Ухвала суду № 42497703, 22.01.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/572/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2015 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Рипік О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Ферми ДАНАМ» до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, Головного управління державної казначейської служби України в Київській області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, за апеляційною скаргою Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2014 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до Миронівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, Головного управління державної казначейської служби України в Київській області про стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за листопад, грудень 2007 року у розмірі 469994,00 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В засідання з'явились учасники процесу. Представник апелянта наполягав на задоволенні апеляційної скарги та скасуванні постанови суду першої інстанції. Представник Головного управління державної казначейської служби України в Київській області підтримав апеляційну скаргу. Представник позивача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи скарги та подані письмові заперечення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст. ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на отримання бюджетного відшкодування за листопад, грудень 2007 року в сумі 469994,00 грн. і вчинив для цього усі передбачені законодавством дії, що підтверджується судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Колегія суддів погоджується з даним висновком з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Миронівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області в березні 2008 року було проведено виїзну позапланову перевірку ДП «Ферми ДАНАМ» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по податкових деклараціях за листопад, грудень 2007 року.

За результатами перевірки складено акт від 21.03.2008 року 78/23-1/30048738, на підставі якого Миронівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області 31.03.2008 року було прийнято податкові повідомлення - рішення:

- № 0001722301/0 відповідно до якого позивачу було зменшено суму заявленого бюджетного відшкодування по декларації за листопад 2007 року в розмірі 315416,00 грн.;

- № 0001732301/0 відповідно до якого позивачу було зменшено суму заявленого бюджетного відшкодування по декларації за грудень 2007 року в розмірі 154578,00 грн.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Підпунктом 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Стаття 200 ПК України передбачає аналогічний порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню).

Постановою Господарського суду Київської області від 29.05.2008 року по справі №А6/252-08, позовні вимоги ДП «Ферми ДАНАМ» були задоволені повністю та скасовано податкові повідомлення - рішення від 31.03.2008 року № 0001722301/0 та № 0001732301/0.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2009 року скасовано постанову Господарського суду Київської області від 29.05.2008 року та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.10.2011 року скасовано вищезазначені постанови, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2012 року скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2012 року та прийнято нову, якою позовні вимоги - задоволено, скасовано податкові повідомлення рішення від 31.03.2008 року № 0001722301/0 та № 0001732301/0.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.12.2014 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2012 року залишено без змін.

В рішеннях вказано, що позивач правомірно заявив до бюджетного відшкодування суму 469994,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставити.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Частиною 2 ст. 255 КАС України передбачено, що обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватись в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином, враховуючи вказані рішення, які набрали законної сили, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апелянта про пропуск позивачем строку для звернення до суду з вказаним позовом, спростовуються наявними в справах документами та не відповідають вимогам законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, правомірність сум бюджетного відшкодування за податковими деклараціями з податку на додану вартість за листопад та грудень 2007 року була встановлена постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2012 року по справі за позовом ДП «Ферми «ДАНАМ» до Кагарлицької ОДПІ Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 31.03.2008 року № 0001722301/0 та № 0001732301/0, якими позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад, грудень 2007 року.

Тобто, у зв'язку з прийняттям відповідачем податкових повідомлень-рішень від 31.03.2008 року № 0001722301/0 та № 0001732301/0 та їх оскарженням у судовому порядку позивач отримав право на бюджетне відшкодування після постановлення 04.12.2012 року постанови Київського апеляційного адміністративного суду.

Отже, встановлений ч. 3 ст. 99 КАС Укрїни та п. 102.5 ст. 102 ПК України строк позивачем не було пропущено.

Апелянтом не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги, а висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позову, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2014 року по справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Ферми Данам» до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, Головного управління державної казначейської служби України в Київській області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 27.01.2015 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я.М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 27.01.2015 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.