Вирок № 42478618, 26.01.2015, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 0603/3907/12

Провадження № 1/0274/15/15

26.01.2015 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді. . . . . . . . . . . . . . . .Вельмик А.Є.,

за участю секретаря . . . . . . . . . . . . . .Качур Н.Д.,

прокурора. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Висоцької О.В.,

потерпілого. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_4,

представника потерпілого . . . . . . . . .ОСОБА_5,

захисників. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

законного представника . . . . . . . . . . ОСОБА_9,

підсудних . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бердичева, Житомирської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого (в порядку ст.89 КК України),

за ст.185 ч.3, 185 ч.2 КК України,

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Бердичева, Житомирської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

за ст.185 ч.3, 185 ч.2 КК України,

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця с.Слободище, Бердичівського р-ну Житомирської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимого: 11.01.2011 року Бердичівським міськрайонним судом за ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік 6 місяців,

за ст.185 ч.3, 185 ч.2 КК України, -

в с т а н о в и в :

07.03.2012 року, приблизно о 22 год., ОСОБА_10, за попередньою змовою з ОСОБА_11 та ОСОБА_12, з метою таємного викрадення чужого майна, через незачинену хвіртку паркану, проникли на територію домоволодіння АДРЕСА_4, належного ОСОБА_4, де невстановленим слідством металевим прутом зірвали навісний замок на дверях до гаража, розташованого на території даного домоволодіння, проникли в середину, звідки таємно викрали три недоукомплектовані станки, загальною вагою 220 кг. чорного металу, за ціною 2 грн. за 1 кг., на загальну суму 440 грн , чим заподіяли ОСОБА_4 матеріальної шкоди.

30.03.2012 року, приблизно о 21 год., ОСОБА_10, за попередньою змовою з ОСОБА_11, з метою таємного викрадення чужого майна, підійшли до паркану, яким огороджено публічне акціонерне товариство «Бердичівський завод енергозберігаючих будівельних матеріалів», що розташований по вул.Червона, 63, в м.Бердичеві, проникли на територію, де з залізничної колії невстановленим слідством способом від'єднали рейсу загальною довжиною 8 м. вартістю 960 грн. та повторно, таємно викрали її, чим заподіяли ПАТ «Бердичівський завод енергозберігаючих будівельних матеріалів» матеріальної шкоди.

09.04.2012 року, приблизно о 21 год., ОСОБА_10, за попередньою змовою з ОСОБА_11 та ОСОБА_12, з метою таємного викрадення чужого майна, підійшли до паркану, яким огороджено публічне акціонерне товариство «Бердичівський завод енергозберігаючих будівельних матеріалів», що розташований по вул. Червона, 63, в м.Бердичеві, де, зі сторони вул.Профспілкова, за допомогою металевого лому, від'єднали з паркану та повторно, таємно викрали сім секцій металевої огорожі, вартістю 117,80 грн. за 1-ну секцію, на суму 824,60 грн. і один металевий стовпчик, вартістю 58 грн., чим заподіяли ПАТ «Бердичівський завод енергозберігаючих будівельних матеріалів» матеріальної шкоди на загальну суму 882,60 грн.

Допитаний в ході судового розгляду справи підсудний ОСОБА_10 свою вину у скоєнні інкримінованих діянь визнав частково, цивільний позов потерпілого не визнав.

В судовому засіданні показав, що в один з днів березня 2012 року він прогулювався разом ОСОБА_11. Під час прогулки вони вирішили зайти в гості до знайомої - доньки потерпілого ОСОБА_4 привітатись. Так як вдома нікого не було, вони вирішили подивитись, чи є на території домоволодіння якийсь метал. Узявши металевий прут, який знайшли неподалік, вони по черзі з ОСОБА_11 стали ламати замок, яким зачинялись ворота сараю. Зірвавши замок, проникли в середину де знаходились металеві трубки і трикутники зварені між собою у якісь форми. Металеві конструкції вони витягнули на вулицю та поскладали біля калитки. Потім ОСОБА_11 пішов та підігнав автомобіль ВАЗ-21099 синього кольору, належний його батькам. Завантаживши у автомобіль метал, вони поїхали. Викрадені металеві конструкції на наступний день здали на пункт прийому металу по вул..Білопільській. Отримані кошти розділили між собою. Стверджує, що металеві кутники вигляду станків не мали, вони просто були зварені між собою у якісь форми схожі на букви „П" чи „Н". Ні дисків ні двигунів вказані конструкції не мали. Ініціатором крадіжки він не був. Потерпілому ОСОБА_4 відшкодовано заподіяну шкоду ще у 2012 році.

Через деякий час після описаних подій вони разом з ОСОБА_11 катались на автомобілі в районі колишнього „Цукрового заводу". При цьому помітили, що з забору території вказаного заводу стирчала рейса. Зустрівшись в той же день ввечері, вони узяли мотузок та пилку і пішки пішли до території заводу. Рейса стирчала з забору та була не прикріплена. Вони прив'язали до неї мотузку і потягнули до низу. Рейса впала. За допомогою пилки рейсу розпилили на декілька частин. Різали по черзі. Частини рейси перетягнули по вулиці Профспілковій до будинку по провулку Червоному. Дані частини у них придбав незнайомий хлопець на стовпчики за 460 грн.

Секції забору, який огороджує територію заводу, знаходились у тому ж місці що і рейса. Дані секції лежали за територією заводу, ближче до воріт. Туди вони з ОСОБА_11 прийшли пішки. Узяли сім секцій забору і стовпчик, які виявились важкими. Тому вони зателефонували до ОСОБА_12 та попросили приїхати на автомобілі, щоб завантажити метал. При цьому на запитання ОСОБА_12 пояснили, що вказаний метал не крадений. Коли ОСОБА_12 приїхав, з машини не виходив. Вони з ОСОБА_11 самі завантажили секції забору до автомобіля після чого усі разом поїхали до товариша. У нього мали залишити метал щоб наступного дня та здати на пункт прийому металобрухту. По дорозі автомобіль зупинили працівники ДПС разом з працівниками міліції.

Стверджує, що у жодній з крадіжок ОСОБА_12 участі не приймав. Про те, що перевозить крадені частини забору ОСОБА_12 також не знав. На думку ОСОБА_10, рейса, яку вони з ОСОБА_11 узяли та продали, будь-кому не належала.

Підсудний ОСОБА_11 свою вину у скоєнні інкримінованих діянь визнав частково, цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 не визнав. Під час допиту в судовому засіданні показав, що в один з вечорів, вони зустрілись з ОСОБА_10 та вирішили зайти до знайомої ОСОБА_14 в гості. Прийшовши до будинку потерпілого ОСОБА_4, розташованого по АДРЕСА_4, побачили, що в ньому нікого немає та світло не горить. За його ініціативою вирішили скоїти крадіжку металу з гаражу вказаного домоволодіння. Так, зламавши замок гаражу за допомогою металевого прута, проникли в середину та винесли звідти до калитки три металеві квадратні конструкції. Підігнавши автомобіль ВАЗ-21099, синього кольору, належний його батькові, завантажили у нього метал та відвезли до першого ставка по вул.Червоній. На наступний день метал здали на оптову базу по вул.Білопільській. Отримані гроші він витратив на продукти харчування. Стверджує, що його брат ОСОБА_12 участі у даній крадіжці не приймав. Крадіжку рейс та секцій металевої огорожі із заводу здійснив разом з ОСОБА_10. За яких обставин уже не пам»ятає. ОСОБА_12 ці крадіжки не вчинював. Лише на їх прохання під»їхав, коли вони вже викрали частини огорожі. В машину секції огорожі та стовпчик грузив він та ОСОБА_10 Покази надані ним в ході проведення досудового слідства по справі не відповідають дійсності, оскільки написані під тиском зі сторони працівників міліції.

Підсудний ОСОБА_12 свою вину у скоєнні інкримінованих діянь заперечив, цивільний позов ОСОБА_4 також не визнав..

В судовому засіданні показав, що участі у крадіжці майна потерпілого ОСОБА_4 не приймав та про її скоєння дізнався від працівників міліції після затримання.

По факту викрадення частин металевого паркану ПАТ „Бердичівський завод енергозберігаючих матеріалів" пояснив, що у 2012 році він проживав зі своєю співмешканкою ОСОБА_15 за адресою: АДРЕСА_3 В один з вечорів 2012 року, близько опівночі, до нього зателефонував брат ОСОБА_11. Той повідомив, що у них є метал, який потрібно забрати, та попросив під'їхати на вул.Білопільську. При цьому брат запевнив його, що метал не крадений. Приїхавши на автомобілі ВАЗ-21099, належному його матері, до території колишнього „Цукрового заводу", поблизу переїзду, біля дороги, побачив ОСОБА_10 і ОСОБА_11 Під'їхавши до них він зупинився, проте з автомобіля не виходив, оскільки говорив в цей час по телефону зі своєю співмешканкою. Хлопці самі завантажили метал до автомобіля після чого вони поїхали до товариша ОСОБА_10, який живе на АДРЕСА_5. Звідки носили метал у автомобіль ОСОБА_10 і ОСОБА_11, він не бачив, оскільки на вулиці було темно. По дорозі їх зупинили працівники міліції, які одразу стали застосовувати до них фізичну силу. Після затримання їх доставили у Бердичівський МВ. Там його били та під ранок показали покази брата - ОСОБА_11, згідно яких він також приймав участь у викраденні майна потерпілого ОСОБА_4 та з заводу. Працівники міліції змусили його давати аналогічні покази та зізнатись у скоєнні злочинів. Свої покази він змінив, коли до нього приїхав слідчий Столяр. Йому він розповів як усе було насправді. В подальшому він звертався зі скаргами на неправомірні дії працівників міліції.

Незважаючи на часткове визнання вини підсудними ОСОБА_10 і ОСОБА_11 та повне заперечення своєї вини підсудним ОСОБА_12, їх вина у скоєнні інкримінованих діянь в повній мірі доводиться сукупністю інших досліджених у судовому засіданні доказів.

Так про факт скоєння підсудними крадіжки майна потерпілого ОСОБА_4 свідчать наступні докази.

Допитаний в ході судового розгляду потерпілий ОСОБА_4 суду показав, що в кінці лютого 2012 року у його домогосподарстві розташованому по провулку Червоному в сараї завалилась покрівля. Ремонтувати покрівлю йому допомагав ОСОБА_12 та ще один хлопець, з якими домовилась його донька. Перекривши сарай, він вантажив у автомобіль деталі до станків, а ОСОБА_12 йому у цьому також допомагав. Дані станки він виготовляв самостійно протягом декількох років, маючи на меті в подальшому відкрити столярний цех. Так, частину з деталей станків він з гаражу вивіз, а частину залишив. Через декілька днів після цього до нього зателефонувала старша донька та повідомила, що в гаражі обірваний замок та з нього зникли металоконструкції. Приїхавши на місце він побачив, що замок дійсно зірваний, а з гаражу зникли станки. Об'їжджаючи найближчі метало-бази, на одній з них, побачив залишки порізаних станків, після чого звернувся із заявою до міліції.

Також потерпілий повідомив, що до нього приходив підсудний ОСОБА_11 разом з бабусею та просили забрати подану до міліції заяву за будь-які гроші. На наступний день після їхнього візиту, приходила мати ОСОБА_11, яка написала розписку на три тисячі гривень, а він, в свою чергу, написав заяву про те, що претензій не має. Хоча кошти в сумі 3000 гривень він не отримав. Оскільки від представника підсудного він отримав лише 500 грн. поштовим переказом, звернувся до суду із цивільним позовом на відшкодування заподіяних збитків. Завдану матеріальну шкоду, пов"яз ану із викраденням станків, затрат на їх виготовлення, оцінює в 3 836 гривень. Вказану оцінку він зробив самостійно та приблизно. Також просить стягнути з підсудних на його користь моральну шкоду в сумі 9000 гривень, по 3000 гривень з кожного.

Допитана в якості свідка донька потерпілого ОСОБА_4 - ОСОБА_16 суду показала, що 9 чи 10 березня 2014 року, близько 11 години ранку вона виявила, що в гаражі зірваний навісний замок та з нього зникли батькові верстати. Про це вона одразу повідомила батька. Також свідок зазначила, що в гаражі зберігались великі металеві конструкції, які батько виготовляв за допомогою своїх друзів протягом декількох років. Чи являлись вказані конструкції готовими верстатами вона не знає. За декілька днів до крадіжки ОСОБА_12 допомагав її батьку лагодити покрівлю сараю.

Допитана в якості свідка ОСОБА_14, яка також є донькою потерпілого ОСОБА_4, суду показала, що крадіжка сталася з гаража розташованого по АДРЕСА_4. Оскільки її на той час вдома не було, крадіжку виявила її сестра, яка прийшла прибрати залишки шиферу з подвір'я. З гаража зникли станки, які збирав її батько за допомогою колег по роботі. Як називаються викрадені станки вона не знає. Даний гараж зачинявся на навісний замок ключі від якого знаходились у неї. Також свідок зазначила, що напередодні крадіжки її батько з хлопцями перекривав дах сараю, який завалилась. Чи заходили при цьому хлопці до гаражу вона не пам'ятає. Відремонтувавши кришу хлопці поїхали.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні підтвердив те, що допомагав потерпілому ОСОБА_4 виготовляти станки для обробки деревини. Йому також відомо, що потерпілий приносив на роботу швелера, виписував металеві пластини, після чого вони їздили до нього додому варити рами станків. Відбувалось це протягом декількох років. Викрадені станки були у розібраному стані, у вигляді запчастин.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні підтвердила свої покази надані 12.04.2012 року в ході проведення досудового слідства по справі (протокол допиту від 12.04.2012 року а.с.56-57). Так, з уточненнями наданими свідком в судовому засіданні, встановлено, що ОСОБА_18 на час скоєння крадіжки майна потерпілого ОСОБА_4 працювала начальником цеху «Втормет-Житомир», розташованого по вул. Білопільській у м. Бердичеві. Приблизно 08 березня 2012 року, в другій половині дня, коли вона знаходилась на метало-базі, приїхав автомобіль ВАЗ 21099 синього кольору, з якого вийшло троє молодиків. Двох з них. вона пізніше впізнала по фотографіям наданим для ознайомлення працівниками міліції. З ними також був ще один молодик, якого хлопці називали ОСОБА_10, але його зовнішності вона не запам'ятала. Хлопці запропонували їй придбати металеві конструкції, які вони дістали з автомобіля. Подивившись на них вона подумала, що ті підійдуть для столика на кладовищі, так як вони мали вигляд плит з отвором та підставки у вигляді зварених кутників. Даний метал вона придбала у хлопців за 150 грн. Після цього хлопці поїхали. Через кілька днів прийшов її працівник і сказав, що на столик конструкції не підійдуть, і вона здала їх за 140 грн. 12.03.2012 року до неї на метало-базу приїхали працівники міліції із якимось чоловіком, який впізнав частини металевих конструкцій як свої, у зв'язку з чим їх у неї вилучили працівники міліції.

Місце скоєння злочину, - домогосподарство АДРЕСА_4, встановлено згідно протоколу огляду місця події від 12.03.2012 року (а.с.17-23). В ході проведення вказаного огляду виявлено ушкоджений навісний замок та засвідчено факт зникнення майна належного потерпілому ОСОБА_4

Згідно висновку судової трасологічної експертизи №102 від 09.04.2012 року, вилучений в ході огляду домоволодіння АДРЕСА_4 навісний замок знаходиться у несправному стані та був відкритий внаслідок прикладання механічної сили на корпус замка за допомогою твердого металевого предмету, коли ригель та дужка знаходились у положенні „закрито" (а.с.38-41).

Частину з викраденого майна було виявлено та вилучено на пункті прийому металу «Втормет-Житомир», по вул.Білопільській, 2, у м. Бердичеві, про що свідчить протокол огляду місця події від 12.03.2012 року (а.с.24-28). Даний факт підтверджує також покази підсудних та свідка ОСОБА_18 щодо долі викраденого майна.

В ході провадження досудового слідства по справі підсудний ОСОБА_12 добровільно зізнався у скоєнні крадіжки металевих станків з домогосподарства АДРЕСА_4 (а.с.48). Відповідно до вказаної заяви, даний злочин він скоїв разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_10.

При цьому слід зауважити, що під час допиту ОСОБА_12 в якості підозрюваного, проведеного слідчим СВ Бердичівського МВ Столяром Р.В., він також визнавав свою винуватість у скоєнні крадіжок майна потерпілого ОСОБА_4 та секцій паркану, який огороджує територію ПАТ „Бердичівський завод енергозберігаючих будівельних матеріалів" (протокол допиту від 10.04.2012 року - а.с.183-184).

Зокрема по факту викрадення майна з домогосподарства АДРЕСА_4, в ході допиту 10.04.2012 року ОСОБА_12 пояснював наступне.

В березні 2012 року , приблизно о 16.00 год., до нього додому в гості приїхав брат. В цей час у нього вдома знаходився ОСОБА_10. Хтось із них запропонував піти до його знайомої на ім'я ОСОБА_14, яка проживає в будинку АДРЕСА_4 та викрасти якийсь металобрухт. Вони знали, що ОСОБА_14 не повинно бути вдома, оскільки бачились з нею за декілька днів до крадіжки і вона казала, що буде їхати в с.Слободище до свого співмешканця. Після цього, приблизно через 30 хв. вони сіли в автомобіль, який належить його батькам та на якому приїхав із села його брат, та поїхали до гуртожитку, що знаходиться на вул.Червоній, де поставили автомобіль. Після цього вони зайшли на подвір'я домоволодіння ОСОБА_14, побачили, що її немає вдома, і почали оглядати домоволодіння та дивитись що можна викрасти. Під час цього, через щілину у дверях гаража вони побачили, що в середині гаража знаходяться якісь металеві конструкції, які вирішили викрасти. Після цього вони пішли від вказаного домоволодіння і, дочекавшись коли стемніло, повернулись. В подвір'ї даного домоволодіння вони знайшли металевого прута, довжиною приблизно 40-50 см. та діаметром приблизно 1,5 см., яким зірвали навісний замок на дверях та проникли до гаража. У гаражі вони побачили один недоукомплектований станок та якісь дві металеві конструкції, які вони за декілька разів перенесли до калитки. Потім його брат пішов до гуртожитку за автомобілем. Завантаживши викрадені металеві предмети у автомобіль, за два рази перевезли їх до першого ставка, що знаходиться по вул. Червоній і заховали біля поля у комишах. Після цього розійшлись по домам.

Наступного дня, ввечері, вони зустрілись і поїхали до місця схованки викраденого. Завантаживши у автомобіль дві металеві конструкції, вони завезли їх на приймальний пункт металобрухту, що знаходиться по вул.Білопільській, де здали, за що отримали гроші в сумі приблизно 150 грн. Потім вони завантажили недоукомплектований станок і завезли його до тітки на ім'я ОСОБА_18, що проживає по АДРЕСА_6, та продали його їй приблизно за 150 грн. Виручені гроші поділили між собою порівну та в подальшому витратили на власні потреби.

Вказані покази у повній мірі відповідають встановленим судом обставинам скоєного злочину, містять деталізацію щодо часу його скоєння, способу проникнення до приміщення гаражу, місця зберігання краденого майна, місця та способу його подальшого збуту, узгоджуються з показами наданими іншими підсудними, потерпілим, свідками, що, у свою чергу, свідчить про їх правдивість.

Окрім цього, як ОСОБА_11 так і ОСОБА_10 ще в ході провадження досудового слідства по справі детально розповіли та на місці показали де і за яких обставин ними було скоєно крадіжку майна ОСОБА_4 Зокрема, вказали на місце розташування гаражу, у якому зберігались металеві деталі, також розповіли про спосіб проникнення до нього, вказали на місце тимчасового зберігання краденого майна. Про це свідчать протоколи відтворення обстановки та обставин події за участю обвинуваченого ОСОБА_10 (а.с.208-211), та обвинуваченого ОСОБА_11 (а.с.212-216). Встановлені таким шляхом обставини скоєння злочину у повній мірі відповідають іншим зібраним та описаним вище доказам по справі.

Згідно довідки ТОВ „Укрметал Ел", вартість 1 кг. чорного металу, станом на 12.03.2012 року, складала 2 грн. (а.с.14).

Факт скоєння підсудними крадіжки рейси з території ПАТ «Бердичівський завод енергозберігаючих будівельних матеріалів» стверджується наступними доказами.

З оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_20 встановлено, що вона працює головним бухгалтером ПАТ «Бердичівський завод енергозберігаючих будівельних матеріалів». З 1995 року завод не працює. На даний час завод охороняється охоронною фірмою з м. Вінниця. 02.04.2012 ОСОБА_21 повідомила їй, що під час обходу території виявила відсутність 8 метрів рейси, яка перебуває на балансі підприємства. Вартість викраденої рейси становить 960 грн. (а.с.99-100).

З оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_22 встановлено, що вона працює начальником зміни в TOB «Полк ім.Івана Сірка», яке здійснює охорону ПАТ «Бердичівський завод енергозберігаючих будівельних матеріалів». В період з 26.03.2012 року по 08.04.2012 року вона перебувала у складі охорони як патрульний на території. 02.04.2012 року, коли обхід території здійснювала ОСОБА_21, та повідомила, що зникло 8 метрів залізничної рейси, яку вона останній раз бачила 30.03.2012 року. Зникнення рейси було виявлено в ділянці виїзду з заводу з вулиці Профспілкова м.Бердичева. Вхід до території де зникла рейса з вулиці можливий лише якщо перелізти через паркан. Також вони з нею виявили пошкодження паркану поряд з ділянкою, де лежала рейса, у вигляді зігнутостей металевих листів в нижній частині між секціями паркану. Під час її патрулювання вона не помічала, чи перебувала рейса на місці, так як залізнична колія була заметена снігом, і вона могла лише візуально подивитись на зазначений бік території, чи цілий паркан, а чи знаходилась там рейса вона не бачила. Зникнення рейси можливо було помітити лише після того, як трохи спав сніг. Останній раз вона бачила цілою залізничну колію лише 29.03.2012 року (а.с.101-102).

Місце скоєння злочину та факт відсутності частини залізничної колії встановлено згідно протоколу огляду місця події від 11.04.2012 року, в ході проведення якого було оглянуто територію ПАТ «БЗЕБМ» (а.с.82-88).

ОСОБА_11 так і ОСОБА_10 ще в ході провадження досудового слідства по справі детально розповіли та на місці показали де і за яких обставин ними було скоєно крадіжку рейси з території ПАТ «Бердичівський завод енергозберігаючих будівельних матеріалів». Зокрема, вказали на місце розташування отвору у паркані, через який вони витягнули рейсу з території заводу, місце у якому вони розпиляли рейсу на частини. Про це свідчать протоколи відтворення обстановки та обставин події за участю обвинуваченого ОСОБА_10 (а.с.208-211), та обвинуваченого ОСОБА_11 (а.с.212-216).

Відповідно до наявної у матеріалах справи довідки, залишкова вартість 8 м. металевої рейси, що знаходилась на балансі ПАТ «Бердичівський завод енергозберігаючих будівельних матеріалів», станом на 30.03.2012 року, становила 960 грн. (а.с.109).

Факт скоєння крадіжки паркану ПАТ «Бердичівський завод енергозберігаючих будівельних матеріалів» стверджується наступними доказами дослідженими у судовому засіданні.

З оголошених у судовому засіданні показів свідка ОСОБА_20 встановлено, що вона працює головним бухгалтером ПАТ «Бердичівський завод енергозберігаючих будівельних матеріалів». На даний час завод охороняється охоронною фірмою з м. Вінниця, і охоронці працюють по 2 тижні. 10.04.2012 року, приблизно о 08 год., коли вона прийшла на роботу, начальниця зміни ОСОБА_23 повідомила їй, що вночі невідомі здійснили крадіжку семи секцій металевої огорожі та одного стовпчика для кріплення прольоту зі сторони вул. Профспілкова м.Бердичева. Даний паркан перебуває на балансі заводу і знаходиться в книзі обліку основних засобів як огорожа заводу. Вартість однієї секції паркану становить 117 грн.80 коп., вартість стовпчика - 58 грн. На даний час збиток відшкодований та паркан поставлений на місце (а.с.99).

З оголошених у судовому засіданні показів свідка ОСОБА_22 встановлено, що вона працює начальником зміни в ТОВ «Полк ім.Івана Сірка» який здійснює охорону ПАТ «Бердичівський завод енергозберігаючих будівельних матеріалів». 09.04.2012 року о 15 год. вона прийняла об'єкт та здійснила його перевірку, при обході території заводу весь паркан був на місці. З нею на зміну заступили два охоронники. Останній раз вона здійснювала обхід території приблизно о 20 год. і все було гаразд. Приблизно о 05.45 год. 10.04.2012 року охоронник ОСОБА_24 повідомив, що з ділянки охорони ОСОБА_25 була здійснена крадіжка семи секцій металевого паркану та стовпчика кріплення. Вона пішла на об'єкт та дійсно виявила відсутність семи секцій огорожі та одного стовпчика. Огорожа була у вигляді кутників та сітки рябиці по центру. Внизу у пагорба на землі та сніговому покрові вона бачила сліди волочіння даного паркану. Вона відразу зателефонувала до начальника дільниці ОСОБА_21 а потім до міліції (а.с.101).

З оголошених у судовому засіданні показів свідка ОСОБА_25 встановлено, що 09.04.2012 року він заступив на охорону ПАТ «Бердичівський завод енергозберігаючих будівельних матеріалів» спільно з ОСОБА_24 Під час обходу території огорожа була на місці. Під час обходу о 01 год. 10.04.12 року він виявив пошкодження паркану, а саме відсутності семи секцій огорожі та металевого стовпчику про що повідомив керівництво (а.с.103)

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_26 підтвердив покази надані ним 16.05.2012 року в ході проведення досудового слідства по справі (а.с.227). Згідно вказаних показів, з доповненнями наданими свідком у судовому засіданні, встановлено, що ОСОБА_26 працює оперуповноваженим карного розшуку Бердичівського МВ. 09.04.2012 року він спільно з оперуповноваженими ОСОБА_27 та ОСОБА_28 здійснювали відпрацювання мікрорайону «Корнилівка» м.Бердичева. Приблизно о 21 год. на вул.Профспілковій у м.Бердичеві ними було помічено автомобіль ВАЗ 21099 синього кольору, д.н. НОМЕР_3, належний сім'ї ОСОБА_11. Даний автомобіль знаходився на проїжджій частині вулиці, на відстані близько 100 метрів від залізничного в'їзду на територію ПАТ «Бердичівський завод енергозберігаючих будівельних матеріалів». Оскільки у них була інформація про те, що брати ОСОБА_11 здійснюють крадіжки з території ПАТ «БЗЕБМ», вони вирішили поспостерігати за даним автомобілем. У автомобілі на той час нікого не було. Вони зупинились за зазначеним автомобілем на відстані приблизно 20 м. у темряві, а автомобіль ВАЗ 21099 стояв під ліхтарем. Вони спостерігали за автомобілем приблизно 20 хв. і побачили, як з темряви, зі сторони заводу підійшов ОСОБА_11, який присівши за руль автомобіля розвернувся, та проїхавши повз них, поїхав в сторону вул. Червона м.Бердичева. Вони також від'їхали з місця спостереження. Приблизно о 22.30 год. на перехресті вул.Серафімовича та вул.Червона вони побачили автомобіль ВАЗ 21099 який їхав їм на зустріч та який вони до цього бачили біля території заводу. Автомобіль був вже з причепом, хоча до цього був без нього, та в причепові лежали металеві секції. За кермом він побачив ОСОБА_12. Вони зателефонувавши працівникам ДАІ та повідомили, що в їхню сторону направляється автомобіль ВАЗ 21099 з причепом в якому розміщений металобрухт і щоб вони даний автомобіль зупинили, з метою встановлення походження даного металобрухту. Це все відбувалось приблизно о 22.30 год. Вони розвернувшись, також направились до працівників ДАІ. Коли вони підійшли до зупиненого працівниками ДАІ автомобіля, за його кермом сидів ОСОБА_12. Поряд з ним сидів ОСОБА_11, а позаду ОСОБА_10. На запитання звідки секції паркану ОСОБА_12 відповів, що вони викрадені з колишнього Цукрового заводу. Після цього даних осіб спільно з автомобілем було доставлено до Бердичівського МВ для з'ясування всіх обставин. По приїзду у відділок, ним було відібрано пояснення у гр. ОСОБА_10 і на його запитання, що за металеві вироби у нього знаходяться в автомобілі і звідки вони взялись. ОСОБА_10 повідомив, що металеві вироби являються парканом з ПАТ «БЗЕБМ» і він їх спільно з братами ОСОБА_12, а саме ОСОБА_11 та ОСОБА_12 викрали. Про що ним було написано зі слів ОСОБА_10 пояснення, яке той прочитав та розписався. На його запитання, чи вчиняв останній ще які не будь злочини, ОСОБА_10 повідомив, що спільно з даними братами ОСОБА_12 вчинили крадіжку металевих станків з приміщення АДРЕСА_4, та крадіжку металевої рейси спільно з ОСОБА_12 та ОСОБА_11 з ПАТ «БЗЕБМ». У нього було відібрано письмове пояснення, з яким той ознайомився та розписався. Будь якого психологічного, а тим паче фізичного впливу на ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 з його сторони та зі сторони інших співробітників міліції не чинилось.

Згідно оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_28 (а.с.228), встановлено, що він працює оперуповноваженим карного розшуку Бердичівського МВ. 09.04.2012 року ним та іншими працівниками відпрацьовувався мікрорайон «Корнилівка» м.Бердичева. Приблизно о 21 год., на автодорозі вул.. Профспілкова м.Бердичева, неподалік ПАТ «БЗЕБМ» ними було помічено автомобіль ВАЗ 21099. Вони вирішили поспостерігати за даним автомобілем, так як в ньому нікого не було. До автомобіля підійшов ОСОБА_11, який присівши за руль та поїхав в сторону вул. Червона м.Бердичева. Після чого вони від даного місця від'їхали. Повертаючись о 22.30 год., на перехресті вул.Серафімовича та вул.Червона, їм на зустріч їхав автомобіль ВАЗ 21099 вже з причепом, та в причепові лежали металеві секції. Вони, повідомивши працівників ДАІ, наздогнали даний автомобіль, і доставили його з металевими секціями та громадянами які були в автомобілі, а саме ОСОБА_12, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 до Бердичівського МВ.

Місце скоєння злочину та факт відсутності семи секцій огорожі з одним стовпчиком встановлено згідно протоколу огляду місця події від 11.04.2012 року. В ході його проведення було оглянуто територію ПАТ «БЗЕБМ», виявлено сліди демонтажу секцій паркану, сліди їх волочіння а також зафіксовано слід взуття (а.с.82-88).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 10.04.2012 року, попередньо зупинений працівниками міліції автомобіль автомобіль ВАЗ 21099 д.н. НОМЕР_3 з причепом НОМЕР_4 було оглянуто. На причепі виявлено сім металевих секцій огорожі та один стовпчик. Автомобіль з причепом та частинами огорожі вилучено до Бердичівського МВ (а.с.79-80).

Згідно протоколу виїмки від 13.04.2012 року, у гр. ОСОБА_11 було вилучено його взуття - кросівки чорно-сірого кольору 44 розміру (а.с.144).

Відповідно до висновку судової трасологічної експертизи №190 від 06.05.2012 року, протектор сліду взуття вилучений під час огляду місця події 10.04.2012 року співпадає з протектором взуття, залишеним взуттям вилученим у ОСОБА_11 (а.с.150).

Автомобіль ВАЗ 21099 д.н. НОМЕР_3 з причепом НОМЕР_4, сім металевих секцій огорожі та один стовпчик оглянуто слідчим згідно протоколу від 10.05.2012 року (а.с.212). При цьому, на дні причепа під металевими секціями, виявлено металевий лом. Вказані предмети огляду визнані по справі речовими доказами відповідно до постанови слідчого від 11.05.2012 року (а.с.223).

ОСОБА_11 так і ОСОБА_10 ще в ході провадження досудового слідства по справі детально розповіли та на місці показали де і за яких обставин ними було скоєно крадіжку секцій паркану та стовпчику, що огороджує територію ПАТ «Бердичівський завод енергозберігаючих будівельних матеріалів». Про це свідчать протоколи відтворення обстановки та обставин події за участю обвинуваченого ОСОБА_10 (а.с.208-211), та обвинуваченого ОСОБА_11 (а.с.212-216).

При цьому слід зауважити, що під час допиту ОСОБА_12 в якості підозрюваного, проведеного слідчим СВ Бердичівського МВ Столяром Р.В., він також визнавав свою винуватість у скоєнні крадіжок секцій паркану, який огороджує територію ПАТ „Бердичівський завод енергозберігаючих будівельних матеріалів" (протокол допиту від 10.04.2012 року - а.с.183-184).

Зокрема по вказаному факту в ході допиту 10.04.2012 року ОСОБА_12 пояснював наступне.

09.04.2012 року він знаходився у свої бабусі по АДРЕСА_7. Туди з села приїхав його брат ОСОБА_11 та завітав в гості приятель ОСОБА_10. Приблизно о 20.00 год. його брат запропонував їм проїхатись біля колишнього цукрового заводу та подивитись, що можна викрасти, на що вони погодились. Проїжджаючи по вул. Профспілковій у м. Бердичеві, біля цукрового заводу, вони звернули увагу на металевий паркан, яким огороджена територія заводу і вирішили викрасти декілька його секцій. Так, даний паркан складався з окремих секцій довжиною приблизно по 2,5 м. та висотою приблизно 2 м. Каркас секцій був виготовлений з металевих кутників, а в середині була натягнута металева сітка типу «Рябіца». Приблизно о 22.00 год. вони взяли з багажника автомобіля металеву монтіровку, довжиною приблизно до 1 м. та пішли до паркана цукрового заводу. Автомобіль вони поставили приблизно за 300 метрів від заводу, на вул. Профспілковій. Підійшовши до паркану вони по черзі брали монтіровку і за її допомогою відірвали 7 секцій металевого паркану. Для того, щоб відірвати секції паркану, вони вставляли один кінець монтіровки у щілину між каркасом секції та металевим стовпчиком в районі кріплення секції до стовпчика, прикладаючи силу, надавлювали на інший кінець монтіровки від себе, та, вигинаючи секцію з кріплення, таким чином зривали її з кріплення. При цьому його брат та ОСОБА_10 хватали каркас секції руками і тягнули на себе та таким чином допомагали зірвати її з кріплення. Також, коли вони зривали одну із секцій, разом з секцією з ґрунту, вони витягли металевий стовпчик, довжиною приблизно 2,5-3 метра та діаметром приблизно 80-100 мм. Потім зірвані металеві секції та металевий стовпчик вони перетягнули до автомобіля. Дані секції та стовпчик вони тягнули через уклін у ґрунті. Даний уклон був зверху до низу. Притягнувши дані секції та стовпчик до автомобіля вони поклали їх біля дороги. Його брат ОСОБА_11 сів в автомобіль і поїхав до будинку бабусі, щоб взяти причіп до автомобіля. Приблизно через 20 хв. брат повернувся і вони завантажили викрадені металеві секції паркану та металевий стовпчик на причіп та поїхали до приймального пункту металобрухту, який розташований на вул.Білопільській у м.Бердичеві. Проїжджаючи, приблизно о 00 год. 20 хв. по вул.Низгірецькій, на початку вулиці, їх зупинили працівники міліції та запитали звідки у них металобрухт. Вони розповіли, що викрали його з цукрового заводу. Після цього їх разом з автомобілем та металобрухтом доставили до відділення Бердичівського МВ УМВС для з'ясування обставин.

Вказані покази у повній мірі відповідають встановленим судом обставинам скоєного злочину, містять деталізацію щодо часу, місця та предмету його скоєння, способу заволодіння викраденим майном. Дані покази не лише є послідовними за своїм змістом, а й у повній мірі узгоджуються з показами допитаних по даному факту свідків, даними здобутими в ході проведених інших описаних вище слідчих дій.

Відповідно до наявної у матеріалах справи заяви, вартість однієї секції огорожі становить 117,80 грн., вартість одного стовпчика - 58,00 грн. (а.с.77).

Факт застосування насильства відносно підсудних ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_12 за обставин вказаних ними під час судового слідства не підтвердився в ході проведення перевірки, що стверджується постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 16 листопада 2012 року.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд знаходить вину підсудних у вчиненні злочинів доведеною повністю.

Дії ОСОБА_10, що виразилися у таємному викраденні чужого майна, належного ОСОБА_4 та ПАТ „Бердичівський завод енергозберігаючих будівельних матеріалів" (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням в інше приміщення та сховище, суд кваліфікує за ст.185 ч.3 КК України.

Дії ОСОБА_10, що виразилися у таємному викраденні чужого майна, належного ПАТ „Бердичівський завод енергозберігаючих будівельних матеріалів" (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, суд кваліфікує за ст.185 ч.2 КК України.

Дії ОСОБА_11, що виразилися у таємному викраденні чужого майна, належного ОСОБА_4 та ПАТ „Бердичівський завод енергозберігаючих будівельних матеріалів" (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням в інше приміщення та сховище, суд кваліфікує за ст.185 ч.3 КК України.

Дії ОСОБА_11, що виразилися у таємному викраденні чужого майна, належного ПАТ „Бердичівський завод енергозберігаючих будівельних матеріалів" (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, суд кваліфікує за ст.185 ч.2 КК України.

Дії ОСОБА_12, що виразилися у таємному викраденні чужого майна, належного ОСОБА_4 (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням в інше приміщення, суд кваліфікує за ст.185 ч.3 КК України.

Дії ОСОБА_12, що виразилися у таємному викраденні чужого майна, належного ПАТ „Бердичівський завод енергозберігаючих будівельних матеріалів" (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, суд кваліфікує за ст.185 ч.2 КК України.

Обираю вид і міру покарання підсудним, суд керується загальними засадами призначення покарання визначеними у ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винних та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Так, відповідно до ст.12 КК України, злочини передбачені ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3 КК України, належать до категорії середньої тяжкості та тяжких злочинів.

Суд враховую, що ОСОБА_10 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, однак відповідно до ст.. 89 КК України судимість погашена, за місцем навчання та проживання підсудний характеризується позитивно, вину у вчиненні злочину визнав частково.

ОСОБА_11 до кримінальної відповідальності притягується вперше, за місцем проживання характеризується посередньо, за місцем навчання позитивно, вину у вчиненні злочину визнав частково.

ОСОБА_12 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі за корисливі злочини, вказаний злочин вчинив під час іспитового строку, будучи засудженим до позбавлення волі з випробуванням, вину у вчиненні злочинів не визнав, за місцем проживання та навчання характеризується посередньо.

Обставиною, що відповідно до ст.66 ч.1 п.2 КК України пом'якшує покарання підсудному ОСОБА_10, суд визнає, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставинами, що відповідно до ст.66 ч.1 п.2,3 КК України пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_11 суд визнає, добровільне відшкодування завданого збитку та вчинення злочину неповнолітнім.

Обставин, що пом"якшують покарання підсудному ОСОБА_12, суд не встановив.

Обставин, що обтяжують покарання підсудним ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, суд не встановив.

З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку про призначення підсудним ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 покарання у виді позбавлення волі.

В той же час, враховуючи обставини справи, особу винних ОСОБА_10 та ОСОБА_11, тяжкість вчиненого ними злочину, молодий вік вказаних осіб, призначаючи покарання у виді позбавлення волі та визначаючи їм остаточне покарання за сукупністю злочинів відповідно до ч.1 ст.70 КК України, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_10 і ОСОБА_11 без відбування покарання, звільнивши кожного від відбування покарання з випробуванням: ОСОБА_10 на підставі ст. 75 КК України; ОСОБА_11 на підставі ст.ст.75, 104 КК України.

Застосовуючи положення ст.70 ч.1 КК України та призначаючи покарання за сукупністю злочинів підсудному ОСОБА_12, суд враховує, що нові злочини він вчинив протягом не відбутої частини покарання за попереднім вироком від 11.01.2011 року, а тому остаточне покарання ОСОБА_12 суд визначає в порядку ст.71 ч.1 КК України.

В задоволенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної, суд відмовляє, оскільки вартість шкоди на суму 3836 грн. не підтверджена потерпілим в судовому засіданні. Згідно даних судового експерта провести судово-товарознавчу експертизу неможливо. Відповідно до показань потерпілого та досліджених в судовому засіданні матеріалів, матеріальна шкода в межах пред"явленого підсудним обвинувачення відшкодована в повному об"ємі.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, завданої потерпілому крадіжкою його майна, суд враховує тяжкість злочину, характер та ступінь страждань потерпілого, розмір завданої шкоди та вважає, що моральна шкода підлягає частковому задоволенню - в розмірі 600 гривень. Суд стягує на користь потерпілого ОСОБА_4 з підсудних ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 по 200 гривень з кожного завданої моральної шкоди.

Судових витрати, пов»язані із проведенням судових експертиз підлягають стягненню з підсудних.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України ( в редакції 1960 року), суд -

з а с у д и в :

ОСОБА_10 визнати винним у скоєнні злочинів передбачених ст.185 ч.3, 185 ч.2 КК України, призначивши покарання:

за ст.185 ч.3 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки; за ст.185 ч.2 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ст.. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_10 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст.75, ст.76 ч.1 п.п.3,4 КК України, звільнити ОСОБА_10 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 рік 6 місяців не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов"язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично з"являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

ОСОБА_11 визнати винним у скоєнні злочинів передбачених ст.185 ч.3, 185 ч.2 КК України, призначивши покарання:

за ст.185 ч.3 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки; за ст.185 ч.2 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ст.. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_11 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст.ст.75, 104, 76 ч.1 п.п.3,4 КК України, звільнити ОСОБА_11 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 рік 6 місяців не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов"язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично з"являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

ОСОБА_12 визнати винним у скоєнні злочинів передбачених ст.185 ч.3, 185 ч.2 КК України, призначивши покарання:

за ст.185 ч.3 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки; за ст.185 ч.2 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ст.. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_12 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Відповідно до ст.71 ч.1 КК України до покарання призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Бердичівського міськрайонного суду від11.01.2011 року і за сукупністю вироків визначити остаточне покарання ОСОБА_12 у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 5 (п"ять) днів.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_10 не змінювати, залишивши його у виді підписки про невиїзд.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_11 не змінювати, залишивши його у виді підписки про невиїзд.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_12 не змінювати, залишивши його у виді взяття під варту.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_12 рахувати з моменту його затримання, тобто з 10.04.2012 року.

Стягнути з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12. на користь потерпілого ОСОБА_4. по 200 гривень з кожного завданої моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12. на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Житомирській області судові витрати, пов"язані із проведенням судово-трасологічних експертиз по 254, 80 грн. з кожного.

Речові докази по справі -навісний замок, повернути потерпілому ОСОБА_4; взуття ОСОБА_11 - повернути підсудному ОСОБА_11; автомобіль ВАЗ 21099 д.н.НОМЕР_3 з причіпом д.н. НОМЕР_4 - повернути власнику, металевий лом - знищити; сім секцій паркану та стовпчик, які згідно розписки повернуті ПАТ „Бердичівський завод енергозберігаючих будівельних матеріалів - залишити власнику.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий: