Постанова № 42494028, 21.01.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2015 р. Справа№ 910/24851/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Синиці О.Ф.

Ткаченка Б.О.

при секретарі: Волуйко Т.В.

Представники сторін:

позивача:не з'явився;

відповідача:Дороніна О.М., за довіреністю;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 29.11.2014

про повернення без розгляду зустрічну позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" про стягнення 50002,08 грн.

у справі № 910/24851/14 (суддя: Ващенко Т.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна"

до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

про стягнення 561 523,59 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.11.2014 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) зустрічну позовну заяву і додані до неї документи повернуто Публічному акціонерному товариству "Укртрансгаз" без розгляду.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 29.11.2014 у справі № 910/24851/14 скасувати та передати справу до господарського суду міста Києва для розгляду по суті.

Скарга мотивована тим, що господарським судом міста Києва порушено та неправильно застосовано норми процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 прийнято до розгляду справу № 910/24851/14. Розгляд апеляційної скарги призначений на 21.01.2015.

15.01.2015 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з тим, що 21.01.2015 в господарському суді міста Києва відбудеться розгляд справи № 910/26916/14.

Розглянувши подане 15.01.2015 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" про відкладення розгляду справи суд відзначає, що неможливість представника бути присутнім у судовому засіданні в зв'язку з його участю в розгляді іншої справи, не є підставою для відкладення розгляду справи в розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, у даному випадку, Товариствао з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" має можливість скористатись правилами ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України.

З метою не порушення та не обмеження скаржника у здійсненні прав, передбачених п. 1 ст. 6 § 1, ст. 8, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 N 475/97-ВР), колегія суддів вважає можливим, відповідно до ст. 75 ГПК України, здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна".

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника скаржника, колегія суддів встановила наступне.

Господарський суд міста Києва повернув позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" з посиланням на те, що підстави та предмет позову за первісним позовом та за зустрічним позовом є різними, первісні та зустрічні позовні вимоги ґрунтуються на різних правових підставах та не є взаємопов'язаними.

Проте, колегія суддів не погоджується з даним висновком з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 60 ГПК України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

З положень даної статті слідує, що зустрічний позов - це позов, що подається відповідачем позивачу для одночасного розгляду з первісним позовом та характеризується самостійністю матеріально-правової вимоги відповідача до позивача. Право подання зустрічного позову має не будь-який учасник процесу, а лише відповідач за первісним позовом; пред'являється він до первісного позивача. Зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов'язаних вимог.

Згідно абз.4 п.3.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (надалі - Постанова), під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відповідно абз.2 п.3.6. Постанови однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача.

До того ж, абз. 3, 4 п. 3.15. Постанови, ч.1 ст.60 ГПК України передбачено, що зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Обставини, які свідчать про взаємну пов'язаність зустрічного позову з первісним (зокрема, за підставами ЦИХ позовів та/або поданими доказами; у зв'язку з тим, що задоволення зустрічного позову виключатиме частково чи повністю задоволення первісного позову тощо), а так само докази, що підтверджують саме ці обставини, повинні зазначатися у зустрічній позовній заяві (пункт 5 частини другої статті 54 ГПК України).

При цьому, в розумінні положень ст.601 ЦК України, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому). Зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей. Правило про однорідні сть вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо). Допускаються випадки, так званого часткового зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. В такому випадку зобов'язання в частині, що залишилася, може припиняти ся будь-якими іншими способами. Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: бути зустрічними, бути однорідними, строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що скаржник звертав увагу місцевого господарського суду в зустрічній позовній заяві за вих. № 11783/6-006 від 26.11.2014р., що обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору, зокрема, задоволення зустрічного позову виключатиме повністю задоволення первісного позову.

При цьому, скаржник належно обґрунтував взаємну пов'язаність зустрічного та первісного позовів, що виражається в тотожних доказах (спірні правовідносини виникли при неналежному виконанні сторонами договору № 1207000779 від 20.07.2012р. про закупівлю товарів за державні кошти), підставах (порушення сторонами умов одного і того ж Договору №1207000779 від 20.07.2012р. та вимог чинного законодавства), зустрічних однорідних вимогах та можливість їх зарахування (стягнення штрафних санкцій - грошові вимоги, що виникли із спірних правовідносин сторін, тощо).

Таким чином, скаржник цілком правомірно використав своє право на подання зустрічної позовної заяви, вичерпно обґрунтував обставини та підстави, які свідчать про взаємну пов'язаність зустрічного та первісного позовів.

Окрім зазначеного, надав належні докази та розрахунки штрафних санкцій, докази відправлення копії зустрічної позовної заяви і доданих до неї документів відповідачеві, що підтверджується доданими до зустрічної позовної заяви описом вкладення цінного листа з відбитком печатки оператора поштового зв'язку і відповідним фіскальним чеком, тощо. Що свідчить про відповідність зустрічної позовної заяви положенням ст.ст. 54 та 57 ГПК України, а тому підлягала прийняттю до розгляду відповідно до ст. 61 ГПК України.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що зазначені місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі обставини не є підставою для повернення позовної заяви. Тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

Статтею 106 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвали про повернення позовної заяви без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Керуючись ст.ст. 63, 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 29.11.2014 у справі № 910/24851/14 скасувати.

3. Матеріали справи передати до господарського суду міста Києва для розгляду по суті.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді О.Ф. Синиця

Б.О. Ткаченко