Ухвала суду № 42498455, 21.01.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/3637/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Заброцька Л.О.

Суддя-доповідач: Сушко О.О.

21 січня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Залімського І. Г. Смілянця Е. С.

за участю секретаря судового засідання: Мартинюк В.В.

за участю представників сторін:

представника позивача: Ткачука А.В.

представника відповідача: Романовича С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства "Лісове" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Лісове" до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03 жовтня 2014 року № 0001112203, яким нараховано штрафних (фінансових) санкцій на суму 39437,70 грн.

Відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти тверджень апелянта заперечив, посилаючись на правомірність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просив суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача та думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як встановлено судом першої інстанції, 23.09.2014 року Хмільницькою ОДПІ, відповідно до наказу від 17.09.2014 року № 329, проведено фактичну перевірку ПП "Лісове" з питань дотримання позивачем норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій.

Результати перевірки оформлено актом від 23.09.2014 року № 018/02/32/22/32074864.

Відповідно до висновків, викладених в зазначеному акті, в ході перевірки встановлено порушення позивачем: п. 9 ст. 3 Закону України від 01.06.2000 р.( зі змінами та доповненнями ) № 1776-III "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"; ст. 267 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI; п. 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, а сааме: встановлено не оприбуткування позивачем готівкових коштів за період з 05.08.2014 року по 06.08.2014 року, внаслідок не відображення позивачем відповідного запису у розділі 2 книги ОРО на підставі дійсних звітних чеків № 32, №33 на загальну суму 1617,74 грн. та №34 на загальну суму 6269,78 грн.

На підставі виявлених порушень, стосовно позивача винесено податкове повідомлення-рішення від 03.10.2014 року № 0001112203, яким нараховано штрафних (фінансових) санкцій на суму 39437,70 грн. (7887,54 грн. х 5).

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні адміністративного позову, з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 01.06.2000 року (зі змінами та доповненнями) суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Так, Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637 затверджено Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні (далі - Положення), яке, в свою чергу, розроблено відповідно до статті 33 Закону України "Про Національний банк України", визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

Пунктом 2.6 Положення передбачено, що уся готівка, яка надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки).

Згідно з п. 7.16 Положення під час перевірки органами контролю повного і своєчасного оприбуткування коштів, що надійшли до каси від здійснення господарської діяльності, записи в касовій книзі звіряються за сумами та строками з даними відповідних прибуткових касових ордерів (із залученням у разі потреби таких виправдних документів: розрахункових документів, квитанцій до прибуткових касових ордерів, рахунків-фактур, товарно-транспортних і податкових накладних тощо). Перевіряється також проведення записів щодо реєстрації зазначених ордерів (за сумами і датами) у журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів.

Водночас, п. 4.6 Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 року № 417, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.09.2013 року за № 1618/24150 (із змінами та доповненнями) встановлено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає щоденне виконання записів про рух готівки і сум розрахунків.

Таким чином, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги, оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі сум готівки у КОРО. Невиконання будь-якої з цих дій є порушення порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність.

Разом з тим, ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" №436/95 від 12.06.1995 року (із змінами та доповненнями) встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх норм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними особами і особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представниками не резидентів через яких постійно або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм по регулюванню обігу готівки в національній валюті, встановлених Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування в касі готівки - в п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Крім того, відповідно до встановленої форми книги обліку розрахункових операцій (Додаток 1 до Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій), в першому розділі "Фіскальні звітні чеки" здійснюється підклеювання, а в другому розділі "Облік руху готівки та сум розрахунків" повинні здійснюватись записи про рух готівки за день.

Як свідчать матеріали справи, актом перевірки від 23.09.2014 року № 018/02/32/22/32074864 встановлено, що за робочі дні з 05.09.2014 року по 06.09.2014 року позивачем на підставі Z-звітів №32, №33 та №34 не здійснено облік із зазначенням готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі ОРО (розділ 2), тобто неоприбуткування готівкових коштів склало 7887,54 грн.

Також, слід зазначити, що фактично позивачем не заперечується факт відсутності запису в розділі 2 книги обліку розрахункових операцій, проте, на думку позивача, це не є неоприбуткуванням готівкових коштів, а являється порушенням встановленого порядку використання цієї книги, яке, як стверджує позивач, допущено помилково.

Враховуючи викладене та встановлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що не здійснення позивачем відповідних записів у книзі обліку розрахункових операцій згідно із Z-звітом у день одержання готівкових коштів у порядку, встановленому законодавством, не може вважатися «оприбуткуванням готівки».

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що приймаючи оскаржене апелянтом рішення відповідач діяв в межах та спосіб, передбачений діючим на час виникнення правовідносин законодавством, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, а відтак постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу приватного підприємства "Лісове" залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 22 січня 2015 року .

Головуючий Сушко О.О.

Судді Залімський І. Г.

Смілянець Е. С.