Рішення № 42493455, 20.01.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2015Справа № 910/26963/14

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом прокурора Солом'янського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Т.М.М."

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки №72-6-00360 від 13.04.2006 року

Представники сторін:

від прокуратури: Скакун О.М. - службове посвідчення № 025912 від 29.04.2014 року;

від позивача: Багінська Г.В. - представник за довіреністю № 225-КР-1457 від 10.10.2014 року;

від відповідача: Случак О.О. - представник за довіреністю № б/н від 23.04.2014 року.

встановив :

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги прокурора Солом'янського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Т.М.М." про внесення змін до договору оренди земельної ділянки №72-6-00360 від 13.04.2006 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у порушення вимог законодавства, сторонами не внесено зміни до договору оренди земельної ділянки №72-6-00360 від 13.04.2006 року щодо визначення річної орендної плати, виходячи з 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

У зв'язку з чим просить суд постановити рішення, яким внести зміни до договору оренди земельної ділянки за №72-6-00360 від 13.04.2006 року, укладеного між Київською міською радою та ТОВ Фірма "Т.М.М." та п.4.2 договору викласти в наступній редакції : «Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3% (три відсотки) від нормативної грошової оцінки».

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.12.2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 22.12.2014 року.

В судовому засіданні 22.12.2014 року представники сторін виконали вимоги ухвали суду від 04.12.2014 року.

Судом оголошено перерву до 20.01.2015 року.

24.12.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва прокурор подав пояснення по справі та документи на виконання вимог ухвали суду від 04.12.2014 року.

В судовому засіданні 20.01.2015 року прокурора позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення прокурора, позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

12.04.2006 року між Київською міською радою (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Т.М.М." (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 13.04.2006 року за № 72-6-00360 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Відповідно до п.1 договору, орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 06.10.2005р. за № 170/3634, за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об'єкт оренди або земельна ділянка), визначену цим договором.

Згідно з п.2.1 договору, об'єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками:

- місце розташування - вул. Машинобудівна, 50 у Солом'янському районі м. Києва;

- розмір - 12 265 (дванадцять тисяч двісті шістдесят п'ять) кв.м;

- цільове призначення - для реконструкції з розширенням та наступною експлуатацією і обслуговуванням виробничо-офісних будівель;

- кадастровий номер - 8 000 000 000:69: 016:0011.

Згідно витягу з технічної документації №Ю-36085/2006 Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 26.01.2006р. за №35 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 4 092 325 (чотири мільйони дев'яносто дві тисячі триста двадцять п'ять) грн. 10 коп. (п.2.2 договору).

Пунктом 4.2 договору передбачено, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 1,5 (однієї цілої і п'ять десятих) відсотка від її нормативної грошової оцінки.

Згідно з п.4.5 договору, розмір орендної плати може змінюватись за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою та внесення змін до цього договору.

Відповідно до п.4.9 договору, розмір орендної плати може переглядатись у випадках, передбачених законом, за згодою сторін, але не частіше ніж один раз на рік.

Всі зміни та/або доповнення до цього договору вносяться за згодою сторін. Згодою або запереченням орендодавця на зміни та/або доповнення до цього договору, є його рішення, прийняте в установленому законодавством порядку (п.11.1 договору).

Пунктом 12.4 договору передбачено, що усі спори, що пов'язані із виконанням умов цього договору, вирішуються судами України, при неможливості досудового врегулювання спорів, що виникають при виконанні умов цього договору.

Рішенням Київської міської ради №1165/4603 від 08.07.2010 року "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок в частині розміру орендної плати» (в редакції змін і доповнення, внесеними рішенням Київської міської ради № 269/9326від 18 квітня 2013 року) вирішено внести зміни до договорів оренди земельних ділянок згідно з додатком до цього рішення, встановивши річну орендну плату у трикратному розмірі земельного податку, встановленого Податковим кодексом України.

Так, в додатку до рішення Київської міської ради від 08.07.2010р. №1165/4603, а саме порядковому №44 міститься земельна ділянка: вул. Машинобудівна, 50 у Солом'янському районі м. Києва, що передана відповідачу.

Згідно п. 2 рішення Київської міської ради від 08.07.2010р. №1165/4603 орендарям земельних ділянок, вказаним у додатку до цього рішення, в місячний термін звернутися до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) із клопотаннями щодо організації робіт по внесенню відповідних змін до договорів оренди земельних ділянок.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується у судовому порядку.

Частиною 1 статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч.1 статті 648 ЦК України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

Крім того, відповідно до частини першої ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до п.п. 34, 35 ч.1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

У зв'язку з введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про плату за землю» втратив чинність згідно з частиною 2 Прикінцевих положень Кодексу.

Відповідно до п. 14.1.136 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з п. 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до п. 288.5.2 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлювальних джерел, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду - 12 відсотків нормативної грошової оцінки землі.

Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з п. 2.19 постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" № 6 від 17.05.2011 року у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Згідно зі статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Судам слід враховувати, що розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам частини першої статті 15, статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 ГК України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору. Якщо зі зміною граничного розміру орендної плати таку ж зміну до договору оренди в установленому законом порядку не внесено, то застосуванню підлягає відповідна умова договору.

При цьому згідно з частиною третьою статті 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

В постанові Вищого господарського суду України від 12 червня 2012 року у справі № 17/5005/8502/2011 висловлено правову позицію про те, що недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 188 ГК України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну договору оренди земельної ділянки, у разі виникнення такої необхідності, не позбавляє прокурора права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору.

Доказів скасування рішення Київської міської ради №1165/4603 від 08.07.2010 р. суду не надано.

В матеріалах справи наявний лист Головного управління земельних ресурсів № 05-358/30664 від 22.10.2010 року адресований відповідачу, в якому повідомляється про необхідність приведення у відповідність до законодавства істотних умов договору № 72-6-00360 від 13.04.2006.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги визначення нових орендних ставок, зміна яких є підставою для зміни умов договору оренди земельної ділянки, суд вважає позовні вимоги прокурора Солом'янського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради про внесення змін до вказаного договору оренди земельної ділянки є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1 розміру мінімальної заробітної.

Згідно статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014, № 719-VII, який опублікований 21.01.2014 року, з 1 січня 2014 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 218,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Згідно з п.4.46 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» №7 від 21.02.2013 року, приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору.

За таких обставин, з відповідача стягується судовий збір в доход Державного бюджету України в сумі 1 218,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 2 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Внести зміни до п. 4.2 договору оренди земельної ділянки від 12.04.2006 року, укладеного Київською міською радою (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код: 22883141) з товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Т.М.М." (04116, м. Київ, вулиця Галі Тимофєєвої, будинок 3, ідентифікаційний код: 14073675), зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 13.04.2006 року за № 72-6-00360 у книзі записів державної реєстрації договорів, виклавши його у такій редакції:

П. 4.2 Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3 % (три відсотки) від нормативної грошової оцінки.

3. Стягнути з товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Т.М.М." (04116, м. Київ, вулиця Галі Тимофєєвої, будинок 3, ідентифікаційний код: 14073675) в доход Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030001) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 29.01.2015 року.

Суддя С.М. Мудрий