Ухвала суду № 42487709, 15.01.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1048/15

Головуючий у першій інстанції Загороднюк В.І.

Доповідач Гончаренко В. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі головуючого Гончаренко В.М.

суддів Короткова В.Д., Калараш А.А.

з участю секретаря Решетнік М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк" до ОСОБА_2, третя особа Приватне підприємство „ВОДІНВЕСТМАГІСТРАЛЬ" про звернення стягнення на предмет іпотеки, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 липня 2013 року, -

встановила:

23.05.2013 року позивач ПАТ „Укрсоцбанк" звернувся до суду з вищезазначеним позовом до ОСОБА_2 посилаючись на те, що 26.06.2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" та Приватним підприємством „ВОДІНВЕСТМАГІСТРАЛЬ" укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг.

Згідно з умовами кредитного договору, банк зобов'язався надавати позичальнику грошові кошти в межах загального ліміту кредитування в розмірі 2 679 625 гривень протягом періоду з 26.06.2008 р. по 23.06.2023 р., а позичальник взяв на себе зобов'язання повертати кредит, у строки та на умовах, визначених договором та додатковими угодами до нього, сплачувати проценти у розмірі, що визначатиметься додатковими угодами.

26.06.2008 р. між банком та позичальником укладено додаткову угоду № 1 до Генерального договору про здійснення кредитування № 08-660/123-302 за умовами якої ПАТ "Укрсоцбанк" надав позичальнику кредит в сумі 344 093 доларів США для рефінансування на строк по 23.06.2023 р.

Також 02.07.2008 р. між банком та ПП „ВОДІНВЕСТМАГІСТРАЛЬ" укладено додаткову угоду № 2 до Генерального договору про здійснення кредитування № 08-660/123-302 за умовами якої ПАТ "Укрсоцбанк" надав позичальнику кредит в сумі 209 450 доларів США на поточні потреби на строк по 23.06.2023 р.

З метою забезпечення виконання ПП „ВОДІНВЕСТМАГІСТРАЛЬ" зобов'язань за договором про надання кредитних послуг № 08-660/123-302 від 26.06.2008 року та додатковими угодами до нього, між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір від 01.07.2008 р., відповідно до якого, ОСОБА_2 передав в іпотеку ПАТ "Укрсоцбанк" в якості забезпечення виконання ПП „ВОДІНВЕСТМАГІСТРАЛЬ" зобов'язань за кредитним договором квартиру під АДРЕСА_1.

В результаті невиконання зобов'язань рішенням постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 31 серпня 2011 року стягнуто з ПП „ВОДІНВЕСТМАГІСТРАЛЬ" на користь ПАТ „Укрсоцбанк" заборгованість за договором кредиту у розмірі 6 012 664,16 грн.

Позивач просить в рахунок часткового погашення заборгованості ПП „ВОДІНВЕСТМАГІСТРАЛЬ" звернути стягнення на іпотечне майно шляхом визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ПАТ „Укрсоцбанк".

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15 липня 2013 року позов ПАТ „Укрсоцбанк" задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши доповідача, заперечення на доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність i обґрунтованість рішення суду першої iнстанцiї та доводiв апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 31.08.2011 р. Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків прийнято рішення, відповідно до якого стягнуто з ПП „ВОДІНВЕСТМАГІСТРАЛЬ" на їх користь заборгованість за договором кредиту у сумі 6 012 664,16 гривень та 25 500 гривень третейського збору.

15.05.2012 р. на підставі ухвали господарського суду м. Києва видано наказ на виконання вказаного рішення третейського суду про стягнення з ПП „ВОДІНВЕСТМАГІСТРАЛЬ" на їх користь заборгованості за договором кредиту у сумі 6 012 664,16 гривень та сплаченого третейського збору в сумі 25 500 гривень.

Постановою господарського суду Донецької області від 17.01.2013 р. ПП „ВОДІНВЕСТМАГІСТРАЛЬ" було визнано банкрутом в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та відкрито ліквідаційну процедуру.

У відповідності до висновку про вартість майна від 24.04.2013 р., наданому суб'єктом оціночної діяльності ПП "Енергомакс" (сертифікат № 12021/11 від 09.06.2011 р.) в рамках Звіту про оцінку вартості майна, оцінка предмету іпотеки складає 3 332 000 гривень, без ПДВ.

Частиною другою статті 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно із частиною третьою статті 36 Закону України "Про іпотеку" договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи з положень частини другої статті 16 ЦК України, частини третьої статті 33, статті 36, частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором.

Саме з таких міркувань виходить колегія суддів, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції.

При цьому, доводи скарги та матеріали справи не дають підстав вважати, що судом при розгляді даної справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтею 309 ЦПК України, як підстави для скасування рішення.

Приведені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення скаржником норм права.

Відповідно ж до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як видно з матеріалів справи, суд об'єктивно оцінив зібрані по справі докази, дав їм належну правову оцінку і ухвалив обґрунтоване рішення, підстав для скасування якого, колегія суддів, відповідно до ст. 308 ЦПК України, не вбачає.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, 308, п.1 ч.1 ст.309 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий В.М.Гончаренко

Судді В.Д.Коротков

А.А.Калараш