Рішення № 42483769, 08.12.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7308/14 Справа № 203/5540/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Католікян М. О. Доповідач - Тамакулова В.О.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2014 року м. Дніпропетровськ

08 грудня 2014 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого-судді: Тамакулової В.О.

суддів: Болтунової Л.М., Макарова М.О.

при секретарі: Поляковій Н.О. ,

яка розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк" на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 липня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И Л А:

22 серпня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Вимоги обґрунтовував тим, що 23 травня 2006 р. між сторонами укладено кредитний договір, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти, зобов'язавшись повернути їх у порядку та на умовах, визначених договором. Відповідач не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим у позивача виникло право вимагати повернення заборгованості у судовому порядку. Позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 39 908,70 грн. з урахуванням відсотків за користування коштами, неустойку та судові витрати.

Відповідач позов не визнав звернувся до суду із заявою про застосування позовної давності.

Рішенням суду І інстанції в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення норм матеріального та про цесуального права, просить скасувати рішення й постановити нове, яким задовольнити вимоги.

Колегія суддів перевірила законність, обґрунтованість рішення суду, в межах заяв-лених вимог та апеляційної скарги і дійшла до висновку, що скарга підлягає здоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23 травня 2006 р. між сторонами укладено кредитний договір, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 2 000,00 грн. під 36 % річних у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку з кінцевим строком повернення, що відповідає строку дії картки (а.с. 10 - 18).

Того ж дня відповідач фактично отримав картку, активізував її та почав користуватися кредитними коштами.

В зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання з повернення кредиту та відсотків станом на 31 липня 2013 року у відповідача утворилася заборгованість у сумі 39 908,70 грн. з урахуванням відсотків та неустойки відповідно до доданого позивачем розрахунку (а.с.а.с. 5-9), а саме:

заборгованість за тілом кредиту - 9 746,4 0 грн.;

заборгованість по відсотках за користування кредитом - 27 785,70 грн.;

штраф (фіксована частина) - 500,00 грн.;

штраф (процентна складова) - 1 876,60 грн.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник- повернути кредит та сплатити проценти.

За кредитним договором позивач передав відповідачу грошові кошти, про що свідчать матеріали.

При відмові в позові суд послався на пропуск позивачем строку позовної давності та зазначив, що 16 листопада 2009 року відповідач здійснив останню оплату боргу, тому строк позовної давності закінчився 16 липня 2012 року, а позов заявлено до суду 22 серпня 2013 року.

Однак з таким висновком суду погодитися не можна з слідуючих підстав.

Відповідно до статей 256, 257, частини 1 статті 260 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 254 ЦК строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

У відповідності з частиною 1 статті 261 ЦК перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За правилами частин 3, 4 статті 267 ЦК позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як слідує із матеріалів справи за п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг договір, укладений сторонами, діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін.

Відповідно до вимог ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Якщо в зобов'язанні встановлений строк( термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей термін( строк).

Ч.5 ст.261 ЦК України передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

З урахуванням викладеного суд безпідставно дійшов до висновку про пропуск банком позовної давності оскільки перебіг строку почався з 23 червня 2014 року.

П.1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Неустойкою( штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання( ч.1 ст.549 ЦК України).

Станом на 31 липня 2013 року у відповідача утворилася заборгованість у сумі 39 908,70 грн. з урахуванням відсотків та неустойки відповідно до доданого позивачем розрахунку (а.с 5-9), заборгованість: за тілом кредиту - 9 746,4 0 грн.; по відсотках за користування кредитом - 27 785,70 грн.; штраф (фіксована частина) - 500,00 грн.;штраф (процентна складова) - 1 876,60 грн. яка підлягає стягненню на користь позивача разом з судовим збором на підставі ст. 88 ЦПК України - в сумі 399,09 грн.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України апеляційна інстанція скасовує рішення якщо судом неправильно застосувано норми матеріального чи процесуального права.

Суд допустив такі порушення, доводи апеляційної скарги відповідачем не спростовані, тому колегія суддів дійшла до висновку про скасування рішення суду першої інстанції з постановленням нового про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк" - задовольнити.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 липня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про відмову в стягненні заборгованості за кредитним договором - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк" заборгованість у сумі 39 908,70 грн. яка складається : за тілом кредиту - 9 746,4 0 грн.; по відсотках за користування кредитом - 27 785,70 грн.; штраф (фіксована частина) - 500,00 грн.; штраф (процентна складова) - 1 876,60 грн. та судовий збір в сумі 399,09 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.

Головуючий: Тамакулова В.О

С у д д і: Болтунова Л.М.

Макаров М.О.