Ухвала суду № 42495168, 27.01.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

27 січня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/4159/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Лук'янчук О.В.

- Милосердного М.М.

(у зв'язку з неприбуттям у судове засідання сторін, справа

розглядається в порядку п.2 ч.1 ст.197 КАС України)

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року по справі за адміністративним позовом Каховського міжрайонного управління водного господарства до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Каховське міжрайонне управління водного господарства звернулося до суду з адміністративним позовом до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення Каховської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області від 07.10.14 № 0001382200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 105283 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 26321 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року адміністративний позов Каховського міжрайонного управління водного господарства задоволений. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 07.10.14 № 0001382200.

В апеляційній скарзі Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем було проведено перевірку господарської діяльності позивача, за результатами якої складено Акту від 23.09.14 № 239/22-2/4394579 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань правомірності формування податкового кредиту від операцій з ПП "Євробудівник" за період січень-червень 2013 року", яким зафіксовано порушення пп. 44.1 п. 44.3 п. 44.5 ст. 44, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість в періоді січень-червень 2013 р. по господарським операціям КМУВГ з ПП "Євробудівник" на суму ПДВ 134075,66 грн., у зв'язку з чим дані в додатку 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту" до декларації з ПДВ за січень-червень 2013 року підлягають зменшенню: за січень на 28793,33 грн., за березень на 19091 грн., за квітень на 8333,33 грн., за травень на 53844,5 грн., за червень на 24013,5 грн. та зменшення суми відшкодування в січні 2013 року на 665 грн. та в лютому 2013 року на 28128 грн.

На підставі висновків вище вказаного акту перевірки, Каховською ОДПІ прийнято податкові повідомлення - рішення від 07.10.14р.:

- № 0001382200 про збільшення КМУВГ суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 105283 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 26321 грн.;

- № 0001372200 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2013 року на 28128 грн.;

- № 0001342200 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2013 року на 28128 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 7032 грн.

Позивач не погодився та оскаржив до суду податкове повідомлення - рішення від 07.10.14р. № 0001382200.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між Каховським МУВГ та ПП "Євробудівник" було укладено договори підряду від 04.07.12р. № Б-361/12, від 06.02.13р. № Б-64/13, від 11.03.13р. № Б-13/13, від 19.04.13р. №Б-166/13, від 23.04.13р. № Б-175/13, від 27.05.13р. № Б-183/13, від 07.05.13р. №Б-182/13, за умовами яких ПП "Євробудівник" мав виконати роботи по капітальному ремонту приміщень будівлі побутового корпусу Каховського МУВГ за адресою: вул. Індустріальна, 1г, м. Таврійськ, будівлі НС № 5ППК, будівлі НС, покрівлі НС, будівлі ІДЦ, прилеглої території ІДЦ.

На підтвердження виконання вказаних договорів позивачем надано як до податкового органу, так і до матеріалів справи: довідки про вартість виконаних робіт, акти приймання-передачі робіт, податкові накладні, платіжні доручення.

Крім того, до матеріалів справи позивачем надано довідку виконаних робіт за лютий 2013 року, щодо відсутності якої зроблено зауваження податковим органом в акті перевірки.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пп. "а" п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, що не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно вимог пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України).

Зміст наведених норм свідчить про те, що наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.

В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій за договорами, укладеними між позивачем та ПП "Євробудівник", на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) ПДВ до податкового кредиту, відповідачем належним чином спростовані не були.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Натомість, на підтвердження отримання послуг за договорами підряду від ПП "Євробудівник", позивачем надано до матеріалів справи довідки про вартість виконаних робіт, акти приймання-передачі робіт, податкові накладні, платіжні доручення та інш., які на думку колегії суддів спростовують висновок апелянта про встановлений перевіркою факт відсутності господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом.

Таким чином, отримані позивачем документи, дають підстави для висновку про сплату останнім сум податку в ціні придбання послуг своєму безпосередньому постачальнику, який видав йому податкові накладні, маючи статус платника податку на додану вартість, а тому оцінка судом першої інстанції обставин та матеріалів справи відповідає правильному застосуванню норм матеріального права, які регулюють порядок визначення та відшкодування податку на додану вартість.

Доводи апеляційної скарги щодо безпідставності формування позивачем у спірний період податкового кредиту за рахунок сум податку на додану вартість, згідно податкових накладних, виписаних ПП "Євробудівник", через неможливість здійснення зустрічної перевірки останнього, відсутності у контрагента основних фондів, складських приміщень та не встановлення місцезнаходження підприємства, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки податковий орган невірно ставить правомірність та реальність господарських правовідносин позивача в залежність від результатів фінансово-господарської діяльності його контрагента та висновків щодо неможливості перевірки такого контрагента, з огляду на індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, встановлений статтею 61 Конституції України.

Натомість як досліджено та обґрунтовано зазначено судом першої інстанції, на час укладання договорів з позивачем, ПП "Євробудівник" було діючим підприємством, платником податку на додану вартість, свідоцтво платника ПДВ не було скасовано, доказів на спростування даних відомостей відповідачем не надано, як і доказів відсутності підприємства у січні-червні 2013 року за юридичною адресою і наявності таких даних в ЄДР.

Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано послався на надану представником відповідача копію податкової звітності ПП "Євробудівник" з ПДВ з додатками 5 за січень, березень та травень 2013 року та реєстри отриманих та виданих податкових накладних, що свідчить про звітування суб'єктом господарювання до контролюючих органів за наслідками вчинених господарських операцій з належним відображенням своїх податкових зобов'язань перед бюджетом, в цій звітності задекларовані податкові зобов'язання з ПДВ за операціями з позивачем.

Між іншим, колегія суддів звертає увагу на те, що діючим податковим законодавством не пов'язане право платника на податковий кредит з фактичним знаходженням його контрагента за юридичною адресою, натомість податкові органи не вправі тлумачити поняття добросовісності платника як таке, що породжує у останнього додаткові обов'язки, не передбачені чинним законодавством, зокрема, перевіряти наявність постачальника зі місцем реєстрації.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів до уваги не приймає, оскільки відповідачем не надано до матеріалів справи доказів наявності вироків судів та інших допустимих та достатніх доказів на підтвердження наявності безтоварності (нереальності) господарських операцій або порушення публічного порядку з боку позивача або його контрагента при укладенні та виконанні договорів.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: І.Г.Ступакова

Судді: О.В. Лук'янчук

М.М.Милосердний