Ухвала суду № 42494423, 03.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

03 квітня 2014 року

справа № 1170/2а-687/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року

у адміністративній справі № 1170/2а-687/12 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Формула Петрол» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а :

ТОВ «Формула Петрол» (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.02.2012р. №0000362330, яким позивачеві збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 522965 грн., в т.ч. 348643 грн. за основним платежем та 174322 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року позов ТОВ «Формула Петрол» задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 22.02.01.2012р. №0000362330, яким позивачу визначено грошове зобов'язання за платежем податку на додану вартість в сумі 522965 грн., у тому числі 348643 грн. за основним платежем та 174322 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а позивачеві присуджено з державного бюджету судові витрати в розмірі 2146,00 грн.

Зазначена постанова суду першої інстанції оскаржена відповідачем по справі з підстав порушення норм процесуального та матеріального права, у зв’язку з чим просить апеляційну скаргу задовольнити, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду по справі № 1170/2а-687/12 від 12.04.2012 року скасувати, прийнявши нове рішення про відмову у задоволені вимог позивача.

Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що TOB «Формула - Петрол» на порушення п. 1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV, п.п.198.2 пп.198.3 пп.198.6 ст.198, Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-IV було завищено суму податкового кредиту за вересень 2011 року на суму 348643,31грн. Необхідність збільшення позивачу грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість відповідач мотивує тим, що податковий кредит позивачем було сформовано на підставі податкових накладних виписаних ТОВ «ПТК «Донбас», який здійснював нікчемні правочини, у зв'язку з чим усі договори поставок товарів з позивачем є нікчемними та недійсними в силу закону, і відповідно не створюють інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Обговоривши доводи апеляційної скарги відповідача з урахуванням наявних в матеріалах справи письмових доказів, та перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції фактичних обставин по справі, повноту їх встановлення, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги податкового органу, виходячи з нижченаведеного

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що спірним у цій справі питанням є правильність формування позивачем податкового кредиту на підставі податкових накладних виписаних TOB «ПТК «Донбас», яким господарські операції були проведені на підставі нікчемного нікчемних правочинів, та висновки відповідача по справі щодо необхідності збільшення грошового зобов'язання позивачу за платежем податок на додану вартість.

При вирішення спору у цій справі по суті, судом першої інстанції встановлено, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення №0000362330 від 22.02.2012 р. було винесено на підставі акта перевірки, складеного відповідачем за результатом проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «ПТК «Донбас» за період з 01.09.2011р. по 30.09.2011р., за висновками якого встановлено заниження позивачем податку на додану вартість за період з 01.09.2011р. по 30.09.2011р. всього в розмірі 348643 грн. в т.ч. за вересень 2011 р. в сумі 348643 грн., що є порушенням п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України

Твердження відповідача про необхідність визначення позивачеві грошового зобов'язання з ПДВ ґрунтуються на тому, що протягом перевіреного періоду позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «ПТК «Донбас», під час перевірки якого виявилась неможливість проведення зустрічної перевірки щодо його господарських відносин та документального підтвердження господарських відносин із платником податків та зборів ТОВ «Легал Світ», що зафіксовано в складеному посадовими особами ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова акті від 15.12.2011р. №1244/23-212/36456448 (а.с.138-143), і тим самим за твердженням відповідача, встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій між ТОВ «ПТК «Донбас» та ТОВ «Легал Світ» за вересень 2011 р., а у ТОВ «ПТК «Донбас» був відсутній кваліфікований персонал, відсутні основні засоби, у т.ч. транспорті засоби, відсутні приміщення для зберігання товару, а платник не знаходився за місцезнаходженням, що свідчить про те, що усі операцій купівлі-продажу ТОВ «ПТК «Донбас» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже мають ознаки нікчемності та є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача», в даному випадку позивача.

Задовольняючи вимоги позивача, суд першої інстанції узяв до уваги фактичні обставини укладення між позивачем (покупець) та ТОВ «ПТК «Донбас» (продавець) договору поставки нафтопродуктів №15-2/08-11 від 15.08.2011р. (а.с.19,20), а також оформлені на виконання умов вказаного договору первинні документи, зокрема: видаткові накладні (а.с.21-26) за якими ТОВ «ПТК «Донбас» передано позивачеві дизельне паливо в кількості 242847 літрів на загальну суму з ПДВ 2091859,95 грн.; виписані ТОВ «ПТК «Донбас» позивачеві податкові накладні №1 від 01.09.2011р., №60 від 20.09.2011р., №79 від 23.09.2011р., №85 від 26.09.2011р., №87 від 26.09.2011р., №94 від 27.09.2011р. (а.с.86-102) на підставі яких позивачем до складу податкового кредиту вересень 2011 року включено 348643,31 грн. податку на додану вартість сплаченого у складі вартості дизельного пального; банківські виписки та платіжні доручення (а.с.60-72, 86-102), якими підтверджено здійснення оплату вартості поставленого дизельного пального в безготівкову порядку; товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (а.с.33-44) та подорожні листи вантажного автомобіля (а.с.45-56), якими підтверджено транспортування товару від продавця до покупця за рахунок позивача; акт здачі-прийняття робіт від 30.09.2011р. (а.с.122), яким підтверджується факт надання транспортних послуг; договір оренди автомобіля від 01.01.2011р. (а.с.124), що підтверджує використання перевізником дизельного пального орендованих транспортних засобів; свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів (а.с.125-128) та ліцензію на внутрішні перевезення небезпечних вантажів вантажним автомобілями, причепами та напівпричепами (а.с.129); договір оренди ємностей від 10.12.2010р. (а.с.145), яким підтверджено фактичну можливості зберігати паливно-мастильні матеріали; і інші первинні документи, які підтверджують подальше спрямування (реалізацію), в т.ч. і дизельного пального отриманого від ТОВ «ПТК «Донбас», кінцевим споживачам (а.с.146-182).

З урахуванням наведених в попередньому абзаці письмових доказів, суд першої інстанції визнав формальними висновки акту перевірки відповідача про безтоварність операцій між позивачем та ТОВ «ПТК «Донбас», оскільки в ході перевірки первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій позивачем з ТОВ «ПТК «Донбас» відповідачем використовувались, але юридична оцінка їм не надавалась, а за основу був взятий лише акт складений посадовими особами ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова. (а.с.12), як на доказ нікчемності угод між позивачем та ТОВ «ПТК «Донбас», хоча вказаний акт носить суто формальний характер, суперечать фактичним обставин справи та містить суперечливі висновки.

Підсумовуючи встановлені під час розгляду факти та наявність у позивача належним чином складених податкових накладних, суд першої інстанції спираючись на положення п.198.2 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), дійшов обґрунтованого висновку, що ТОВ «Формула Петрол» мав право віднести до складу податкового кредиту суму ПДВ сплачену у складі вартості товару придбаного у ТОВ «ПТК «Донбас» в вересні 2011р.

Судова колегія повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки фактичною підставою для зменшення позивачеві від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2011 р. стали лише висновки відповідача про вчинення позивачем з ТОВ «ПТК «Донбас» правочинів, які думку відповідача не спрямовані на реальне настання правових наслідків, і відповідно є нікчемними. Проте, органи податкової служби не наділені, оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, тому висновки відповідача в частині визнання правочинів нікчемними не відповідають вимогам чинного законодавства, вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень відповідача, та не доведені в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень, тому не можуть бути беззаперечним доказом нікчемності господарських операцій позивача з його контрагентом.

Погоджуючись з висновками суду першої інстанції у цій справі, судова колегія зазначає, що вирішення спорів, пов'язаних із правомірністю формування платниками податку валових витрат та податкового кредиту потребує встановлення всіх обставин, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суми податкового кредиту та валових витрат підприємства, а порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податку, і винятком з наведеного правила буде лише встановлення відсутності реального вчинення господарської операції або відсутності зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платників податку. Тобто, тільки при цій умові є можливість нарахування податкових зобов'язань платнику податку, а при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

У даній справі відповідач не довів порушення позивачем податкового законодавства, та не переконав суд в тому, що позивач повинен нести відповідальність за дії свого контрагента при відсутності будь-якої його вини.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду першої інстанції судовою колегіє не встановлено, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду – без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, судова колегія –

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби – залишити без задоволення

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов