Ухвала суду № 42497973, 22.01.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/2099/14

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Яковлева Ю.В.,

Запорожана Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПТМ-Техсервіс» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів в Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

18.07.2014р. товариство з обмеженою відповідальністю «ПТМ-Техсервіс» (далі - ТОВ «ПТМ-Техсервіс») звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів в Миколаївській області (далі - ДПІ), в якому з урахуванням змін до позовної заяви просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.07.2014р. № 0012072208 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 1 012,50 грн., в т.ч. за основним платежем на 810 грн. та штрафними санкціями - 202,5 грн., № 0012002208 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на 965 грн., в т.ч. за основним платежем на 772 грн., та штрафними санкціями на 193 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки позапланової невиїзної перевірки про нереальність та безтоварність операцій з ТОВ «Профінструмент-Україна» по поставці інструменту ґрунтується на припущеннях та спростовується наявними первинними документами.

Крім того, позивач вважав безпідставними висновки податкового органу про неможливість підтвердження реальності його операцій з ТОВ «Секвойя-СК», ТОВ «Опт-Трейдінг», ТОВ «ПК Унітек», ТОВ «Фаворі-Строй», ТОВ «Мета-Днепр», ТОВ «Промбуд Маркет» щодо поставки інструменту, обладнання та виконання субпідрядних будівельних робіт, що стало підставою для зменшення податкового кредиту на загальну суму 361 357,45 грн. Через відсутність підтвердження зазначених господарських операцій ДПІ прийшла до висновку про удаваність угод позивача зі своїми контрагентами покупцями по поставці товару та робіт, внаслідок чого завищені податкові зобов'язання на 410 792,61 грн. По вказаним порушенням податковий орган податкових повідомлень-рішень не приймав, проте вніс зміни щодо податкового кредиту та податкових зобов'язань в Автоматизовану систему "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України". Позивач просив визнати протиправними дії ДПІ щодо внесення змін в податкову систему та просив зобов'язати відповідача відновити стан податкової звітності з ПДВ в Автоматизованій системі "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", який існував до внесення до неї змін на підставі акту перевірки.

Відповідач заперечував проти позову, посилаючись на законність та правомірній дій органу ДПІ при прийнятті оскаржуваних повідомлень-рішень та внесенні змін в Автоматизовану систему "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" на підставі акту перевірки. Враховуючи викладене, просив у позові відмовити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року позовні вимоги задоволені частково. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 09.07.2014р. № 0012072208 та № 0012002208. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, ДПІ подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила поставу суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

В зв'язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Документальною позаплановою невиїзною перевіркою ТОВ «ПТМ-Техсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти декларування податку на додану вартість за липень, серпень, жовтень, грудень 2013р., січень 2014р. по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «Профінструмент-Україна», ТОВ «Секвойя-СК», ТОВ «Опт-Трейдінг», ТОВ «ПК Унітек», ТОВ «Фаворі-Строй», ТОВ «Мета-Днепр», ТОВ «Промбуд Маркет», за результатами якої 20.06.2014р. складений акт № 493/14-03-22-08/37207335, встановлені порушення позивачем:

- п.п.138.1,138.2, 138.4 - 138.6 ст.138 ПК України в результаті чого занижень податок на прибуток за 3 квартали 2012р. на загальну суму 810 грн.,

- п.п.198.3, 198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ за серпень 2012р. на 772грн.,

- п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.п.198.1, 198.3 ст.198 ПК України в частині включення до складу податкового кредиту ПДВ від операцій з придбання товарів (робіт) на загальну суму ПДВ 361 357,45 грн. по контрагентам-постачальникам ТОВ «Секвойя-СК», ТОВ «Опт-Трейдінг», ТОВ «ПК Унітек», ТОВ «Фаворі-Строй», ТОВ «Мета-Днепр», ТОВ «Промбуд Маркет»,

- п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПК України в частині включення до складу податкових зобов'язань по ПДВ у розмірі 410 792,61 грн. по контрагентам-покупцям ТОВ «РП «Азовремкран», ТОВ «Данубіус», ТОВ «Юкрейніан шугарт компані», ТОВ «Грінтур-Екс».

До таких висновків ДПІ прийшла внаслідок встановлення нереальності господарських операцій позивача з ТОВ «Профінструмент-Україна», ТОВ «Секвойя-СК», ТОВ «Опт-Трейдінг», ТОВ «ПК Унітек», ТОВ «Фаворі-Строй», ТОВ «Мета-Днепр», ТОВ «Промбуд Маркет» щодо поставки інструменту та обладнання, а також виконання субпідрядних будівельних робіт протягом липня 2013р. - січня 2014р. Через відсутність підтвердження зазначених господарських операцій ДПІ прийшла до висновку про завищення податкових зобов'язань за рахунок ПДВ по операціям позивача зі своїми контрагентами-покупцями щодо продажу товару, робіт, придбаних у зазначених постачальників.

За висновками акту перевірки ДПІ 09.07.2014р. стосовно не підтвердження операцій позивача із ТОВ «Профінструмент-Україна» прийняла податкові повідомлення-рішення:

- № 0012072208 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 1 012,50 грн., в т.ч. за основним платежем на 810 грн. та штрафними санкціями - 202,5 грн.,

- № 0012002208 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на 965 грн., в т.ч. за основним платежем на 772 грн., та штрафними санкціями на 193 грн.

На підставі висновків акту перевірки по взаємовідносинам з ТОВ «Секвойя-СК», ТОВ «Опт-Трейдінг», ТОВ «ПК Унітек», ТОВ «Фаворі-Строй», ТОВ «Мета-Днепр», ТОВ «Промбуд Маркет» податковим органом здійснено коригування податкового кредиту, податкового зобов'язання та виключено з автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту показники податкової звітності позивача з ПДВ. Зазначені обставини підтверджуються листом відповідача від 25.07.2014р. № 3282/10/14-03-22-08 (а.с.105).

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, суд першої інстанції виходив із встановлених обставин реальності господарських операцій позивача із ТОВ «Профінструмент-Україна», підтвердження їх здійснення належно оформленими бухгалтерськими та податковими документами.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх законними та обґрунтованими.

Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Судом першої інстанції вірно зроблений висновок про реальність операцій позивача з придбання у ТОВ «Профінструмент-Україна» у серпні 2012р. двох кутових шліфмашин та страхувального поясу всього на суму 771,50 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними, фактом оплати вартості товару в безготівковій формі.

Доводи податкового органу про не підтвердження реальності цієї господарської операції ґрунтуються на відсутності договору позивача з ТОВ «Профінструмент-Україна», товарно-транспортних накладних по перевезенню придбаного товару, а також підтверджень використання позивачем придбаного товару у власній господарській діяльності.

В ході розгляду справи позивач пояснював, що приданий товар у ТОВ «Профінструмент-Україна» не є великогабаритним, загальною масою приблизно 10 кг, а тому перевозити його вантажним транспортом немає необхідності.

Зазначені обставини, на думку судової колегії, обґрунтовано пояснюють відсутність товарно-транспортної накладної.

В ході розгляду справи позивач на підтвердження реальності операції також надав гарантійні талони на придбані шлифмашини (а.с.152-156).

Сама по собі відсутність договору на покупку товару не підтверджує відсутність договірних відносин між позивачем та ТОВ «Профінструмент-Україна». Наявність первинних документів на придбання товару, заповнений гарантійний талон на придбане обладнання письмово підтверджує договірні відносини щодо покупки обладнання.

Використанні купленого у ТОВ «Профінструмент-Україна» товару у власній господарській діяльності позивач пояснює тим, що основним видом його діяльності є установлення та монтаж машин та устаткування (КВЕД 33.20) та ремонт та технічне обслуговування машин та устаткування промислового призначення (КВЕД 33.12), на виконання якої Територіальним управлінням Держгірпромнагляду у Миколаївській області йому наданий дозвіл. Зазначені обставини підтверджуються даними ату перевірки (стор.3). Придбані кутові шлифмашини та страхувальний пояс необхідні позивачу для виконання ремонтних та монтажних робіт.

Факт використання позивачем шліфмашини підтверджується спробою позивача використати її ремонт по гарантії. Згідно відмітки в гарантійному талоні в проведені таких робіт було відмовлено в зв'язку із самовільним вскриттям (а.с.152).

Враховуючи викладене в сукупності, судова колегія приходить до висновку про підтвердження позивачем реальності операції з ТОВ «Профінструмент-Україна».

Податковим органом не встановлена неможливість здійснення контрагентом-постачальником позивача господарської операції в зв'язку із відсутністю умов для ведення господарської діяльності (трудових ресурсів, офісних та складських приміщень та інше), або незнаходження підприємства за місцем реєстрації на час вчинення операції, наявність кримінального переслідування посадових осіб цих підприємств за фіктивну діяльність.

Наявність податкової інформації про не підтвердження господарських операцій ТОВ «Профінструмент-Україна» в ланцюгах постачання не свідчить про безтоварність операції позивача з цим підприємством.

Судова колегія вважає, що лише сам факт наявності господарських відносин з контрагентом, який порушує податкове законодавство, не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту чи валових витрат, оскільки платник податків може бути необізнаним стосовно таких порушень та дійсних намірів тих фізичних осіб, які представляють його контрагента.

Докази, які б підтвердили той факт, що позивач був обізнаний або мав реальну можливість бути обізнаним про обставини діяльності контрагентів у другому та наступних ланцюгах постачання на момент проведення з ним господарської операції, в матеріалах справи відсутні.

Аналіз наведеного дає підстав для висновку, що доводи податкового органу про безтоварність операції позивача з ТОВ «Профінструмент-Україна» є необґрунтованими та недоведеними, в зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення є незаконними та правильно скасовані судом першої інстанції.

Разом з цим, суд першої інстанції відмовив в позові щодо визнання протиправними дій ДПІ по внесенню змін до даних Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" на підставі акту перевірки по контрагентам ТОВ «Секвойя-СК», ТОВ «Опт-Трейдінг», ТОВ «ПК Унітек», ТОВ «Фаворі-Строй», ТОВ «Мета-Днепр», ТОВ «Промбуд Маркет», а також щодо зобов'язання відповідача відновити стан податкової звітності з ПДВ в Автоматизованій системі "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", який існував до внесення до неї змін на підставі акту перевірки, посилаючись на те, що внесення змін до автоматизованої бази даних носить технічний характер та не створює для позивача або його контрагентів правових наслідків.

Оскільки предметом апеляційного перегляду є постанова суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, відповідно до ст.195 КАС України судова колегія не надає правову оцінку постанові суду першої інстанції в частині відмови у позові ТОВ «ПТМ-Техсервіс».

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів в Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: Ю.В.Яковлев

Суддя: Д.В.Запорожан