Ухвала суду № 42480075, 21.01.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 376/1363/14-ц Головуючий у І інстанції Віговський С. І.Провадження № 22-ц/780/203/15 Доповідач у 2 інстанції КулішенкоКатегорія 18 21.01.2015

УХВАЛА

Іменем України

21 січня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Кулішенка Ю.М.,

суддів: Лащенка В.Д., Сушко Л.П.,

при секретарі: Петленко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сквирського районного суду Київської області від 13 жовтня 2014 року за позовом публічного акціонерного товариства "комерційний банк "Надра" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 09.10.2007 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого з 04.02.2011 року є ПАТ «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 було укладено кредитно-заставний договір №175/МК13/2007-980, згідно якого відповідач отримав строковий споживчий кредит у розмірі 118408 грн. 00 коп. на придбання автомобіля VolksWagen LT-35, 2005р., згідно договору купівлі-продажу № 05/10-1 від 05.09.2007р., із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 19,00 % на рік. Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів у період на залишок заборгованості. Відповідно до абз. 3 кредитно-заставного договору, гр. ОСОБА_2 є поручителем за даним договором та зобов'язалася відповідати перед позивачем як солідарний боржник. Умовами договору (п.п.8.1. п. 8) передбачено, що він укладений на підставі ч. 2 ст. 628 ЦК України (змішаний договір).

Кредит було отримано відповідачем 09.10.2007 року згідно меморіального ордеру від 09.10.2007 року.

Відповідно до умов договору відповідач ОСОБА_1 зобов'язався повертати кредит та сплачувати нараховані відсотки згідно з Графіком повернення Кредиту та сплати відсотків шляхом безготівкового перерахування або внесенням готівкових коштів на рахунок позивача, при цьому щомісячний платіж повинен складати суму не меншу, ніж зазначена у Графіку повернення Кредиту та сплати відсотків, який є невід'ємною частиною цього Договору (п.п. 2.2.1., 2.2.2. п. 2 Договору).

Проте, відповідач станом на 18.03.2014 року порушив умови вказаного договору, в зв'язку з чим станом на 10.04.2014 року відповідач має заборгованість у розмірі 157 588,62 (сто п'ятдесят сім тисяч п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 62 коп., яка складається з: 79 109,11 грн. - непогашений кредит, 61 429,35 грн. - несплачені відсотки, 15647,54 грн. - несплачена пеня за прострочення строків виконання зобов'язань, 1402,62 грн. - судові витрати.

Тому, позивач просив суд стягнути з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, солідарно, на його користь зазначену заборгованість у розмірі 157 588,62 (сто п'ятдесят сім тисяч п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 62 коп та судовий збір в сумі 1575,89 (одна тисяча п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 89 коп.

Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 13 жовтня 2014 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "КБ "НАДРА" заборгованість за кредитним договором №175/МК13/2007-980 від 09.10.2007 року в сумі 117658 грн. 34 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "КБ "НАДРА" судовий збір у сумі 1176 грн. 58 коп.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав:

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, що були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що 09.10.2007 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого з 04.02.2011 року є ПАТ «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 було укладено кредитно-заставний договір № 175/МК13/2007-980, згідно якого відповідач отримав строковий споживчий кредит у розмірі 118 408 (сто вісімнадцять тисяч чотириста вісім) грн. 00 коп. на придбання автомобіля (VolksWagen LT-35, 2005р., згідно договору купівлі-продажу № 05/10-1 від 05.09.2007р.), із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 19,00 % на рік. Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів у період на залишок заборгованості (п.п. 1.1.3.1. п. 1 Договору). Відповідно до абз. 3 Договору, відповідачка ОСОБА_2 є поручителем за даним договором та зобов'язалася відповідати перед позивачем як солідарний боржник. Умовами договору (п.п.8.1. п. 8) передбачено, що він укладений на підставі ч. 2 ст. 628 ЦК України (змішаний договір).

Відповідно до п.п. 1.1.4. п. 1 Договору, Банк надає Позичальнику Кредит з терміном погашення до 08.10.2012 року.

Згідно п.п. 8.4. п. 8 Договору, Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання Зобов'язань.

Кредит було отримано відповідачем ОСОБА_1 09.10.2007 року згідно меморіального ордеру від 09.10.2007 року, що знаходиться у матеріалах справи.

Відповідно до умов договору відповідач ОСОБА_1 зобов'язався повертати кредит та сплачувати нараховані відсотки згідно з Графіком повернення Кредиту та сплати відсотків шляхом безготівкового перерахування або внесенням готівкових коштів на рахунок позивача, при цьому щомісячний платіж повинен складати суму не меншу, ніж зазначена у Графіку повернення Кредиту та сплати відсотків, який є невід'ємною частиною цього Договору (п.п. 2.2.1., 2.2.2. п. 2 Договору).

Відповідно до п.п. 2.2.4. Договору, з метою виконання умови, передбаченої п.2.2.3. цього Договору, Банк, при наявності несвоєчасного та/чи не в повному об'ємі виконання Позичальником своїх Зобов'язань щодо сплати необхідного платежу (чергового платежу (ів) згідно Графіку) та/чи інших платежів, передбачених цим Договором самостійно розподіляє грошові кошти, згідно черговості, передбаченої п. 2.2.3. цього Договору, або іншої черговості, встановленої на розсуд Банку.

Підпунктами 4.3.2.-4.3.4. п. 4 Договору передбачено, що позичальник зобов'язаний суворо дотримуватись положень цього Договору, сплачувати необхідні платежі у розмірі та порядку, визначених у п.п. 2.2.1., 2.2.2. цього Договору, а у випадку порушення виконання зобов'язань, сплатити Банку штрафні санкції, визначені у цьому Договорі.

Пунктами 5.1., 5.2. та 5.4. Договору визначено, що у разі порушення Позичальником строків повернення Кредиту та сплати відсотків за користування Кредитом, Позичальник зобов'язаний сплатити за кожним видом зобов'язання на користь Банку пеню у розмірі 0,5 % від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. А у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язань, передбачених цим Договором, винна сторона відшкодовує іншій стороні всі завдані у зв'язку з цим збитки.

Банк взяті на себе зобов'язання виконав, надавши відповідачеві ОСОБА_1 кредит у сумі 118 408 (сто вісімнадцять тисяч чотириста вісім) грн. 00 коп., проте останній отримавши від банку кредитні кошти, із 21.12.2009 року за Графіком повернення кредиту та сплати відсотків не виконував належним чином взяті на себе зобов'язання внаслідок чого станом на 10.04.2014 року (день проведення розрахунку заборгованості за кредитним договором) відповідач ОСОБА_1 має заборгованість.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оскільки, на думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права, а саме, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення з позовом, то колегія суддів перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Враховуючи вимоги ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 2 ст. 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Разом з тим, згідно ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.ст. 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

Зі змісту кредитного договору № 175/МК13/2007-980 від 09.10.2007 року вбачається, що ПАТ КБ "Надра" надає позичальнику на споживчі цілі у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно п.п. 1.1.3.1., 1.1.4. п. 1 Договору, відсотки за користування кредитом розраховуються банком на підставі відсоткової ставки у розмірі 19 % річних. Банк надає позичальнику кредит строком до 08.10.2012 року.

Пунктами 2.2.1., 2.2.2. п. 2 Договору передбачено, що позичальник повертає кредит та сплачує банку передбачені п.п. 1.1.3.1., 1.1.3.2. п. 1 цього договору платежі згідно з графіком повернення кредиту та сплати відсотків шляхом здійснення перерахування на відповідний рахунок мінімально необхідного платежу у національній валюті кредиту - гривні. Щомісячна сума мінімально необхідного платежу складає 3110 грн. 00 коп. Кінцевий термін повернення кредиту - 08.10.2012 року. Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів у періоді (28-29-30-31/360) на залишок заборгованості. При розрахунку відсотків враховується день надання та не враховується день погашення кредиту.

Тобто, кредитним договором строки сплати чергових платежів визначено місяцями.

Отже, поряд зі встановленням строку дії договору сторони встановили і строки виконання боржником зобов'язань щодо внесення щомісячних платежів, що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Пунктом 2.2.4. кредитного договору сторони погодили, що з метою виконання умови, передбаченої п. 2.2.3. цього договору, банк, при наявності несвоєчасного чи не у повному об'ємі виконання позичальником своїх обов'язків щодо сплати мінімально необхідного платежу чи інших платежів, передбачених цим договором, самостійно розподіляє грошові кошти, внесені позичальником на розподільчий рахунок згідно черговості, передбаченої п. 2.2.3. цього договору або іншої черговості, встановленої на розсуд банку.

Таким чином, суд вважає, що оскільки умовами договору не встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та не встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним не з моменту недотримання боржником строку погашення кожного траншу, а з часу закінчення строку дії (припинення дії) договору.

Судом першої інстанції встановлено, що початок перебігу позовної давності до вимог про стягнення заборгованості по сплаті кредиту та відсотків за його користуванням починається не з моменту порушення строку їх погашення за кожним черговим платежем, оскільки кредитний договір не містить окремого зобов'язання щодо погашення відсотків за користування кредитом черговими платежами.

Також сторони, відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України та на підставі ч. 2 ст. 628 ЦК України погодили збільшити загальну та спеціальну позовну давність встановлену законом (ст.ст.257, 258 ЦК України), строк позовної давності по усім платежам збільшили до 10 років (п.п. 7.3 п.7, п.п. 8.1. п. 8 Договору), позовна давність за вимогами по сплаті кредиту та відсотків не сплила.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Оскільки позивач усі взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, а відповідачем не сплачені кошти на погашення заборгованості за кредитним договором, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають до часткового задоволення.

Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального права - безпідставні та спростовуються наведеним вище.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З викладених вище підстав колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову відповідає матеріалам справи, ухвалене без порушення норм матеріального та процесуального права і повинно залишатися без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Сквирського районного суду Київської області від 13 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя

Судді: