Постанова № 42491981, 15.01.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2015 року 12:10Справа № 808/7271/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Чернової Ж.М.

за участю:

секретаря судового засідання Батигіна О.В.

представників:

від позивача: Мельнікова О.А.

від відповідача: Дяченко Ю.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Запоріжжя адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність»

до: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Співдружність» звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.08.2014 №0001442211.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, зазначених у позові. Зазначає, що обставини та висновки, викладені в акті перевірки, на підставі яких винесені спірне податкове повідомлення - рішення не відповідають дійсності. Перевіркою не було виявлено фактів відсутності належно оформлених первинних документів по господарських операціях з контрагентами позивача. Висновки податкового органу про відсутність господарських операцій є необґрунтованими. Всі господарські операції підтверджуються належним чином оформленими первинними документами. У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні заперечив проти позову з підстав, викладених у наданих письмових запереченнях. Зазначає, що висновки податкового органу про порушення позивачем пп.14.1.181 п.14.1, п.14, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 470606,00грн. є обґрунтованими, а тому спірне податкове повідомлення - рішення є правомірним. Просить відмовити у задоволення позову у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд з'ясував наступне.

Позивач зареєстрований як юридична особа за адресою: 69068, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Офіцерська, буд.32. ТОВ «Співдружність» має ідентифікаційний код 25485792.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100102989, ТОВ «Співдружність» зареєстроване як платник податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 254857908308.

У період з 29.07.2014 по 31.07.2014 посадовими особами ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя проводилась документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ» з питань правильності нарахування сум податку на додану вартість в податковій декларації з ПДВ за березень 2014 року, за результатами якої складено Акт №109/08-30-22-11/25485792 від 31.07.2014.

Відповідно до висновків перевірки (акт№109/08-30-22-11/25485792 від 31.07.2014) відповідачем встановлені порушення пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у розмірі 470606,00грн..

За результатами розгляду акту перевірки №109/08-30-22-11/25485792 від 31.07.2014 відповідачем прийнято 18.08.2014 відносно ТОВ «Співдружність» податкового повідомлення-рішення №0001442211, яким збільшено грошове зобов'язання з податку з податку на додану вартість на суму 705909,00грн., з яких: 470606,00грн.- основний платіж та 235303,00грн.- штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з наведеним податковим повідомленням-рішенням позивач подав скаргу до ГУ Міндоходів у Запорізькій області і 20.10.2014 отримало Рішення ГУ ДФС у Запорізькій області про результати розгляду первинної скарги (від 17.10.2014 вих.№222/7/08-01-100413), яким податкове повідомлення-рішення №000144221 від 18.08.0214 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення. В акті перевірки №109/08-30-22-11/25485792 від 31.07.2014 перевіряючими зроблені висновки про недотримання ТОВ «Співдружність» податкового законодавства в частині в заниження податку на додану вартість у зв'язку з тим, що контрагентом ТОВ «Бреап» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій. В той же час, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2014 по справі №804/4956/14 задоволено адміністративний позов ТОВ «Бреап» до ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про визнання дій протиправними; суд визнав протиправними дії ДПІ в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська щодо проведення зустрічних перевірок за результатами яких складено акт «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Бреп» щодо підтвердження здійснення господарських відносин». Що стосується доводів ДПІ в Шевченківському районі м.Запоріжжя про те, що у ТОВ «Інтервенто» анульовано Свідоцтво платника ПДВ 09.04.2014 у зв'язку з ліквідацією підприємства, то на період здійснення господарських операцій між ТОВ «Співдружність», ТОВ «Інтервенто» було платником ПДВ. І яким чином стосується ТОВ «Співдружність» рішення власників ТОВ «Інтервенто» про ліквідацію підприємства після закінчення господарських правовідносин - невідомо. Що стосується доводів акту про відсутність Ліцензій у ТОВ «ТД Демос», відповідно до договорів на виконання робіт №21\р від 03.02.2014 між ТОВ «Співдружність» та ТОВ «ТД Демос», останній прийняв на себе зобов'язання по виготовленню виробів з алюмінієвого профілю. Відповідачем жодним чином не підтверджена необхідність наявності будівельної ліцензії для виготовлення таких виробів.

Представники сторін не надали до суду розрахунку штрафних (фінансових) санкцій.

Як, зокрема, зазначено у рішенні про результати розгляду первинної скарги, прийнятому Головним управлінням ДФС у Запорізькій області (вих.№222/7/08-01-100413 (№119/10/08-01-10-04-13) від 17.10.2014), штрафні (фінансові) санкції по податку на додану вартість застосовані до ТОВ «Співдружність» у розмірі 50 відсотків сум нарахованих податкових зобов'язань як за повторні протягом 1095 днів порушення у зв'язку з тим, що на підставі акту документальної перевірки №65/22-01/25485792 від 12.05.2014 до платника вже були застосовані штрафні санкції за заниження податку на додану вартість за період з 01.01.2014 по 28.02.2014 (податкове повідомлення-рішення №0001022201 від 22.05.2014).

У п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України зазначено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Разом з цим, відповідачем не надано документальних доказів ознак повторності податкового правопорушення, визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість ТОВ «Співдружність» впродовж 1095 днів: податкового повідомлення-рішення №0001022201 від 22.05.2014 і доказів узгодження визначеного ним зобов'язання на день прийняття податкового повідомлення-рішення №0001442211 від 18.08.2014.

Як з'ясовано судом і не заперечується сторонами, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.08.2014, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2014, по справі №808/3524/14 за позовом ТОВ «Співдружність» до ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №000102201 від 22.05.2014.

Відповідно до пп.60.1.4 п.60.1 ст.60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Звідси, ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя при здійсненні розрахунку штрафної (фінансової) санкції та податкового зобов'язання ТОВ «Співдружність» з податку на додану вартість у податковому повідомленні-рішенні №0001442211 від 18.08.2014 невірно визначено розмір суми нарахованого податкового зобов'язання - 50 відсотків.

За змістом акту перевірки №109/08-30-22-11/25485792 від 31.07.2014: 1) за договором №95/1 від 02.12.2013 між ТОВ «Співдружність» (Замовник) та ТОВ «Інтервенто» (Підрядник) повинні бути здійснені будівельні роботи: реконструкція хімводоочищення Бурштинської ТЕС м.Бурштин Івано-Франківської області. ТОВ «Інтервенто» виписано для ТОВ «Співдружність» податкову накладну та складено акт виконання робіт на загальну суму 49800,00грн., в т.ч. ПДВ 8300,00грн., яка використана позивачем у березні 2014 року при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 8300,00грн. Відповідач посилаючись на акт ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська від 16.04.2014 №894/04-61-22-4/38198809 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Інтервенто» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість за січень 2014 року», зазначив, що 09.04.2014 у ТОВ «Інтервенто» анульовано свідоцтво платника ПДВ у зв'язку з ліквідацією підприємства; обліковий стан платника 14 - визнано банкрутом. Звідси, перевіркою не підтверджено факти здійснення господарських операцій між ТОВ «Співдружність» та ТОВ «Інтервенто», в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість у березні 2014 року на суму 8300,00грн.; 2) на виконання умов договорів по виконанню будівельних робіт №17-СП від 19.01.2014 та №16-СП від 19.01.2014 ТОВ «Бреап» виписано для ТОВ «Співдружність» податкові накладні та складено акти виконаних робіт на суму 525936,58грн., в т.ч. 87656,11грн. - ПДВ. В податковому обліку, на підставі виписаних ТОВ «Бреап» податкових накладних, ТОВ «Співдружність» у березні 2014р. віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість у сумі 87656,11грн. Перевіркою встановлено, що ТОВ «Бреап» має стан платника податків «28» - триває процедура припинення; Свідоцтво платника ПДВ анульовано 02.04.2014 у зв'язку з ліквідацією підприємства; остання звітність з податку на прибуток та фінансова звітність надана підприємством за 2013 рік з нульовими показниками. Згідно АІС «Аналітична система Податковий блок» існує розбіжність між сумами задекларованого податкового кредиту ТОВ «Співдружність» та не задекларованими податковими зобов'язаннями ТОВ «Бреап». В зв'язку з цим, відповідач дійшов висновку, що ТОВ «Бреап» не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного. Перевіркою не підтверджено факти здійснення господарських операцій між ТОВ «Співдружність» та ТОВ «Бреап», в результаті чого ТОВ «Співдружність» занижено податок на додану вартість у березні 2014 року на суму 87656,00грн.; 3) на виконання умов договору по виконанню робіт від 03.02.2014 №21-р та договору постачання від 03.02.2014 №22-т ТОВ «ТД Демос» виписано в адресу ТОВ «Співдружність» податкові та видаткові накладні, складено акти виконаних робіт на загальну суму 2247899,48грн., в т.ч. 374649,92грн. - ПДВ. В податковому обліку, на підставі виписаних ТОВ «ТД Демос» податкових накладних, ТОВ «Співдружність» у березні 2014р. віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість у сумі 374649,92грн. Відповідач з посиланням на акт ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська №621/223/38905352 від 10.06.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТД Демос» щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення обліку за березень 2014 року» зазначає, що ТОВ «ТД Демос» має стан платника податків «28» - триває процедура припинення; Свідоцтво платника ПДВ анульовано 02.04.2014 у зв'язку з ліквідацією підприємства, а остання звітність з податку на прибуток та фінансова звітність надана підприємством за 2013 рік з нульовими показниками. Згідно АІС «Аналітична система Податковий блок» існує розбіжність між сумами задекларованого податкового кредиту ТОВ «Співдружність» та не задекларованими податковими зобов'язаннями ТОВ «ТД Демос». Перевіркою не підтверджено факти здійснення господарських операцій між ТОВ «Співдружність» та ТОВ «ТД Демос», в результаті чого ТОВ «Співдружність» занижено податок на додану вартість у березні 2014 року на суму 374649,92грн. Документи, на підставі яких сформовано податковий кредит ТОВ «Співдружність», на думку відповідача, не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів.

І.Дослідженням господарських правовідносин позивача, оподаткування яких становить предмет спору у справі, судом з'ясовано наступне:

1.02.12.2013 між ТОВ «Співдружність» (Замовник) та ТОВ «Інтервенто» (Підрядник) укладено договір підряду на будівельні роботи №95/1 за умовами якого підрядник зобов'язується на свій ризик виконати будівельні роботи на об'єкті: «Реконструкція хімводоочищення Бурштинської ТЕС м.Бурштин, Івано-Франківської області. Теплоізоляція баків».

Позивачем, в обґрунтування позиції по справі надано: Ліцензію Серії АЕ №183425, видану 12.02.2013 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області ТОВ «Інтервенто» на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури. Доказів скасування цієї Ліцензії відповідач до суду не надав.

Також позивачем надано податкові накладні: №300143 від 30.01.2014, виписане ТОВ «Інтервенто» за договором виконання робіт №104 від 05.12.2013; №300119 від 30.01.2014, виписане ТОВ «Інтервенто» за договором надання послуг №81 від 01.10.2013; №300119 від 30.01.2014, виписане ТОВ «Інтервенто» за договором виконання робіт №104 від 05.12.2013; №300119 від 30.01.2014, виписане ТОВ «Інтервенто» за договором надання послуг №81 від 01.10.2013. Також позивачем надано фрагмент Реєстру виданих та отриманих податкових накладних (з приміткою «березень 2014р.») про облік вказаних податкових накладних, виписаних ТОВ «Інтервенто».

Крім того, позивачем надано незавірену копію постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2014 по справі №804/6025/14, якою частково задоволено позов ТОВ «Інтервенто», визнано протиправними дії Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо корегування показників податкової звітності ТОВ «Інтервенте» за січень 2014 року, яке відбулося на підставі акту №894/04-61-22-4/38198809 від 16.04.2014 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Інтервенте» (код ЄДРПОУ 38198809) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість за період січень 2014 року», в тому числі дії з виключення з інформаційної системи податкового органу АІС «Податковий блок», АІС «Система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» сум податкового кредиту з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «Інтервенто» у податкових деклараціях за січень 2014 року у зв'язку з придбанням товарів/послуг у ТОВ «АВИСТ» (код ЄДРПОУ 38781508). Доказів набрання законної сили цим рішенням сторони до суду не надали.

2.Судом досліджено договір підряду на будівельні роботи №17-СП, укладений 29.01.2014 ТОВ «Співдружність» (Замовник) та ТОВ «Бреап» (Підрядник), згідно якого підрядник зобов'язується на свій ризик виконати будівельні роботи на об'єкті: «Реконструкція та капітальний ремонт будівель і споруд на об'єктах ТОВ «Гранум-Еліт». При цьому договорів між ТОВ «Співдружність» та ТОВ «Гранум-Еліт» позивач до суду не надав. У п.3.1 договору підряду на будівельні роботи №17-СП від 29.01.2014 зазначено, що роботи, вказані в п.1.1 цього договору, з боку замовника приймаються шляхом щомісячного підписання актів здачі-приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2В і довідок за формою КБ-3, наданих підрядником.

Позивачем надано до суду довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2014 року (Примірна форма №КБ-3) про здійснення робіт на об'єктах ТОВ «Гранум-Еліт». Крім того, судом досліджені податкові накладні, виписані ТОВ «Бреап» за результатом виконання цих будівельних робіт.

Відповідачем не надано доказів проведення зустрічної звірки з ТОВ «Гранум-Еліт» щодо реальності виконання вказаних будівельних робіт. Причину не проведення такої звірки представник відповідача пояснити не зміг.

Крім того, 29.01.2014 ТОВ «Співдружність» (як Замовником) укладено договір підряду на будівельні роботи №16-СП з ТОВ «Бреап» (як Підрядником), згідно якого підрядник зобов'язується на свій ризик виконати будівельні роботи на об'єкті: «Реконструкція та капітальний ремонт будівель і споруд на об'єктах АТ «Мотор Січ»». При цьому договорів між ТОВ «Співдружність» та АТ «Мотор Січ» позивач до суду не надав. У п.3.1 договору підряду на будівельні роботи №16-СП від 29.01.2014 зазначено, що роботи, вказані в п.1.1 цього договору, з боку замовника приймаються шляхом щомісячного підписання актів здачі-приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2В і довідок за формою КБ-3, наданих підрядником.

Позивачем надано до суду довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2014 року (Примірна форма №КБ-3) про здійснення робіт на об'єктах АТ «Мотор Січ». Крім того, судом досліджені податкові накладні, виписані ТОВ «Бреап» за результатом виконання цих будівельних робіт.

Відповідачем не надано доказів проведення зустрічної звірки з АТ «Мотор Січ» щодо реальності виконання вказаних будівельних робіт. Причину не проведення такої звірки представник відповідача пояснити не зміг.

Крім того, судом досліджено Ліцензію Серії АЕ №279746, видану 18.10.2013 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України ТОВ «Бреап» на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури. Доказів скасування цієї Ліцензії відповідач до суду не надав.

3.Відповідно договору на виконання робіт №21/р, укладеного 03.02.2014 ТОВ «Співдружність» (Замовник) з ТОВ «ТД Демос» (Виконавець) останнім взято на себе зобов'язання з виготовлення виробів з алюмінієвого профілю, згідно заявок замовника у строк і за номенклатурою та калькуляціями, затвердженими сторонами.

Позивачем до суду надано податкові накладні, виписані ТОВ «ТД Демос», в яких зазначено договір на виконання робіт №21/р від 03.02.2014 та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за цим договором.

Також, позивачем надано до суду видаткові накладні, виписані ТОВ «ТД Демос» на постачання ТОВ «Співдружність» товарів згідно рахунків-фактур.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0001442211 від 18.08.2014 підлягає скасуванню з урахуванням зазначеного вище та виходячи з наступного.

Відповідачем не надано до суду доказів перевірки використання під час виробничої діяльності ТОВ «Співдружність» робіт/послуг, одержаних від контрагентів. Інформація, зазначена у довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (Примірна форма №КБ-3) ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя - не спростована.

Заперечуючи щодо можливості виконання контрагентами ТОВ «Співдружність» своїх господарських зобов'язань відповідачем, під час документальної перевірки, не з'ясовано природу виникнення збудованих (реконструйованих) об'єктів на території ПАТ «Мотор Січ», ТОВ «Гранум-Еліт» за технічними параметрами тотожними роботам, зазначеним у податкових накладних. Контролюючим органом не вжито заходів з приводу опитування працівників ПАТ «Мотор Січ», ТОВ «Гранум-Еліт» щодо дій виконавців будівельних робіт, наявності серед них контрагентів позивача.

Позивач не може нести відповідальність за протиправні дії (чи то бездіяльність) своїх контрагентів (які навіть не доведені відповідачем) при відсутності у нього умислу на вчинення таких дій. Наявність у позивача умислу на вчинення протиправних дій при отриманні робіт/послуг від ТОВ «Інтервенто», ТОВ «Бреап», ТОВ «ТД Демос» відповідачем документально не доведено.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Одним із основних принципів на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Як зазначено у Листі Вищого адміністративного суду України №1936/11/13-11 від 01.11.2011: «… Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце …».

Згідно з ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена й у Листі Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011.

Досліджені судом докази доводять наявність змін в активах позивача під час вчинення господарських операцій з ТОВ «Інтервенто», ТОВ «Бреап», ТОВ «ТД Демос».

Виходячи з принципу превалювання сутності над формою, обліку операції відповідно до її сутності, а не лише виходячи з юридичної форми, закріпленого ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», надання ТОВ «Інтервенто», ТОВ «Бреап», ТОВ «ТД Демос» робіт/послуг з урахуванням наявних змін в активах позивача вказують на фактичне здійснення господарських операцій з будівництва, які відображені у податковому обліку ТОВ «Співдружність».

Як зазначено у ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п.1.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів.

Надані позивачем до суду докази, документи у сукупності підтверджують фактичне виконання контрагентами ТОВ «Співдружність» своїх зобов'язань, реальне здійснення господарських операцій.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платниками податків вносяться відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Як з'ясовано судом, позивач веде облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань.

З наданих представником позивача пояснень, документів вбачається використання ТОВ «Співдружність» робіт/послуг, отриманих від ТОВ «Інтервенто», ТОВ «Бреап», ТОВ «ТД Демос», у подальшій своїй господарській діяльності.

Тобто, документально підтверджено формування ТОВ «Співдружність» податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям з ТОВ «Інтервенто», ТОВ «Бреап», ТОВ «ТД Демос».

Як зазначено у пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Як передбачено пп.14.1.185 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, постачання послуг - це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема є: а) досягнення домовленості утримуватися від певної дії або від конкуренції з третьою особою чи надання дозволу на будь-яку дію за умови укладення договору; б) постачання послуг за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або в примусовому порядку; в) постачання послуг іншій особі на безоплатній основі; г) передача результатів виконаних робіт, наданих послуг платнику податку, уповноваженому згідно з договором вести облік результатів спільної діяльності без утворення юридичної особи, а також їх повернення таким платником податку після закінчення спільної діяльності; ґ) передача (внесення) виконаних робіт, наданих послуг як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також повернення послуг; д) постачання послуг з розміщення знаку відповідної торгової марки або самого товару чи послуги в кінофільмі, серіалі або телевізійній програмі, які є візуальними (глядачі лише бачать продукт або знак торговельної марки, продукт чи торговельна марка згадується у розмові персонажа; товар, послуга чи торговельна марка органічно вплітаються в сюжет і є його частиною).

Господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як зазначено у п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України).

У п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України вказано, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Як, зокрема, зазначено у п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. […].

Згідно з п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Досліджені судом податкові накладні виписані ТОВ «Інтервенто», ТОВ «Бреап», ТОВ «ТД Демос» з урахуванням інших документів, обставин здійснених позивачем операцій надають право ТОВ «Співдружність» на формування податкового кредиту.

Відповідачем не надано до суду доказів про те, що ТОВ «Інтервенто», ТОВ «Бреап», ТОВ «ТД Демос» припинені як юридичні особи або у них анульовані Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість - на день виписки податкових накладних за операціями з постачання товарів/послуг ТОВ «Співдружність».

Тобто, відповідачем не спростовано можливість виписувати ТОВ «Інтервенто», ТОВ «Бреап», ТОВ «ТД Демос» податкові накладні.

У той же час, позивачем надано до суду податкові накладні, виписані ТОВ «Інтервенто», ТОВ «Бреап», ТОВ «ТД Демос» та докази товарності операцій (реальності настання наслідків), результатів господарської діяльності вказаних юридичних осіб.

Наведені обставини спростовують факт заниження ТОВ «Співдружність» податку на додану вартість на суму 470606,00грн., як зазначено відповідачем в акті перевірки №109/08-30-22-11/25485792 від 31.07.2014.

З урахуванням зазначеного, досліджених документів, суд прийшов до висновку, що відповідачем не доведено порушення ТОВ «Співдружність» податкового законодавства України, як то вказано в Акті перевірки №109/08-30-22-11/25485792 від 31.07.2014.

Звідси, нарахування податкового зобов'язання, застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій до позивача є необґрунтованим.

З урахуванням приписів ч.3 ст.2 КАС України суд, оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0001442211, прийнято 18.08.2014 відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є не правомірним і підлягає скасуванню.

Частиною 2 ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Співдружність» підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 11, 17, 71, 94, 158-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 18.08.2014 №0001442211.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність» сплачений судовий збір у сумі 478,20 (чотириста сімдесят вісім гривень 20 коп.)

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М. Чернова