Рішення № 42497017, 20.01.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 1/43/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2015 Справа № 908/5997/14

за позовом: Управління капітального будівництва Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (03037, м. Київ, вул. М. Кривоноса, 2а, каб. 700)

до відповідача: Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Запорізької обласної державної адміністрації (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129А, фактична адреса: 69107, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 164)

про стягнення 8 875 грн. 84 коп.

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача – не з’явився

від відповідача – не з’явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Господарським судом Запорізької області розглядається справа за позовом Управління капітального будівництва Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України до Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Запорізької обласної державної адміністрації про стягнення 8 875 грн. 84 коп.

Позов заявлено на підставі ст.ст. 526, 549, 550, 625, 629, 638 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175, 193, 231, 232 Господарського кодексу України та умов договору про виконання робіт з технічного нагляду за будівництвом № 06/163-11 і обґрунтовано посиланням на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором щодо оплати виконаних робіт.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.12.2014 р. справу призначено до розгляду на 20.01.2015 р., про що сторони були повідомлені належним чином, відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Представники сторін в судове засідання 20.01.2015 р. не з’явились.

Сторони надіслали суду клопотання про розгляд справи без участі їхніх представників.

Відповідач надіслав суду заяву про визнання позовних вимог та надання відстрочки виконання рішення до 1 травня 2015 року.

Неявка представників сторін в судове засідання не перешкоджає вирішенню цього спору.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

По закінченні судового засідання оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, в судовому засіданні 20.01.2015 р., суд

ВСТАНОВИВ:

Між Управлінням житлово-комунального господарства Запорізької обласної державної адміністрації (замовником, правонаступником якого є позивач) та Управлінням капітального будівництва Міністерства з питань житлово-комунального господарства України (виконавцем, правонаступником якого є відповідач) було укладено договір №06/163-11 про виконання робіт з технічного нагляду за будівництвом.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору за цим договором виконавець бере на себе зобов’язання за дорученням замовника здійснювати технічний нагляд за будівництвом згідно з нормами та правилами, встановленими чинним законодавством. Виконавець здійснює технічний нагляд за будівництвом щодо наступного об’єкта: «Реконструкція зовнішніх мереж та котельні мікрорайону «Ковальський», м. Токмак», місцезнаходження: вул. Куйбишева, 55, мікрорайон «Ковальський», м. Токмак, види виконаних робіт: реконструкція.

У п. 2.1 договору визначено, що вартість послуг за цим договором становить 2,125% підсумку глав 1-9 зведеного кошторису об’єкта, відносно якого здійснюється технічний нагляд за будівництвом, та складає 19 143 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ – 3 191 грн. 00 коп. (уточнюється окремими розрахунком, що є невід’ємними додатком до цього договору).

Згідно з п. 2.3 договору замовник сплачує вартість робіт у обсязі, визначеному у акті виконаних робіт, на банківський рахунок виконавця у день підписання акту виконаних робіт.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що надання послуг за цим договором підтверджується підписанням акту виконаних робіт.

На виконання умов договору в жовтні-листопаді 2011 року позивачем виконані роботи (надані послуги) з технічного нагляду за будівництвом щодо об’єкта «Реконструкція зовнішніх мереж та котельної мікрорайону «Ковальський», м. Токмак, на загальну суму 16 149 грн. 87 коп., що підтверджується актами виконання робіт (надання послуг):

№ 10 від 26.10.2011 р. на суму 3 708 грн. 92 коп.;

№ 11 від 26.10.2011 р. на суму 1 356 грн. 69 коп.;

№ 12 від 26.10.2011 р. на суму 2 953 грн. 05 коп.;

№ 19 від 24.11.2011 р. на суму 741 грн. 78 коп.;

№ 20 від 24.11.2011 р. на суму 271 грн. 34 коп.;

№ 21 від 24.11.2011 р. на суму 590 грн. 61 коп.;

№ 36 від 24.11.2011 р. на суму 333 грн. 86 коп.;

№ 37 від 24.11.2011 р. на суму 6 193 грн. 62 коп.

Акти підписані відповідачем без зауважень.

Відповідачем було частково оплачено роботи по договору на загальну суму 8 018 грн. 66 коп. Залишились неоплаченими роботи по актам №№ 19-21, 36, 37 від 24.2011 р. на суму 8 131 грн. 21 коп.

Враховуючи несплату відповідачем заборгованості за виконані роботи в сумі 8 131грн. 21 коп., позивач звернувся до суду із цим позовом.

Стягнення з відповідача на користь позивача 8 131 грн. 21 коп. основного боргу, 622 грн. 69 коп. пені, 121 грн. 94 коп. – 3% річних було предметом судового розгляду в цій справі.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, на підставі наступного:

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виконання робіт позивачем на виконання умов договору підтверджується актами виконання робіт (надання послуг), які підписані сторонами без зауважень та заперечень.

В порушення умов п. 2.3, 2.4, 3.2 та 4.2.2 договору, відповідач не оплатив виконані роботи у день підписання актів виконаних робіт, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за виконані роботи в сумі 8 131 грн. 21 коп.

Зазначена заборгованість підтверджена матеріалами справи.

У своїй заяві до суду відповідач визнав суму заборгованості та позовні вимоги у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 8 131 грн. 21 коп. основного боргу за виконані роботи.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що за невиконання обов’язку щодо оплати робіт виконавця з технічного нагляду за будівництвом згідно з умовами даного договору замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати робіт.

За порушення строків оплати робіт позивачем нараховано на суму боргу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 28.11.2011 р. по 28.05.2012 р. в сумі 622 грн. 69 коп.

Вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 622 грн. 69 коп. визнані судом обґрунтованими та підлягають задоволенню. Відповідачем позовні вимоги в цій частині також визнані.

Також позивачем нараховано на суму боргу 3% річних за період з 28.11.2011 р. по 28.05.2012 р. в сумі 121 грн. 94 коп.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 121 грн. 94 коп. визнані судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідачем позовні вимоги в цій частині також визнані.

Заява відповідача про відстрочку виконання рішення залишається судом без задоволення за наступних підстав.

Пунктом 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідач просить надати відстрочку виконання рішення до 1 травня 2015 року, посилаючись на те, що кошторис відповідача не передбачає суму для оплати кредиторської заборгованості перед позивачем, на даний час відповідач не має змоги погасити цю заборгованість. Блокування рахунків відповідача на підставі рішення суду призведе до виникнення кредиторської заборгованості перед іншими підрядниками відповідача.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження обставин, на які він посилається в обґрунтування заяви про відстрочку. Будь-яких документів, які б надали суду можливість оцінити фінансово-майновий стан відповідача, до заяви не додано. Як не надано і доказів можливості реального виконання судового рішення до 01.05.2015 р. До того ж стягувана сума не є значною, і стягувана сума основного боргу є боргом, який утворився ще у 2011 році, який до сьогодні не був сплачений відповідачем позивачу.

При цьому, суд також враховує матеріальні інтереси обох сторін, і те, що позивач також є державною організацією.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач не довів належними та допустимими доказами наявність виключних обставин, які можуть бути підставою для надання відстрочки, суд не вбачає підстав для надання відповідачу відстрочки виконання рішення.

Заяву Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Запорізької обласної державної адміністрації про відстрочку виконання рішення суд залишає без задоволення.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за позовом в сумі 1 827 грн. 00 коп. покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22,33, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Запорізької обласної державної адміністрації (юридична адреса: 69057, м.Запоріжжя, вул. Перемоги, 129А, фактична адреса: 69107, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 164, код ЄДРПОУ 33836176, з рахунків, встановлених державним виконавцем при виконанні судового рішення) на користь Управління капітального будівництва Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (03037, м. Київ, вул. М. Кривоноса, 2а, каб. 700, код ЄДРПОУ 35234649, п/р 26003300480706 в ТВБВ № 10026/084 філії Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», МФО 322669) 8 131 (вісім тисяч сто тридцять одна) грн. 21 коп. основного боргу, 622 (шістсот двадцять дві) грн. 69 коп. пені, 121 (сто двадцять одна) грн. 94 коп. – 3% річних та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено і підписано « 26» січня 2015 року.

Суддя О.І. Немченко