Постанова № 42495020, 20.01.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2015 року Справа № 10267/14/876

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів: Попка Я.С., Клюби В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.08.2014р. по справі № 807/2456/14 за позовом державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до державного підприємства «Закарпатське вертолітне виробниче об'єднання» про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

В липні 2014 року державна податкова інспекція у Тячівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області звернулася до суду з позовом до державного підприємства "Закарпатське вертолітне виробниче об'єднання" про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що державне підприємство "Закарпатське вертолітне виробниче об'єднання" станом на 08.07.2014 року має податковий борг на загальну суму 137179,31 грн. Підприємством не вжито заходів щодо погашення в добровільному порядку заборгованості.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.08.2014р. в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем не доведено наявність безперервного податкового боргу.

Не погодившись із вказаною постановою суду, її оскаржив позивач - державна податкова інспекція у Тячівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області, яка покликаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи та зроблені судом з порушенням норм матеріального права, просить постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.08.2014р. скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що підтвердженням наявності у відповідача податкового боргу в розмірі 137179,31 грн. є копії податкових декларацій, розрахунків, самостійно поданих відповідачем, копії податкових повідомлень-рішень про визначення платнику податків сум грошових зобов»язань та розрахунки податкового боргу по платежах.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили. Таким чином, відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 07 грудня 1999 року № 263/736/28-0112, державне підприємство "Закарпатське вертолітне виробниче об'єднання" взяте на облік в органах ДПІ як платник податків з 13 жовтня 1995 року (а.с.6).

Згідно наявного у матеріалах справи розрахунку за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 137179,31 грн. (а.с.26-28).

Вказаний борг виник по наступних платежах: 1) податку на додану вартість в сумі 54317,85 грн.: згідно податкової декларації № 9014830869 від 20.03.2014р. - 42904,00 грн., податкових повідомлень-рішень від 21.01.2014р. №0000152200 на суму 5895,19 грн., від 27.03.2014р. №0001101500 на суму 1084,17 грн., №0001111500 на суму 396,76 грн., від 13.05.2014 року №0000532200 на суму 3277,40 грн. та пеня - 760,33 грн.; 2). земельному податку в сумі 82845,34 грн. згідно податкових декларацій № 9007229101 від 17.02.2014р. за 2014 рік - 68466,04 грн., № 9007229094 від 17.02.2014 рік за 2014 рік - 839,00 грн., №9007229102 від 17.02.2014р. за 2014 рік - 1091,24 грн., податкових повідомлень-рішень від 13.05.2014р. №0000502200 на суму 6769,54 грн., №0000512200 на суму 796,12 грн., № 0000522200 на суму 398,50 грн. та пеня - 4484,90 грн.; 3). збір за спеціальне використання води згідно розрахунку № 9088857654 від 27.01.2014 року в розмірі 16,12 грн. (платником частково погашено в розмірі 11,46 грн.) (а.с.24).

ДПІ у Тячівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість.

Дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасну сплату податкових зобов'язань, внаслідок чого нарахована штрафна санкція за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 1480,93 грн. За наслідками проведеної перевірки складено акт перевірки від 26.03.2014 року № 409/15-00/14310804 (а.с.15).

На підтвердження своїх тверджень ДПІ в Тячівському районі, надали картки обліку (а.с.40-51) за 2013-2014 роки по платежу "Збір за спеціальне використання води" (а.с.40); по земельному податку за 2013-2014 роки (а.с.44-47); по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів за 2013-2014 роки (а.с.49-51).

Підпунктом 14.1.175. пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України (далі ПК України) визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Отже, безспірними вимогами органів стягнення слід вважати узгоджену суму податкового зобов'язання, не сплачену платником податків у строки, визначені статтею 57 Податкового кодексу України.

Згідно положень пункту 54.1 статті 54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначеного у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Враховуючи те, що податкові повідомлення-рішення, якими визначено суми грошового зобов'язання (штрафних (фінансових) санкцій), позивачем не оскаржувались, то такі суми вважаються узгодженими, у відповідності до положень пп.56.17.5 п.56.17 та п.56.18 ст.56 ПК України, та є податковим боргом.

Апеляційним судом встановлено, що у державного підприємства «Закарпатське вертолітне виробниче об'єднання» виник борг в сумі 137179,31 грн. внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання. На даний час вказані суми податкового зобов'язання у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу, яка підлягає стягненню в примусовому порядку.

Відповідно до п. 41.1 ст.41 ПК України, органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п. 59.1, 59.3 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Колегією суддів встановлено, що позивач вживав заходи передбачені п.59.1 ст.59 ПК України з метою погашення податкового боргу. Так, підприємству було направлено першу податкову вимогу від 22.10.2001 року, яку було отримано директором підприємства 18.10.2001 року, про що свідчить його підпис на корінці податкової вимоги, другу податкову вимогу від 22.11.2002 року було вручено 28.11.2002 року директору підприємства про що свідчить його підпис на корінці податкової вимоги (а.с.8). Проте, вказані заходи не спричинили погашення податкового боргу відповідачем за період з 22.11.2002 року по 15 серпня 2014 року.

Згідно з п.59.5 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України податкова вимога вважається відкликаною, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач апеляційному суду не надав.

Згідно з п. 20.1.28 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Статтею 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи все вищенаведене, а також п. 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України , згідно якого органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою позовні вимоги слід задовольнити з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст. 160, ст.ст. 195, 197, ст. 198, ст. 202, ст. 205, ст.ст. 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області задовольнити.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.08.2014р. по справі № 807/2456/14 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Стягнути з державного підприємства «Закарпатське вертолітне виробниче об'єднання» на користь державного бюджету податковий борг в сумі 137179,31 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п»ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

суддя Я.С. Попко

суддя В.В. Клюба