Ухвала суду № 42470676, 22.01.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/4864/13-к

Провадження №11/772/24/2015

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Шидловський О. В.

Доповідач : Рибчинський В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2015 рокум. Вінниця

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого-судді: Рибчинського В.П.

суддів: Ващук В.П., Зайцева В.А.

прокурора: Миколайчука Д.Г.

розглянула 22 січня 2015 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляціями прокурора та засудженого ОСОБА_2 на вирок Вінницького міського суду від 04.02.2014 року, яким

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженку та жительку АДРЕСА_2, не судиму

Визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.190, ч. 2 ст.190, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України та їй призначено покарання:

- за ч.1 ст.190 КК України (в редакції до набрання чинності Закону України від 15.04.2008 №270-VI «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності») у виді штрафу 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розмірі 850 гривень та ОСОБА_3 звільнена на підставі ст.49, ч.5 ст.74 КК України від призначеного за ч.1 ст.190 КК України покарання в зв'язку з закінченням строків давності;

- за ч.2 ст.190 КК України (в редакції до набрання чинності Закону України від 15.04.2008 №270-VI «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності») у виді 2-х років позбавлення волі та ОСОБА_3 на підставі ст.49, ч.5 ст.74 КК України звільнена від призначеного за ч.2 ст.190 КК України покарання в зв'язку з закінченням строків давності;

- за ч.2 ст.366 КК України (в редакції до набрання чинності Закону України від 11.06.2009 №1508-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення») у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій - в органах державної та судової влади строком на 2 роки та звільнена ОСОБА_3 на підставі ст.49, ч.5 ст.74 КК України від призначеного за ч.2 ст.366 КК України (в редакції до набрання чинності Закону України від 11.06.2009 №1508-VI) покарання в зв'язку з закінченням строків давності;

- за ч.2 ст.364 КК України (в редакції Закону України від 15.04.2008 №270-VI «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності») у виді 4 (чотирьох) років 4 (чотирьох) місяців та 5 (п'яти) днів позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в органах державної та судової влади строком на 3 роки.

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

уродженеця та жителя м. Вінниці,

АДРЕСА_1, не судимого

Визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України (в редакції до набрання чинності Закону України від 11.06.2009 №1508-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення») і йому призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посаду судді та інші посади, пов'язані з державною службою в органах судової влади строком на 2 роки та звільнено ОСОБА_2 на підставі ст.49, ч.5 ст.74 КК України від призначеного покарання в зв'язку з закінченням строків давності.

На підставі ст. 54 КК України ОСОБА_2 позбавлений 4-го кваліфікаційного класу судді.

З ОСОБА_3 стягнуто в рахунок держави 6120 грн. незаконного збагачення.

Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 витрати за проведення криміналістичних експертиз у розмірі 66502 грн. 60 коп.

Вирішено питання з речовими доказами.

Як вбачається з вироку місцевого суду, ОСОБА_3, працюючи консультантом Замостянського районного суду м. Вінниці та будучи службовою особою, яка з червня 2006 р. фактично виконувала обов'язки завідувача відділу прийому, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби, шляхом обману та зловживанням довірою, отримувала незаконну грошову винагороду за сприяння особам, які до неї зверталися з проханням щодо задоволення в короткі строки позовних вимог про стягнення невиплаченої грошової компенсації за продовольче забезпечення та перерахунок і виплату пенсій окремим категоріям громадян, зокрема, військовослужбовцям та військовим пенсіонерам, при цьому не маючи наміру виконувати умови домовленості.

ОСОБА_3, усвідомлюючи, що вона наділена лише повноваженнями вирішувати питання прийому, визначати суддю, який уповноважений розглядати справу, проте, не має відношення до безпосереднього розгляду і прийняття рішень у справах за позовами військовослужбовців, не маючи наміру офіційно реєструвати позовні заяви та передавати їх судді для розгляду по суті та постановлення рішення у таких адміністративних та цивільних справах, вирішила сфальсифікувати справи та надати їм вигляд дійсних, для чого зазначала довільну реєстрацію справи в обліково-статистичній картці та алфавітному покажчику, ведення яких входить до компетенції відділу прийому та реєстрації, виготовляла заднім числом необхідні процесуальні документи, які складаються під час судового розгляду справ такої категорії, вказавши в них недостовірну інформацію про слухання справи суддею у судових засіданнях, участь у розгляді справ сторін і секретаря судового засідання та виготовляла підроблені постанови суду та виконавчі листи.

Протягом 2006-2007 років ОСОБА_3, отримавши від зацікавлених осіб позовні заяви з додатками до них, залучивши деяких співробітників очолюваного нею відділу Замостянського районного суду м. Вінниці, зокрема, ОСОБА_4 та свою сестру ОСОБА_5, яким нічого не було відомо про злочинні наміри ОСОБА_3, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, організувала виготовлення підроблених матеріалів адміністративних справ за позовами військовослужбовців і військових пенсіонерів, які містили неправдиві відомості, зокрема вигаданий вхідний номер у штампі суду на першому аркуші позовної заяви, обліково-статистичні картки, процесуальні документи, які складаються під час судового розгляду справ такої категорії, з недостовірною інформацією про слухання справ суддею у судових засіданнях, участь у розгляді справ сторін і секретаря судових засідань, а також виготовлення підроблених постанов та виконавчих листів.

З метою надання юридичної сили підробленим процесуальним документам, ОСОБА_3, користуючись великою завантаженістю судді Замостянського районного суду Татарського В.О., який через власну неорганізованість допускав пропущення строків і зволікання у розгляді справ, а тому достовірно не знав, що надані нею справи у нього в провадженні не перебували та судові засідання по них не проводились, передавала вказані документи йому на підпис, а після підписання ним таких документів, ОСОБА_3 видавала підроблені постанови та виконавчі листи заінтересованим особам для подальшого виконання.

Таким чином, за обставин вказаних у вироку, ОСОБА_3 протягом 2006-2007 років шляхом обману та зловживання довірою, неодноразово отримувала грошову винагороду за начебто прискорення розгляду цивільних та адміністративних справ та, зловживаючи своїм службовим становищем, складала завідомо неправдиві процесуальні документи в адміністративних справах за позовами військовослужбовців та військових пенсіонерів про стягнення грошової компенсації за неотримане продовольче забезпечення, перерахунок розміру пенсії, формувала фальсифіковані матеріали справ з підробленими документами і подавала їх на підпис судді Татарському В.О., якого вводила в оману стосовно їх справжності, а після підписання документів суддею, передавала завірені нею постанови та виконавчі листи заінтересованим особам.

Внаслідок незаконних дій засуджених з державного бюджету України на виконання судових рішень у 2006 році було виплачено 288802,84 грн., а у 2007 році - 5988,75 грн.

Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції, прокурор подав апеляцію зі змінами, в якій ставиться питання про скасування вироку як незаконного у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, істотними порушеннями кримінально-процесуального закону, неправильністю застосування кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчинених злочинів та особі засуджених внаслідок м'якості та про направлення кримінальної справи на новий судовий розгляд.

Свої вимоги прокурор мотивує тим, що, на його думку, суд невірно оцінив докази по справі, а тому дійшов хибного висновку про відсутність у діях ОСОБА_2 зловживання службовим становищем та службового підроблення і звідси і неправильну перекваліфікацію вчиненого ним зі ст. ст. 364 ч. 2, 366 ч. 2 на ст. 367 ч. 2 КК України, тобто на службову недбалість.

Крім того, прокурор вважає, що суд першої інстанції, в порушення вимог закону, послався як на докази вини засуджених на показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та інших, які за погодженням з учасниками процесу, мали оголошуватися під час дослідження матеріалів кримінальної справи, але не оголошувалися та не досліджувалися.

Також, прокурор зазначає, що покарання засудженим призначено надто м'яке, яке не відповідає ні тяжкості вчинених ними злочинів, ні їхнім особам, а судові витрати стягнуті з винних в солідарному порядку, хоча мали бути стягнуті в дольовому.

В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду першої інстанції скасувати через істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та закрити кримінальну справу стосовно нього в частині обвинувачення за ст. ст. 364 ч. 2 та 366 ч. 2 КК України.

В обґрунтування своїх вимог, посилається на те, що суд безпідставно кваліфікував його дії за ст. 367 ч. 2 КК України, за якою кримінальна справа щодо нього не порушувалася і за якою обвинувачення йому не пред'являлося. Оскільки вина його за ст. ст. 364 ч. 2 та 366 ч. 2 КК України не була доведена, то при відсутності з боку прокурора змін до обвинувачення на іншу статтю Кримінального кодексу України, суд повинен був до проведення судових дебатів кримінальну справу щодо нього закрити в порядку ст. 282 КПК України на підставі ст. 6 п. 2 або 213 п. 2 КПК України 1960 р., а оскільки судові дебати відбулися - постановити виправдувальний вирок в порядку ч. 4 ст. 327 КПК України.

Заслухавши суддю - доповідача, прокурора Миколайчика Д.Г., який підтримав апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції зі змінами, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи, викладені в апеляціях та змінах до апеляції прокурора, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора зі змінами підлягає задоволенню, а апеляція засудженого ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Доводи прокурора про те, що суд безпідставно послався у вироку на протоколи допитів в якості свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та інших, як на докази по справі, заслуговують на увагу, оскільки протоколи допитів судом не оголошувались та не досліджувались, що свідчить про порушення вимог ст. 327 КПК України 1960 року щодо безпосередності дослідження доказів в судовому засіданні.

Крім того, при розгляді справи в суді першої інстанції в порушення ст. 328 КПК України 1960 року, суд не вирішив цивільний позов, поданий прокуратурою Вінницької області в інтересах держави, Вінницького обласного комісаріату до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування незаконної виплати.

Також відповідно до ст. 93 КК України 1960 року у разі визнання винним декількох осіб, суд постановляє в якому розмірі повинні бути стягненні судові витрати по справі.

Разом з тим, в мотивувальній частині вироку суд зазначає про дольовий розмір стягнення, що відповідає чинному законодавству, а в резолютивній частині про солідарний порядок стягнення.

Згідно ст.ст. 367 та 368 КПК України 1960 року підставами для скасування вироку суду є однобічність або неповнота досудового чи судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 374 КПК України апеляційний суд скасовує вирок та повертає справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції, якщо при розгляді справи в суді першої інстанції були допущені такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключали можливість постановлення вироку.

Розглядаючи вказану кримінальну справу колегія суддів вважає, що під час розгляду справи в суді першої інстанції була допущені такі порушення вимог КПК, які не можуть бути усунуті в апеляційному порядку.

Під час нового судового розгляду справи мають бути всебічно, повно й об'єктивно досліджені всі обставини справи і залежно від установленого прийняти рішення, яке б відповідало вимогам закону.

Оскільки вирок суду скасовується в зв'язку з істотним порушенням вимог КПК України 1960 року, судова колегія позбавлена можливості давати оцінку доводам апеляцій, які стосуються фактичних обставин справи та кваліфікації дій засуджених.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 368, 374 КПК України (1960 р.), колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора зі змінами задовольнити.

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 04 лютого 2014 року щодо ОСОБА_3, засудженої за ч. 1,2 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України і ОСОБА_2, засудженого за ч. 2 ст. 367 КК України - скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд в той же суд, але в іншому складі суддів.

Судді:

З оригіналом вірно: