Постанова № 42494104, 28.01.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2015 р. Справа № 920/1446/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Россолов В.В., суддя Тихий П.В.,

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.,

за участю представників:

позивача - Дудник Н.В. - дов. № 8 від 05.01.2015р.,

третьої особи - не з'явився,

відповідача - Казак М.В. - дов. б/н від 20.09.2014р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №4241С/1-9) на рішення господарського суду Сумської області від 29.10.2014 р. у справі № 920/1446/14,

за позовом Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради, м. Суми,

до Спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Турбокомпрессормаш", м. Суми,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Сумбуд", м. Суми,

про спонукання до укладення договору, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 29.10.2014 р. (суддя Зражевський Ю.О.) позовні вимоги задоволено. Вирішено вважати укладеним договір між КП "Міськводоканал" СМР та СП ТОВ "Турбокомпрессормаш" в редакції, зазначеній у позовній заяві. Стягнуто з СП ТОВ "Турбокомпрессормаш" на користь КП "Міськводоканал" СМР 1218,00 грн. судового збору.

Відповідач, СП ТОВ "Турбокомпрессормаш", з рішенням суду першої інстанції не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 29.10.2014р. та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства.

Позивач, КП "Міськводоканал" Сумської міської ради, у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду Сумської області від 29.10.2014 р. - залишити без змін. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у чіткій відповідності з нормами чинного законодавства.

Третя особа, ПАТ "Сумбуд", відзиву на апеляційну скаргу не надала, в судове засідання не з'явилася та про причини неявки Харківський апеляційний господарський суд не сповістила, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 12.12.2014р., яке міститься в матеріалах справи (а.с. 13 том ІІ).

Враховуючи те, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника третьої особи за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача та у відзиві на неї доводи позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до листа від 16.04.2008 р. № 17, довідки від 26.07.2005 р., листа від 20.05.2009 р. № 158/02-2, листа від 12.07.2010 р. № 2/02-2, наданих ПАТ "Сумбуд", СП ТОВ "Турбокопрессормаш" було передано в оренду, експлуатацію та обслуговування гуртожиток за адресою: м. Суми, вул. Рибалко, 2. Згідно листа від 20.05.2009р. № 158/02-2 за отримані і надані комунальні послуги ТОВ "Турбокомпресормаш" розраховується самостійно.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради № 322 від 20.05.2011 р. "Про визначення виробників та виконавців послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в місті Суми" виконавцем та виробником послуг з постачання холодної води і водовідведення є КП "Міськводоканал" Сумської міської ради.

Відповідно до п. 2.1. "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 27.08.2008р. № 190, договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюється виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги".

Пунктами 1, 2 статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

У відповідності до пп. 1 п. 3 ст. 20 зазначеного Закону споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений на основі типового договору.

Як свідчать матеріали справи, між КП "Міськводоканал" Сумської міської ради та СП ТОВ "Турбокомпресормаш" був укладений договір на водопостачання та прийом стічних вод № 2819 від 25.02.2010 р., який втратив чинність 13.03.2014 р.

СП ТОВ "Турбокомпрессормаш" листом № 5 від 12.02.2014 р. звернулося до позивача з пропозицією направити примірник договору на водопостачання та водовідведення.

КП "Міськводоканал" Сумської міської ради листом від 04.03.2014 р. № 24/1825 повідомило СП ТОВ "Турбокомпрессормаш", що для укладення договору на водопостачання та водовідведення та надання примірника договору необхідно надати документи відповідно до п.п. 4.1. - 4.11. "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України" та п.п. 2.3.1. - 2.3.15, п.п. 6.1. - 6.2. "Правил приймання стічних вод в систему каналізації м. Суми", затверджених рішенням Сумської міської ради № 539 від 06.09.2011 р.

Супровідним листом від 15.05.2014 р. № 24/3251 КП "Міськводоканал" Сумської міської ради направило відповідачу два примірника договору на водопостачання та водовідведення з підприємствами, установами, організаціями № 2819 від 01.04.2014 р.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідач листом № 5 від 12.02.2014 запропонував позивачу пролонгувати раніше діючий договір, не направив ніякого протоколу розбіжностей, тобто фактично відмовився від укладення договору.

Крім того, 24.07.2014р. представниками КП "Міськводоканал" Сумської міської ради проведено обстеження центральної системи водопостачання та водовідведення в буд. 2 по вул. Рибалко та встановлено факт знаходження орендарів (суборендарів) та використання ними води, про що складено акт, який був складений та підписаний представниками обох сторін.

Задовольняючи позовні вимоги про укладення договору між КП "Міськводоканал" Сумської міської ради та СП ТОВ "Турбокомпресормаш" в редакції, зазначеній в позовній заяві, суд першої інстанції виходив з того, що договір відповідачем не підписано, відповідного протоколу розбіжностей не направлено, проект договору не містить умов, які б суперечили діючому законодавству.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів повністю погоджується з висновками господарського суду першої інстанції про задоволення вищевказаного позову, зважаючи на наступне.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, серед яких вказано й договори, визначено статтею 11 Цивільного кодексу України.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 Господарського кодексу України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Як вже було зазначено раніше, укладення договору на подачу води з комунального водопроводу є обов'язком споживача, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору, як то передбачено ст.ст. 19, 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та п. 2.1 "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України".

Частинами 4 та 5 статті 181 Господарського кодексу України встановлено, що за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Проте, судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідний договір відповідачем не підписаний, протокол розбіжностей для врегулювання не направлений.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судова колегія приймає до уваги те, що проект договору не містить умов, які б суперечили діючому законодавству.

Твердження відповідача в апеляційній скарзі про відсутність істотних умов в договорі стосовно порядку перерахунку та визначення точок розподілу є безпідставними.

Так, відповідно до п. 3.2.6., п 3.2.9. договору виробник зобов'язаний звільняти від плати за послуги у разі їх ненадання. Виконувати інші обов'язки відповідно до законодавства. Також, згідно з п. 4.13. договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, споживач зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення виробником розрахункового документу письмово повідомити про це виробника та у цей же термін направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова споживача оплатити розрахунковий документ виробника вважатиметься безпідставною.

Пунктом 1.1. договору передбачено, що виробник бере на себе зобов'язання забезпечувати споживача питною водою та приймати стічні води згідно межі розподілу. Пункт 7.1. договору встановлює, що межа розподілу водопроводу та каналізації визначається: а) згідно схем водопостачання та водовідведення доданих до договору; б) від внутрішніх водопровідно - каналізаційних мереж житлового будинку, які до місця підключення споживача, знаходяться на обслуговуванні житлово-експлуатаційної організації.

Крім того, посилання апелянта про те, що застосування різних тарифів тягне за собою невизначеність істотної умови договору, є неправомірними, оскільки постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 10.02.2012 р. № 100 та від 29.11.2013 р. № 249 встановлені тарифи комунальному підприємству "Міськводоканал" для різних категорій споживачів, які були зазначені у спірному договорі, а саме: для населення - вода з ПДВ - 2,66 грн. грн./м3; стічні води з ПДВ - 2,35 грн./м3, для інших споживачів - вода з ПДВ - 4,91 грн./м3; стічні води з ПДВ - 4,84 грн./м3 (в постановах зазначено без ПДВ - для інших споживачів (крім населення) 4,03 грн./м3, для потреб населення 1,96 грн./м3.

18.12.2014 р. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою № 827 встановила тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення КП "Міськводоканал" Сумської міської ради для всіх категорій споживачів, а саме: на централізоване водопостачання - 3,29 грн. за 1 куб. м. (без ПДВ); на централізоване водовідведення - 3,01 грн. за 1 куб. м. (без ПДВ).

Щодо посилань заявника апеляційної скарги про не визначення об'єму водопостачання та водовідведення і не визначення ліміту водоспоживання, судова колегія зазначає, що відповідно п. 3.4.10. договору СП ТОВ "Турбокомпресормаш" зобов'язаний надати КП "Міськводоканал" Сумської міської ради заяву-розрахунок об'ємів водоспоживання.

Крім того, відповідно до п. 3.4.1. договору СП ТОВ "Турбокомпресормаш" зобов'язаний: "Надати пакет документів, а саме: технічні умови на водопостачання та водовідведення; погоджена технічна документація на монтаж (перемонтаж) вузла обліку; проект внутрішніх водомереж; проект зовнішніх водомереж погоджений ПТВ; копію паспорту заводу виробника на лічильник води, з датою метрологічної повірки; заява про укладення договору, опитувальний лист-заява; паспорт водного господарства підприємства; розрахунок обсягу щомісячного водоспоживання та водовідведення для визначення договірної величини; а також надавати інші необхідні документи за вимогою Виробника.".

Також, п.п. 4.1. - 4.11. "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України" та п.п. 2.3.1.-2.3.15, п.п. 6.1.-6.2. "Правил приймання стічних вод в систему каналізації м. Суми", затверджених рішенням Сумської міської ради № 539 від 06.09.2011 р. містять ряд необхідних документів для укладення договору на водопостачання та водовідведення.

Судом першої інстанції правильно звернуто увагу на те, що такі вимоги щодо надання необхідних документів відповідач зобов'язаний виконати відповідно до умов договору та на підставі наданих документів, у відповідності до рішення виконавчого комітету СМР від 20.04.1999 р. № 172 "Про затвердження норм водоспоживання для споживачів м. Суми з міського водогону" та рішення виконавчого комітету СМР від 02.03.2010 р. № 112 "Про затвердження лімітів водопостачання підприємствам та організаціям міста" буде визначений об'єм водопостачання та водовідведення, а також ліміт водоспоживання.

Таким чином, ствердження апелянта про те, що документи, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, не передбачені ані умовами типового договору, ані жодним з нормативних актів, є помилковими.

Щодо правомірності п. 3.1.2. договору, то даний пункт також відповідає пп. 7 п. 19 "Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630, та "Правил надання послуг з водопостачання та водовідведення водоспоживачам м. Суми та приміських населених пунктів", затверджених рішенням Сумської міської ради від 11.12.2002 р. № 238 МР.

Окрім того, відповідно до п. 4 "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України" затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу України 27.06.2008р. № 190, одержання технічних умов є обов'язковим.

Судова колегія також бере до уваги те, що п. 3.5, З.6., 3.8. "Правил приймання стічних вод у систему каналізації м. Суми", затверджених рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.09.2011р. № 539, договір укладається при наявності технічних умов, що видаються абоненту водоканалом. Абонент не має права скидати стічні води у міську каналізаційну систему без договору на водопостачання і водовідведення. Для одержання ТУ на скид стічних вод абонент не менш, ніж за місяць до початку скиду стічних вод або закінчення терміну дії попереднього договору надає такі документи: лист-заявку на укладання договору із зазначенням пропонованих до приймання у каналізацію об'ємів стічних вод, графіка їх скиду та характеристику складу стічних вод за кожним з випусків; паспорт водного господарства; схему або Генплан об'єкта в масштабі 1:500 з внутрішньою мережею каналізації абонента, випусками до міської системи і вказаними контрольними колодязями; Індивідуальні норми водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції або послуг.

Відповідальність споживача зазначена у п. 5.1. договору передбачена "Правилами приймання стічних вод у систему каналізації м. Суми", затвердженими рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.09.2011р. № 539., та які відповідно до п. 1.4. поширюються на всі підприємства, установи і організації, юридичні та фізичні особи і є обов'язковими до виконання.

Враховуючи все вищенаведене та те, що факт не укладення договору на подачу води з комунального водопроводу свідчить про ухилення відповідача від його укладення всупереч чинному законодавству, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги про зобов'язання відповідача укласти договір на водопостачання та прийом стічних вод у редакції, викладеній в позовній заяві.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду повністю погоджується із висновками суду першої інстанції та вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що рішення господарського суду Сумської області від 29.10.2014 р. у справі № 920/1446/14 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Рішення господарського суду Сумської області від 29.10.2014 р. у справі № 920/1446/14 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 28.01.2015р.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Тихий П.В.