Рішення № 42497623, 28.01.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" січня 2015 р.Справа № 916/4637/14

За позовом Приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ"

про стягнення 276497,96 грн.

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: Яцевич О.С. по довіреності №61 від 15.08.2013р.

Від відповідача: -не з'явився;

Суть спору: Приватне акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ" про стягнення 276497,96 грн., з яких 239580грн. - заборгованість по оренді, 18258,14грн. - пеня, 2625,95грн. - 3% річних, 16033,87грн. - індекс інфляції.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.11.2014р. порушено провадження у справі №916/4637/14.

17.12.2014р. в судовому засіданні, представник позивача надав заяву (вх.№33467/14 від 17.11.2014р.) про заміну відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ" його правонаступником - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ".

В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що 02.12.2014р. ПрАТ „УДП" звернулось до Державної реєстраційної служби України із запитом про надання витягу із Єдиного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців на ТОВ "ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ". Цього ж дня ПрАТ „УДП" отримало вищевказаний витяг, у якому було зазначено, що ТОВ "ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ" змінив назву на товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.12.2014р. відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ" (65104, Одеська область, м. Одеса, пр.Академіка Глушка, буд.29, каб.201) замінено на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ" (65104, Одеська область, м. Одеса, Київський район, вул. Ільфа і Петрова, буд. 18, каб.310)

12.01.2015р. представник позивача звернувся до суду із заявою про продовження строку розгляду справи на 15 днів

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.01.2015р. строк розгляду справи продовжено відповідно до ст. 69 ГПК України.

Відповідач в судове засідання не з'являвся, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судових засідань, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про поважність причин відсутності не повідомив, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.

У судовому засіданні 28.01.2015р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача встановлено наступне:

31.01.2012р. між Приватним акціонерним товариством "Українське Дунайське пароплавство" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Зелений шлях" (Орендар) було укладено договір оренди контейнерів №ОУИ-065, відповідно до умов якого Орендодавець зобов'язався передати Орендарю, а Орендар зобов'язався прийняти за обумовлену цим договором плату в строкове платне користування 20 футові та 40 футові контейнери, що є власністю Орендодавця.

Метою використання майна орендарем відповідно до п. 1.2. договору є використання його під склад.

Згідно п. 2.2. договору у підтвердження прийому/передачі майна оформлюється акт із вказівкою дати, місця його складування, номера контейнерів. Акт прийому-передачі є невід'ємною і складовою частиною договору і підписується повноважними представниками сторін.

Пунктами 2.3, 2.4. договору встановлено, що дія договору починається з моменту оформлення актів прийому-передачі майна в оренду. Початок оренди - дата підписання актів прийому-передачі майна в оренду.

На виконання умов договору ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" було передано ТОВ "Зелений шлях" контейнери, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами приймання-передачі .

Розміри та строки внесення орендної плати за користування майном, а також розрахунки за договором передбачені розділом четвертим договору, відповідно до якого Орендар сплачує Орендодавцеві плату за користування майном шляхом перерахування Орендарем коштів на рахунок Орендодавця із розрахунку 10 грн. за добу за 1 од. 20 футового контейнера та 20 грн. за 1 од. 40 футового контейнера, в т.ч. ПДВ (п. 4.1. договору). Згадана ставка нараховується Орендарю починаю з дня одержання майна і надалі, включаючи день коли майно повернуто з оренди, про що складено акт приймання-передачі майна (п.4.2. договору). Перерахування орендної плати здійснюється орендарем щомісяця не пізніше 10 числа кожного місяця (п. 4.3. договору). Величина місячної орендної плати визначається Орендодавцем відповідно до умов договору і фіксується в рахунку - фактурі, що направляється Орендарю факсимільною, електронною та/або звичайним поштовим відправленням не пізніше 3 числа кожного місяця. Період орендних платежів обчислюється з дати початку оренди. Оплата неповного місяця оренди контейнера здійснюється виходячи з кількості днів місяця, у яких контейнер знаходився в оренді (п. 4.4 договору). Орендна плата сплачується орендарем не пізніше 10 дня кожного поточного місяця, незалежно від надходження рахунку від Орендодавця (п. 4.5 договору).

Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. (п. 7.1 договору).

Згідно п. 7.2. договору строк договору починає свій перебіг у момент його підписання та діє до 31.12.2014 року. Подовження терміну дії договору здійснюється шляхом укладення додаткової угоди або нового договору.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" було виставлено ТОВ "Зелений шлях" рахунки-фактури на оплату орендної плати на загальну суму 239 580 грн.

Однак, в порушення взятих на себе зобов'язань, ТОВ "Зелений шлях" за надані послуги оренди взагалі не розрахувалось.

Отже, заборгованості відповідача за надані послуги оренди становить 239 580грн.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку щодо оплати заборгованості з оренди, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 276497,96 грн., з яких 239580грн. - заборгованість по оренді, 18258,14грн. - пеня, 2625,95грн. - 3% річних, 16033,87грн. - індекс інфляції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов висновків про задоволення позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно до ч.1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Частиною 3 ст. 285 ГК України визначено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певнихумовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Так, судом встановлено наявність надання позивачем відповідачу послуг з оренди, існування заборгованості по оплаті за оренду, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача вартості послуг оренди в сумі 239 580грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, згідно ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 3% річних та індекс інфляції від простроченої суми.

Оскільки Відповідачем не належним чином виконані умови Договору щодо оплати послуг оренди, тому він зобов'язаний сплатити на користь Позивача три проценти річних від простроченої суми, розмір яких складає 2625,95 грн. та індекс інфляції в сумі 16033,87грн.

Отже, згідно розрахунку позивача, сума 3% річних складає 2625,95 грн. та індекс інфляції в сумі 16033,87грн. які підлягають стягненню.

Аналізуючи позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені у сумі 18258,14 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України встановлено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 5.4 договору у випадку затримки оплати більше ніж на 3 банківських дні з моменту настання дати оплати, за кожен день прострочення з Орендаря протягом місяця стягується пеня від суми не одержаної орендної плати в розмірі подвійної ставки НБУ.

Враховуючи вищевикладене, суд перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені за прострочку виконання зобов'язання у розмірі 18258,14 грн. вважає його обґрунтованим та таким що відповідає нормам чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем не було належним чином доведено суду та доказано виконання своїх зобов'язань.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ" підлягають задоволенню повністю в сумі 239580грн. - заборгованість по оренді, 18258,14грн. - пеня, 2625,95грн. - 3% річних, 16033,87грн. - індекс інфляції.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 5529,96грн..

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст.82 - 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ" (65104, Одеська область, м. Одеса, Київський район, вул. Ільфа і Петрова, буд. 18, каб.310) на користь Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Краснофлотська, 28, код ЄДРПОУ 01125821) 239580грн. - заборгованість по оренді, 18258,14грн. - пеня, 2625,95грн. - 3% річних, 16033,87грн. - індекс інфляції та витрати по сплаті судового збору у розмірі 5529,96грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 30 січня 2015 р.

Суддя С.В. Літвінов