Вирок № 42482304, 26.01.2015, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Провадження № 1-кп/200/767/14 Справа № 200/21159/14-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року січня 26 дня Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, одноособово, під головуванням судді Чулініна Д. Г.,

за секретаря - Шнирьової Л. П.,

з участю: прокурора Шапошник К. В.,

у підготовчому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ у залі суду в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 1 2014 04 064 0004277, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, народженого у м. Дніпропетровську, українця за національністю, з професійно-технічною освітою, розведеного, непрацюючого, який проживає за зареєстрованою адресою в АДРЕСА_1, раніше судимого 22.07.2014 Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 309 КК України до одного року позбавлення волі, від відбування якого згідно з ст. 75 КК України звільнений з випробуванням на один рік іспитового строку, -

у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 309 КК України, -

встановив:

ОСОБА_1, маючи не погашену і не зняту в установленому законом порядку судимість за ч. 1 ст. 309 КК України, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і протягом іспитового строку продовжив паразитичний спосіб життя із вчиненням повторного злочинного посягання у сфері незаконного обігу наркотичних засобів за наступних обставин.

Так, 04.10.2014 близько 09 години в м. Дніпропетровську поблизу ТРЦ «Терра», що на вулиці Панікахи, 15, з метою задоволення особистих потреб, тобто без мети збуту, ОСОБА_1, сплативши готівкою 100 гривень, у невстановленої слідством особи купив у медичному шприці 1,320 г коричневої рідини, що містить у перерахунку на суху речовину 0,0312 г особливо небезпечного наркотичного засобу "опію ацетильованого", який без мети збуту умисно та незаконно зберігав при собі, пересуваючись містом, що на шляху його слідування того ж дня близько 11 години 30 хвилин на території КЗ «Дніпропетровська міська лікарня № 16» розташованої на вулиці Героїв Сталінграду, 19, виявила та присікла міліція під час його особистого огляду.

В судовому засіданні прокурор надав укладену з обвинуваченим угоду про визнання винуватості за ч. 1 ст. 309 КК України. За змістом цієї угоди, що відповідає приписам ст. 472 КПК України, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні злочину за встановлених вище обставин відповідно до формулювання обвинувачення, висунутого в обвинувальному акті, та погодився на призначення покарання, узгодженого сторонами угоди, у виді двох років одного місяця позбавлення волі з розрахунку часткового приєднання не відбутого покарання за попереднім вироком до покарання за цей злочин згідно з ст. 71 КК України. Угода містить домовленості про обов'язки співпраці обвинуваченого з правоохоронними органами з розкриття подібних злочинів. Суд не вбачає в угоді взятих на себе обвинуваченим зобов'язань, які він, очевидно, не мав би можливості виконати.

Сторони обвинувачення і захисту скріпили своїми підписами угоду 26 січня 2015 року в приміщенні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, підтверджуючи свою обізнаність з обмеженнями в праві оскарження вироку внаслідок укладення цієї угоди та затвердження її судом, що передбачені ст.ст. 394, 424 КПК України. Обвинувачений письмово відмовився від свого права на допит свідків обвинувачення, від права на виклик свідків і подання доказів, що могли б свідчити на його користь, а також від права вимагати від прокурора доведення під час судового розгляду кожної обставини злочину, поставленої йому за вину, про що власноруч розписався в цій угоді. Як вбачається з угоди, її сторони на свій розсуд вільно розпорядилися лише своїми правами, що відповідає принципу диспозитивності за ч. 1 ст. 26 КПК України, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність порушень прав, свобод чи інтересів сторін кримінального провадження або інших третіх осіб, яких умови цієї угоди не стосуються.

Обвинувачений в судовому засіданні пояснив суду, що угоду він уклав добровільно без впливу будь-якої обставини, необумовленої в угоді. Стверджував, що скарги на органи досудового розслідування та прокурора під час кримінального провадження не подавав і нині таких не має. Клопотань про виклик для допиту осіб з приводу жорстокого чи нелюдського поводження, тощо, яке б порушило його свободу від самовикриття, не заявив. Відповідно, суд переконався у судовому засіданні в добровільності укладення угоди за відсутності, поза всяким сумнівом, обґрунтованих підстав стверджувати про протилежне.

Як вбачається з долучених до кримінальної справи за клопотанням прокурора документів, фактичні дані особистого огляду 04.10.2014 під протокол (т. 1 а.с. 6) підтверджують виявлення у пійманого "на гарячому" ОСОБА_1 у відділенні наявної при ньому чорної сумки, медичного шприца з рідиною коричневого кольору масою 1,320 г, що у підсумку описаного хімічного дослідження за висновком експерта № 70/10-2596 від 21.10.2014 (т. 1 а.с. 14-17) містить опійні алкалоїди морфіну, кодеїну та ацетильовані похідні (моноацетилморфін), будучи особливо небезпечним наркотичним засобом "опієм ацетильованим".

Суд, оцінивши джерела добутих відомостей про предмет злочину і про обстановку його виявлення, за стійким внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному та всебічному дослідженні в судовому засіданні в сукупності обставин, визнаних учасниками судового провадження істинними, дійшов висновку про достатність належних і допустимих доказів для встановлення фактичних підстав для визнання ОСОБА_1 винуватості у скоєному, яке згідно з ст. 18 і ч. 2 ст. 95 КПК України не викликає сумнівів у свободі самовикриття.

Умисні дії ОСОБА_1, що виразилися у незаконному придбанні і зберіганні особливо небезпечного наркотичного засобу без мети збуту особою, яка має не погашену та не зняту у встановленому законодавством порядку судимість за вчинення злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, правильно сторонами угоди кваліфіковані злочином середньої тяжкості за ч. 2 ст. 309 КК України, яким шкоди завдано лише суспільним інтересам, і щодо якого допускається укладення угоди згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України.

Вивченням особи обвинуваченого з'ясовано, що ОСОБА_1 своїми щирими показаннями активно сприяв проведенню кримінального провадження стосовно нього та швидкому розслідуванню всіх обставин вчиненого ним злочину, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Таким чином, прокурор при укладенні угоди та при узгодженні покарання врахував характер і тяжкість обвинувачення та інші обставини на загальних засадах призначення покарання за ст.ст. 1, 65 КК України, як за вчинений злочин окремо, так і під час визначення остаточного покарання за правилами ст. 71 цього Кодексу, чим визначається відповідність умов угоди інтересам суспільства згідно з ст. 470 КПК України, в тому числі, у невідворотності справедливого покарання та забезпечення швидшого судового провадження.

Суд, перевіривши законність угоди, за стійким внутрішнім переконанням вважає за можливе її затвердити з ухваленням цього вироку, оскільки в судовому засіданні не встановлені обставини, які б тому перешкоджали відповідно до ст. 474 КПК України.

Розв'язуючи питання про вид і міру покарання одночасно із затвердженням угоди про визнання винуватості, суд, керуючись правосвідомістю, з урахуванням ступеня тяжкості злочину та відомостей про особу винного в силу ч. 5 ст. 65 КК України знаходить за необхідне призначити покарання за злочин, що узгоджене сторонами угоди. На виконання ч. 3 ст. 78 КК України суд вважає достатнім визначити остаточну міру покарання, частково приєднавши у відповідності з вимогами ст. 71 КК України не відбуте покарання за попереднім вироком, оскільки новий злочин вчинений до закінчення іспитового строку.

Витрати на проведення експертизи згідно з ст. 124 КПК України належить покласти на обвинуваченого. З метою запобіганням процесуальним ризикам для забезпечення належної поведінки обвинуваченого відповідно до ст. 177 КПК України доцільно продовжити згідно з ч. 6 ст. 194 цього Кодексу застосовувати до нього запобіжний захід, обраний за ст. 181 КПК України під час досудового розслідування, що відповідно до ст. 132 КПК України має визнаватися виправданим

Керуючись ст.ст. 368, 475 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

Затвердити укладену прокурором 26 січня 2015 року угоду з ОСОБА_1 про визнання винуватості за ч. 2 ст. 309 КК України під страхом скасування цього вироку протягом п'яти років давності притягнення до кримінальної відповідальності з призначенням судового розгляду в загальному порядку на випадок невиконання умов угоди.

ОСОБА_1 визнати винуватим за пред'явленим обвинуваченням у вчинені злочину за ч. 2 ст. 309 КК України з призначенням узгодженого покарання у виді двох років позбавлення волі, до якого згідно з ст. 71 КК України частково приєднати не відбуте покарання за попереднім вироком Бабушкінського районного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2014 року, остаточно призначивши ОСОБА_1 за сукупністю вироків у виді покарання два роки один місяць позбавлення волі.

Речові докази:

медичний шприц з «опієм ацетильованим» масою 0,713 г та паперовий згорток з марихуаною масою 0,25 г, передані до камери схову речових доказів Бабушкінського РВ Дніпропетровського МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області за квитанцією № 000123, - знищити;

протоколи допитів свідків та інші документи про зафіксовані процесуальні дії, - зберігати у кримінальній справі.

З віднесенням на рахунок обвинуваченого процесуальних витрат стягнути з ОСОБА_1 на користь держави на розрахунковий рахунок 31118115700004, відкритий УДКС в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська (код ЄДРПОУ 37989274) в ГУДКС України у Дніпропетровській області (МФО 805012), 491 гривню 92 копійки з призначенням платежу: «за послуги НДЕКЦ, висновок експерта № 70/10-2596 від 21.10.2014».

ОСОБА_1 продовжити до набрання вироком законної сили заборону під домашнім арештом залишати будинок на вулиці Володарського, 157А, у м. Дніпропетровську на час та з виконанням обов'язків в обсязі, визначених слідчим суддею, залишивши запобіжний захід без змін.

Вирок з підстав порушення порядку розгляду угоди і призначення неузгодженого покарання підлягає оскарженню до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги протягом 30 днів, починаючи з наступного після його проголошення дня. Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно.

Головуючий