Постанова № 42493903, 14.01.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2015 р. Справа№ 910/14137/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Синиці О.Ф.

За участю секретаря судового засідання Ворони В.В.

представників сторін:

від позивача - Куликов Ю.Ю., дов. № 03/2/8 від 28.11.2014 року;

від відповідача-1 - не з'явилися;

від відповідача-2 - Клименко Д.С., дов. б/н від 07.10.2014 року.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський

Акціонерний Банк»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 13.10.2014 року

у справі № 910/14137/14 (суддя Отрош І.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський

Акціонерний Банк»

до 1. Публічного акціонерного товариства «Будшляхмаш»;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Офіс Лайн»

про усунення перешкод у користуванні майном

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.10.2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2014 року по справі № 910/14137/14 скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до Публічного акціонерного товариства «Будшляхмаш», Товариства з обмеженою відповідальністю «Офіс Лайн» про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні майном.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2014 року по справі № 910/14137/14 апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 09.12.2014 року.

09.12.2014 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства «Будшляхмаш» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач-1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 року розгляд справи № 910/14137/14 відкладено на 14.01.2015 року.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.

Представник Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2014 року по справі № 910/14137/14 скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до Публічного акціонерного товариства «Будшляхмаш», Товариства з обмеженою відповідальністю «Офіс Лайн» про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні майном.

Представник Публічного акціонерного товариства «Будшляхмаш» у поясненнях, наданих у судовому засіданні 09.12.2014 року, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Офіс Лайн» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.02.2012 року, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2012 року у справі № 34/12, яка в свою чергу залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 04.09.2012 року у справі № 34/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (далі - ПАТ «ВіЕйБі Банк», позивач) до Публічного акціонерного товариства «Будшляхмаш» (далі - ПАТ «Будшляхмаш», відповідач-1) про звернення стягнення на майно, позовні вимоги ПАТ «ВіЕйБі Банк» задоволено повністю: звернуто стягнення на майно, що належить ПАТ «Будшляхмаш» шляхом надання права на продаж ПАТ «ВіЕйБі Банк» від свого імені нежитлового приміщення (заготівельно-зварювальний корпус № 3, механізований склад заготівок, колишній цех рулонів (літ. ХVІ(цифра)), загальною площею 12 363,50 кв.м.), що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, будь-якій особі-покупцеві за ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на момент укладання договору купівлі-продажу предмету іпотеки, з правом позивача звертатися до БТІ з метою проведення поточної технічної інвентаризації та отримання витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, для задоволення вимог ПАТ «ВіЕйБі Банк» за кредитним договором № 116 від 29.06.2008 року у сумі 56 099 249,41 грн., що складається з: заборгованості за кредитом - 44 162 320,50 грн.; строкової заборгованості за процентами - 1 046 762,43 грн.; пені за несвоєчасне погашення кредиту - 3 019 659,86 грн.; пені за несвоєчасну сплату процентів - 642 671,37 грн.; заборгованості по комісіям - 300 грн.; інфляційні втрати за несвоєчасне погашення кредиту - 6 510 638,16 грн.; інфляційні втрати за несвоєчасну сплату процентів - 716 897,09 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2013 року змінено спосіб та порядок виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2012 року у справі № 34/12. Звернуто стягнення на майно, що належить ПАТ «Будшляхмаш» шляхом набуття права власності ПАТ «ВіЕйБі Банк» на предмет іпотеки - нежитлове приміщення (заготівельно-зварювальний корпус № 3, механізований склад заготівок, колишній цех рулонів (літ. XVI (цифра)), загальною площею 12 363,50 кв.м), що розташоване за адресою м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, за ціною, яка буде визначена на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на момент набуття права власності на предмет іпотеки, з правом ПАТ «ВіЕйБі Банк» звертатися до бюро технічної інвентаризації з метою проведення поточної технічної інвентаризації предмета іпотеки, а також з правом ПАТ «ВіЕйБі Банк» звертатися до Державної реєстраційної служби за місцезнаходженням предмета іпотеки з метою реєстрації права власності на предмет іпотеки, для задоволення вимог ПАТ «ВіЕйБі Банк» за Кредитним договором № 116 від 29.06.2008 року у сумі 56 099 249,41 грн.

10.06.2013 року ПАТ «ВіЕйБі Банк» зареєструвало право власності на нежитлове приміщення, заготівельно-зварювальний корпус № 3, механізований склад заготівок, колишній цех рулонів (літ. XVI (цифра), загальною площею 12 363,5 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 25423589 від 11.08.2014 року (а.с. 60).

02.10.2013 року ПАТ «ВіЕйБі Банк» звернулося до ПАТ «Будшляхмаш» з листом вих. № 06-6640 та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Офіс Лайн» (далі - ТОВ «Офіс Лайн», відповідач-2) з листом вих. № 06-6641, в яких просило забезпечити доступ до вказаного нерухомого майна у період з 07.10.2013 року по 11.10.2013 року представників ПАТ «ВіЕйБі Банк», посилаючись на те, що позивач є його власником. При цьому до вказаних листів було додано копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

18.10.2013 року представник ПАТ «ВіЕйБі Банк» звернувся до Шевченківського районного управління головного управління міністерства внутрішніх справ України у місті Києві із заявою, в якій повідомив про те, що працівники охорони колишнього власника території по вул. Дегтярівській, 21 у місті Києві не допускають на територію представників ПАТ «ВіЕйБі Банк» для проведення огляду технічного стану будівель, право власності на які зареєстровано за позивачем.

Відповідно до висновку старшого дільничного інспектора міліції 3-го відділу міліції з обслуговування мікрорайону «Нивки» Шевченківського РУ ГУМВС України у місті Києві майора міліції Ферапонтова Р.П. від 23.10.2013 року (а.с. 26), 18.10.2013 року представників ПАТ «ВіЕйБі Банк» не було допущено для проведення огляду технічного стану будівель, право власності на які зареєстровано за позивачем згідно наданих копій витягів про державну реєстрацію прав власності на об'єкти нерухомого майна по вул. Дегтярівській, 21 у м. Києві.

При цьому, як повідомив представник ПАТ «Будшляхмаш», працівниками приватної охоронної фірми, які здійснюють охорону даного об'єкту згідно договору з ПАТ «Будшляхмаш», представники ПАТ «ВіЕйБі Банк» були зупинені, «так, як на той час не пред'явили відповідних підтверджуючих документів, а саме відповідне рішення суду так, як на даний час дане питання розглядається в суді та остаточне рішення не прийнято».

Відповідно до висновку о/у ВДСБЕЗ Шевченківського РУ ГУ МВС України в місті Києві майора міліції Квасова О.С. від 19.11.2013 року (а.с. 27), 15.11.2013 року представник ПАТ «ВіЕйБі Банк» прийшов на територію відповідача-1 з метою огляду нежитлового приміщення (заготівельно-зварювальний корпус №3, механізований склад заготівок, колишній цех рулонів (літ. ХVІ(цифра)), загальною площею 12363,50 кв. м.), що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, але представники ПАТ «Будшляхмаш» не допустили представника позивача на територію у зв'язку з тим, що представники ПАТ «ВіЕйБі Банк» не надали жодних документів та рішень суду щодо права проходу на територію відповідача-1, яка охороняється. У разі надання представниками позивача відповідних документів, їм буде надано допуск на територію ПАТ «Будшляхмаш».

Враховуючи недопущення представників позивача до власного майна, ПАТ «ВіЕйБі Банк» звернулося з позовом про усунення перешкод у користуванні нежитловими приміщеннями, заготівельно-зварювальний корпус № 3, механізований склад заготівок, колишній цех рулонів (літ. ХVІ(цифра)), загальною площею 12 363,50 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 21 (далі - майно), шляхом надання постійного безперешкодного доступу представниками позивача до зазначених будівель.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки позивачем не доведено, що перешкоди у користуванні майном є існуючими в часі та порушеними саме на момент розгляду справи у суді.

Проте, колегія суддів не може погодитись з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 41 Конституції України визначено, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з статтею 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності - це передбачене й гарантоване законом право власника здійснювати володіння, користування та розпоряджання щодо належного йому майна на свій розсуд, якщо інше не передбачено законом. Тобто, особам (фізичним або юридичним) заборонено порушувати таке право і створюва ти перешкоди в його здійсненні.

Згідно зі ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що з вимогою про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні своїм майном власник повинен звертатися до особи, яка чинить такі перешкоди.

Особливістю подання позову в порядку ст. 391 Цивільного кодексу України є те, що позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Для подання негаторного позову достатньо, щоб дії та/або бездіяльність порушували права власника і були протиправними, тобто необхідною умовою для застосування зазначеної статті є доведеність факту здійснення відповідачем перешкод у реалізації позивачем права користування та розпоряджання своїм майном, а також, обґрунтування в чому полягають такі перешкоди.

З правового аналізу вказаної норми вбачається, що захист права власності від порушень, які хоча і не пов'язані з позбавленням володіння, здійснюється за допомогою негаторного позову, який подається власником за умови, що він має майно у своєму володінні, однак протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати права користування та розпоряджання майном. Як і віндикаційний позов, негаторний позов є речово-правовим і може застосовуватися лише у випадках відсутності між позивачем та відповідачем зобов'язальних відносин та бути поданим щодо індивідуально визначеного майна.

Разом з тим, оскільки підставою негаторного позову є обставини, що підтверджують право позивача на користування і розпорядження майном, вчинення відповідачем дій, які перешкоджають позивачу використовувати належні йому права та позадоговірний характер наявних між сторонами правовідносин, умовою задоволення негаторгого позову є встановлення факту протиправності дій відповідача, що не залежить від наявності його вини.

Отже, підставою для застосування статті 391 Цивільного кодексу України до спірних відносин є встановлення судами як обставин наявності права позивача на користування і розпорядження майном, так і обставин протиправності дій відповідача по відношенню до майна позивача.

Згідно дослідженого вище витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 60) право власності на майно належать саме позивачу.

При цьому, колегія суддів враховує й те, що за своєю правовою природою, вимогою за негаторним позовом є усунення порушення, яке триває та має місце на момент звернення з позовом, а не на момент розгляду справи у суді, як зазначено у оскаржуваному рішенні. Тому з негаторним позовом можна звернутися у будь-який час, доки існує правопорушення. Якщо ж перешкоди в користуванні майном усунуті, то відповідно відсутні підстави й для звернення з негаторним позовом.

Протиправність дій відповідачів у здійсненні права користування позивачем майном полягає у відмові доступу до майна.

Вказане підтверджується висновком старшого дільничного інспектора міліції 3-го відділу міліції з обслуговування мікрорайону «Нивки» Шевченківського РУ ГУМВС України в місті Києві майора міліції Ферапонтова Р.П. від 23.10.2013 року та висновком о/у ВДСБЕЗ Шевченківського РУ ГУ МВС України в місті Києві майора міліції Квасова О.С. від 19.11.2013 року.

При цьому, як зазначено вказаними висновками, що у випадку надання відповідного рішення суду, представників позивача буде допущено до майна.

Колегія суддів звертає увагу, що витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було надіслано відповідачам разом з дослідженими вище листами від 02.10.2013 року, при цьому, з висновку старшого дільничного інспектора міліції 3-го відділу міліції з обслуговування мікрорайону «Нивки» Шевченківського РУ ГУМВС України в місті Києві майора міліції Ферапонтова Р.П. від 23.10.2013 року вбачається, що документи на право власності були надані представниками позивача. Крім того, стороною у рішенні про звернення стягнення на предмет іпотеки по справі № 34/12, на підставі якого було отримано та зареєстровано право власності за ПАТ «ВіЕйБі Банк», був ПАТ «Будшляхмаш».

Таким чином, ПАТ «Будшляхмаш» був обізнаний, що ПАТ «ВіЕйБі Банк» є власником майна, отже останній має право доступу до нього, а ПАТ «Будшляхмаш» безпідставно посилався на необхідність надання відповідного рішення суду.

Крім того, вже після порушення справи позивачем було складено та надано суду копію акту перевірки нерухомого майна від 05.08.2014 року, за яким представники позивача зазначили, що 05.08.2014 року о 10:10 вони прибули на адресу зберігання майна та звернулись до працівників охоронної структури, яка здійснює охорону території за вказаною адресою, про надання доступу до вказаного нерухомого майна з метою проведення перевірки його наявності та стану. Проте, працівники охорони, а згодом і служба безпеки, відмовились надати доступ до вказаного нерухомого майна, пояснюючи відмову відсутністю відповідного наказу відповідача-1, та відмовились зв'язатись з уповноваженою особою ПАТ «Будшляхмаш» для вирішення цього питання (а.с. 125).

10.10.2014 року представниками позивача складено акт, в якому зазначено, що 10.10.2014 року представники ПАТ «ВіЕйБі Банк» не були допущені працівниками охоронної служби на територію ПАТ «Будшляхмаш» за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21, для огляду майна, що належить позивачу на праві власності на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2012 року у справі № 34/12; також зазначено, що керівництво ПАТ «Будшляхмаш» відмовилось зустрітися з представниками ПАТ «ВіЕйБі Банк» особисто або зв'язатися у телефонному режимі і надати дозвіл на проїзд на територію підприємства. Справжність підписів представників позивача на даному акті була засвідчена 10.10.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О.О. та вказана нотаріальна дія була зареєстрована в реєстрі за №№ 1320, 1321, 1322 (а.с. 131).

Вказане у сукупності підтверджує, що на момент звернення з позовом ПАТ «Будшляхмаш» порушував права позивача на доступ до майна.

На момент розгляду спору у суді апеляційної інстанції, зі слів сторін, представників ПАТ «ВіЕйБі Банк» допущено до майна не було.

Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання представника ПАТ «Будшляхмаш» на відкриття стосовно відповідача-1 провадження у справі про банкрутство, що зобов'язує ПАТ «ВіЕйБі Банк» звертатися до арбітражного керуючого, а не керівника ПАТ «Будшляхмаш». Вказане спростовується тим, що арбітражний керуючий у процесі ліквідації здійснює повноваження керівника боржника, а листи від 02.10.2013 року направлялися на адресу боржника - керівникові ПАТ «Будшляхмаш», повноваження якого на той момент здійснював арбітражний керуючий.

Судова колегія звертає увагу, що позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача. При цьому слід брати до уваги будь-які фактичні дані, на підставі яких за звичайних умов можна зробити висновок про наявність такої небезпеки. Позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чужій земельній ділянці або іншому об'єкті нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушують право позивача.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що права ПАТ «ВіЕйБі Банк» на користування майном: нежитловим приміщенням, заготівельно-зварювальний корпус № 3, механізований склад заготівок, колишній цех рулонів (літ. XVI (цифра), загальною площею 12 363,5 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21 з боку ПАТ «Будшляхмаш» порушені станом на день розгляду подачі позову до суду, при цьому доказів допуску представників позивача до майна суду не надано і на момент розгляду справи у суді апеляційної інстанції, у зв'язку з чим позовні вимоги до ПАТ «Будшляхмаш» підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог ПАТ «ВіЕйБі Банк» до ТОВ «Офіс Лайн», слід зазначити наступне.

Представник ТОВ «Офіс Лайн» у судовому засіданні зазначив, що ним здійснювалося управління частиною майна ПАТ «Будшляхмаш».

За таких обставин, колегія суддів вважає, необхідним задовольнити вимоги позивача до відповідача-2.

Враховуючи викладене колегія суддів дійшла висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги ПАТ «ВіЕйБі Банк» до ПАТ «Будшляхмаш» та ТОВ «Офіс Лайн» про усунення перешкод шляхом надання безперешкодного доступу представникам позивача до його майна.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, знайшли підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2014 року по справі № 910/14137/14 прийнято з неповним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з порушенням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» підлягає частковому задоволенню, оскаржуване рішення скасуванню з винесенням нового рішення про задоволення позову.

У зв'язку з задоволенням апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2014 року по справі № 910/14137/14 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» задовольнити.

4. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Будшляхмаш» (40021, м. Суми, вул. Покровська, 4, ЄДРПОУ 14310164) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Офіс Лайн» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, ЄДРПОУ 32560054) усунути перешкоди Публічному акціонерному товариству «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (03150, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27Т, ЄДРПОУ 19017842) у користуванні нежитловими приміщеннями, заготівельно-зварювальний корпус № 3, механізований склад заготівок, колишній цех рулонів (літ. ХVІ(цифра)), загальною площею 12 363,50 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, шляхом надання постійного безперешкодного доступу представниками позивача до зазначених вище будівель.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Будшляхмаш» на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» 609,00 грн. судового збору за подання позовної заяви та 304,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Офіс Лайн» на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» 609,00 грн. судового збору за подання позовної заяви та 304,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

7. Доручити видачу відповідних наказів Господарському суду міста Києва.

8. Матеріали справи № 910/14137/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

9. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.О. Зеленін

О.Ф. Синиця

Повний текст рішення складено 19.01.2015 року.