.2013 р. між Компанією та ТОВ «Юридична компанія «МТД груп» (далі -«Товариство») було укладено Договір № 31 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 27/10-5491 від 06.04.2006 року. У відповідності до укладеного договору Компанія відступила Товариству права за Кредитним договором. 16.09.2013 р. між Компанією та Товариством було укладено Договір про відступлення прав за іпотечним договором №027/ДЗ622І посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за реєстровим номером № 2803.

У відповідності до даного договору до Товариства перейшли усі права іпотекодержателя за Іпотечним договором.

11.10.2013 р. Дарницьким районним судом міста Києва прийнято ухвалу про задоволення заяви Банку, змінено у виконавчому проваджені № 39727001 сторону на Товариство.

10.01.2014 року ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві було винесено постанову про зміну сторони виконавчого провадження з Банку на Товариство.

31.07.2014 року старшим державним виконавцем ВДВС Дарницького РУЮ Шевченком М.Р. було закрито виконавче провадження, виконавчий лист повернуто стягувану.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 6 та ч. 7 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» - у разі порушення боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для, реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Крім того, положеннями ст. 572 Цивільного кодексу України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленою майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

Зокрема, в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України по справі № 73цс13 від 4 вересня 2013 року та Правовій позиції Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України по даній справі зазначено:

згідно із ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду.

Тобто, наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум шляхом звернення стягнення на передане боржником в іпотеку нерухоме майно.

13.08.2014 року Товариство, як іпотекодержатель за Іпотечним договором, з метою реалізації свого права на задоволення вимоги шляхом звернення стягнення на майно передане в іпотеку, звернулося до ВДВС Дарницького районного управління юстиції в м. Києві з заявою про зняття арешту з Предмета іпотеки накладеного в рамках ВП №39727001.

14.08.2014 року було отримано відповідь, що ВДВС Дарницького районного управління юстиції при поверненні виконавчого документу, не зважаючи на фактичне припинення виконавчих дій по стягненню заборгованості, не зобов'язано здійснювати заходи щодо звільнення майна Боржника з-під арешту.

18.08.2014 року Товариство з метою зняття арешту з Предмета іпотеки, накладеного в рамках ВП №39727001, звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва

02.10.2014 року Окружним адміністративним судом міста Києва прийнято постанову по справі №826/12247/14, відповідно до якого зобов'язано відповідача зняти арешт з Предмету іпотеки накладеного в рамках ВП №39727001.

05.11.2014 року Товариство звернулося до відповідача з заявою про зняття арешту з Предмету іпотеки.

25.11.2014 р. Товариство звернулося до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 (далі - «Нотаріус») з метою задоволення забезпеченої іпотекою вимоги, шляхом переоформлення права власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 71,70 кв. м, житловою площею 42,10 кв. м., яка перебуває в іпотеці.

25.11.2014 р. Нотаріусом було надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій №61/02-31 відповідно до якої повідомлено, що здійснити переоформлення права власності на дану квартиру, яка належить Боржнику не можливо, у зв'язку з накладеним ВДВС Дарницького районного управління юстиції у м. Києві арештом.

Зокрема, відповідно до витягу від 25.11.2014 року було встановлено, що на все майно Боржника, в тому числі на Предмет іпотеки Відповідачем накладено арешт: 16.09.2013 року постановою серія та номер 39727112 від 11.09.2013р. (далі - «Арешт-1») та 14.11.2014 року постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер 44323610 від 13.11.2014р. (далі - «Арешт-2»).

Арешт-2 накладено 14.11.2014 року, тобто відразу після того, як Товариство звернулося до відповідача з заявою про зняття арешту з Предмету іпотеки (05.11.2014р.).

Частиною 4 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Однак, як пояснив в судовому засіданні представник позивача, постанови про арешт майна боржника на адресу Товариства не надходили, що не дало можливості, як заставодержателю реалізувати своє право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив, що накладення відповідачем арешту на нерухоме майно, що перебуває в іпотеці Товариства, обмежує забезпечене іпотекою право останнього на першочергове право задоволення своїх вимог за Кредитним договором від 06.04.2006 року за рахунок Предмету іпотеки.

Таким чином, накладення арешту на майно, що перебуває в іпотеці у Товариства, обмежує забезпечене іпотекою право позивача на першочергове задоволення вимог за Кредитним договором.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 04.02.2014 №К/9991/74324/12 та від 11.09.2013 №К/800/1343/13.

Оцінюючи правомірність постанови відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Також, відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «МТД груп», а тому позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «МТД груп» задовольнити повністю.

Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві зняти арешт з майна ОСОБА_1, а саме з квартири АДРЕСА_1, накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер 44323610 від 13.11.2014р.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.В. Амельохін