Постанова № 42463989, 28.01.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/18736/14-п Провадження №33/773/22/15 Суддя в 1 інстанції: Квятковський М.С. Категорія:ч. 1 cт. 130 КУпАП Доповідач: Міліщук С. Л.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" січня 2015 р. місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області Міліщук С.Л., з участю ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, непрацюючого, на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 грудня 2014 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 4 000 гривень за те, що він, 29 жовтня 2014 року, о 22 год. 55 хв., по вул. Рівненській в м. Луцьку Волинської області, керував автомобілем марки «ВАЗ 2104», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги передбачені п. 2.9 (а) ПДР України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, не оспорюючи доведеності своєї вини та правильності кваліфікації дій, в той же час зазначає, що суд в порушення вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП не повідомив його про час, дату та місце розгляду справи, а про винесену постанову він дізнався лише 02.01.2015 року, коли отримав її по пошті. Вважає, що адміністративне стягнення на нього було накладене без врахування всіх обставин, що пом'якшують відповідальність, та даних, які характеризують його особу, зокрема скрутне матеріальне становище, оскільки наразі він є безробітним, а також позитивні характеристики по місцю проживання та колишній роботі.

На підставі наведеного просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови судді та змінити останню, зменшивши йому розмір штрафу до мінімального, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши скаржника, який підтримав останню з мотивів викладених в ній та просив її задовольнити, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи (а.с. 6) повідомлення про місце і час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, було направлено ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, хоча останній проживає та зареєстрований за адресою АДРЕСА_1.

З огляду на вищенаведене, слід прийти до висновку, що ОСОБА_2 про місце, час та дату розгляду справи не був повідомлений взагалі, а тому розгляд за його відсутності суддею справи про адміністративне правопорушення був проведений з порушенням вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП. Оскільки копія постанови судді від 17.12.2014 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП скаржником була отримана лише 02 січня 2015 року, а тому строк оскарження постанови, передбачений ст. 294 КУпАП був пропущений ним з поважних причин і він підлягає поновленню.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи,, підтверджуються зібраними у передбаченому законом порядку та належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності, і ніким не оспорюються.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

Посилання ОСОБА_2 в його апеляційній скарзі про накладення на нього надто суворого стягнення у зв'язку з неврахуванням суддею всіх характеризуючих даних й пом'якшуючих його вину обставин - є обгрунтованими.

Визначаючи ОСОБА_2 вид та розмір адміністративного стягнення суддя врахував характер і ступінь вчиненого правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують його покарання, разом з тим, не в повній мірі врахував дані щодо особи правопорушника та інші обставини, що пом'якшують його відповідальність.

Як вбачається з матеріалів справи та додаткових документів, які були надані скаржником в судовому засіданні апеляційного суду, і які не досліджувались суддею при вирішенні питання про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення, останній до адміністративної відповідальності протягом року не притягувався, вину свою в інкримінованому йому правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, нещодавно був звільнений з роботи й наразі ніде офіційно не працює, позитивно характеризується.

З огляду на вищенаведене приходжу до висновку про необхідність, у відповідності до вимог ст. ст. 33, 34, ч. 1 ст. 130 КУпАП зменшити ОСОБА_2 до мінімального розміру адміністративне стягнення у виді штрафу, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень.

Приймаючи до уваги вищенаведене та керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову судді Луцького міськрайонного суду від 17 грудня 2014 року щодо ОСОБА_2 в частині накладення адміністративного стягнення змінити, зменшивши розмір накладеного на нього штрафу з 4000 (чотирьох тисяч) гривень до 3 400 (трьох тисяч чотирьохсот) гривень.

В решті постанову суду залишити без зміни.

Дана постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Волинської області С.Л. Міліщук