Постанова № 4249344, 02.06.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 2а-4430/08/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 02 червня 2009 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Гулика А.Г.,

при секретарі Андрушакевич Т.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник

від відповідача: ОСОБА_2 - начальник юридичного відділу

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОРМАЦІЯ_1 до Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.12.2007 року НОМЕР_1,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області, в якому просить скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.12.2007 року НОМЕР_1.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, наведених в позовній заяві та додаткових поясненнях, позивач просить скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.12.2007 року НОМЕР_1. Позивач вважає безпідставним висновок відповідача про те, що ним допущено порушення вимог ст.2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” в частині перевищення встановленого 90-денного терміну розрахунків за імпортований товар. Позивач вказує, що товар який поставлявся «ІНФОРМАЦІЯ_2» на суму 186 552,06 євро та 425 498,64 євро був поставлений на територію України 30 вересня 2007 року, тобто до закінчення терміну дії індивідуальних ліцензій Національного банку України (в останній день строку їх дії), товар, який поставлявся «ІНФОРМАЦІЯ_3» на суму 81 593,00 євро був поставлений на територію України 17 жовтня 2007 року (в останній день 90 денного строку з дати здійснення авансового платежу). Як наслідок, позивач вважає незаконним нарахування йому пені згідно ст.4 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” в сумі 29236,00 грн, так як були відсутні підстави для такого нарахування. Крім цього, позивач вважає, що дата оформлення ВМД - це дата випуску товару у заявлений митний режим, а не дата фактичної поставки товару на митну територію України. На переконання позивача, товар, що перебуває під митним контролем є фактично ввезеним на митну територію України. Факт і дату такого перетину посвідчує штамп митниці «Під митним контролем» на товаросупровідних документах (СМR) з відповідною датою.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, наведених у запереченні на позовну заяву, просить суд відмовити в задоволенні позову. Свої заперечення відповідач обґрунтовує наступним. Проведеною перевіркою позивача встановлено, що позивачем укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі - продажу № 1 від 19.01.2007 року з фірмою «ІНФОРМАЦІЯ_2» на суму 1456000 євро та контракт НОМЕР_2 від 17.07.2007 року з фірмою «ІНФОРМАЦІЯ_3» на загальну суму 151296 євро. Національним банком України ТзОВ ІНФОРМАЦІЯ_1 видано індивідуальну ліцензію НОМЕР_3 на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за імпортною операцією (НОМЕР_4 від 08.05.2007 року) на суму 94785,6 дол. США. Термін дії ліцензії з 07.05.2007 року по 30.09.2007 року та індивідуальну ліцензію НОМЕР_5 на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за імпортною операцією (НОМЕР_6 від 07.08.2007 року) на суму 194492,48 грн. Термін дії ліцензії з 04.07.2007 року по 30.09.2007 року. Товар по імпорту по контракту купівлі - продажу № 1 від 19.01.2007 року надходив згідно НОМЕР_7 від 05.10.2007 року на суму 186 552,06 євро, згідно ВМД НОМЕР_8 від 05.10.2007 року на суму 425498,64 грн. Контракт по імпорту згідно контракту НОМЕР_2 від 17.07.2007 року з фірмою «ІНФОРМАЦІЯ_3» надходив згідно ВМД НОМЕР_9 від 26.10.2007 року на суму 81593 євро, згідно ВМД НОМЕР_10 від 05.12.2007 року на суму 52 492 євро. Таким чином, відповідач вважає, що позивачем прострочено 5 днів по поставці згідно контракту № 1 від 19.01.2007 року та 9 днів по поставці згідно контракт НОМЕР_2 від 17.07.2007 року, у зв'язку з чим позивачу відповідно до ст.4 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” було нараховано пеню за кожен день прострочення в розмірі 0,3 % від суми несвоєчасно імпортованого товару в сумі 29 236 грн.

Повний текст постанови виготовлений 09 червня 2009 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 року(із змінами), імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Відповідно до ст.4 зазначеного Закону, порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Працівниками ДПІ у Яворівському районі була проведена позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОРМАЦІЯ_1 з питань дотримання валютного законодавства по отриманому повідомленню ЗАТ «Про кредит Банк» за № 2115 від 08.11.2007 року. За результатами перевірки складено Акт № 1206/22-010/22393603 від 24.12.2007 року.

В Акті перевірки встановлено порушення ст.2 Закону України від 23.09.1994 року №185/94-ВР „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” (із змінами і доповненнями), підприємством перевищено 90-денний термін розрахунків за імпортований товар.

На підставі зазначеного Акту перевірки прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.03.2008 року НОМЕР_11, згідно якого позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 29 236,00 грн. (згідно розрахунку в Додатку № 1 до Акту перевірки), відповідно до ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 року.

Проведеною перевіркою позивача встановлено, між ТзОВ ІНФОРМАЦІЯ_1 та з фірмою нерезидентом «ІНФОРМАЦІЯ_2» (АДРЕСА_4) (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу № 1 від 19.01.2007 року, згідно якого Продавець зобов'язувався виготовити та поставити на адресу ТзОВ ІНФОРМАЦІЯ_1 обладнання рулонної машини для офсетного друку. Загальна вартість контракту 1456000 євро.

На користь «ІНФОРМАЦІЯ_2» (АДРЕСА_4) ТзОВ ІНФОРМАЦІЯ_1 перерахувало 05.02.2007 року 94 785,60 дол. США (72800 євро) (платіжне доручення № 15 від 05.02.2007 року). Граничний термін поступлення товару по імпорту 06.05.2007 року. 04.04.2007 року 194 492,48 дол. США (145600 євро) (платіжне доручення № 33 від 04.04.2007 року). Граничний термін поступлення товару по імпорту 03.07.2007 року.

Національним банком України ТзОВ ІНФОРМАЦІЯ_1 видано індивідуальну ліцензію НОМЕР_3 на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за імпортною операцією (НОМЕР_4 від 08.05.2007 року) на суму 94785,6 дол. США. Термін дії ліцензії з 07.05.2007 року по 30.09.2007 року та індивідуальну ліцензію НОМЕР_5 на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за імпортною операцією (НОМЕР_6 від 07.08.2007 року) на суму 194492,48 грн. Термін дії ліцензії з 04.07.2007 року по 30.09.2007 року.

Як зазначено в акті перевірки, товар по імпорту надходив згідно НОМЕР_7 від 05.10.2007 року на суму 186 552,06 євро, згідно ВМД НОМЕР_8 від 05.10.2007 року на суму 425498,64 грн.

Також між ТзОВ ІНФОРМАЦІЯ_1 та з фірмою нерезидентом «ІНФОРМАЦІЯ_3» (АДРЕСА_3) (Продавець) укладено контракт № 1 від 17.07.2007 року, згідно якого Продавець зобов'язувався поставити на адресу ТзОВ ІНФОРМАЦІЯ_1 допоміжне обладнання для поліграфічних друкарських машин. Загальна вартість контракту становить 189 120 євро.

ТзОВ ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь «ІНФОРМАЦІЯ_3» (АДРЕСА_3) проведено оплату: 19.07.07 р. перераховано 37824 євро (платіжне доручення №72 від 19.07.07 року). Граничний термін поступлення товару по імпорту 17.10.07 року. 15.08.07 року перераховано 31520 євро (що платіжне доручення № 88 від 15.08.07 року). Граничний термін поступлення товару по імпорту 13.11.07 року. 14.09.07 року перераховано 31520 євро (платіжне доручення №93 від 14.09.07 року). Граничний термін поступлення товару по імпорту 13.12.07 року. 17.10.07 року перераховано 31520 євро (платіжне доручення №4 від 17.10.07 року). Граничний термін поступлення товару по імпорту 15.01.08 року. 14.11.07 року перераховано 18912 євро (платіжне доручення №15 від 13.11.07 року). Граничний термін поступлення товару по імпорту 12.02.08 року.

Як зазначено в акті перевірки, товар по імпорту надходив згідно ВМД НОМЕР_9 від 26.10.07 р. на суму 81593 євро, згідно ВМД НОМЕР_10 від 05.12.07 р. на суму 52492 євро.

Таким чином, відповідач вважає, що позивачем прострочено 5 днів по поставці згідно контракту № 1 від 19.01.2007 року та 9 днів по поставці згідно контракт НОМЕР_2 від 17.07.2007 року, у зв'язку з чим позивачу відповідно до ст.4 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” було нараховано пеню за кожен день прострочення в розмірі 0,3 % від суми несвоєчасно імпортованого товару в сумі 29 236 грн. Правова позиція відповідача грунтується на висновку, що поставка товарів по імпортним операціям відбулась у строки завершення оформлення вантажних митних декларацій на відповідні партії товарів.

Проте, з таким висновком податкового органу суд не погоджується з огляду на слідуюче.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", моментом здійснення імпорту є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що імпортується, від продавця до покупця. Термін "момент перетину товаром митного кордону України" визначено Митним кодексом України.

Зокрема, п.2 ст. 1 цього Кодексу передбачено, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Пунктом 23 ст. 1 Митного кодексу України "переміщення товарів через митний кордон України" визначається як ввезення товарів на митну територію України, вивезення товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом.

Відповідно до ст. 43 Митного кодексу України товари перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом.

У разі ввезення на митну територію України товарів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України і закінчується після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Статтею 70 Митного кодексу України встановлено, що метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.

Наказом Держмитслужби України від 08.12.1998р. №771 затверджено та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.01.1999р. за №42/3335 "Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення".

Згідно п.1.2 вказаного Положення його дія поширюється на переміщення товарів та інших предметів, які перебувають під митним контролем та переміщуються між митницями територією України всіма юридичними та фізичними особами.

Як зазначено в п.4.3 цього Положення, для здійснення контролю за доставкою товарів, що ввозяться на митну територію України (напрямок переміщення - ЇМ), переміщуються цією територією з будь-якою метою, крім транзиту, і на які не складається попередня вантажно-митна декларація (ПД), використовуються попереднє повідомлення (далі - ПП) або внутрішній транзитний документ (далі - ВТД) та їх електронні копії. Порядок заповнення та використання ПП і ВТД установлюється Держмитслужбою України.

Згідно товаросупровідних документів (СМR) (а.с. 35, 36) на адресу (ТзОВ ІНФОРМАЦІЯ_1) від фірми «ІНФОРМАЦІЯ_2» (АДРЕСА_4) надійшов товар під митний контроль на територію України, згідно штампа - 30.09.2007 року, від фірми «ІНФОРМАЦІЯ_3» (АДРЕСА_3) надійшов товар під митний контроль на територію України, згідно штампа - 17.10.2007 року.

З огляду на те, що товар, за який було здійснено передоплату, прибув на територію України на адресу ТзОВ ІНФОРМАЦІЯ_1 в строк, що є менший від 90-денного терміну з моменту здійснення авансового платежу, встановленого ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 року(із змінами), у відповідача не було підстав для нарахування позивачу пені в порядку ст.4 зазначеного Закону.

Згідно визначення вантажної митної декларації (далі - ВМД), наведеного у Положенні про вантажну митну декларацію, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 року, це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів. ВМД, заповнена у звичайному порядку, - ВМД з установленим обсягом даних, на підставі якої завершується митне оформлення товарів і транспортних засобів у заявлений митний режим.

Суд не погоджується з відповідачем, що датою імпорту є дата завершення оформлення ВМД, оскільки оформлена вантажна митна декларація є документом, що підтверджує завершення митного оформлення товарів і транспортних засобів у заявленому митному режимі.

Необґрунтованим є посилання позивача на те, що всупереч ч.8 ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року №509-ХІІ (із змінами і доповненнями) позапланову перевірку було проведено без рішення суду, оскільки посадові особи органу державної податкової служби приступили до проведення перевірки у відповідності до вимог ст. 11-2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, крім цього, посадові особи органу державної податкової служби були добровільно допущені позивачем до проведення перевірки.

Згідно із ч.1, ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно із ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб'єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Судові витрати у вигляді 3 грн. 40 коп. судового збору присуджуються з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у Яворівському районі Львівської області від 29.12.2007 року НОМЕР_1.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1, поштова адреса: АДРЕСА_2) 3 грн 40 коп - судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня постановлення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) А.Г. Гулик

З оригіналом згідно

Постанова не набрала законної сили

Суддя А.Г. Гулик