Постанова № 42494923, 22.01.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №826/12546/14 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О.;

Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

22 січня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Головного управління Міндоходів та Публічного акціонерного товариства "ТОМАК" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "ТОМАК" до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "ТОМАК" (далі - ПАТ "ТОМАК") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Головного управління Міндоходів (далі - ДПІ у Подільському районі), з врахуванням заяви від 24.10.2014 р. про уточнення позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.08.2014 р. №0005622203, в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 63790,18 грн. та штрафних санкцій - 31895,09 грн., та від 06.08.2014 р. №0005632203, в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 64262,16 грн. та штрафних санкцій - 32131,08 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 листопада 2014 року позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі від 06.08.2014 р. №0005622203, в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 2741,13 грн. В іншій частині позову відмовлено.

На вказану постанову ПАТ "ТОМАК" та ДПІ у Подільському районі подали апеляційні скарги, в якій позивач просить її скасувати в частині відмови в задоволенні позову та в цій частині ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, а відповідач - скасувати в частині задоволення позову та в цій частині ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ "ТОМАК" підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ДПІ у Подільському районі не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у Подільському районі проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ "Томак" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2013 р., за результатами якої складено акт первірки від 29.04.2014 р. №1751/26-56-22-03-09/14307305.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п.п. 14.1.27, 14.1.36, 14.1.257 п. 14.1. ст.14, п. п. 135.5.4., 135.5.5. п. 135.5 ст.135, п. 137.1 гг. 137, п. 138.2 ст. 138, п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.5, 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого ПАТ "Томак" занижено податок на прибуток на загальну суму 748 618,00 грн.;

- пп.14.1.181. п.14.1 ст.14, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено податок на додану вартість в загальній сумі 725 466,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення рішення від 20.05.2014 р.:

- №0003772203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 088 199,00 грн. (за основним платежем - 725 466,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 362 733,00 грн.);

- №0003782203, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 1 122 927,00 грн. (за основним платежем - 748 618 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 374 309,00 грн.).

Заперечуючи законність вищевказаних податкових повідомлень-рішень позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 131 цього Кодексу, об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 198 Податкового кодексу України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.6 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, за перевіряємий період позивач мав фінансового-господарські відносини з ТОВ «Екодит» на підставі укладеного договору про надання послуг №2904 від 29.04.2013 p., за умовами якого ТОВ «Екодит» надавало позивачу послуги з пошуку орендарів нерухомого майна, належного ПАТ «Томак».

На підтвердження реальності виконання вищевказаного правочину позивачем надані належним чином оформлені первинні бухгалтерські документи: податкові накладні: №436 від 31.05.2013 р., №396 від 29.11.2013 р., №395 від 28.11.2013 р., №1257 від 31.10.2013 р., №956 від 30.09.2013 р., №944 від 31.08.2013 р., №711 від 30.07.2013 р., №647 від 30.06.2013 р. та Акти виконаних робіт: №Е-00000436 від 31.05.2013 р., №Е-00000396 від 29.11.2013 р., №Е-00000395 від 28.11.2013 р., №Е-00001257 від 31.10.2013 р., №Е-00000956 від 30.09.2013 р., №Е-00000944 від 31.08.2013 р., №Е-00000711 від 30.07.2013 р., № Е-00000001 від 30.06.2013 р.

Крім того, позивачем було надано звіт про виконання робіт договору №2904 від 29.04.2013 р. до акту №Е-00000436 від 31.05.2013 р., звіт про виконання робіт договору №2904 від 29.04.2013 р. до акту №Е-00000001 від 30.06.2013 р., звіт про виконання робіт договору №2904 від 29.04.2013 р. до акту №Е-00000711 від 30.07.2013 р., звіт про виконання робіт договору №2904 від 29.04.2013 р. до акту №Е-00000944 від 31.08.2013 р., звіт про виконання робіт договору №2904 від 29.04.2013 р. до акту №Е-00000956 від 30.09.2013 р., звіт про виконання робіт договору №2904 від 29.04.2013 р. до акту №Е-00001257 від 31.10.2013 р., звіт про виконання робіт договору №2904 від 29.04.2013 р. до акту №Е-00000395 від 28.11.2013 р., звіт про виконання робіт договору №2904 від 29.04.2013 р. до акту №Е-00000396 від 29.11.2013 р.

Що стосується висновку суду першої інстанції про неправомірність включення позивачем суми 64262,16 грн. до податкового кредиту через відсутність договору від 29.04.2013 р. №2904, податкових накладних: №436 від 31.05.2013 р., №956 від 30.09.2013 р., №944 від 31.08.2013 р., банківських виписок та доказів укладання в подальшому договорів оренди з орендаря відповідно до звітів, які містяться в матеріалах справи, колегія суддів зауважує на тому, що копії зазначених документів в повному обсязі містяться в Томі 2 даної справи.

При цьому, у висновках акту перевірки відповідачем не заперечується наявність актів виконаних робіт з надання послуг контрагента позивача - ТОВ «Екодит» та податкових накладних.

Крім того, про наявність зазначених документів свідчить також перелік додатків за вих .№30/197 від 25.07.2014р до скарги ПАТ «ТОМАК», де отримання підтверджено штампом Головного управління Міндоходів у м. Києві (отримано - 28.07.2014р) та вих.№30/213 від 30.07.2014 р., де містяться дані про наявність договору від 29.04.2013 р. №2904.

В свою чергу, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та зазначеним контрагентом.

Відповідно до пп. 135.5.4 Податкового кодексу України, при обчисленні об'єкта оподаткування до інших доходів включаються, зокрема, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку на прибуток у звітному податковому періоді, крім випадків, коли операції з надання (отримання) безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи. До складу безповоротної фінансової допомоги, зокрема, включається сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Нацбанку, розрахованої за кожний день фактичного використання такої допомоги (пп. 14.1.257 ПКУ).

Отже, у випадку, коли позивач - платник податку на прибуток не повернув суму отриманої поворотної фінансової допомоги на кінець звітного кварталу він має розрахувати та включити суму умовно нарахованих процентів до доходів звітного періоду, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування (даний факт сторонами не оспорюється).

Таким чином, розмір несвоєчасно сплаченого податкового зобов'язання з податку на прибуток має розраховуватися як різниця між заявленим розміром позивача, визначеного у додатку ІД до рядка 03 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік та вірно визначеної суми зобов'язання з податку на прибуток у вигляді умовних відсотків, а не з усієї суми, розрахованої відповідачем.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що при розрахунку розміру умовних відсотків за формулою: Умовні відсотки = неповернута сума х 7,5 (облікова ставка Національного банку України з березня 2012 року)/100 х період фактичного користування грошима)/ кількість днів у році, відповідач мав би зважити на те, що 2012 рік був високосний, а тому кількість днів у році - 366, а не 365, що мало би вплинути на суму умовних відсотків в бік зменшення.

Отже, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову частково, а тому апеляційну скаргу ДПІ у Подільському районі необхідно залишити без задоволення, а апеляційну скаргу ПАТ "ТОМАК" - задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 листопада 2014 року в частині відмови в задоволенні позову - скасувати та в цій частині ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, оскільки постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права та з неповним з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 202, 205, 207 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Головного управління Міндоходів залишити без задоволення, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ТОМАК" - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 листопада 2014 року в частині відмови в задоволенні позову - скасувати та в цій частині ухвалити нову постанову, якою позов Публічного акціонерного товариства "ТОМАК" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Головного управління Міндоходів від 06.08.2014 р. №0005622203 про нарахування зобов'язання з податку на прибуток у сумі 63998,29 грн., штрафні санкції - 31999,14 грн., в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 61049,05 грн. та штрафних санкцій - 30524,52 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Головного управління Міндоходів від 06.08.2014 р. №0005632203 про нарахування зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 68085,22 грн., штрафні санкції - 34042,61 грн., в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 64262,16 грн., та штрафних санкцій - 32131,08 грн.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 листопада 2014 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

Повний тест постанови складено 27.01.2015 року.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Горбань Н.І.