Ухвала суду № 42494375, 14.01.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 січня 2015 рокусправа № 808/1861/14 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання:Лащенко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Запорізької митниці Міндоходівна постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року у справі №808/1861/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» до про Запорізької митниці Міндоходів визнання протиправними та скасування карток відмови і рішень про визначення митної вартості, - ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» (далі по тексту - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Запорізької митниці Міндоходів (далі по тексту - відповідач), в якому, з урахуванням часткової відмови від позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості за шостим методом № 112030000/2013/000617/2 від 16.09.2013 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 112030000/2013/00662 від 16.09.2013 за ВМД № 112030000/2013/020204;

- рішення про коригування митної вартості за шостим методом № 112030000/2013/000618/2 від 16.09.2013 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 112030000/2013/00663 від 16.09.2013 за ВМД № 112030000/2013/020205.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 березня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі №808/1861/14.

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що ним були подані всі необхідні документи для визначення митної вартості за першим методом.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року у справі №808/1861/14 адміністративний позов задоволено. (суддя - Нечипуренко О.М.)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що позивачем для оформлення товару за методом №1 надано передбачені чинним законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано шостий (резервний) метод визначення митної вартості товару.

Відповідач - Запорізька митниця Міндоходів, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року у справі №808/1861/14 та відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційних вимог відповідач зазначив, що на час виконання митних формальностей в органі доходів і зборів була наявна інформація про вартісні показники товару вищі, ніж заявлені, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

09 вересня 2014 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх.№ 45706/14 надійшли заперечення позивача на апеляційну скаргу, в яких він, посилаючись на безпідставність невизнання відповідачем заявленої декларантом митної вартості ввезеного товару, просить залишити без змін постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року у справі №808/1861/14.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року у справі №808/1861/14 та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити без змін постанову суду першої інстанції.

У судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін по справі, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, 16 січня 2013 року між позивачем (Покупець) та ТОВ «Чистый город ВМС» (Продавець) було укладено контракт №12130056, за яким продавець зобов'язався поставити позивачу лом і відходи нержавіючих марок сталі групи Б 26 на умовах БАР у відповідності до Інкотермс 2010.

Для проведення митного оформлення поставленого товару на виконання умов договору №12130056 від 16 січня 2013 року, позивачем 16.09.2013 року до митного органу була подана вантажна митна декларація №112030000/2013/020204, яку прийнято митним органом і при поданні якої були задекларовані наступні документи:

- зовнішньоекономічний договір № 12130056 від 16.01.2013,

- додаткова угода №1 від 02.09.2013,

- специфікація № 1 від 28.08.2013,

- рахунок - фактура (інвойс) № 3 від 11.09.2013,

- пакувальний лист № 3 від 11.09.2013;

- сертифікат якості № 3 від 11.09.2013;

- сертифікат про походження товару № 1501815 від 11.09.2013;

- копія СМК № 616688 від 11.09.2013;

- висновок Міністерства екології та природних ресурсів України № 863/07/5-7 від 18.03.2013.

Також, для проведення митного оформлення поставленого товару на виконання умов договору №12130056 від 16 січня 2013 року, позивачем 16.09.2013 року до митного органу була подана вантажна митна декларація №112030000/2013/020205, яку прийнято митним органом і при поданні якої були задекларовані наступні документи:

- зовнішньоекономічний договір № 12130056 від 16.01.2013, додаткова угода №1 від 02.09.2013,

- специфікація № 1 від 28.08.2013,

- рахунок - фактура (інвойс) № 4 від 12.09.2013,

- пакувальний лист № 4 від 12.09.2013;

- сертифікат якості № 4 від 12.09.2013;

- сертифікат про походження товару № 1501817 від 12.09.2013;

- копія СМК № 0514221 від 12.09.2013;

- висновок Міністерства екології та природних ресурсів України № 863/07/5-7 від 18.03.2013.

Позивачем митна вартість товару була визначена за ціною договору (контракту) за методом №1, що вбачається із відповідних декларацій.

Під час здійснення митного контролю відповідачем було встановлено, що документи які надані до митного оформлення не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості товару, відсутні документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості товару; документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності:

- в контракті від 16.01.2013 № 12130056 не вказані реквізити продавця, тому неможливо співставити які самі дані щодо продавця змінюються додатковим узгодженням №1 від 02.09.2013, крім того у вказаних документах та додатку №1 специфікації №1 до контракту купівлі-продажу від 16.01.2013 № 12130056 не вказано дані про уповноважену особу, які підписали вказані документи, що не дає змогу їх однозначної ідентифікації;

- під час співставлення даних, що містяться в експортній МД суміжної сторони (РФ) від 12.09.2013 МД№ 10311130/120913/0000771 були встановлені розбіжності щодо якісних характеристик хімічного складу товару вказаних у поданій МД та товаросупровідних документах, так розбіжності щодо вмісту % Мі складають 1 % що враховуючи п.2 додатку №1 специфікації №1 до контракту купівлі-продажу від 16.01.13р. № 12130056 впливають на ціноутворення товару.

З огляду на встановлені розбіжності, для підтвердження митної вартості відповідачем були затребувані наступні документи:

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

16 вересня 2013 року декларантом була надана відповідь на запит митного органу стосовно витребування додаткових документів, відповідно до якої декларант повідомив, що в контракті № 12130056 від 16.01.2013 вказано реквізити Продавця (п.12 контракту), більш того в додатковій угоді № 1 також вказано реквізити Продавця, які змінюються з посиланням на номер контракту; додаток 1 специфікації № 2, на який посилається митниця не існує. Також додатково декларант повідомив митний орган про те, що ПАТ «Дніпроспецсталь» надані всі наявні на момент декларування документи, інші документи надаватися не будуть.

16.09.2013 року митним органом прийняті рішення №112030000/2013/000617/2, №112030000/2013/000618/2 про коригування митної вартості товару за шостим методом та картки відмови у митному оформленні товару №112030000/2013/00662, №112030000/2013/00663 за поданими ВМД.

Вказані рішення суб'єкта владних повноважень обґрунтовані, зокрема, тим, що заявлена декларантом митна вартість не може бути визнана, оскільки надані документи містять розбіжності, декларант відмовився від надання в повному обсязі додаткових документів, що підтверджують митну вартість.

Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно із ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України до переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз наведених статей свідчить, що обов'язок доведення митної ціни товару покладений на позивача. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Водночас, митниця може витребувати, а декларант зобов'язаний надати лише ті документи, які здатні усунути такі сумніви. При цьому законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнiвiв у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбiжностi, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхiднiсть перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовiрностi наданої iнформацiї, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

З матеріалів справи вбачається, що митним органом не доведено правомірності рішень, прийнятих у зв'язку з невиконанням позивачем вимог щодо витребування додаткових документів, оскільки відповідач не надав докази того, що саме додатково витребувані документи є такими, що у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару.

Отже, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Крім того, розбіжності в документах, на які вказує митний орган, не є свідченням неправильності визначення позивачем числового значення заявленого до митного оформлення товару. Також відповідачем не зазначено яким чином ці розбіжності впливають на правильність визначення митної вартості заявленого до митного оформлення товару.

Виходячи з викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позивачем для оформлення товару за методом №1 надано передбачені чинним законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано шостий (резервний) метод визначення митної вартості товару. Оскаржувані рішення суб'єкта владних повноважень є необґрунтованими та протиправними.

З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 19 травня 2014 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року у справі №808/1861/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 19 січня 2015 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна