Постанова № 42478575, 29.01.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/2954/14-п Провадження №33/773/15/15 Суддя в 1 інстанції: Гайдук А.Л. Категорія:ст.ст.471, 472 МК України Доповідач: Опейда В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" січня 2015 р. місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Опейди В.О.,

представника митниці - Пікалюка М.С.,

особи притягнутої до відповідальності - ОСОБА_2,

захисника - ОСОБА_3,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Любомльського районного суду Волинської області від 18 грудня 2014 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживає: АДРЕСА_1, непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт громадянина України серії НОМЕР_3, виданий Іваничівським РВ УМВС України у Волинській області 17.04.2002 року, за ст.ст.471, 472 МК України, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно постанови Любомльського районного суду Волинської області від 18 грудня 2014 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст.471, 472 МК України і на підставі ч.2 ст.36 КУпАП на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 31157 гривень 93 копійки із конфіскацією в дохід держави телевізорів TV "Philiрs" моделі: " 40 puk6809/12" в кількості 4 штуки, загальною вартістю 31157,93 грн., вилучених згідно протоколу та опису затриманих предметів №1069/20500/2014 від 12.10.2014 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь Ягодинської митниці Міндоходів 401 (чотириста одну) гривню 57 копійок витрат по справі за зберігання товарів на рахунок 31251201185566 в ГУ ДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код за ЄДРПОУ 38592872, призначення платежу "відшкодування витрат за зберігання майна на складах митного органу").

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь Ягодинської митниці Міндоходів 401 000 гривень 57 копійок витрат по справі за зберігання товарів на рахунок 31251201185566 в ГУ ДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код за ЄДРПОУ 38592872, та в користь держави 36 гривень 54 копійки судового збору на рахунок 31214206700262 в ГУДКУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, отримувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 22030001).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він слідуючи 12 жовтня 2014 року близько 10 год. 58 хв., слідуючи з Республіки Польща в Україну через митний пост "Устилуг" Ягодинської митниці Міндоходів смугою спрощеного митного контролю "зелений коридор", в якості водія автомобіля марки "FIAT DUCATO", реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, порушуючи порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю "зелений коридор" та вимоги ст.ст.257, 366 МК України, використовуючи третіх осіб - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які слідували разом з ним у вказаному транспортному засобі в якості пасажирів, на ім'я яких оформив документи на товар від 10.10.2014 року - "Faktura vat 2134/10/14", "Faktura vat 2139/10/14", "Faktura vat 2138/10/14", "Faktura vat 2137/10/14", намагався незаконно, шляхом недекларування, тобто незаявлення за встановленою формою, перемістити через митний кордон України в даному автомобілі, без ознак приховування, окрім товару, в межах допустимої норми, товар, який фактично належав йому, а не зазначеним пасажирам, та який склав понад неоподатковувану норму, а саме, телевізори TV "Philiрs" моделі: " 40 puk6809/12" в кількості 4 штуки, загальною вагою 58,8 кг., вартістю 31157,93 грн., та у відповідності до вимог ст.374 МК України підлягав обов'язковому письмовому декларуванню, чим вчинив правопорушення, передбачені ст.ст.471, 472 МК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вважає, що суд незаконно притягнув його до адміністративної відповідальності, та не дав належної оцінки доказам. Зазначає, що судом безпідставно не були взяті до уваги показання дані свідком ОСОБА_5, натомість взяті до уваги покази лише службових осіб митниці. Вказує, що в автомобілі було семеро пасажирів, а "Tax FREE" виписувалось саме на пасажирів і переміщуючи телевізори через зону спрощеного контролю були надані відповідні документи. На його думку, письмові показання ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 не можуть бути взяті до уваги, оскільки на них здійснювався тиск з боку представників митниці. Просив постанову суду в частині притягнення його до адміністративної відповідальності скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

У відповідності до матеріалів адміністративного провадження вбачається, що судом першої інстанції була допущена описка в анкетних даних щодо ОСОБА_2 і зазначеного по батькові його як Леонідовича. Разом з тим, згідно паспорта належного ОСОБА_2 НОМЕР_3 вказано - ОСОБА_2. Враховуючи, що зазначена описка не змінює суті обставин у справі, а тому в подальшому слід вважати анкетні дані ОСОБА_2 згідно з уточненими в паспорті.

Заслухавши думку ОСОБА_2 і його захисника, які підтримали подану апеляцію і просили її задовольнити, міркування представника митниці, який просив залишити постанову суду щодо ОСОБА_2 без змін, дослідивши матеріали вищевказаної справи про адміністративне правопорушення, приходжу висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Вказані вимоги закону судом першої інстанції були виконані, при прийнятті рішення обставини справи досліджено повно та всебічно, перевірено об'єктивність та повноту провадження у справі, а тому висновок суду про наявність в діях ОСОБА_2 складу вказаних правопорушень є правильним.

Не заслуговує на увагу твердження апелянта про відсутність у його діях складу вказаних правопорушень, оскільки воно спростовується наявними і дослідженими в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст.471 МК України передбаченим у цій статті адміністративним правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

У відповідності до вимог ст.472 МК України адміністративним правопорушенням є не декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Об'єктивна сторона зазначених правопорушень характеризується діями по вибору спрощеної зони контролю при переміщенні через митний кордон товарів розмір яких є обмеженим, а також дії (недостовірне декларування), або ж бездіяльністю (недекларування). Тобто, це незаявлення за встановленою письмовою, усною, або будь-якою іншою встановленою формою відомостей або заявлення недостовірних відомостей про товари, їх митного режиму і інших відомостей для митної мети.

У відповідності до матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 обрав для проходження митного кордону "зелений коридор", використав третіх осіб які слідували разом з ним у вказаному транспортному засобі в якості пасажирів, на ім'я яких оформив документи на товар від 10.10.2014 року - "Faktura vat 2134/2137/2138/2139/10/14", намагався незаконно, шляхом недекларування їх перемістити. При проведенні огляду транспортного засобу, порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю "зелений коридор", маючи намір перемістити через митний кордон України в даному автомобілі, товар, який фактично належав йому, а не зазначеним пасажирам, та який склав понад неоподатковувану норму, а саме, телевізори TV "Philiрs" моделі: " 40 puk6809/12" в кількості 4 штуки, загальною вагою 58,8 кг., вартістю 31157,93 грн.

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 показали, що ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які слідували разом з ним у вказаному транспортному засобі не могли пояснити обставини придбання телевізорів і ствердили, що їх власником є ОСОБА_2

Наведені обставини стверджуються письмовими поясненнями ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 даними безпосередньо після вчинення правопорушення (а.с.21 24, 27, 30), протоколом про порушення митних правил від 12.10.2014 року (а.с.1-4), контрольним талоном на проходження по "зеленому коридору" транспортного засобу без товарів, що підлягають обов'язковому декларуванню (а.с.7), актом про проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 12.10.2014 року (а.с.8), у відповідності до якого виявлено не задекларований товар, а саме, чотири телевізори.

Судом першої інстанції обґрунтовано не взято до уваги показання дані ОСОБА_5 в судовому засіданні (а.с.68 зв.), оскільки вони суперечать фактичному перебігу подій за наведеним фактом. Зокрема, дані нею показання в судовому засіданні щодо можливого перебування в Польщі, придбання телевізора і залишення його у незнайомих осіб 10 жовтня 2014 року, суперечать показанням даним самим ОСОБА_2 Так, він показав, що вказані телевізори пасажирами були придбані раніше, тобто не 12 жовтня 2014 року, а забирали їх у вказаний день з магазину. Окрім того, згідно відповіді головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України вбачається, що 10 жовтня 2014 року ОСОБА_5, ОСОБА_6 разом з ОСОБА_2 не вїзжали і не виїзжали за кордон, а ОСОБА_7 і ОСОБА_8 у вказаний день взагалі в Польщі не були.

Не заслуговує на увагу твердження ОСОБА_2 щодо чинення тиску на пасажирів, які їхали з ним в автомобілі. Як встановлено в ході судового розгляду, зокрема, як ОСОБА_2 так і тих осіб, які були допитані в судовому засіданні, ніхто з них не звертався до правоохоронних органів щодо вчинення відносно них неправомірних дій. Окрім цього, сам ОСОБА_2 не зміг пояснити причин для оговору його вказаними особами.

З огляду на вищенаведене та з врахуванням всіх обставин справи, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що ОСОБА_2 порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю, а також вчинив недекларування товарів, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, тобто скоїв правопорушення, передбачені ст.ст.471, 472 МК України.

При накладенні стягнення на ОСОБА_2 суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.33 КУпАП, врахував характер вчинених правопорушень, дані про особу ОСОБА_2, ступінь його вини та інші обставини, а тому обґрунтовано обрав йому остаточне стягнення відповідно до вимог ч.2 ст.36 КУпАП.

З врахуванням наведеного приходжу до висновку про те, що підстав для скасування постанови суду та задоволення апеляційної скарги не має, тому в її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст. 530 МК України, ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Любомльського районного суду від 18 грудня 2014 року щодо нього - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Волинської області В.О. Опейда