Ухвала суду № 42495013, 27.01.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2015 р. № 876/9410/14 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.

за участі секретаря судових засідань: Щерби С.Б.

представника позивача - Карвацького Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» на ухвалу судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року про залишення позовної заяви без руху у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» до Виконавчої дирекції Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та нечинним рішення, -

встановив:

29.09.2014 ПАТ «ДТЕК Західенерго» звернулося в суд із адміністративним позовом до Виконавчої дирекції Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у якому просить визнати протиправним та нечинним рішення № 98 від 03.07.2014, у якому позивача зобов'язано повернути відповідачу неправомірно витрачені страхові кошти в сумі 14284,07 грн та застосовано штраф в сумі 7142,04 грн.

Ухвалою судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.09.2014 позовну заяву залишено без руху, у зв'язку з тим, що позивачем судовий збір сплачено у розмірі меншому, а ніж це передбачено законом.

Із цією ухвалою не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому просить її скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що суддя першої інстанції вказав, що розглядуваний позов носить майновий характер, а тому і розмір судового збору має визначатися як за майновий позов. Однак, апелянт вважає такі висновки помилковими, оскільки предметом спору у цій справі є рішення суб'єкта владних повноважень, а не майно, тому цей позов носить немайновий характер.

Представник позивача у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просить її задовольнити.

Представник відповідача у справі в судове засідання не прибув, хоча належним чином повідомлений про його дату, час та місце, а тому у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України апеляційний розгляд справи проведено у його відсутності.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, перевірив матеріали справи та обговорив доводи апеляційної скарги, вважає, що така задоволеною бути не може.

Суддя першої інстанції оскаржувану ухвалу мотивував тим, що позовна заява позивачем подана з порушенням ч. 3 ст. 106 КАС України, оскільки до неї не долучено доказів сплати судового збору у розмірі визначеному Законом України «Про судовий збір». Позивачем до позовної заяви долучено документ про сплату судового збору у розмірі 73,08 грн, тобто у розмірі передбаченому за подання позовної заяви немайнового характеру. Однак, розглядуваний позов є майновим, мінімальна ставка за подання якого встановлена у розмірі 1827 грн. Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. На підставі викладеного суддя першої інстанції дійшов висновку, що розмір судового збору, який підлягає сплаті при поданні позовної заяви становить 182,70 грн, а тому розмір недоплати становить 109,62 грн. Оскільки позовна заява подана без додержання вимог ч. 3 ст. 106 КАС України, у відповідності до ч. 1 ст. 108 КАС України таку залишено без руху та надано строк до 10.10.2014 для усунення недоліків, а саме долучення документа про сплату судового збору у розмірі недоплати - 109,62 грн.

З такими висновками судді першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 107 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 вказаної статті визначено ставки судового збору, відповідно до якої, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, ставка судового збору становить 0,06 розміру мінімальної заробітної плати, а за подання позову майнового характеру - 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» станом на 1 січня цього року мінімальна заробітна плата становить 1218 грн.

Отже, для визначення розміру судового збору за подання адміністративного позову, необхідним є встановлення характеру позовних вимог, майнові чи немайнові.

При визначенні характеру адміністративного позову як майнового, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Отже, вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення штрафів, є майновою.

Як вбачається із матеріалів справи, ПАТ «ДТЕК Західенерго» заявлено вимоги про визнання протиправним та нечинним рішення відповідача, яким позивача зобов'язано повернути неправомірно витрачені страхові кошти в сумі 14284,07 грн та застосовано до нього штраф в сумі 7142,04 грн, що свідчить про майновий характер адміністративного позову, розмір якого становить 21426,11 грн.

Таким чином, суддя першої інстанції дійшов вірного висновку, що ставка судового збору за подання розглядуваного позову становить 1827 грн (1218 * 0,02 = 36,54 грн, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати 1218 * 1,5 = 1827).

Частиною 3 статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Отже, під час подання розглядуваного адміністративного позову позивач повинен був сплатити 182,70 грн судового збору (1827 * 0,1), однак згідно долученого ним платіжного доручення від 23.09.2014 № 115970, сплатив лише 73,08 грн. Тобто розмір недоплати судового збору становить 109,62 грн (182,70 - 73,08).

Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи те, що позивачем до позовної заяви не долучено доказів сплати судового збору у розмірі визначеному законом, суддя першої інстанції правомірно виніс ухвалу про залишення позовної заяви без руху у якій вказав недоліки позовної заяви, визначив строк та спосіб їх усунення, а саме подання до 10.10.2014 документа про сплату судового збору у розмірі недоплати - 109,62 грн.

З огляду на викладене, суддя першої інстанції обґрунтовано залишив позовну заяву без руху, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскарженої ухвали, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» - залишити без задоволення, а ухвалу судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року про залишення позовної заяви без руху у справі № 809/3129/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів, з дня складення її у повному обсязі, може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: В.Я. Качмар

В.В. Ніколін

Ухвала у повному обсязі складена та підписана 27.01.2015.