Ухвала суду № 42498453, 21.01.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/5113/14

Головуючий у 1-й інстанції: Данилюк У.Т.

Суддя-доповідач: Сушко О.О.

21 січня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Залімського І. Г. Смілянця Е. С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Далланс" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2014 року у справі за поданням Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Далланс" про зупинення видаткових операцій шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності ,

В С Т А Н О В И В :

Кам'янець-Подільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області звернулась до суду з поданням, в якому просила зупинити видаткові операції на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю "Далланс" шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку.

Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.11.2014 року подання задоволено, а саме: зупинено видаткові операції на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю "Далланс" шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку на загальну суму 59753 (п'ятдесят дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят три) грн. 04 коп. строком на два місяці.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні подання відмовити повністю.

Від представника Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без участі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необхідно залишити без задоволеннявиходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на момент звернення податкового органу до суду із поданням у відповідача наявний податковий борг у розмірі 59753,04 грн., що підтверджується довідкою про суми податкового боргу станом на 27.11.2014 року, зворотнім боком облікової картки платника податку, податковою декларацією з плати за землю за 2014 рік від 30.01.2014 року, податковим повідомленням-рішенням №0007781503 від 10.11.2014 року, розрахунком суми позовних вимог.

Рішенням про опис майна у податкову заставу № 4 від 03.04.2014 року (отримане відповідачем 07.04.2014 року) вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності товариства з обмеженою відповідальністю "Далланс".

19.11.2014 року на адресу відповідача був направлений лист про опис майна в податкову заставу № 16196/10/22-09-25-21 від 18.11.2014 року (отриманий 24.11.2014 року) з проханням забезпечення надання податковому керуючому 27.11.2014 року о 10:00 переліку ліквідного майна, яке перебуває у його власності підприємства, балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу; а також бути присутнім під час опису майна підприємства у податкову заставу.

Проте, 27.11.2014 року опис майна не проведено у зв'язку з недопущенням на територію платника податків та ненаданням необхідних бухгалтерських документів, про що податковим керуючим складено акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим від 27.11.2014 року №2 та акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу №2 від 27.11.2014 року.

Задовольняючи подання, суд першої інстанції виходив з того, що вимога податкового органу щодо зупининення видаткових операцій на рахунках відповідача шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, є обґрунтованою.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Так, згідно з п.88.1 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг (п.89.3 ст.89 ПК України ).

Пунктом 89.4 ст.89 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

У відповідності до ч.2 ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

Таким чином, накладення арешту на кошти на рахунках платника податків є необхідною передумовою для зупинення видаткових операцій на таких рахунках в усіх випадках, крім тих, які випливають з норм Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму".

Разом з титм, п. 91.4 ст. 91 ПК України визначено, що строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду.

Враховуючи те, що зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків є виключним засобом для спонукання відповідача виконати законні вимоги податкового керуючого щодо здійснення опису майна платника податків у податкову заставу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що необхідно зупинити видаткові операції на рахунках платника податків строком на 2 місяці.

Відповідно до п. 89.4. ст. 89 ПК України зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов'язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

Посилання відповідача на те, що недопущення податкового керуючого в дійсності не відбулось, суд не бере доуваги, оскільки вони спростовуються актами про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим та відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Відтак зазначені акти є достатніми для фіксації допущених відповідачем порушень відповідно до вимог ПК України.

За змістом п.89.1 ПК України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Нормами п.287.3 ст.287 ПК України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Тобто, відповідачем не сплачено у строки, встановлені ПК України, суми грошового зобов'язання, самостійно визначені ним у податковій декларації. При цьому наявність в провадженні судів справ щодо стягнення певних сум такого боргу не свідчать про те, що такий борг є неузгоджений. Така сума грошового зобов'язання вважається узгодженою відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України.

Крім того, п.57.3 ст.57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктами 56.2-56.3 ст.56 ПК України визначено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

В свою чергу, відповідачем не надано належних доказів адміністративного оскарження відповідно до вимог п.56.16 ст.56 ПК України.

Водночас, відповідно до п.56.5 ст.56 ПК України платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.

Однак, наданий відповідачем лист від 25.11.2014 року за вих. №0057/14, адресований в.о. начальника Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції, не свідчить про повідомлення щодо адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення. Так, даний лист як відповідь на лист податкового органу від 18.11.2014 року про опис майна містить лише посилання на те, що Головне управління ДПС у Хмельницькій області розглядає адміністративні оскарження від 21.11.2014 року (без конкретизації змісту оскарження) та наявності на розгляді в судах двох справ. Крім того, доказів направлення та отримання податковим органом такого листа суду не надано.

Таким чином, всупереч вимог п.56.5 ст.56 ПК України відповідачем не було повідомлено Кам'янець-Подільську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, в зв'язку з чим дії податкового органу щодо зарахування визначеного ним грошового зобов'язання до податкового боргу є правомірними.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

У відповідності до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Далланс" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку встановленому ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Сушко О.О.

Судді Залімський І. Г.

Смілянець Е. С.