Ухвала суду № 42494689, 27.01.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5669/14 Головуючий у 1-й інстанції:Панченко Н.Д.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бужак Н. П.

Суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.

За участю секретаря Савін І.В

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Київської митниці Міндоходів на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» до Київської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 01.04.2014 року №125120105/2014/000044/1, від 08.04.2014 року №125120105/2014/000048/2, від 15.04.2014 року №125120105/2014/000054/2 та від 22.04.2014 року №125120105/2014/000059/1.

Відповідно до постанови Київського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Київська митниця Міндоходів подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з'явилися в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 15.08.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кас Хаус» (Республіка Вірменія) (продавець) та ТОВ «Фоззі-Фуд» (покупець) укладено контракт № 420, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує продукцію (раки живі прісноводні) в асортименті, кількості та за цінами у відповідності з інвойсами.

Ціни на товар встановлюються в інвойсах на кожну партію товару. Ціна включає в себе вартість продукту, тари, термоусадочної упаковки, маркування, завантаження, витрати по митному оформленню вантажу в країні продавця та витрати по доставці товару (пункт 2.1 контракту з урахуванням змін).

Вартість товару може змінюватись за домовленістю сторін у зв'язку із сезонністю поставок, що може бути підтверджено будь-яким із перелічених документів, в яких вказані ціни на конкретну партію товару: інвойс, специфікація на товар, листом продавця, додатковою угодою. У зв'язку із збільшенням виробництва вартість раків розміром 30-50 грамів складає 6,05 USD, 70-90 грамів - 13,65 USD (пункт 1 додаткової угоди від 07.11.2013 №4 до контракту від 15.08.2012 №420).

Валютою контракту є USD та загальна вартість контракту складає 800000,00 USD (пункти 2.2, 2.3 контракту).

Ціни по контракту та умови поставки розуміються на умовах СРТ Бориспіль, Україна, відповідно Incoterms 2010. Місце відвантаження товару - аеропорт Єреван Вірменія (пункт 3.1 контракту з урахуванням змін).

Відповідно до пункту 7.1 контракту з урахуванням змін, внесених до вказаного пункту контракту додатковою угодою від 26.03.2014 №5, продавець зобов'язаний надати покупцю наступні документи: інвойс, пакувальний лист, сертифікат якості, сертифікат походження, ветеринарний сертифікат та авіанакладну.

01 квітня 2014 року, 08 квітня 2014 року, 15 квітня 2014 року та 22 квітня 2014 року позивачем пред'явлено до митного оформлення на Київській митниці чотири партії товару: раки живі прісноводні, виробник «Кас Хаус» (Республіка Вірменія), код країни походження АМ, код товару 03062910, без харчових добавок, приправ та інших інгредієнтів, без складових сумішей, без теплової та кулінарної обробки, без консервантів, без індивідуальної упаковки, розмірні ряди 30-50 грамів та 70-90 грамів.

З метою проведення митного оформлення товару, позивачем до Київської митниці були подані митні декларації від 01.04.2014 року №125120105/2014/306823, від 08.04.2014 року №125120105/2014/307357, від 15.04.2014 року №125120105/2014/307839 та від 22.04.2014 року №125120105/2014/308318 із застосуванням основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну - за ціною договору (контракту), за загальною вартістю одиниці товару для обох розмірних рядів 6,2316 USD, 6,5904 USD, 6,5890 USD та 7,5742 USD, відповідно.

На підтвердження заявленої митної вартості товару і обраного методу її визначення, позивачем разом із кожною вказаною митною декларацією були подані аналогічні пакети документів, а саме: картку обліку ТОВ «Фоззі-Фуд»; контракт №420 від 15.08.2012 року; додаткові угоди №4 від 07.11.2013 року та №5 від 26.03.2014 року до контракту №420 від 15.08.2012 року; інвойс; пакувальний лист; авіаційну вантажну накладну (Air Waybill); документ, що підтверджує вартість страхування; декларацію виробника; сертифікат відповідності; ветеринарні свідоцтва форми Ф-1, Ф-2; підтвердження законності вилучення водних біоресурсів із середовища їх існування; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного та екологічного контролю товару; міжнародний ветеринарний сертифікат; сертифікат про походження товару форми СТ-1; дозвіл на ввезення в Україну об'єктів ветеринарно-санітарного контролю; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів посадовою особою Київської митниці було запропоновано декларанту подати додаткові документи на підтвердження митної вартості товару та обраного методу її визначення, а саме, банківські платіжні документи з ідентифікаційними ознаками ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

На виконання вказаних вимог митного органу позивачем були надані: видаткова накладна від 27.12.2013 року №SAP R0160108ZY/2978324; прайс-лист виробника товару від 26.03.2014 року; комерційну пропозицію виробника товару від 26.03.2014 року; митні декларації країни відправника від 30.03.2014 року №С4118, від 05.04.2014 року №С4483, від 13.04.2014 року №С4858, від 20.04.2014 року №С5256; висновок незалежної експертної організації від 24.03.2014 року №Ц-115; платіжне доручення в іноземній валюті від 20.03.2014 року №14124 та рахунки-фактури від 20.02.2014 року №53, від 27.02.2014 року №54.

За результатами розгляду поданих позивачем документів, Київською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 01.04.2014 року №125120105/2014/000044/1, від 08.04.2014 року №125120105/2014/000048/2, від 15.04.2014 року №125120105/2014/000054/2 та від 22.04.2014 року №125120105/2014/000059/1, згідно з якими вартість задекларованого товару митний орган визначив із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості товарів (за ціною договору щодо ідентичних товарів), які ввозяться в Україну у розмірі 8,96 USD, 9,41 USD, 9,41 USD та 10,88 USD за одиницю, відповідно.

Також, Київською митницею складено картки відмови у прийняті митної декларації, оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №125120105/2014/00119, №125120105/2014/00133, №125120105/2014/00146 та №125120105/2014/00156.

Проте, ТОВ «Фоззі-Фуд» на підставі частини сьомої статті 55 Митного кодексу України, здійснив заходи щодо випуску товару у вільний обіг під фінансову гарантію заявленого до митного оформлення за митними деклараціями від 01.04.2014 №125120105/2014/306898, від 08.04.2014 №125120105/2014/307394, від 15.04.2014 №125120105/2014/307869 та від 22.04.2014 №125120105/2014/308375, шляхом подання нових митних декларацій.

Відповідно до вимог частини восьмої статті 55 Митного кодексу України, протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Позивачем на виконання приписів Митного кодексу України Київській митниці Міндоходів разом із відповідною заявою № УРБ 10/14-3000 від 26.06.2014 року надано додатково витяги з сайту в мережі Інтернет Національної статистичної служби Республіки Вірменія за 2013 та 2014 роки; лист ТОВ «Кас Хаус» від 29.05.2014 року; лист експерта від 13.05.2014 року №193/01.05; інвойс від 20.03.2014 року №56; видаткову накладну від 24.04.2014 року №SAP R01601U6WT/3268379; платіжні доручення від 24.04.2014 року №14485 про оплату товарів по інвойсам №57, №58, від 07.05.2014 року про оплату товарів по інвойсу №59, від 13.05.2014 року про оплату товарів по інвойсу №60; виписки по банківському рахунку позивача; виписки з бухгалтерської документації.

07.07.2014 року рішенням Київської митниці №06-1-47/2/16.5-5301 надані позивачем додаткові документи були взяті до уваги, проте не стали підставою для підтвердження заявленої митної вартості товару, оскільки містили неповні відомості (у наданих документах містяться розбіжності), а саме: у видатковій накладній від 24.04.2014 року №SAP R01601U6WT/3268379 відсутній розмірний ряд товару (раки живі), що не дає можливості ідентифікувати його з товаром що оцінюється; висновок незалежної експертної організації від 24.03.2014 року №Ц-115 підготовлений не на партії товарів, що оцінюються; умови поставки, що зазначені у висновку (СІР Бориспіль) не відповідають умовам поставки товару, що оцінюється (СРТ Бориспіль); під час підготовки висновку були використані додаткові угоди №1 від 01.04.2013 року та №2 від 10.04.2013 року до контракту №420 від 15.08.2012 року, які не надавались під час розмитнення оцінюваного товару, що не дає можливості ідентифікувати товар, вартість якого визначав експерт з товаром що оцінюється; строк дії прайс-листа виробника з 26.03.2014 року по 26.08.2014 року містить вартість товару (раки живі) на умовах поставки СРТ Бориспіль набагато нижчу ніж містив прайс-лист термін дії до 01.04.2014 року даного виробника на той же товар, митне оформлення якого здійснювалося раніше на умовах поставки EXW-Єреван.

Колегія судів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Згідно із частиною 8 статті 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості про митну вартість товарів та метод її визначення.

Відповідно до частини 2 статті 264 Митного кодексу України митна декларація та інші документи подаються до органу доходів і зборів в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати органу доходів і зборів оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положень статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур"" від 15 лютого 2011 року, якими запроваджено стандартні правила, а саме на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.

В силу частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Зі змісту рішень контролюючого органу про коригування митної вартості товарів від 01.04.2014 року №125120105/2014/000044/1, від 08.04.2014 року №125120105/2014/000048/2, від 15.04.2014 року №125120105/2014/000054/2 та від 22.04.2014 року №125120105/2014/000059/1 вбачається, що митна вартість не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, оскільки позивачем не подано додаткові документи для підтвердження митної вартості та у зв'язку із невиконанням вимог статті 53 Митного кодексу України.

Проте, вищевказаним положенням чітко встановлено, що контролюючий орган витребовує у декларанта додаткові документи у разі якщо документи, зазначені у частині 2 статті 53 Митного кодексу України містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За нормами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Так, контроль правильності визначення митної вартості товарів включає в себе контроль правильності обрання декларантом методу визначення митної вартості товарів.

Згідно частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ «Фоззі-Фуд» надані на підтвердження заявленої митної вартості товару документи, передбачені ст. 53 МКУ, не містили жодних розбіжностей та в повній мірі підтверджували заявлену вартість товару.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10 грудня 2014 року у справі № К/800/23098/14.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160,197,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Київської митниці Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 28 січня 2015 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.