Ухвала суду № 42493583, 26.01.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

"26" січня 2015 р. Справа № 916/1092/14

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКВЕНТО";

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1

про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники:

від позивача: Джаловян І.А. - довіреність №02-36/3996 від 18.12.2014р.

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариства "Укрсоцбанк" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКВЕНТО", в якій просить суд в рахунок часткового погашення заборгованості гр. ОСОБА_1 перед ПАТ "Укрсоцбанк" за договором кредиту №2007/13-2.06/338 від 30.05.2007 р. в розмірі 3 725 000 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності ТОВ "Еквенто", шляхом визнання за ПАТ "Укрсоцбанк" права власності на нежиле приміщення АДРЕСА_1, а також стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 73 080 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 30 травня 2007 р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено договір кредиту №2007/13-2.06/338, відповідно до умов якого Банк надав Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 744 370 дол. США зі сплатою 12,25% процентів річних та з кінцевим терміном повернення заборгованості до 29.05.2017р.

В якості забезпечення зобов'язань за вищевказаним кредитним договором між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (Іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (Іпотекодавець) було укладено іпотечний договір від 30.05.2007р., відповідно до якого Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателя у якості забезпечення виконання зобов'язання за Договором кредиту № 2007/13-2.06/338 від 30.05.2007р., наступне нерухоме майно: нежиле приміщення АДРЕСА_1".

Постановою господарського суду Одеської області від 14.02.2012р. у справі №21/17-5170-2011 визнано банкрутом ФОП ОСОБА_1, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено ОСОБА_3

При цьому, як зазначає позивач, під час процедури ліквідації ФОП ОСОБА_1, арбітражним керуючим ОСОБА_3 нерухоме майно, що є предметом іпотечного договору, було відчужено нерезиденту - ТОВ "Еквенто" згідно договору купівлі-продажу від 16.08.2012р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4

Разом з тим, постановою Вищого господарського суду України від 25.12.2012р. у справі №21/17-5170-2011 постанову господарського суду Одеської області від 14.02.2012р. про визнання банкрутом ФОП ОСОБА_1 скасовано, провадження у справі припинено.

Приймаючи до уваги, що згідно ст. 23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою, а також наявність заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 2007/13-2.06/338 від 30.05.2007р., позивач і звернувся до ТОВ "Еквенто" із відповідним позовом.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.03.2014р. було порушено провадження у справі №916/1092/14 із призначенням її до розгляду на 29.09.2014р. Крім того, вказаною ухвалою було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1.

10.12.2014р. Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" до канцелярії суду подано клопотання про забезпечення позову (т.2 а.с.139-142), згідно якого позивач просить суд накласти арешт на нежиле приміщення АДРЕСА_1 та належить на праві власності ТОВ "Еквенто" згідно договору купівлі-продажу від 16.08.2012р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4; заборонити ТОВ "Еквенто" вчиняти будь-які дії з приводу відчуження нежилого приміщенняАДРЕСА_1.

Обґрунтовуючи зазначене клопотання, позивач зазначає, що, на його думку, ТОВ "ЕКВЕНТО", отримавши позовну заяву та ухвалу суду про порушення провадження у справі, може здійснити відчуження спірного майна, з метою уникнення відповідальності за невиконання зобов'язань перед ПАТ "Укрсоцбанк".

Отже у зв'язку з існуючою можливістю відчуження ТОВ "Еквенто" нерухомого майна в період розгляду справи, а також враховуючи відкладення розгляду справи на декілька місяців з метою повідомлення відповідача, ПАТ "Укрсоцбанк" вважає, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У судовому засіданні 26.01.2015р. представник позивача підтримав заяву про забезпечення позову.

Відповідач у судове засідання 26.01.2015р. не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, жодних пояснень з приводу заяви про забезпечення позову не надав.

Представник третьої особи у судове засідання 26.01.2015р. не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся у попередньому судовому засіданні, про що свідчить відповідна розписка у повідомленні про відкладення (т.2 а.с.146).

Розглянувши заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.

Відповідно до п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до ст. 67 ГПК України, види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно п. 3 постанови Пленуму ВГСУ № 16 від 26.12.2011 року, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

За змістом п.7.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" за позовами про визнання права власності на майно належним способом забезпечення позову є накладення арешту на індивідуальне визначене майно.

Приймаючи до уваги, що майно, на яке позивач просить накласти арешт, є предметом позову про звернення стягнення на нього шляхом визнання права власності, з урахуванням того, що невжиття відповідних заходів може спричинити продаж майна, що значно утруднить його витребування у разі задоволення позову, суд, з метою забезпечення прав та законних інтересів позивача, доходить висновку про необхідність накладення арешту на нежиле приміщення АДРЕСА_1 та належить на праві власності ТОВ "Еквенто" згідно договору купівлі-продажу від 16.08.2012р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4

При цьому, оскільки накладення арешту на майно розуміє під собою, зокрема, заборону вільного розпорядження та користування таким майном, суд доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача в частині заборони ТОВ "Еквенто" вчиняти будь-які дії з приводу відчуження нежилого приміщенняАДРЕСА_1.

При цьому, оскільки вказаний захід до забезпечення позову, застосовується до закінчення розгляду справи, його вжиття жодним чином не призведе до порушення прав та законних інтересів ТОВ "Еквенто".

Керуючись ст. 66, п.1 ч.1 ст. 67, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити частково.

2. Накласти арешт на нежиле приміщення АДРЕСА_1 та належить на праві власності ТОВ "Еквенто" (вул. Джон Принсесс, 13, 2-й поверх, Лондон, Англія, W1G 0JR) згідно договору купівлі-продажу від 16.08.2012р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4

3. В задоволенні решти клопотання відмовити.

Стягувачем за ухвалою є Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (030150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, код ЄДРПОУ 00039019).

Ухвала набирає законної сили 26.01.2015 року.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала дійсна для пред'явлення державному виконавцю протягом 1 року відповідно до ст.22 Закону України "Про виконавче провадження"

Суддя Ю.М. Щавинська